Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2 (53) 2014

Back to issue

Особливості формування здоров’я сучасних школярів на різних етапах навчання

Authors: Пономарьова Л.І. - Державна установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті наведені результати комплексного профілактичного медичного огляду школярів у динаміці їх навчання з першого по одинадцятий клас. На підставі лонгітудинального дослідження ви­значено статево-вікові особливості динаміки патологічної ураженості, структури захворювань та груп здоров’я учнів на різних етапах навчання в школі. Встановлено критичні періоди та гендерні особливості формування здоров’я школярів в умовах сучасного навчального закладу.

В статье представлены результаты комплексного профилактического медицинского осмотра школьников в динамике их обучения с первого по одиннадцатый класс. На основании лонгитудинального исследования определены возрастно-половые особенности динамики патологической пораженности, структуры заболеваний и групп здоровья учащихся на разных этапах обучения в школе. Установлены критические периоды и гендерные особенности формирования здоровья школьников в условиях современного учебного заведения.

The article presents the results of a comprehensive preventive medical examination of schoolchildren in the dynamics of their teaching from the first to the eleventh classes. The age and gender features of the dynamics of pathological prevalence, the structure of diseases and health groups of pupils at different stages of learning were defined on the base of longitudinal study. Critical periods and gender features of health formation in schoolchildren of present-day educational establishments are determined.


Keywords

здоров’я, школярі, патологічна ураженість, профілактика захворювань.

здоровье, школьники, патологическая пораженность, профилактика заболеваний.

health, schoolchildren, pathological prevalence, prevention of diseases.

Статья опубликована на с. 35-38

Стан здоров’я підростаючого покоління — найважливіший показник благополуччя суспільства та держави, що не тільки відображає справжню ситуацію, але й дає прогноз на майбутнє [1, 2].

Важливим соціально-детермінуючим чинником формування здоров’я дітей упродовж багатьох років є навчальний заклад [3, 4]. Результати наукових досліджень свідчать про те, що тенденції погіршення здоров’я школярів носять стійкий характер: хронічні захворювання діагностуються у 40–45 % школярів, а серед відносно здорових дві третини становлять діти з різними морфофункціональними порушеннями [5, 6].

Наявність виражених несприятливих тенденцій у стані здоров’я підростаючого покоління зумовлює потребу в прийнятті якісно нових рішень під час організації та проведення медико-профілактичних заходів. Лише якщо ґрунтовно вивчити особливості стану здоров’я дітей у сучасних умовах, можливі попередження та рання профілактика його порушень [7, 8].

Мета дослідження — визначення статево-вікових особливостей динаміки патологічної ураженості та структури захворювань учнів початкової, основної та старшої школи на підставі лонгітудинального дослідження.

Матеріали та методи

Під спостереженням знаходилося 223 учні гімназії (112 хлопців і 111 дівчат) у динаміці їх навчання з першого по одинадцятий клас. Стан здоров’я школярів вивчався за результатами поглибленого медичного огляду фахівцями інституту (педіатр, отоларинголог, ендокринолог, психоневролог, окуліст) на початку та наприкінці кожного навчального року. У роботі був використаний комплексний метод вивчення стану здоров’я, що дозволяє виявити поширеність захворювань, морфологічних порушень і функціональних відхилень із урахуванням гармонійності фізичного розвитку школярів.

Результати дослідження та їх обговорення

На підставі даних комплексного медичного огляду виявлено негативну динаміку стану здоров’я учнів у перші роки навчання із підвищенням загальної патологічної ураженості (ПУ) від 1993,8 до 2395,1 ‰ у першому класі (на 16,8 %), до 2484,7 ‰ — у другому, до 2674,4 ‰ (на 5,5 %) — у третьому (у цілому на 25,4 % за три роки навчання), в основному за рахунок хлопців, у яких показники збільшилися від 1977,0 до 2802,2 ‰ (на 29,4 %), порівняно з дівчатами, у яких коливання становили від 2013,5 до 2530,9 ‰ (20,4 %) (р < 0,05) (рис. 1).

Етап завершення навчання в молодшій школі характеризувався стабілізацією процесів адаптації, що проявлялося поліпшенням показників здоров’я учнів четвертих класів — зменшенням загальної ПУ до 2581,8 ‰ протягом навчального року та до 2338,0 ‰ за період літнього відпочинку (у цілому на 14,4 %), що також було більш вираженим серед хлопців (18,9 %), ніж серед дівчат (9,1 %).

При динамічному спостереженні за станом здоров’я учнів гімназії в процесі навчання в основній школі (з п’ятого по дев’ятий клас) відзначено зростання загальної ПУ на перехідному етапі від початкової до основної школи: за час навчання в п’ятому класі показники збільшилися на 8,9 % (до 2567,4 ‰) серед учнів обох статей (р < 0,05) і набули максимальних значень на початку навчання в шостому класі (2736,1 ‰ серед хлопців та 2608,7 ‰ серед дівчат). У цілому на перехідному етапі це підвищення становило 12,6 % (13,9 % у хлопців та 11,1 % у дівчат). Надалі відзначена динаміка зниження рівня ПУ до закінчення навчання в сьомому класі до 2335,8 ‰, що було характерним для учнів обох статей. На початку восьмого класу рівень ПУ підвищувався на 7,6 % (до 2527,1 ‰), але показники дівчат протягом усього навчального року були вищими (2567,2 та 2338,5 ‰ серед дівчат проти 2483,9 та 2066,7 ‰ серед хлопців, р < 0,05). Привертає увагу той факт, що протягом навчання з першого по сьомий клас кількість захворювань у хлопців переважала з різним ступенем вірогідності над дівчатами, а починаючи з сьомого класу відзначався так званий «перехрест» показників із превалюванням патології серед дівчат, набуваючи більшого ступеня вірогідності з віком. Протягом навчання в дев’ятому класі рівень ПУ дівчат зростав на 9,2 % (до 2515,6 ‰), а серед хлопців навіть дещо знижувався (до 1962,3 ‰). Отже, період навчання в основній школі характеризувався хвилеподібними змінами стану здоров’я учнів із найбільшими піками зростання кількості захворювань на перехідному етапі: кінець п’ятого — початок шостого класів, на початку восьмого класу у школярів обох статей та наприкінці дев’ятого класу у дівчат.

Під час навчання в старшій школі (10–11-й класи) спостерігалось подальше погіршення стану здоров’я учнів із більш негативними показниками серед дівчат. Загальна ПУ в них зростала від 2864,9 до 2942,9 ‰ в десятому та до 3085,7 ‰ в одинадцятому класі порівняно з ПУ хлопців — відповідно 1909,1, 2181,8 та 2500,0 ‰ (р < 0,001). У цілому підвищення ПУ в старшій школі становило 18,5 % у дівчат та 21,5 % у хлопців. За весь період навчання в школі з першого по одинадцятий клас поширеність захворювань збільшилась на 20,9 % у хлопців та на 34,7 % у дівчат.

У структурі захворювань протягом навчання в школі відбувались деякі зміни залежно від статі та віку учнів. У молодшій школі найбільш поширеними були розлади психіки та поведінки, ІІ рангове місце (РМ) посідали захворювання органів дихання, ІІІ РМ — хвороби ока та придаткового апарату в хлопців і органів травлення в дівчат, IV РМ — патологія ендокринної системи в хлопців та ока в дівчат, V РМ — захворювання органів травлення в хлопців та ендокринопатії в дівчат.

В основній школі у 5–7-х класах на перші рангові позиції виходили хвороби ендокринної системи в учнів обох статей, а у 8–9-х класах — хвороби органів дихання в хлопців та розлади психіки — в дівчат. У старшій школі найбільш поширеними серед хлопців були хвороби ока, а серед дівчат — розлади психіки.

Отже, основні класи захворювань серед школярів — це хвороби ендокринної системи, розлади психіки та поведінки, патологія ока та придаткового апарату, органів дихання.

Кількість захворювань ендокринної системи з першого по п’ятий клас збільшувалася, маючи найбільш виражену динаміку серед дівчат (від 324,3 до 768,1 ‰) проти показників хлопців, що коливались від 241,4 до 597,2 ‰ (р < 0,001). За період навчання в основній школі встановлено зменшення показників до 283,0 ‰ наприкінці дев’ятого класу серед хлопців та до 218,8 ‰ відповідно серед дівчат із подальшим підвищенням у старшій школі серед дівчат до 371,4 ‰. Серед захворювань ендокринної системи найчастіше виявлялися дифузний нетоксичний зоб, затримка темпів росту та ожиріння.

