Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 15, №3, 2014

Вернуться к номеру

Розробка способу остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки блокованим стрижнем (остеометричне дослідження)

Авторы: Радомський О.А., Рябоконь П.В. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Застосування хірургічних методів лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки з використанням широкого доступу та металоостеосинтез реконструктивними пластинами зумовлюють значну кількість ускладнень та незадовільних наслідків. Для їх усунення нами розроблений спосіб внутрішньокісткового металоостеосинтезу переломів п’яткової кістки блокованим стрижнем. Проведені остеометричні дослідження п’яткової кістки, що дозволили нам виготовити чотири типорозміри блокованого стрижня з адаптованою навігаційною системою. При цьому враховували остеоархітектоніку трабекулярної системи п’яткової кістки для забезпечення стабільної фіксації.

Применение хирургических методов лечения внутрисуставных переломов пяточной кости с использованием широкого доступа и металлоостеосинтез реконструктивными пластинами приводят к значительному количеству осложнений и неудовлетворительных результатов. Для их устранения нами разработан способ внутрикостного металлоостеосинтеза переломов пяточной кости блокированным стержнем. Проведены остеометрические исследования пяточной кости, которые позволили нам изготовить четыре типоразмера блокированного стержня с адаптированной навигационной системой. При этом учитывали остеоархитектонику трабекулярной системы пяточной кости для обеспечения стабильной фиксации.

The use of surgical treatment regimens for intraarticular calcaneal fractures using extensible approach and osteosynthesis with reconstructive plates causes a significant number of complications and unsatisfactory outcomes. To eliminate them we developed a method of intraosseous locked nail osteosynthesis for calcaneal fractures. Osteometric studies of the calcaneus had been performed, which allowed us to make four typical size of locked nail with adap­ted navigation system. At the same time the internal architecture of trabecular system of the calcaneus has been taken into account to provide stable fixation.


Ключевые слова

п’яткова кістка, остеосинтез, блокований стрижень, остеометричні дослідження

пяточная кость, остеосинтез, блокированный стержень, остеометрические исследования.

calcaneus, osteosynthesis, locked nail, osteometric studies.

Статья опубликована на с.  76-79

Вступ

Лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки (ПК) залишається актуальною проблемою [2, 7]. Загальновизнано, що хірургічні методи лікування зазначених переломів ПК забезпечують кращі результати лікування порівняно з консервативними. При цьому переважна більшість фахівців застосовує широкий хірургічний доступ для відкритої репозиції та металоостеосинтез (МОС) реконструктивними пластинами. У той же час підшкірне розташування  такої конструкції, її «конфлікт» з оточуючими тканинами, значні нейросудинні порушення, несприятливе мікробне оточення часто спричиняють виникнення гнійно-некротичних ускладнень або імпінджмент-синдром. Для усунення зазначених недоліків розробляються нові хірургічні способи МОС п’яткової кістки, зокрема внутрішньокісткова фіксація [5, 6].

Матеріали і методи

У попередній статті ми повідомляли про розроблений спосіб МОС внутрішньосуглобових переломів ПК блокованим стрижнем (БС) та попередній досвід його застосування (рис. 1) [8].

Для визначення оптимальних параметрів запропонованого внутрішньоп’яткового БС та його внутрішньокісткового розташування нами проведено остеометричне дослідження 295 рентгенограм кісток стоп без ознак патології. При цьому враховували анатомічні розміри ПК, кути Гіссана, Беллера та особливості архітектоніки трабекулярної системи ПК, що відображає умови біомеханічного навантаження [3].

З літературних джерел відомо, що існує 6 груп кісткових трабекул ПК (рис. 2). Група А — щільні, паралельні трабекули, розташовані між верхньою частиною задньої суглобової поверхні ПК та верхньою частиною п’яткового бугра. Група В — трабекули V-подібного спрямування від задньої суглобової поверхні ПК до середньої та нижньої третини задньої частини ПК. Група С — трабекули у вигляді піраміди, основа якої — кубоподібна поверхня ПК, а верхівка збігається з центром кута Гіссана. Група D — трабекули, розташовані між п’ятковим бугром та нижньою поверхнею ПК. П’ята група E — трабекули, розташовані вздовж п’яткового бугра. В шосту групу виділяють сустентакулярні трабекули [1].

У середній частині ПК відмічається низька густина кісткових трабекул, так званий нейтральний трикутник.

У місцях перетинання зазначених трабекулярних груп ПК виникають максимальні навантаження та, як наслідок, ущільнення кістки (рис. 2) [4]. Тому розташування опорних точок фіксатора в цих ділянках забезпечить максимальну стабільність МОС.

Моделювання елементів конструкції (їх результати будуть опубліковані в подальших роботах) привело нас до висновку, що оптимальним фіксатором може стати стрижень із певною геометрією розташування блокуючих  гвинтів, а його внутрішньокісткове положення створює безпосередню підтримку ушкоджених структур. При цьому стрижень необхідно розташувати вздовж осі ПК (рис. 3), а блокуючі гвинти необхідно встановити в трьох ділянках ущільнення трабекул ПК:

— 1 — ущільнена ділянка бугра ПК (ділянка 1);

— 2 — центр переднього виростка ПК (ділянка 2);

— 3 — субхондральна ділянка задньої суглобової фасетки ПК, що має міцну кортикальну структуру (так звану таламічну ділянку).

