Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" 4 (50) 2013

Back to issue

Динаміка клініко-біохімічних показників у хворих на цироз печінки під впливом комплексної терапії із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти

Authors: Швед М.І., Бойко Т.В., Лихацька Г.В., Бойко В.І., Лихацька В.О. - Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Вивчено динаміку клініко-біохімічних показників у хворих на цироз печінки під впливом комплексної терапії із застосуванням урсосану. Встановлено, що включення урсосану в комплексну терапію покращує лабораторні показники, призводить до суттєвого зниження проявів загальнозапального синдрому в печінці, що запобігає прогресуванню хвороби.

Изучена динамика клинико-биохимических показателей у больных циррозом печени под влиянием комплексной терапии с применением урсосана. Установлено, что включение урсосана в комплексную терапию улучшает клинико-лабораторные показатели, приводит к существенному снижению проявлений общевоспалительного синдрома в печени, что предупреждает прогрессирование болезни.

It was studied dynamics of clinical and biochemical parameters in patients with liver cirrhosis under the influence of complex treatment using ursosan. It is found that the inclusion of ursosan in complex treatment improves clinical and laboratory parameters, significantly reduces the manifestations of general inflammatory liver syndrome, which prevents the progression of the disease.


Keywords

цироз печінки; біохімічні показники; урсосан.

цирроз печени, биохимические показатели, урсосан.

liver cirrhosis, biochemical indices, ursosan.

Статья опубликована на с. 57-60

Проблема хронічних дифузних захворювань печінки на сьогодні є однією з найбільш важливих в сучасній гастроентерології і визначається насамперед тяжкістю прогнозу, складністю діагностики та лікування, має загальномедичне і соціальне значення. В Україні за останні 10 років захворюваність на цироз печінки (ЦП) зросла на 75,6 %, поширеність ЦП — на 59,6 % [1, 2]. ЦП посідає перше місце серед причин смертності від хвороб органів травлення [3, 4]. Такі статистичні дані підкреслюють важливість пошуків причин збільшення патології печінки для активного впливу на них з метою зупинки прогресування патологічного процесу в організмі [2, 5–8]. Основним патогенетичним механізмом розвитку ЦП є прогресуючий фіброз [9, 10]. В останні роки науковими дослідженнями доведена профіброгенна дія низки цитокінів, таких як фактор некрозу пухлини α (ФНП­α), деяких факторів росту фібробластів, адипоцитокінів та інших [11].

Новим кроком у лікуванні ЦП вважають застосування препаратів урсодезоксихолевої кислоти (УДХК), ефективність яких доведена рандомізованими дослідженнями [12]. Ефективність УДХК пов’язана з її здатністю пригнічувати активність протизапальних цитокінів і спричиняти антихолестатичну дію, зумовлену стимуляцією екзоцитозу шляхом активації кальцій залежної альфа­протеїнази і зниженням концентрації токсичних для печінкової клітини жовчних кислот (холевої, літохолевої, дезоксихолевої). Поряд із цим одержані дані про виражений імуномодулюючий ефект урсосану, зниження ПОЛ і посилення антиоксидантного захисту у хворих на ЦП.

Імуномодулююча здатність препарату пов’язана із зменшенням кількості аберантних антигенів головного комплексу гістосумісності і можливістю пригнічення атаки імунокомпетентних імуноглобулінів і цитотоксичних Т­лімфоцитів на гепатоцити. Урсосан не взаємодіє з іншими лікарськими препаратами й етанолом, що особливо важливо у пацієнтів із супутніми захворюваннями і які вживають алкоголь [12].

Мета дослідження — вивчити динаміку клініко­біохімічних показників та прозапального цитокіну — фактора некрозу пухлини альфа у хворих на алкогольний цироз печінки (АЦП) під впливом комплексного лікування з включенням урсодезоксихолевої кислоти

Матеріали та методи

У процесі дослідження обстежені 43 хворі на ЦП алкогольної етіології. Серед них було 28 (65,1 %) чоловіків та 15 (34,9 %) жінок. Вік пацієнтів коливався від 25 до 75 років, що в середньому становить (54,8 ± ± 1,1) року. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. Умовою відбору хворих була відсутність тяжкої супутньої патології, виключено вірусну етіологію захворювання. З метою формування однорідних за нозологічною формою захворювання груп для інтерпретації показників, що вивчалися, у дослідження були включені хворі на АЦП в стадії субкомпенсації. Пацієнти були поділені на 2 групи. І група (20 хворих) одержувала стандартне комплексне лікування (контрольна група): есенціальні фосфоліпіди, сечогінні, вітаміни, лактулозу, дезінтоксикаційні засоби; ІІ група (23 хворі) додатково приймала урсосан по 10–15 мг/кг маси тіла на добу. Препарат приймали одноразово щоденно перед сном, не розжовуючи. Курс лікування тривав 6–8 тижнів.

