Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." 1-2 (13-14) 2014

Back to issue

Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей України: результати клініко-епідеміологічного обстеження

Authors: Задорожна І.В. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»; Поворознюк В.В. - ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті наведено результати власних досліджень із вивчення поширеності та інтенсивності карієсу зубів серед дитячого населення залежно від віку та регіону проживання. Проведено стоматологічне обстеження 1106 дітей віком від 11 до 17 років, які мешкають у регіонах промислового забруднення та дефіциту фтору. Отримані результати свідчать про те, що проживання в екологічно несприятливих регіонах вірогідно впливає на показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів, що з віком статистично вірогідно зростають, причому вищій поширеності відповідає більш висока інтенсивність карієсу.

В статье представлены результаты собственных исследований по изучению распространенности и интенсивности кариеса зубов среди детского населения в зависимости от возраста и региона проживания. Проведено стоматологическое обследование 1106 детей в возрасте от 11 до 17 лет, живущих в регионах промышленного загрязнения и дефицита фтора. Полученные результаты свидетельствуют о том, что проживание в экологически неблагоприятных регионах достоверно влияет на показатели распространенности и интенсивности кариеса зубов, которые с возрастом статистически достоверно возрастают, причем высшей распространенности соответствует более высокая интенсивность кариеса.

The article presents the results of own resear­ches on the prevalence and intensity of dental caries among child­ren, depending on age and region of residence. Dental examination has been conducted in 1106 children aged 11 to 17 years, living in areas of industrial pollution and lack of fluoride. The results indicate that the living in ecologically unfavorable regions significantly affect the prevalence and intensity of dental caries, which statistically significant increase with age, at that the highest prevalence corresponds to higher intensity of caries.


Keywords

несприятливі екологічні фактори, діти, поширеність та інтенсивність карієсу зубів.

неблагоприятные экологические факторы, дети, распространенность и интенсивность кариеса зубов.

adverse environmental factors, children, prevalence and intensity of dental caries.

Статья опубликована на с. 26-29

Вступ

Стоматологічне здоров’я — важлива складова здоров’я людини, стан якого залежить від балансу між адаптаційними можливостями організму до дії біологічних, екологічних та соціально-економічних факторів, що є факторами ризику виникнення захворювань ротової порожнини, таких як карієс зубів та захворювання пародонту. Особливо чутливими до дії несприятливих факторів довкілля є діти, оскільки їхні адаптаційні можливості порівняно з дорослими знижені внаслідок недостатньої зрілості імунної, ендокринної та нервової систем. Стан здоров’я дитячого населення є відображенням впливу біологічних, екологічних та соціально-економічних чинників і може розцінюватися як індикатор якості зовнішнього середовища [1–3]. Загальний стан організму, що супроводжується порушенням обміну речовин у період розвитку, формування й дозрівання зубів, суттєво впливає на склад і структуру тканин зуба і, відповідно, може ослабити їх резистентність до карієсу.

Згідно з результатами досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), причиною високої поширеності карієсу є порушення гігієнічного догляду за порожниною рота. Також вагомий вплив на неї мають наявність хронічної загальносоматичної патології та дія несприятливих екологічних чинників [1].

На території України зосереджені величезні природні багатства, проте надмірна концентрація об’єктів промислового та сільськогосподарського призначення зумовила катастрофічне забруднення повітря, води, ґрунту. За сумарними показниками природне середовище значної частини України є забрудненим та дуже забрудненим. Близько 80 % загального обсягу викидів припадає на Донецько-Придніпровський промисловий регіон, зокрема на міста Маріуполь, Донецьк, Запоріжжя, Луганськ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ [4, 5].

Одним з етіологічних і патогенетичних чинників виникнення карієсу є екологічно обумовлений природний дефіцит фтору в поєднанні з іншими чинниками (нераціональне харчування, несприятливі умови праці та побуту). На території Закарпаття питна вода містить низьку кількість фторидів: від лише слідів або повної відсутності до 0,5 мг/л [6, 7].

З метою вивчення світових тенденцій захворюваності на карієс та інші стоматологічні хвороби в штаб-квартирі ВООЗ у 1969 році був створений Глобальний банк даних стоматологічного здоров’я, куди подаються дані епідеміологічних досліджень, проведених у різних країнах світу. У 2012 році ВООЗ повідомила, що 60–90 % дітей шкільного віку в усьому світі мають карієс [8]. Для визначення рівня захворюваності на нього, згідно з рекомендаціями ВООЗ, використовують показники поширеності та інтенсивності карієсу. Поширеність карієсу — це відсоток осіб, які мають каріозні, пломбовані та видалені зуби, а інтенсивність — це середнє число уражених карієсом зубів на одного обстеженого, яку вираховують за допомогою індексів КПВ (К — карієс, П — пломба, В — видалений постійний зуб) — для постійного прикусу, кп (к — карієс, п — пломба) — для тимчасового, КПВ + кп — для змінного [9].