Поширеність невротичних і поведінкових розладів протягом навчання в школі мала хвилеподібний характер із вираженими піками зростання з першого по третій клас (від 390,8 до 736,3 ‰ (р < 0,05) серед хлопців та від 432,4 до 666,7 ‰ (р < 0,05) серед дівчат), з п’ятого по сьомий клас (від 315,1 до 478,3 ‰ (р < 0,05) серед хлопців та від 318,8 до 528,6 ‰ (р < 0,05) серед дівчат) та з восьмого по одинадцятий клас серед дівчат (від 275,4 до 857,1 ‰ (р < 0,05)). Серед розладів психіки та поведінки виявлялись неврастенія, емоційно-лабільні розлади, синдроми вегетативної недостатності та лікворної гіпертензії, девіантна поведінка.

Кількість нервових хвороб із першого до початку шостого класу зростала від 87,0 до 198,6 ‰, а потім помірно зменшувалась до 105,3 ‰ наприкінці старшої школи.

Поширеність хвороб ока і придаткового апарату мала постійну негативну динаміку за час навчання в школі та підвищувалася від 252,9 ‰ у першому класі до 636,4 ‰ в одинадцятому класі в хлопців та від 297,3 до 628,6 ‰ відповідно в дівчат, тобто збільшувалась майже у два рази. Найбільші піки зростання патології спостерігалися наприкінці третього, у шостому, восьмому класах та в старшій школі. Хвороби ока та придаткового апарату представлені в основному патологією рефракції.

Достатньо високий рівень серед учнів (у молодшій і основній школі частіше серед хлопців, у старшій — серед дівчат) мала поширеність захворювань органів дихання, коливаючись від 425,3 ‰ у першому класі до 506,3 ‰ — в одинадцятому серед хлопців та від 378,4 до 485,7 ‰ відповідно серед дівчат. Структуру захворювань органів дихання становили в основному лор-патології — хронічний тонзиліт, гіпертрофія піднебінних мигдаликів та викривлення носової перегородки.

Патологія травлення (найбільш характерна була для дівчат) на початку першого класу становила 216,2 ‰, зростаючи до четвертого класу до 376,6 ‰ (р < 0,05) та маючи позитивну динаміку в основній та старшій школі (до 228,6 ‰). Але на фоні зниження кількісних показників негативним явищем виступає зміна якісних характеристик — від переважання в структурі хвороб у молодших і середніх класах функціональних відхилень (дискінезії жовчовивідних шляхів та функціонального розладу шлунка) до хронічного гастродуоденіту в старших класах.

Захворювання кістково-м’язової системи частіше реєструвалися серед хлопців (у молодшій і середній школі з високим ступенем вірогідності — р < 0,001, а в старшій школі — р < 0,05) і помірно збільшувались за час навчання від 172,4 до 272,7 ‰ на відміну від дівчат, у яких показники коливались від 67,6 до 257,1 ‰. У структурі цього класу хвороб основними були порушення постави та ознаки дисплазії сполучної тканини.

На підставі оцінки функціонального стану основних систем організму, наявності або відсутності хронічної патології з урахуванням гармонійності фізичного розвитку визначена група здоров’я школярів. Аналіз динаміки спостереження показав низьку питому вагу здорових учнів (з I групою здоров’я) обох статей на всіх етапах навчання в школі, що коливалась на рівні 11,3 % у першому класі, 4,5–3,2 % — у середніх класах, 5,3 % — у старших класах (рис. 2, 3).

Особливе профілактичне значення має виділення II групи здоров’я, оскільки функціональні можливості дітей і підлітків, зарахованих до цієї групи, знижені, і за відсутності медичного контролю, адекватних коректувальних і лікувально-оздоровчих заходів у них існує високий ризик формування хронічної патології. Чисельність II групи здоров’я (функціональні відхилення) у хлопців знижувалася в молодшій школі від 47,1 до 37,6 % та далі до шостого класу (31,5 %) із поліпшенням показників із сьомого класу до одинадцятого (від 44,3 до 50,0 %). Відповідно до коливання II групи здоров’я відбувалися зміни складу III групи здоров’я (хронічні захворювання) — збільшення її кількості в першому — шостому класах (від 43,7 до 65,8 %) із зниженням в сьомому — одинадцятому (від 56,9 до 45,5 % відповідно). З урахуванням позитивної динаміки в основній та старшій школі на перший план висувається той факт, що майже на всіх етапах навчання питома вага школярів, які мали III групу здоров’я із різним ступенем вірогідності, перевищувала чисельність II групи. Особливо характерно це було для учнів п’ятих-шостих класів, де різниця становила 31,5 % II групи проти 65,8 % III групи, тобто переважання в 2 рази.

Динаміка груп здоров’я в дівчат відрізнялася від такої в хлопців. Питома вага дівчат із II групою здоров’я постійно зменшувалась протягом навчання в школі від 51,4 до 34,3 %, за рахунок чого збільшувалася чисельність III групи здоров’я (від 35,1 до 60,0 %), тобто майже в 2 рази за 11 років навчання. У дівчат також, як і у хлопців, спостерігалось переважання хронічних захворювань над функціональними відхиленнями, але в дівчат найбільш характерним це було в старшому віці (із сьомого класу і далі).

Висновки

При динамічному спостереженні за станом здоров’я учнів у процесі навчання виявлено негативні зміни показників патологічної ураженості, груп здоров’я серед школярів, що пов’язані з адаптацією до умов навчання і процесами зросту та розвитку дитини. Установлено критичні періоди формування здоров’я учнів, якими є перші три роки навчання, етап переходу до основної школи (п’ятий та початок шостого класу), початок восьмого — кінець дев’ятого класів та старша школа, що потребує впровадження нових медико-педагогічних технологій профілактичного та оздоровчого характеру на різних етапах навчання в школі.


Bibliography

1. Моісеєнко Р.О. Організація медичної допомоги дітям і підліткам в Україні. Проблеми реформування / Р.О. Моісеєнко // Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей і підлітків: Матеріали наук.-практ. конф. — Х., 2002. — С. 13–17.

2. Лапин Ю.Е. Государственная политика в области охраны здоровья детей / Ю.Е. Лапин // Здравоохранение Российской Федерации. — 2010. — № 1. — С. 14–19.

3. Баранов А.А. Проблемы роста и развития здорового ребенка: теоретические и научно-практические проблемы / А.А. Баранов // Российский педиатрический журнал. — 1999. — № 2. — С. 4–6.

4. Гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей в сучасних умовах реформування освіти в Україні / А.М. Сердюк, Н.С. Полька, Г.М. Єременко [та ін.] // Гігієна населених місць: зб. — К., 2004. — Вип. 43. — С. 402–406.

5. Коренєв М.М. Медико-соціальні проблеми формування здоров’я школярів та стратегія їх вирішення / М.М. Коренєв, Г.М. Даниленко // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: Матеріали наук.-практ. конф. — Х., 2006. — С. 3–7.

6. Пономарьова Л.І. Основні тенденції стану здоров’я дітей в процесі навчання у сучасній школі / Л.І. Пономарьова // Моніторинг здоров’я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів: Матеріали наук.-практ. конф. — Х., 2009. — С. 88–91.

7. Стан здоров’я школярів в Україні / Няньковський С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.І., Пасечнюк І.В. // Здоровье ребенка. — 2012. — № 5(40). — С. 137–141.

8. Короткова М.О. Проблемы и перспективы укрепления здоровья школьников на муниципальном уровне / М.О. Короткова, В.И. Чирков, Г.М. Насыбуллина // Гигиена и санитария. — 2007. — № 3. — С. 53–55.

Similar articles

The Peculiarities of Using Direct and Indirect Health Indicators When Evaluating the Dynamics of its Formation
Authors: Бердник О.В., Полька Н.С., Скочко Т.П., Добрянська О.В., Рудницька О.П. - ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The Role of Physical Activity in Everyday Life of Contemporary Students Studied by Various Programs
Authors: Даниленко Г.М.(1, 3), Нікуліна Г.Л.(2), Нестеренко В.Г.(1)
(1) — Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(3) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна

"Child`s Health" 8 (76) 2016
Date: 2017.02.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The dynamics of the health of schoolchildren in Ukraine according to the questionnaire survey
Authors: Няньковський С.Л., Яцула М.С., Няньковська О.С., Титуса А.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Child`s Health" Том 13, №5, 2018
Date: 2018.09.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue