Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Medical and social problems of family" 4 (том 18) 2013

Back to issue

Роль гомоцистеїнемії в розвитку дистресу плодів у вагітних із багатопліддям

Authors: Гайструк А.Н., Булавенко О.В., Гайструк Н.А., Притуляк Л.В., Вознюк А.В. - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Categories: Obstetrics and gynecology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета: вивчення ролі гомоцистеїнемії в розвитку дистресу плодів у вагітних із багато­пліддям.
Матеріали та методи. У дослідження включено 25 здорових вагітних жінок (І група) та 60 вагітних із багатопліддям. Вагітні з багатопліддям були розподілені на 2 групи: вагітні з багатопліддям
(n = 20), в яких не спостерігали дистресу плодів, та вагітні з багатопліддям (n = 40), у яких відмічали дистрес плодів.
Результати. Дослідження вмісту гомоцистеїну в сироватці крові показало, що у вагітних із багатопліддям відмічається формування синдрому гіпергомоцистеїнемії. У здорових вагітних вміст гомоцистеїну коливався в межах 4,5–14,4 мкмоль/л і в середньому становив 8,67 мкмоль/л, тоді як у вагітних з багатопліддям цей показник був вищий — 40,0 та 55,0 % (р < 0,01).
Висновки. У групі вагітних із багатопліддям реєструється вірогідне (на 40,0–52,0 %) зростання вмісту гомоцистеїну в сироватці крові та збільшення частки осіб із високим рівнем сірковмісної амінокислоти.

Цель: изучение роли гомоцистеинемии в развитии дистресса плодов у беременных с многоплодием.
Материалы и методы. В исследование включены 25 здоровых беременных женщин (I группа) и 60 беременных с многоплодием. Беременные с многоплодием были разделены на
2 группы: беременные с многоплодием (n = 20), у которых не наблюдали дистресса плодов, и беременные с многоплодием (n = 40), у которых отмечали дистресс плодов.
Результаты. Исследование содержания гомоцистеина в сыворотке крови показало, что у беременных с многоплодием отмечается формирование синдрома гипергомоцистеинемии. У здоровых беременных содержание гомоцистеина колеблется в пределах 4,5–14,4 мкмоль/л и в среднем составляет 8,67 мкмоль/л, тогда как у беременных с многоплодием этот показатель был выше — 40,0 и 55,0 % (р < 0,01).
Выводы. В группе беременных с многоплодием регистрируется достоверный (на 40,0–52,0 %) рост содержания гомоцистеина в сыворотке крови и увеличение доли лиц с высоким уровнем серосодержащей аминокислоты.

Objective: to study the role of homocysteinemia in the development of fetal distress in pregnant women with multiple pregnancy.
Materials and Methods. The study included 25 healthy pregnant women (I group) and 60 pregnant women with multiple pregnancy. Pregnant women with multiple pregnancy were divided into 2 groups: pregnant women with multiple pregnancy (n = 20), in whom we hadn’t observe fetal distress, and pregnant women with multiple pregnancy (n = 40), in whom we detected fetal distress.
Results. The study of homocysteine content in the blood serum showed that in pregnant women with multiple pregnancy there has been detected the formation of hyperhomocysteinemia syndrome. In healthy pregnant women homocysteine content ranges 4.5–14.4 μmol/l and averaged 8.67 μmol/l, whereas in pregnant women with multiple pregnancy, this parameter was higher — 40.0 and 55.0 % (p < 0.01).
Conclusions. In the group of pregnant women with multiple pregnancy there has been registered significant (by 40.0–52.0 %) increase in serum homocysteine levels and increase in the proportion of people with high levels of sulfur-containing amino acids.


Keywords

багатопліддя, гомоцистеїнемія, дистрес плодів, плацентарна дисфункція.

многоплодие, гомоцистеинемия, дистресс плодов, плацентарная дисфункция.

multiple pregnancy, homocysteinemia, fetal distress, placental dysfunction.

Статья опубликована на с. 13-15

Багатопліддя у вагітних є досить актуальною проблемою практичного акушерства, адже несприятливо впливає на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду [3].

Часто багатопліддя супроводжується виникненням дисфункції плаценти та у 25 % приводить до формування дистресу плодів [4]. Значною мірою поширеність такого ускладнення вагітності свідчить про невирішення питань патогенезу, ранньої діагностики, прогнозування, ефективної профілактики та лікування дистресу плодів у вагітних із багатопліддям.

Патогенез перинатальної патології при багатоплідній гестації не може вважатись повністю дослідженим. І досі відсутні чіткі дані про особливості формування та функціональний стан фетоплацентарного комплексу. Залежно від причин і характеру багатопліддя недостатньо розроблені методи оцінки стану плодів, моніторингу їх внутрішньо­утробного розвитку, антенатального догляду та прогнозування перинатальних наслідків у вагітних із багатопліддям різного генезу.

Нещодавно з’явились нові дані щодо причетності гіпергомоцистеїнемії до розвитку плацентарної дисфункції та дистресу плодів [1, 2, 4]. Високий уміст гомоцистеїну в сироватці крові (гіпергомоцистеїнемія) асоціюється з розвитком ендотеліальної дисфункції гіперкоагуляції, активацією системного запалення, вільнорадикального окислення. Однак залишається нез’ясованим ступінь інтегрованості синдрому гіпергомоцистеїнемії в розвитку дистресу плодів у вагітних із багатопліддям.

Мета дослідження — оцінити поширеність гіпергомоцистеїнемії у вагітних із багатопліддям та роль гіпергомоцистеїнемії у формуванні дистресу плодів.

Матеріали та методи дослідження

У дослідження включено 25 здорових вагітних жінок (І група) та 60 вагітних із багатопліддям. Вагітні з багатопліддям були розподілені на 2 групи: вагітні з багатопліддям (n = 20), в яких не спостерігали дистресу плодів, та вагітні з багатопліддям (n = 40), у яких відмічали дистрес плодів. Оцінку біофізичного профілю плодів проводили за методикою А.М. Vintzileos у модифікації Л.Г. Сичинава і О.І. Шраєр. Кардіотокографічну оцінку стану плодів проводили в усіх жінок, починаючи з 28­го тижня вагітності, за допомогою приладу Sonicaid, за загальноприйнятою методикою, з комп’ютерною обробкою отриманих даних та подальшою оцінкою стану плодів за шкалою Фішера. Допплерометрію матково­плацентарного та плодово­плацентарного кровообігу проводили на 24–25­му тижні вагітності з використанням приладу «Радмир».

Біохімічні дослідження проведені в сироватці крові вагітних усіх груп. Забір крові здійснювався в стандартних умовах — з 8:00 до 9:00, натще, після нічного голодування, з ліктьової вени за допомогою вакутейнерів у пробірки Vacuette (Creiner­Bio­Om, Австрія), без антикоагулянтів. Сироватку крові отримували зразу ж після її взяття, шляхом центрифугування крові при 1500 об/хв протягом 20 хв. Аліквоти сироватки крові відбирали в мікропробірки Eppendorf і до проведення аналізу зберігали при –20 °С.

Вміст гомоцистеїну в сироватці крові визначали з використанням набору фірми Axis­Shield (Великобританія) на імуноферментному аналізаторі STATFAX 303/PLUS. Принцип методу полягає у відновленні зв’язаного з білком гомоцистеїну до вільного гомоцистеїну, який потім перетворюється в S­аденозил­G­гомоцистеїн (SAH), за участю SAH­гідролази.

Наступним етапом дослідження є конкурентний варіант твердофазового імуноферментного аналізу, заснований на конкуренції між SAH у зразку та SAH, що імобілізований в комірках планшета за сайти зв’язування з моноклональними антитілами.

Статистичний аналіз матеріалу проводився за допомогою стандартних методів із застосуванням пакета прикладних програм MS Exсel XP та Statistica SPSS 10.0 for Windows (ліцензійний № 305147890). Оцінювали середнє значення, стандартні помилки, вірогідність відмінностей. Для оцінки міжгрупової різниці застосовували параметричний t­критерій Стьюдента, при визначенні зв’язків між показниками — кореляційний аналіз за Пірсоном, при порівнянні частоти змін — критерій Ф. Фішера [3]. У програмі Statistica SPSS 10.0 for Windows при використанні ROC­аналізу (Receiver Operator Characteristic) оцінювали вірогідність клінічних маніфестацій дистресу плодів залежно від умісту гомоцистеїну в сироватці крові. Вірогідною вважали різницю при р < 0,05. Результати наведено як М ± m.

Результати дослідження та їх обговорення

Дослідження вмісту гомоцистеїну в сироватці крові показало, що у вагітних із багатопліддям відмічається формування синдрому гіпергомоцистеїнемії. У здорових вагітних уміст гомоцистеїну коливався в межах 4,5–14,4 мкмоль/л і в середньому становив 8,67 мкмоль/л, тоді як у вагітних із багатопліддям цей показник був вищий — 40,0 та 55,0 % (р < 0,01).

Ранжування вмісту гомоцистеїну виявило, що в групі вагітних із багатопліддям відмічається вірогідне зменшення числа осіб із оптимальним (на 35,0–45,0 %) та гранично високим рівнем гомоцистеїну (на 10,0–15,0 %), тоді як частка осіб із високим умістом гомоцистеїну (> 15 ммоль/л) статистично зростає (на 25,0–35,0 %) порівняно з такими показниками у групі здорових вагітних.

Розвиток дистресу плодів у вагітних із багатопліддям супроводжується посиленням гіпергомоцистеїнемії. Так, у групі вагітних, у яких відмічається порушення функціонального стану плодів, уміст гомоцистеїну був на 50,2 % (р < 0,01) більшим, ніж у вагітних із багатопліддям без дистресу плодів.

Під час ранжування вмісту гомоцистеїну у дослідній групі жінок виявлено, що серед вагітних, у яких діагностовано дистрес плодів, відмічається вірогідне зменшення частки осіб з оптимальним та гранично високим рівнем гомоцистеїну (у 8,2 і 2,6 раза відповідно) та вірогідне зростання частки осіб із високим рівнем гомоцистеїну — в 1,5 раза. Отже, формування дисфункції плодів асоціюється з поглибленням розладів обміну сірковмісної амінокислоти гомоцистеїну в організмі вагітних жінок та збільшенням вираженості й поширеності гіпергомоцистеїнемії.

Таким чином, підвищення вмісту гомоцистеїну в сироватці крові вагітних із багатопліддям є важливим діагностичним маркером розвитку дистресу плодів. Негативний вплив високих концентрацій гомоцистеїну в сироватці крові на стан плодів може реалізуватись через активацію системного запалення, індукцію оксидативного стресу гомоцистеїнування білків та розвиток ендотеліальної дисфункції [4].

Висновки

1. У групі вагітних із багатопліддям реєструється вірогідне (на 40,0–52,0 %) зростання вмісту гомоцистеїну в сироватці крові та збільшення частки осіб із високим рівнем сірковмісної амінокислоти.

2. Розвиток дистресу плодів у вагітних із багатопліддям супроводжується поглибленням гіпергомоцистеїнемії. При цьому між показниками функціонального стану плодів, фетоплацентарного кровотоку та рівнем гомоцистеїну в крові виникають помірної сили вірогідні кореляційні зв’язки.


Bibliography

1. Гипергомоцистеинемия и осложнения беременности / А.Д. Макацария, Е.В. Белобородова, В.О. Биладзе. — М.: Триада, 2005. — Х.

2. Гипергомоцистеинемия и фолиевая кислота при невынашивании беременности / Ю.Э. Доброхотова, Т.Г. Сухих, Э.М. Джобава // Российский вестник акушера­гинеколога. — 2007. — № 5. — С. 9­12.

3. Jakubowski H. The pathophysiological hypothensis of homocystein thiolactom mediated vascular discaseю // Jornal of physiology and pharmacology. — 2008. — Vol. 59. — P. 155­167.

4. Антенатальная гибель обоих плодов из монохориальной моноамниотической двойни / А.Н. Рибалка, В.А. Заболотнов, Г.В. Дубковский // Здоровье женщины. — 2012. — № 1. — С. 227­228.


1. Hyperhomotsysteynemyya y oslozhnenyya beremennosty.  M.Tryada. A.D.Makatsaryya, E.V.Beloborodova, V.O.Byladze. Kh. 2005.

2. Hyperhomotsysteynemyya y folyevaya kyslota pry nevыnashyvanyy beremennosty. Yu.Э.Dobrokhotova, T.H. Sukhykh, Э.M.Dzhobava.  Rossyyskyy vest nyk akushera-hynekoloha.  2007( 5):9-12.

3. The pathophysiological hypothensis of homocystein thiolactom mediated vascular discase.  Jakubowski H.  Jornal of physiology and pharmacology. 2008(59): 155-167.

4. Antenatal'naya hybel' oboykh plodov yz monokhoryal'noy monoamnyotycheskoy dvoyny. A.N. Rybalka, V.A. Zabolotnov, H.V. Dubkovskyy.Zdorov'e zhenshchynы. 2012(1):227-228.

Similar articles

Стан гормональних і біохімічних показників у вагітних із дистресом плода
Authors: Хоменко В.А., Яковлева Е.Б., Могілевкіна І.О., Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства, Кафедра акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету імені М. Горького
International journal of endocrinology 2 (50) 2013
Date: 2013.04.22
Categories: Obstetrics and gynecology, Endocrinology
Sections: Specialist manual
Особливості перебігу багатоплідної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Authors: Бойчук А.Г., Вакалюк Л.М., Дрогомирецький Л.В., Любінець В.О., Юнгер В.І. - Івано-Франківський національний медичний університет
"Medical and social problems of family" 4 (том 18) 2013
Date: 2014.02.05
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Clinical researches
Погляд терапевта на лікування гострого вірусного риніту у вагітних
Authors: Маніщенкова Ю.О., Коломієць В.І. — ДЗ «Луганський державний медичний університет», кафедра внутрішньої медицини з основами кардіоревматології; Ашуркіна Л.М. — Луганська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 1
"Actual Infectology" 2 (3) 2014
Date: 2015.02.06
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Пієлонефрит, плацента і новонароджений (огляд літератури)
Authors: Талалаєнко Ю.О., Юліш Є.І., Талалаєнко О.К. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
"Medical and social problems of family" 1 (том 19) 2014
Date: 2014.04.23
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Specialist manual

Back to issue