Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" 2 (53) 2014

Back to issue

Особливості перебігу неатопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей залежно від характеру їх ацетиляторного статусу

Authors: Безруков Л.О., Тарнавська С.І. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведення комплексного клініко-параклінічного дослідження 34 дітей із неатопічним фенотипом бронхіальної астми дозволило встановити, що наявність повільного ацетиляторного статусу порівняно із швидкими ацетиляторами підвищувала шанси розвитку тяжкої неатопічної астми у 3,9 раза, а повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій — у 2,4 раза. Швидкий тип ацетилювання у хворих із неатопічним фенотипом бронхіальної астми за наявності переважно грудного вигодовування в анамнезі асоціювали із частішими клінічними ознаками атопії в ранньому віці (відносний ризик 2,1 (95% ДІ 1,5–2,7) при співвідношенні шансів 3,4 (95% ДІ 1,9–6,2)).

Проведение комплексного клинико-параклинического исследования 34 детей с неатопическим фенотипом бронхиальной астмы позволило установить, что наличие медленного ацетиляторного статуса по сравнению с быстрыми ацетиляторами повышало шансы развития тяжелой неатопической астмы в 3,9 раза, а повторных острых респираторных вирусных инфекций — в 2,4 раза. Быстрый тип ацетилирования у больных с неатопическим фенотипом бронхиальной астмы при наличии преимущественно грудного вскармливания в анамнезе ассоциировали с более частыми клиническими признаками атопии в раннем возрасте (относительный риск 2,1 (95% ДИ 1,5–2,7) при соотношении шансов 3,4 (95% ДИ 1,9–6,2)).

Complex clinical-paraclinical study of 34 children with non-atopic bronchial asthma revealed that the presence of slow acetylation status compared to fast «acetylators» increased the chances of severe non-atopic asthma developing by 3.9 times , and recurrent acute respiratory viral infections — by 2.4 times. Quick type of acetylation in patients with non-atopic bronchial asthma (if predominantly breastfeeding in history of life was present) was associated with more frequent clinical signs of atopy in early age (relative risk is 2.1 (95% CI 1.5–2,7), when odds ratio is 3.4 (95% CI 1.9–6.2)).


Keywords

астма, фенотип, діти, тип ацетилювання.

астма, фенотип, дети, тип ацетилирования.

asthma, phenotype, children, type of acetylation.

Статья опубликована на с. 25-28

Вступ

Бронхіальна астма (БА) в дітей належить до найбільш поширених хронічних захворювань, що значною мірою формують захворюваність, поширеність патології дитячого віку та інвалідність дітей [2, 3]. Проведені мультицентрові дослідження показали, що неатопічні форми захворювання наразі посідають чільне місце та зумовлюють зростання захворюваності на противагу атопічним його варіантам, особливо у країнах, які розвиваються, з недостатнім економічним рівнем [6, 7, 9].

Дослідження патогенетичного підґрунтя неатопічного фенотипу хвороби, його генетичних складових наразі є актуальним завданням медицини, вирішення якого дозволить нарешті розв’язати питання щодо індивідуалізованого вибору лікувально-профілактичних заходів для досягнення контролю над захворюванням в цих пацієнтів [5].

У зв’язку з цим вважалося доцільним дослідити особливості перебігу неатопічної бронхіальної астми в дітей залежно від ацетиляторного статусу, оскільки відомості щодо них досить суперечливі та потребують подальшого вивчення.

Мета роботи — для оптимізації комплексного лікування бронхіальної астми в дітей дослідити особливості перебігу неатопічного фенотипу захворювання з урахуванням ацетиляторного статусу хворих.

Матеріали і методи

Для досягнення поставленої мети проведено комплексне клініко-імунологічне обстеження І–ІІ рівнів 34 дітей, хворих на неатопічну БА. Вивчалися показники клітинного та гуморального імунітету: визначали особливості киснезалежного метаболізму еозинофільних і нейтрофільних гранулоцитів крові за тестом із нітросинім тетразолієм (НСТ-тест), уміст у периферичній крові Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, концентрацію в сироватці крові імуноглобулінів класів A, M, G, Е, інтерлейкіну-4. Окрім того в дітей, хворих на БА, визначали генетичний маркер — тип ацетилювання за методом Пребстинг — Гаврилова в модифікації Тимофєєвої.