Діагноз верифікували на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень. Функціональний стан печінки оцінювали за клінічними даними, показниками біохімічного аналізу крові (білірубін, трансамінази, загальний білок, альбуміни, глобуліни, загальний холестерин, лужна фосфатаза, тригліцериди, ліпопротеїди низької, високої щільності, гамма­глутамінтранспептидаза, протромбін). Визначення цитокіну ФНП­α проводили методом імуноферментного аналізу (аналізатор Stut Fax 308 Plus). Визначення молекул середньої маси проводили за методикою Габрієляна та співавт. (1984). При УЗД печінки була діагностована портальна гіпертензія: збільшення діаметра портальної та селезінкової вен, спленомегалія. При гастрофібродуоденоскопії 16 хворих (37,2 %) мали варикозне розширення вен стравоходу. Статистичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп’ютері ІВМ РТ/АТ за допомогою пакета статистичних програм Statistica SI for Windows (Sun Soft, США).

В обстежених хворих на момент першого обстеження виявлено підвищення прозапального цитокіну ФНП­α. Так, у хворих на АЦП його рівень підвищився в 16,1 та 16,9 раза (в обстежених І та ІІ груп відповідно) порівняно з практично здоровими особами. Встановлено, що застосування урсосану покращує процеси травлення в комплексному лікуванні хворих на АЦП, викликає більш сприятливу дію на загальний стан хворих; покращує апетит, сон; приводить до більш швидкої ліквідації клінічних проявів патологічного процесу: у хворих ІІ групи зникли больовий синдром, диспептичний залишився у 18,2 %, астеновегетативний — у 24,6 % обстежених, у хворих І групи відповідно 16,2; 22,3; 31,5 %. Вплив комплексної терапії з урсосаном на динаміку біохімічних показників наведено в табл. 1 та рис. 1–3.

Із наведених даних видно, що під впливом запропонованого комплексного лікування з включенням урсосану відмічено суттєве зниження ФНП­α — на 24,65 % (p < 0,05), що може свідчити про зменшення прогресування фіброзоутворення в печінці. Одночасно у цих пацієнтів рівень білірубіну після лікування вірогідно знижувався з (27,95 ± 0,78) мкмоль/л до (21,97 ± 0,81) мкмоль/л (р < 0,05). Активність цитолізу також суттєво зменшилась під впливом комплексного лікування з включенням урсосану: АлАТ з (0,87 ± ± 0,04) до (0,70 ± 0,05) (р < 0,05), тоді як у першій групі мала лише тенденцію до зменшення (р > 0,05). Лікування АЦП призводить до зменшення вираженості синдрому ендогенної інтоксикації, проте відмічена більш виражена різниця показників до і після лікування у хворих ІІ групи. Так, концентрація МСМ1 зменшилась з (483,77 ± 19,62) до (403,81 ± 16,52) (р < 0,01), МСМ2 — з (208,60 ± 12,21) до (170,08 ± 8,08) (р < 0,01) при використанні урсосану.

Таким чином, включення урсосану в комплексну терапію ЦП призводить до зниження ФНП­α, тобто до зменшення прогресування фіброзу печінки, та покращення показників цитолізу, зменшення ендотоксикозу.

Висновки

1. У хворих на алкогольний цироз печінки відмічаються підвищення рівня прозапального цитокіну ФНП­α та активація процесів ендогенної інтоксикації.

2. Комплексна терапія з включенням препаратів урсодезоксихолевої кислоти сприяє покращенню клінічної картини алкогольного цирозу печінки та покращенню клініко­лабораторних показників печінки.

3. Включення препаратів урсодезоксихолевої кислоти в комплексну терапію приводить до зниження рівня прозапального цитокіну ФНП­α та зменшення ендотоксемії, що запобігає прогресуванню хвороби.


Bibliography

1. Бабак О.Я. Достижения и перспективы гастроэнтерологии / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. — 2009. — № 6 (50). — С. 6­26.

2. Ткач С.М. Перспективы развития гепатологии в ближайшем и недалеком будущем / С.М. Ткач // Здоров’я України. Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія. — 2012. — № 3 (25). — С. 10­11.

3. Гавриш І.М. Нові аспекти в лікуванні цирозу печінки, що перебігає на фоні дисбіозу кишечника / І.М. Гавриш // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : збірник матеріалів конференції. — Тернопіль, 2012. — С. 25.

4. Скробач Н.В. Сучасний підхід до лікування біліарної патології у хворих з хронічним вірусним ураженням печінки / Н.В. Скробач, В.Ю. Вишиванюк // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : збірник матеріалів конференції. — Тернопіль, 2012. — С. 60.

5. Антиоксиданты в лечении декомпенсированных циррозов печени / О.Е. Самогальская, Е.М. Стародуб, Т.Б. Лазарчук, Н.М. Олийник // «Санкт­Петербург. — Гастро» : VІІІ международный Словяно­Балтийский научный форум : материалы // Гастроэнтерология Санкт­Петербурга. — 2008. — № 2–3. — С. 101­102.

6. Олійник Н.М. Оптимізація лікування цирозів печінки / Н.М. Олійник // Сучасна гастроентерологія. — 2008. — № 6 (44). — С. 47­50.

7. Колганова К.М. Применение гепатопротекторов в клинической практике / К.М. Колганова // Здоров’я України. — 2009. — № 18 (223). — С. 53.

8. Молчанов Д. Дополнительные терапевтические эффекты у пациентов с сердечно­сосудистыми заболеваниями / Д. Молчанов // Здоров’я України. Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія. — 2012. — № 3 (25). — С. 17.

9. Фадєєнко Г.Д. Чинники прогресування фіброзу печінки / Г.Д. Фадєєнко, Н.О. Кравченко, Н.В. Ярмиш // Сучасна гастроентерологія. — 2007. — № 1 (33). — С. 18.

10. Захараш А.Д. Патогенетичні механізми прогресування і перебігу хронічних дифузних захворювань печінки з синдромом холестазу / А.Д. Захараш, О.І. Дельцова // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : збірник матеріалів конференції. — Тернопіль, 2012. — С. 39.

11. Бабак О.Я. Роль адипокинов в развитии фиброза печени при неалкогольной жировой болезни / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. — 2009. — № 5 (49). — С. 5­12.

12. Маевская М.В. Возможности применения УДХК в лечении алкогольной болезни печени / М.В. Маевская // Материалы XIV Российской гастроэнтерологической недели 6–8 сентября 2013 года.

Similar articles

Прогнозування ефективності терапії алкогольного цирозу печінки
Authors: Самогальська О.Є., Лазарчук Т.Б., Баб’як О.В., Вітрук І.М. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»
"Gastroenterology" 3 (49) 2013
Date: 2013.09.19
Categories: Family medicine/Therapy, Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Особливості застосування урсодезоксихолевої кислоти при широкому спектрі патології гепатобіліарного тракту та інших органів та систем
Authors: Степанов Ю.М., Косинська С.В. - Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
"Gastroenterology" 4 (54) 2014
Date: 2015.01.26
Categories: Gastroenterology
Sections: Specialist manual
Authors: Т.В. Ащеулова, к.м.н., доцент, О.М. Ковальова, д.м.н., професор, зав. кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1, Харківський державний медичний університет
"Internal medicine" 2(8) 2008
Date: 2008.09.03
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Authors: Ю.Г. БУРМАК, Л.О. ПОКРИШКА, Г.М. БУНЄЄВ, О.В. ЛАВРЕНКО, В.Г. ФАСТОВА, Н.І. КАЗ, Л.І. ПУШКАРЬ, О.В. КУЛІШОВА, Кафедра сімейної медицини ФПО Луганського державного медичного університету, Обласна лікарня № 2, м. Луганськ, Обласний шпиталь ветеранів війни, м. Луганськ
"News of medicine and pharmacy" 3(234) 2008
Date: 2008.08.29
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches

Back to issue