Враховуючи вищезазначене, визначали такі остеометричні параметри ПК:

1. Вісь ПК та її довжина. Для цього визначали довжину відрізка лінії АВ, проведеної між серединами бугра ПК та п’ятково-кубоподібного суглоба. Такі розрахунки дають змогу визначити довжину БС.

2. Кут нахилу лінії CD до осі ПК та її довжина дозволяє визначити розташування та довжину блокуючого гвинта уздовж задньої суглобової фасетки ПК під її ущільненою ділянкою в сагітальній площині. При цьому необхідно врахувати відступ лінії CD від субхондральної ділянки для можливого міжфрагментарного армування задньої суглобової фасетки ПК гвинтами або спицями. Таким чином, блокуючий гвинт, проведений уздовж лінії CD має створювати безпосередню підтримку ушкодженим структурам задньої суглобової фасетки ПК (рис. 4).

3. Довжину лінії АЕ, що визначає розташування косого отвору (точка Е) щодо хвостового кінця БС.

Результати

Установлено, що довжина осі ПК змінювалась від мінімальної — 66,2 мм до максимальної — 83,9 мм (табл. 1). Тому для фіксації ПК блокованим стрижнем його довжина має відповідно становити 65–80 мм.

Визначено, що кут нахилу лінії CD до осі АВ змінювався в межах від 36 до 40°. У зв’язку з невеликою розбіжністю отриманих результатів кут нахилу косого отвору в БС має становити в середньому 38°.

Довжина лінії CD коливалась в межах 47–62 мм. Отже, довжина косого блокуючого гвинта має становити 47–62 мм.

Довжина лінії АЕ становила від 54 до 67 мм.

Враховуючи значні розбіжності в лінійних параметрах довжини осі ПК, вирішено виготовляти БС у чотирьох варіантах (табл. 2). При цьому кут нахилу косого отвору в сагітальній площині вирішили зробити універсальним (38°), зважаючи на незначні його розбіжності. Відстань косого отвору від хвостової частини БС (лінія АЕ) змінювалася залежно від довжини самого стрижня (табл. 2). Розташування отворів для блокуючих гвинтів у горизонтальній площині (табл. 2) було максимально наближеним до хвостової та головної частини стрижня в ущільнених ділянках кістки.

Відповідно до встановлених типорозмірів БС нами розроблена навігаційна система (рис. 5, 6) та методика блокування стрижня.

Висновки

Таким чином, проведені остеометричні дослідження ПК дозволили нам розробити спосіб МОС внутрішньосуглобових переломів ПК блокованим стрижнем. Виготовлено чотири типорозміри БС з адаптованою навігаційною системою. При цьому враховували остеоархітектоніку  трабекулярної системи ПК для забезпечення стабільної фіксації.


Список литературы

1.   Athavale S.A. Internal architecture of calcaneus:correlations with mechanics and pathoanatomy of calcaneal fractures / S.A. Athavale, S.D. Joshi, S.S. Joshi // Surg. Radiol. Anat. — 2010 Feb. — 32(2). — P. 115-122. doi: 10.1007/s00276-009-0563-2.

2.   Bruce J. Surgical versus conservative interventions for displaced intraarticular calcaneal fractures (Review) / J. Bruce, A. Sutherland // The Cochrane Library. — 2013. — Issue 1. DOI: 10.1002/14651858.CD008628.pub2.

3.   Follet H. Relationship between compressive properties of human os calcis cancellous bone and microarchitecture assessed from 2D and 3D synchrotron microtomography / H. Follet, K. Bruyère-Garnier, F. Peyrin, J.P. Roux, M.E. Arlot, B. Burt-Pichat, C. Rumelhart, P.J. Meunier // Bone. — 2005 Feb;36(2). — P. 340-351. doi:10.1016/j.bone.2004.10.011.

4.   Gefen A. Comparison of the trabecular architecture and the isostatic stress flow in the human calcaneus / A. Gefen, R. Seliktar // Med. Eng. Phys. —2004 Mar. — 26(2). — P. 119-129. DOI: 10.1016/j.medengphy.2003.10.003.

5.   Goldzak M. Locked nailing for the treatment of displaced articular fractures of the calcaneus: description of a new procedure with calcanail / Goldzak M., Mittlmeier T., Simon P. // Eur. J. Orthop. Surg. Traumatol. — 2012. — 22(4). — Р. 345-349. doi:  10.1007/s00590-012-0968-1.

6.   Mauffrey C. Percutaneous reduction and fixation of an intra-articular calcaneal fracture using an inflatable bone tamp: description of a novel and safe technique / Mauffrey C., Bailey G.R., Hak D.J., Hammerberg M.E. // Patient Safety in Surgery. — 2012. — 6. — P. 6. doi: 10.1186/1754-9493-6-6.

7.   Rammelt S. Calcaneus fractures: facts, controversies and recent Developments / S. Rammelt, H. Zwipp // Injury. — 2004 May. — 35(5). — P. 443-461. DOI: 10.1016/j.injury.2003.10.006.

8.   Радомський О.А. Спосіб металоостеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки блокованим стрижнем (попереднє повідомлення) / О.А. Радомський, П.В. Рябоконь // Травма. — 2013. — T. 14, № 3. — P. 82-84.


Вернуться к номеру