Залежно від ацетиляторного статусу сформовано 2 клінічні групи: І група — 19 дітей з повільним типом ацетилювання (середній вік — 11,7 ± 0,6 року, частка хлопчиків — 79 %), ІІ група — 15 дітей зі швидким ацетиляторним фенотипом (середній вік — 12,0 ± 0,4 року (p > 0,05), частка хлопчиків — 80 % (p > 0,05)). За основними клінічними ознаками групи спостереження були порівнянними.

Статистична обробка одержаних результатів проводилася на персональному комп’ютері з використанням пакету прикладних програм Statistiсa 5.0. З позицій клінічної епідеміології визначали відносний ризик (ВР) та співвідношення шансів (СШ) розвитку певної події. Дослідження виконані з дотриманням положень Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину і рекомендацій Комітету з біоетики при президії АМН України.

Результати та їх обговорення

Аналіз отриманих результатів дозволив дійти висновку, що серед когорти обстежених хворих із неатопічною бронхіальною астмою частка дітей з повільним та швидким типами ацетилювання становила 53,5 та 46,5 % (рф > 0,05) відповідно. Таким чином, серед хворих із неатопічним фенотипом бронхіальної астми співвідношення повільних та швидких ацетиляторів відповідає такому ж, як і в загальній популяції, що збігається з даними літератури [4].

З метою подальшого встановлення особливостей перебігу даного фенотипу хвороби нами проведено розподіл пацієнтів за тяжкістю захворювання: персистувальний легкий, середньотяжкий і тяжкий варіанти бронхіальної астми серед дітей із неатопічним фенотипом астми визначені у 13,9; 44,2; 41,8 % спостережень відповідно. Виявлена тенденція до частіших випадків середньотяжкого і тяжкого персистування бронхіальної астми у хворих із неатопічним варіантом БА, мабуть, пов’язана з нейтрофіл-опосередкованим запальним процесом дихальних шляхів [6, 7] або індивідуальними особливостями темпів ацетилювання протизапальних препаратів, що менш активно контролювали хворобу [1].

У дітей з ознаками повільних ацетиляторів легкий, середньотяжкий і тяжкий перебіг бронхіальної астми відзначалися у 13; 30,4; 56,6 % випадках відповідно. У хворих зі швидким типом ацетилювання ці показники виявилися такими: 15 (рф > 0,05), 60 (рф < 0,05), 25 %(рф < 0,05) спостережень відповідно. Показники ризику розвитку тяжкої астми в дітей із неатопічним фенотипом за наявності повільного типу ацетилювання порівняно зі швидкими ацетиляторами становили: відносний ризик –2,3 (95% ДІ 1,7–3,0) при відношенні шансів 3,9 (95% ДІ 2,2–7,2). Отже, встановлення показників ризику тяжкого персистування неатопічної бронхіальної астми у так званих повільних ацетиляторів дозволяє використати ці дані при формуванні індивідуалізованих лікувально-профілактичних рекомендацій дітям.

Аналіз численної групи тригерних чинників, що брали участь у розвитку астми в обстежених дітей, дозволив стверджувати, що домінуюче значення мали гострі респіраторні вірусні чинники (44 %), меншою мірою — побутові (16 %), епідермальні чинники (21 %), аероалергени (11 %).

Враховуючи численні відомості щодо пускової або протекторної ролі інфекційних чинників в розвитку бронхіальної астми, ми проаналізовали наявність в анамнезі вказівок на часті ГРВІ в дітей груп спостереження залежно від ацетиляторного статусу. Так, 54 та 33 % (pф < 0,05) хворих з повільним та швидким типом ацетилювання відповідно вказували на часті ГРВІ в анамнезі. Отже, ризик повторних ГРВІ в пацієнтів з неатопічним фенотипом астми та повільним ацетиляторним статусом порівняно із швидкими ацетиляторами був вищим і становив: відносний ризик 1,6 (95% ДІ 1,2–2,1) при співвідношенні шансів 2,4 (95% ДІ 1,3–4,2).