Аналіз, проведений ВООЗ, виявив, що існує значна варіабельність показників інтенсивності карієсу: при обстеженні 12-річних дітей різних країн, навіть при високих чи дуже високих значеннях індексу КПВ, частина з них не мала карієсу [10]. Також привертає увагу значна відмінність показників карієсу не лише у різних регіонах проживання, але й серед жителів одного міста [11]. Середні значення КПВ не дають можливості точно оцінити тяжкість ураження карієсом у цих групах населення [12, 13] та, відповідно, не створюють передумов для розробки ефективних карієспрофілактичних програм для таких хворих.

Для більш точної інформації про середнє значення інтенсивності карієсу, щоб привернути увагу до осіб із високим рівнем ураження зубів карієсом, шведськими вченими (M. Nishi, D. Bratthall, J. Stjernswärd) у 2000 році було запропоновано індекс «найвища інтенсивність карієсу» (НІК, Significant Caries Index), що являє собою середню інтенсивність карієсу серед третини усіх обстежених, у яких зареєстровано найвище значення інтенсивності карієсу зубів [13]. Проте у вітчизняній літературі його практично не використовують.

Мета дослідження — вивчити поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей залежно від віку та регіону проживання.

Матеріали та методи

Для вивчення інтенсивності карієсу нами проведено комплексне клініко-епідеміологічне обстеження дітей, що проживають у регіонах промислового забруднення та дефіциту фтору. Результати отримано при виконанні міжнаціонального епідеміологічного дослідження «Вивчення структурно-функціонального стану опорно-рухового апарату у населення, яке проживає в екологічно-несприятливих регіонах», що проводилось в Україні, Білорусі та Молдові (керівник — проф. В.В. Поворознюк).

Нами обстежено 1106 дітей віком від 11 до 17 років (527 хлопців та 579 дівчат), які проживають у різних регіонах України, серед яких виділено такі вікові групи: 10–11, 12–14 та 15–17 років [15]. Проведено стоматологічне обстеження 417 дітей (182 хлопців та 235 дівчат), які мешкають у регіонах промислового забруднення (міста Запоріжжя, Маріуполь та Оленівка Донецької обл.) — І група, а також 689 дітей (345 хлопців та 344 дівчини), які мешкають у фтордефіцитних районах Закарпатської області (м. Виноградів, смт Великий Бичків, с. Кобилецька Поляна та смт Дубове) — ІІ група.

Результати обстеження заносились у реєстраційні карти, розроблені на основі карти ВООЗ для оцінки стоматологічного статусу [16]. За даними реєстраційних карт визначали поширеність та інтенсивність карієсу. У 10–11-річних дітей (молодший шкільний вік) проводилось визначення індексів КПВ і КПВ + кп, у 12–14-річних (середній шкільний вік) та 15–17-річних (старший шкільний вік) ураховувалось ураження лише постійних зубів — визначався індекс КПВ [9].

Статистичну обробку даних проводили за допомогою статистичних програм Microsoft Excel та Statistiсa (версія 6.1). Використовували загальну статистику та однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA, вірогідність результатів оцінювали за критерієм Фішера [17]. Дані у тексті та таблицях відображують середнє значення (M) та стандартне відхилення (SD), рівень значущості (р).

Результати дослідження та їх обговорення

Серед усіх обстежених дітей виявлено високу поширеність карієсу зубів 94,8 %, причому серед дітей І групи вона становить 88,5 %, а ІІ — 98,4 % при інтенсивності карієсу 6,4 ± 4,0, 4,2 ± 2,9 та 7,5 ± 4,0 відповідно.

Поширеність та інтенсивність карієсу збільшувались зі зростанням віку у дітей, які проживають як у регіонах промислового забруднення, так і у фтордефіцитних районах Закарпатської області (табл. 2, 3).

У дітей І групи віком 10–11 років поширеність карієсу становила 81,4 %, ІІ групи — 95,6 %, інтенсивність — 3,7 ± 2,8 та 6,2 ± 3,3 відповідно. Серед дітей 12–14 років поширеність карієсу зубів зросла до 86,5 % у І групі, 98,6 % — у ІІ, інтенсивність збільшилась до 3,7 ± 2,6 і 7,7 ± 3,9 відповідно. У 15–17-річних дітей поширеність карієсу становила 89,8 % у І групі та 99,5 % у ІІ групі. При цьому інтенсивність карієсу збільшилась до 5,2 ± 3,1 і 10,2 ± 3,9 відповідно.

