Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 1 (52) 2014

Back to issue

До питання верифікації атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей

Authors: Бєлашова О.В., Марусик У.І. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

З метою встановлення діагностичного значення показників метаболічної активності гранулоцитів крові (еозинофілів, нейтрофілів) у верифікації атопічного фенотипу бронхіальної астми (БА) в дітей сформовано дві клінічні групи. Першу (I, основну) групу сформували 38 дітей із атопічною БА (наявність позитивного алергологічного власного та/чи родинного анамнезу), до II клінічної групи увійшли 26 пацієнтів із неатопічною БА. За основними характеристиками групи були порівнянні. Як показники функціонального стану нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитів визначали їх фагоцитарну активність (ФА, %), фагоцитарне число (ФЧ, ум.од.), внутрішньоклітинний вміст еозинофільних та нейтрофільних катіонних білків (в ум.од.). Установлено, що при розвитку атопічного фенотипу БА в дитячому віці відмічається тенденція до зниження внутрішньоклітинного вмісту основних цитотоксичних речовин (еозинофільних катіонних білків, пероксидази) в еозинофільних гранулоцитах крові. Зниження показників фагоцитарної активності (менше 60 %) і фагоцитарного числа (менше 2,0 ум.од.) еозинофілів крові асоціюється з вірогідно вищим ризиком наявності атопічної бронхіальної астми в дітей.

С целью установления диагностического значения показателей метаболической активности гранулоцитов крови (эозинофилов, нейтрофилов) в верификации атопического фенотипа бронхиальной астмы (БА) у детей сформированы две клинические группы. Первую (I, основную) группу сформировали 38 детей с атопической БА (наличие положительного аллергологического собственного и/или семейного анамнеза), во II клиническую группу вошли 26 пациентов с неатопической БА. По ­основным характеристикам группы были сопоставимы. Как показатели функционального состояния нейтрофильных и эозинофильных лейкоцитов определяли их фагоцитарную активность (ФА, %), фагоцитарное число (ФЧ, усл.ед.), внутриклеточное содержание эозинофильных и нейтрофильных катионных белков (в усл.ед.). Установлено, что при развитии атопического фенотипа БА в детском возрасте отмечается тенденция к снижению внутриклеточного содержания основных цитотоксических веществ (эозинофильных катионных белков, пероксидазы) в эозинофильных гранулоцитах крови. Снижение показателей фагоцитарной активности (менее 60 %) и фагоцитарного числа (менее 2,0 усл.ед.) эозинофилов крови ассоциируется с достоверно более высоким риском наличия атопической бронхиальной астмы у детей.

In order to establish the diagnostic value of the metabolic activity of blood granulocytes (eosinophils, neutrophils) in the verification of atopic phenotype of bronchial asthma (BA) in children there are formed two clinical groups. The first (I, basic) group formed 38 children with atopic BA (having a positive own and/or family allergic anamnesis history), II clinical group consisted of 26 patients with non-atopic BA. Groups were comparable by the main characteristics. As indicators of the functional state of neutrophil and eosinophil leukocytes, we determined their phagocytic activity (%), phagocytic number (c.u.), the intracellular content of eosinophil and neutrophil cationic protein (c.u.). It is found that in the development of atopic phenotype of BA in childhood there is a tendency to decrease in intracellular content of major cytotoxic agents (eosinophil cationic protein, peroxidase) in eosinophilic granulocytes of the blood. The decrease of phagocytic activity parameters (less than 60 %) and phagocytic number (less than 2.0 c.u.) of blood eosinophils is associated with a significantly higher risk of atopic bronchial asthma in children.


Keywords

діти, бронхіальна астма, атопія, еозинофіли, нейтрофіли.

дети, бронхиальная астма, атопия, ­эозинофилы, нейтрофилы.

children, bronchial asthma, atopy, eosinophils, neutrophils.

Статья опубликована на с. 9-11

Вступ

За даними сучасних літературних джерел [1, 3, 4], у реалізації запалення при бронхіальній астмі (БА) провідну роль відіграють еозинофільні та нейтрофільні гранулоцити крові. Прозапальні властивості даних клітин проявляються завдяки основним цитотоксичним речовинам, що вони продукують, — катіонним білкам, пероксидазі [7, 11]. Уміст катіонних білків, пероксидази може асоціюватися зі ступенем активації основних прозапальних клітин алергічного запалення, а також із тяжкістю та вираженістю запального процесу дихальних шляхів. Проте у дослідженнях [7, 9] більше уваги приділяється визначенню даних цитотоксичних речовин у сироватці крові, ніж їх внутрішньоклітинному вмісту.

Оскільки БА в дитячому віці частіше має риси атопічного фенотипу, є відомості про підвищення функціональної активності еозинофілів за наявності атопічної реактивності [6, 10]. Разом із тим, за іншими даними [1, 11], при атопічній формі БА відмічається зниження функціональних можливостей еозинофільних гранулоцитів, що пов’язане з виснаженням їх метаболічного потенціалу при алергенній стимуляції.

Патогенетична роль нейтрофільних гранулоцитів як одних з ефекторних клітин є суттєвішою при розвитку неатопічного фенотипу БА, тригерним чинником якого виступають численні інфекційні збудники [10, 11]. У роботах окремих науковців [4, 5] наголошується на провідній ролі нейтрофільного запалення у формуванні клініко-функціональних змін при тяжкій формі захворювання, що частіше асоціюється з неатопічною БА. Нейтрофільна інфільтрація дихальних шляхів переважно пов’язана з пізньою стадією алергічного запалення або з наявністю інфекції дихальних шляхів [3, 4], а зміни метаболічної активності даних гранулоцитів периферичної крові в міру прогресування БА можуть бути непрямим свідченням залучення інфекції в даний процес [1, 3].

Разом із тим у сучасних літературних джерелах недостатньо висвітлені питання ролі ступеня метаболічної активності нейтрофільних лейкоцитів крові в розвитку атопічного та неатопічного фенотипів БА в дітей. Існує припущення, що нейтрофільне запалення асоціюється переважно з фенотипом астми раннього початку, а при розвитку астми раннього та пізнього початку запалення відразу ж має риси еозинофільно-нейтрофільного [4–6].

Така невизначеність у поглядах підкреслює актуальність дослідження особливостей метаболічної активності еозинофільних та нейтрофільних гранулоцитів крові в дітей з атопічним та неатопічним фенотипом бронхіальної астми.

Мета роботи — встановлення діагностичного значення показників метаболічної активності гранулоцитів крові (еозинофілів, нейтрофілів) у верифікації атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей.

Матеріал і методи

Для досягнення поставленої мети сформовано дві клінічні групи. Першу (I, основну) групу сформували 38 дітей з атопічною бронхіальною астмою (наявність позитивного алергологічного власного та/чи родинного анамнезу), до II клінічної групи увійшло 26 пацієнтів із неатопічною БА. За основними характеристиками групи були порівнянними.

Як показники функціонального стану нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитів визначали їх фагоцитарну активність (ФА, %) та фагоцитарне число (ФЧ, ум.од.) за методом Є.Н. Мосягіної [8]. Внутрішньоклітинний вміст еозинофільних та нейтрофільних катіонних білків (ум.од.) визначали за методом В.Е. Пігаревського, пероксидази (ум.од.) — за методом Грехема — Кнолля [8]. Робота виконана згідно з вимогами до рандомізованого порівняльного дослідження у паралельних групах за методом «випадок — контроль». Отримані результати аналізували методом біостатистики та клінічної епідеміології [2].

Результати дослідження

Виходячи з того, що пошкоджувальний вплив ефекторних гранулоцитів проявляється за рахунок дії біологічно активних речовин, які містяться в гранулах [1, 4, 11], зокрема катіонних білків та пероксидази, вважали доцільним визначити їх внутрішньоклітинний уміст зазначених речовин у гранулоцитах пацієнтів груп порівняння. У представників обох груп спостереження виявлено зниження вмісту катіонних білків та зменшення рівня активності пероксидази в нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитах крові. Даний факт, можливо, пояснюється дегрануляцією цих клітин у процесі алергічної стимуляції вже в системному кровотоці [4, 11].

Так, у хворих I клінічної групи середній уміст нейтрофільних катіонних білків та пероксидази становив 0,18 ± 0,02 ум.од. та 1,35 ± 0,10 ум.од., а в пацієнтів групи порівняння — 0,13 ± 0,01 ум.од. та 1,15 ± 0,21 ум.од. (р > 0,05). Незважаючи на відсутність вірогідних відмінностей між наведеними вище показниками у групах порівняння, у дітей, хворих на неатопічну БА, відмічена тенденція до зниження вмісту нейтрофільних катіонних білків та пероксидази. Це збігається з літературними повідомленнями про основну роль даних лейкоцитів у реалізації запалення при неатопічній БА в дитячому віці [6, 7, 9].