Таким чином, у пацієнтів із повільним типом ацетилювання порівняно із швидкими ацетиляторами вірогідно частіше відмічалися ГРВІ в анамнезі, які зумовлювали особливості розвитку та перебігу неатопічного фенотипу бронхіальної астми.

Враховуючи виявлені анамнестичні особливості перебігу фенотипів астми, ми прослідкували показники віку дебюту захворювання (табл. 1).

Враховуючи наведені дані, встановлено, що у половини обстежених пацієнтів дебют астми відзначався в шкільному віці, однак відмінностей щодо віку початку хвороби залежно від ацетиляторного статусу не виявлено.

Незважаючи на пізній початок захворювання, майже 40 % дітей із неатопічною астмою мали вказівки на ознаки атопії в ранньому віці. Зокрема, 55,5 % дітей зі швидким типом ацетилювання мали обтяжений за атопією анамнез у ранньому віці на противагу 27,3 % (pф < 0,05) хворих із повільним ацетиляторним статусом. Показники ризику раннього дебюту атопією у дітей зі швидким ацетиляторним статусом порівняно з повільними ацетиляторами за наявності неатопічного фенотипу астми дорівнювали: відносний ризик 2,1 (95% ДІ 1,5–2,7) при співвідношенні шансів 3,4 (95% ДІ 1,9–6,2).

Нами висунуте припущення, що, можливо, дані особливості були пов’язані з характером вигодовування на 1-му році життя. Встановлено, що 68 % обстежених дітей перебували на грудному вигодовуванні на першому році життя, а 32 % хворих вигодовувалися замінниками грудного молока. Показано, що наявність швидкого ацетиляторного статусу асоціювала переважно з грудним характером вигодовування (83 %) порівняно з повільними ацетиляторами (55 % (pф < 0,05)). Таким чином, швидкий тип ацетилювання в дітей із неатопічним фенотипом бронхіальної астми за наявності переважно грудного вигодовування супроводжувався частішими вказівками на розвиток атопії в ранньому віці. Це узгоджувалося з «гігієнічною гіпотезою» розвитку бронхіальної астми та дослідженнями, які не довели протекторної ролі ексклюзивного грудного вигодовування щодо розвитку атопії (екземи, астми тощо) в країнах з високим та низьким економічним рівнем [8].

Враховуючи дані літератури щодо ризику розвитку бронхіальної астми за наявності обтяженого спадкового алергологічного анамнезу [7], ми визначили показники генеалогічного індексу в дітей із неатопічним фенотипом астми з урахуванням ацетиляторного статусу. За наявності повільного та швидкого типу ацетилювання вони становили 0,15 ± 0,01 ум.од. та 0,10 ± 0,01 ум.од. відповідно та діагностичного значення не мали.

Враховуючи виявлені анамнестичні особливості перебігу фенотипів астми з урахуванням ацетиляторного статусу, ми проаналізували клінічні характеристики перебігу захворювання, зокрема проведено бальну оцінку тяжкості нападу в перші 7 діб стаціонарного лікування (табл. 2).

У хворих із неатопічною бронхіальною астмою наявність повільного ацетиляторного фенотипу вирізняється тяжчим перебігом нападного періоду. Показники ризику тяжкості нападу понад 13,9 бала в 1-й день госпіталізації у пацієнтів із повільним типом ацетилювання порівняно зі швидкими ацетиляторами дорівнювали: відносний ризик 1,3 (95% ДІ 1,0–2,2) при співвідношенні шансів 2,1 (95% ДІ 1,1–6,6).

При цьому в дітей обох груп спостереження значне зменшення клінічних проявів обструкції бронхів на фоні проведення дезобструктивної терапії відбувалося на 3– 4-ту добу госпіталізації.

Таким чином, виявлені особливості неатопічного фенотипу астми насамперед пов’язані з індивідуальними особливостями темпів ацетилювання, що зумовлювали тяжчий і торпідніший перебіг обструкції бронхів у перші дні госпіталізації та часті повторні випадки ГРВІ в цих пацієнтів за наявності повільного ацетиляторного статусу. У хворих зі швидким ацетиляторним фенотипом загострення астми були менш торпідними до стандартної дезобструктивної терапії, в анамнезі переважало грудне вигодовування на першому році життя, що супроводжувалося частішими вказівками на розвиток атопії в ранньому віці, а також утричі частіше траплялась обтяженість спадкового алергоанамнезу. Наведені клінічні особливості перебігу хвороби можуть бути пов’язані з особливостями імунної відповіді, характером запалення дихальних шляхів, активністю N-ацетилтрансферази, яка є генетично детермінованою ознакою, що зумовлює індивідуальні особливості процесів ацетилювання екзо- та ендогенних речовин, протизапальних препаратів тощо.

Висновки

1. У дітей із повільним типом ацетилювання та неатопічним фенотипом астми визначено тяжчий перебіг хвороби у періоді загострення та позанападному періоді. Ризик розвитку тяжкої астми в дітей з неатопічним фенотипом астми за наявності повільного типу ацетилювання порівняно зі швидкими ацетиляторами є вищим: відносний ризик –2,3 (95% ДІ 1,7–3,0), відношення шансів 3,9 (95% ДІ 2,2–7,2).

2. Повільний ацетиляторний статус підвищує ризик розвитку повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій в дітей з неатопічним фенотипом астми у 2,4 раза.

3. Асоціація швидкого типу ацетилювання із неатопічним фенотипом бронхіальної астми за наявності переважно грудного вигодовування супроводжується частішими вказівками на розвиток атопії в ранньому віці (відносний ризик 2,1 (95% ДІ 1,5–2,7) при співвідношенні шансів 3,4 (95% ДІ 1,9–6,2)).

Перспективи подальших досліджень. Актуальність подальших досліджень полягає у вивченні інших генетичних маркерів неатопічної астми в дітей, що дозволить раціональніше обирати комплекс лікувально-профілактичних заходів цим хворим.


Bibliography

1. Абатуров А.Е. Медикаментозное управление течением бронхиальной астмы у детей. Настоящее и будущее. Часть I / А.Е. Абатуров // Здоровье ребенка. — 2008. — № 5(14). — С. 56-61.

2. Сучасна класифікація бронхіальної астми у дітей / Ю.Г. Антипкін, В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманець та ін. // Перинатологія та педіатрія. — 2011. — № 1. — С. 8-10.

3. Лапшин В.Ф. Астма-фенотипы в детском возрасте / В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец // Здоров’я України. — 2009. — № 4/1. — С. 12-14.

4. Федорова Ю.Ю. Ассоциация полиморфных вариантов генов системы биотрансформации с атопическими заболеваниями у русских детей из Республики Башкортостан / Ю.Ю. Федорова, О.А. Гра, А.С. Карунас и др. // Молекулярная биология. — 2009. — № 6. — С. 1032-1039.

5. Pathological features and inhaled corticosteroid response of eosinophilic and non-eosinophilic asthma / M. Berry, A. Morgan, D.E. Shaw et al. // Thorax. — 2007. — Vol. 62. — P. 1043-1049.

6. Phenotypes and Endotypes of Uncontrolled Severe Asthma: New Treatments / P. Campo, F. Rodríguez, S. Sánchez-García et al. // J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. — 2013. — Vol. 23(2). — 76-88.

7. Noneosinophilic asthma in children: relation with airway remodelling / S. Baraldo, G. Turato, E. Bazzan et al. // ERJ . — 2011. — Vol. 38, № 3. — РР. 575-583.

8. Kabesch M. Epigenetic mechanisms and the relationship to childhood asthma / M. Kabesch, S. Michel, J. Tost // ERJ. — 2010. — Vol. 36, № 4. — Р. 950-961.

9. Nagel G. Effect of breastfeeding on asthma, lung function and bronchial hyperreactivity in ISAAC Phase II / G. Nagel, G. Büchele, G. Weinmayr et al. / ERJ. — 2009. — Vol. 33, № 5. — P. 993-1002.

10. Inflammatory subtypes in asthma: assessment and identification using induced sputum / J.L. Simpson, R. Scott, M.J. Boyle, P.G. Gibson // Respirology. — 2006. — Vol. 11. — № 1. — P. 54-61.


Back to issue