У структурі інтенсивності карієсу зубів у дітей усіх регіонів переважає компонент «К» над складником «П»: 83,4 і 17,8 % у дітей молодшого шкільного віку, 77,2 і 19,1 % у дітей середнього та 69,1 і 25,3 % — у дітей старшого шкільного віку. В усіх вікових групах наявний показник «В», що зростав з віком і становив 2,0, 3,8 та 5,6 % відповідно.

При проведенні вікового та регіонального аналізу структури інтенсивності карієсу зубів (табл. 3) виявлено, що в 10–11-річних дітей ІІ групи вірогідно вищий показник «К» — 5,5 ± 3,3 порівняно з дітьми І групи — 2,5 ± 2, 1 (р < 0,001). Значно нижчі показники компонента «П»: 1,5 ± 1,7 — у дітей І групи, 0,6 ± 1,2 — у дітей ІІ групи. Привертає увагу видалення постійних зубів серед дітей молодшого шкільного віку — складова «В» становила 0,01 ± 0,10 та 0,14 ± 0,50 у дітей І та ІІ груп відповідно.

У дітей 12–14 років складові індексу КПВ у І та ІІ групах розподілились таким чином: «К» становив 2,5 ± 2,2 і 6,3 ± 3,9, «П» — 1,3 ± 1,7 і 1,1 ± 2,0, «В» — 0,02 ± 0,10 і 0,4 ± 0,7 відповідно.

Серед вікової групи 15–17 років у структурі інтенсивності карієсу зубів переважає компонент «К», що становив 3,5 ± 2,7 у І групі і 7,2 ± 3,7 — у ІІ групі, компонент «П» — 1,7 ± 2,1 та 2,3 ± 2,8 відповідно. Показник «В» дорівнював 0,02 ± 0,10 і 0,8 ± 1,00 у дітей І та ІІ груп.

Аналіз показників інтенсивності карієсу зубів виявив статистично вірогідне їх зростання з віком (F = 13,90; p < 0,001), інтенсивність карієсу була 5,5 ± 3,3 у дітей 10–11 років, 6,1 ± 3,9 — у дітей 12–14 років і 8,1 ± 4,4 — у дітей 15–17 років. Для виділення дітей, які мають найвищі значення інтенсивності карієсу, було проведено визначення індексу НІК, що становив 9,4 ± 2,2, 10,5 ± 2,9 та 13,1 ± 2,4 відповідно.

При порівнянні зазначених індексів нижчі показники карієсу виявлено у дітей І групи, а вищі — у дітей ІІ групи (табл. 4).

У дітей молодшого шкільного віку показники індексу НІК становили у І групі 8,9 ± 1,6, у ІІ — 9,4 ± 2,3 при інтенсивності карієсу 3,7 ± 2,8 і 6,2 ± 3,3 відповідно. Показник НІК дорівнював 8,4 ± 1,7 та 10,9 ± 2,9, величина інтенсивності карієсу — 3,7 ± 2,6 і 7,7 ± 3,9 у дітей середнього шкільного віку І і ІІ груп. Серед дітей старшого шкільного віку значення НІК та інтенсивності карієсу були 11,5 ± 1,6 і 5,2 ± 3,1 серед дітей І групи, 13,2 ± 2,4 та 10,2 ± 3,9 — ІІ групи.

При порівнянні різниці значень показників індексу НІК та інтенсивності карієсу мінімальні відмінності виявлено у дітей ІІ групи: 10–11 років — на 61,2 %, 12–14 років — на 57,9 %, в 15–17 років — на 41,9 %. Значно вищі відмінності індексів спостерігались у І групі: серед школярів молодшого віку — 83,2 %, середнього — 76,5 % і старшого — 66,4 %.

Висновки

1. Високий рівень ураження карієсом характерний як для фтордефіцитного, так і для промислово забрудненого регіонів.

2. Виявлено статистично вірогідне зростання показників поширеності та інтенсивності карієсу зубів із віком, причому вищій поширеності карієсу відповідає вища інтенсивність.

3. Виявлено вірогідні відмінності у структурі індексу КПВ — в усіх регіонах показники каріозних зубів у 2–5 разів переважають над числом пломбованих. Привертає увагу видалення постійних зубів серед дітей усіх вікових груп незалежно від регіону проживання.

4. Індекс НІК дозволяє частково вирішити проблему нерівномірного розподілу інтенсивності карієсу, привертаючи увагу до осіб із найбільшим значенням КПВ. При аналізі різниці значень інтенсивності карієсу та індексу НІК вищі їх показники виявлено у молодших вікових групах дітей.

5. Отримані результати вказують на недостатню лікувально-профілактичну роботу та необхідність активації заходів, спрямованих на первинну та вторинну профілактику карієсу зубів.


Bibliography

1. Хоменко Л.О. Екологічні аспекти стоматологічних захворювань у дітей / Л.О. Хоменко, О.І. Остапко, О.В. Дуда // Клінічна стоматологія. — 2011. — № 1–2. — С. 53-63.

2. Савичук Н.О. Современные подходы к изучению стоматологического здоровья / Н.О. Савичук // Дентальные технологии. — 2010. — № 2. — С. 7-10.

3. Савичук Н.О. Стоматологічне здоров’я дітей: методологічні підходи та критерії його оцінки / Н.О. Савичук, О.В. Клітинська // Современная стоматология. — 2008. — № 1. — С. 94-97.

4. Барановський В.А. Екологічний атлас України / В.А. Барановський. — К., 2000. — 85 с.

5. Качинський А.Б. Екологічна безпека України. Системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський. — К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2001. — 310 с.

6. Горзов І.П. Екологічні аспекти карієсу зубів та хвороб пародонту / І.П. Горзов, А.М. Потапчук. — Ужгород: ВАТ «Патент», 1998. — 227 с.

7. Крюченко Н.О. Біогеохімічні провінції Закарпаття / Н.О. Крюченко, П.С. Папарига, Ю.К. Осадчук // Пошукова та екологічна геохімія. — 2009. — № 1(9). — С. 53-55.

8. Oral health: Fact sheet № 318. — April, 2012. Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs318/en/index.html

9. Терапевтическая стоматология детского возраста / [Хоменко Л.А., Кисельникова Л.П., Смоляр Н.И. и др.] / под ред. Л.А. Хоменко, Л.П. Кисельниковой. — К.: Книга плюс, 2013. — 864 с.

10. World Health Organization: Oral health information systems. Режим доступу: http://www.who.int/oral_health/action/information/surveillance/en

11. Безвушко Е.В. Взаємозв’язок карієсу зубів, захворювань тканин пародонта та зубощелепних аномалій у дітей шкільного віку Львівської області / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай, Т.Г. Гутор // Практична медицина. — 2010. — Т. 16, № 1. — С. 35-40.

12. Смоляр Н.І. Оцінка визначення ступеня активності карієсу зубів у дітей шкільного віку як одного з показників санації / Н.І. Смоляр, Н.Л. Чухрай // Вісник стоматології. — 2012. — № 4. — С. 97-100.

13. Campus G. The «Significant Caries Index» (SiC): A Cri–tical Approach / G. Campus, G. Solinas, C. Maida, P. Castiglia // Oral Health & Preventive Dentistry. — 2003. — № 1(3). — P. 171-178. Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15641494

14. Nishi M. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index / M. Nishi, J. Stjernswärd, P. Carlsson, D. Bratthall // Community Dentistry and Oral Epidemiology. — Vol. 30, № 4. — P. 296-301. Режим доступу: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1034/j.1600-0528.2002.00054.x

15. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми / Т.В. Капітан. — Вінниця: ДП ДКФ, 2006. — 792 с.

16. Oral Health Surveys: Basic Methods. — 4th edition. — Geneva: World Health Organization, 1997. — 66 p.

17. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Гланц С. / [пер. з англ. Ю.А. Данилова]. — М.: Практика, 1998. — 459 с.

Similar articles

Application of the treatment and preventive measures for caries and gingivitis in school-age children
Authors: Трубка І.О.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №4, 2018
Date: 2018.07.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Шляхи об’єктивізації прогнозування карієсу зубів у дітей
Authors: Удод О.А., Сироткіна О.В. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
"Child`s Health" 1 (44) 2013
Date: 2013.03.29
Categories: Pediatrics/Neonatology, Stomatology
Sections: Clinical researches
The effectiveness of ozone therapy as a non-drug method for treatment of initial caries  of permanent teeth in children
Authors: Олійник Р.П., Рожко М.М., Хабчук В.С.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна

"Child`s Health" Том 14, №4, 2019
Date: 2019.08.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Research the level of sanitary knowledge of parents about prevention of dental caries of elementary school student in Uzhgorod
Authors: Mochalov Y.A. - Department of pediatric dentistry; Rozlucka G. M. - Department of psychology and pedagogics, "Uzhgorod national University"; Rozlucka V. S. - Department of pediatric dentistry
"News of medicine and pharmacy" 15 (558) 2015
Date: 2016.01.31
Categories: Stomatology
Sections: Specialist manual

Back to issue