Внутрішньоклітинний уміст еозинофільних катіонних білків (ЕКБ) та пероксидази (ЕП) у пацієнтів I групи спостереження становив відповідно 0,15 ± 0,06 ум.од.та 1,38 ± 0,37 ум.од., а у представників групи порівняння — 0,20 ± 0,08 ум.од. та 1,53 ± 0,18 ум.од. (p > 0,05). Незважаючи на відсутність вірогідної різниці за середніми значеннями, у хворих I групи прослідковувалася чітка тенденція до зниження вмісту ЕКБ та ЕП. Так, частка хворих основної групи, у яких внутрішньоклітинний уміст ЕКБ був меншим за середньогруповий показник, сягала 60,0 ± 3,2 %, а серед представників групи порівняння — 51,3 ± 4,2 % (p > 0,05). Частка хворих I групи, у яких активність ЕП була меншою за середньогруповий показник, становила 43,1 ± 3,6 %, а серед представників II групи — 40,1 ± 4,2 % (p > 0,05).

Проведено оцінку фагоцитарної активності нейтрофільних та еозинофільних гранулоцитів крові у клінічних групах спостереження. У дітей груп порівняння не встановлено вірогідних відмінностей за показниками фагоцитарної активності нейтрофілів крові, які у I клінічній групі коливались від 65 до 95 % (середнє значення — 79,7 ± 6,5 %), а у II групі — від 32 до 99 % (середнє значення — 81,5 ± 8,1 %) (р > 0,05). Максимальні та мінімальні значення фагоцитарного числа нейтрофілів у представників I клінічної групи становили 2,1 та 11,2 ум.од. (середнє значення — 8,17 ± 1,80 ум.од.), а у представників групи порівняння відповідно — 3,7 та 14,8 ум.од. (середнє значення — 7,7 ± 3,2 ум.од.) (р > 0,05). Отже, за неатопічного фенотипу БА максимальні та мінімальні значення фагоцитарного числа нейтрофілів крові були дещо вищими порівняно з даними у хворих I групи спостереження, що, можливо, пояснюється наявністю нейтрофільного патерну запальної відповіді організму при неатопічній БА та узгоджується з окремими літературними повідомленнями [1, 6, 7].

Проведено оцінку фагоцитарної активності еозинофільних гранулоцитів крові у представників груп спостереження, результати якої наведені в табл. 1.

Як видно із наведених у табл. 1 даних, у дітей із фенотипом атопічної БА показники ФА та ФЧ еозинофілів були вірогідно нижчими щодо хворих дітей із неатопічною БА, що може свідчити про функціональну виснаженість даних гранулоцитів крові.

Значення ФА еозинофілів крові менше 60 % та ФЧ менше 2,0 ум.од. у комплексному застосуванні мали доволі низькі показники діагностичної цінності у верифікації атопічної БА. Так, чутливість даного комплексного тесту становила 63,3 %, специфічність — 70 %, позитивна передбачувана цінність — 74,5 %, негативна передбачувана цінність — 56,8 %. Проте клінічно-епідемічний ризик наявності атопічної БА за таких значень фагоцитарної активності еозинофілів крові становить: відносний ризик — 3,8 (ДІ 95%: 2,1–6,9; р < 0,05), співвідношення шансів — 1,7 (ДІ 95%: 1,2–2,4; р < 0,05), атрибутивний ризик — 30 %, що дозволяє зробити висновок про доцільність використання даного комплексного тесту для верифікації атопічної БА і вдосконалення індивідуалізованого протизапального базисного лікування.

Таким чином, при розвитку атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей метаболічна активність головних прозапальних клітин алергічного запалення — еозинофілів крові за даними їх фагоцитарної активності та показниками внутрішньоклітинного вмісту основних цитотоксичних речовин (катіонні протеїни, пероксидаза) значно скомпрометована, що можна використати при проведенні комплексної клінічно-параклінічної діагностики даного фенотипу БА в дітей. За допомогою запропонованих тестів у випадках недосягнення контролю над захворюванням стає можливим виокремлення хворих із неатопічним фенотипом БА, у яких напрям базисної терапії повинен скеровуватися на нейтрофіл-опосередкований запальний процес.

Висновки

1. При розвитку атопічного фенотипу БА в дитячому віці відмічається тенденція до зниження внутрішньоклітинного вмісту основних цитотоксичних речовин (еозинофільних катіонних білків, пероксидази) в еозинофільних гранулоцитах крові.

2. Зниження показників фагоцитарної активності (менше 60 %) і фагоцитарного числа (менше 2,0 ум.од.) еозинофільних гранулоцитів крові асоціюється з вірогідно вищим ризиком наявності атопічної бронхіальної астми у дітей.

Перспективи подальших досліджень. Проведення комплексного визначення внутрішньоклітинного та позаклітинного (в сироватці крові) вмісту еозинофільних та нейтрофільних катіонних білків, пероксидази та встановлення діагностичного значення цих показників у верифікації атопічного та неатопічного фенотипів БА в дітей.


Bibliography

1. Castro-Rodriguez Jose A. The Asthma Predictive Index [Text] / Jose A. Castro-Rodriguez // Curr. Allergy Clin. Immunol. — 2011. — Vol. 11 (3). — Р. 157-161.

2. Fletcher R.H., Fletcher S.W., Wagner E.H. Clinical epidemiology — the essentials. — Baltimore; London: William & Wilkins, 1982. — 223 p.

3. Global strategy for asthma management and prevention (GINA 2011) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ginasthma.org/pdf/GINA_Report_2011.pgf

4. Kostromina V.P. Risk factors of bronchial asthma in children / V.P. Kostromina, O.O. Rechkina, K.O. Melnik, A.S. Doroshenkova, V.O. Strizh, L.B. Yaroshchuk // Астма та алергія. — 2013. — № 2. — С. 21-23.

5. Клінічні настанови з діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей [Текст] / Ю.Г. Антипкін [та ін.] // Здоров’я України. — 2010. — № 3 (14). — С. 39-41.

6. Кузьменко Л.Г. Гетерогенность бронхиальной астмы в детском возрасте / Л.Г. Кузьменко, В.Ю. Меркулова, В.К. Котлуков, Н.И. Петрук, Т.В. Брилькова, Р.А. Корнюшин, О.В. Быстрова // Педиатрия. — 2013. — Т. 92, № 3. — С. 28-32.

7. Охотнікова О.М. Бронхіальна астма у дітей [Текст] / О.М. Охотнікова // Мистецтво лікування. — 2011. — № 1 (77). — С. 41-54.

8. Пигаревский В.Е. Зернистые лейкоциты и их свойства. — М.: Медицина, 1978. — 128 с.

9. Самигуллина Н.В. Анализ клинических особенностей и подходов к диагностике при бронхиальной астме у детей / Н.В. Самигуллина, Файзуллина Р.М. // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. — 2013. — № 7. — С. 57-61.

10. Самигуллина Н.В. Основные предикторы формирования бронхиальной астмы у детей / Н.В. Самигуллина, Р.М. Файзуллина // Fundamental research. — 2013. — № 7. — Р. 170-173.

11. Уманець Т.Р. Диагностика и лечение бронхиальной астмы у детей с позиций доказательной медицины / Т.Р. Уманец, В.Ф. Лапшин // Здоров’я України. — 2009. — № 4. — С. 14-17.

Similar articles

Authors: Колоскова О.К., Бєлашова О.В., Марусик У.І., Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 3 (30) 2011
Date: 2011.10.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Клініко-імунологічна характеристика фенотипової неоднорідності атопічної та неатопічної бронхіальної астми дітей шкільного віку
Authors: Богуцька Н.К. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
International journal of endocrinology 6 (54) 2013
Date: 2013.10.23
Categories: Endocrinology, Immunology
Sections: Medical forums
Гендерні особливості перебігу бронхіальної астми у шкільному віці
Authors: Колоскова О.К., Білоус Т.М., Білик Г.А. — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 2 (61) 2015
Date: 2015.04.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Прогнозування несприятливого перебігу перших нападів бронхіальної астми в дітей раннього віку
Authors: Бєлашова О.В. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 5 (40) 2012
Date: 2013.03.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue