Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." 3 (15) 2014

Back to issue

Особливості структурної перебудови кісткової тканини в чоловіків із лімфомою Ходжкіна на фоні хіміотерапевтичного лікування

Authors: Жулкевич І.В., Яворська Ю.В. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Medical forums

print version

Статья опубликована на с. 78-80

Вступ. Враховуючи значний поступ у лікуванні лімфоми Ходжкіна (ЛХ) та, відповідно, зростання показників 5-річного виживання в даної категорії пацієнтів (світовий показник —  96 %, в Україні —  71 %) [1], усе частіше розглядається питання віддалених наслідків системної терапії, їх вчасного виявлення та належної корекції. Варто зазначити, що явище вторинної остеопенії та остеопорозу в пацієнтів із лімфомою Ходжкіна на фоні ускладнень із боку інших органів та систем (вторинні новоутворення, серцево-судинні захворювання) часто залишається недіагностованим, незважаючи на потенційний негативний вплив на якість життя таких пацієнтів. Втрата кісткової міцності і, як наслідок, виникнення малоенергетичних переломів, що донедавна вважались проблемою здебільшого жіночої статі, виявились не менш актуальним питанням у чоловіків різних вікових груп, хоча патофізіологічне підґрунтя їх виникнення різне [2].

Мета: методом віртуальної біопсії дослідити динаміку структурних змін кісткової тканини (КТ) у чоловіків із ЛХ на тлі поліхіміотерапевтичного лікування (ПХТ), виявити основні фактори, що визначають зміни трабекулярної частини кісткової тканини (ТЧКТ).

Матеріали і методи. Для денситогістоморфометричного аналізу ТЧКТ хребців грудного відділу на діагностичному етапі та після завершення ПХТ використано комп’ютерні томограми 12 чоловіків із ЛХ (середній вік — 37,36 ± 4,09 року). Був здійснений розподіл за стадією згідно з класифікацією Ann Arbor у модифікації Cotswold’s (II —  45,5  %, III —  36,4 %, IV —  18,1 %), за гістологічними формами ЛХ та наявністю (В —  91,7 %) або відсутністю (А — 8,3 %) симптомів інтоксикації. Програмне забезпечення для оцінки структури ТЧКТ — програма перегляду та аналізу комп’ютерних томограм  ClearCanvas Workstation та програма для аналізу медичних зображень ImageJ із додатком BoneJ, США.

Оцінювали такі параметри трабекулярної тканини хребців на мезоскопічному рівні: денситометричну щільність (ДЩ) в одиницях Хаусфілда (HU) [3], індекс мінерального компонента (BV/TV) —  об’єм мінералізованої кістки на одиницю досліджуваної ділянки; площу поверхні кістки (BS) —  базовий параметр оцінки 2-вимірної структури трабекул; питому поверхню кістки та її щільність (BS/BV; BS/TV); індекс конфігурації трабекул (SMI); фрактальну розмірність (за алгоритмом map-counting та box-counting); товщину трабекул (Tb.Th.) та відстань між трабекулами (Tb.Sp.); топологічні властивості трабекул: характеристику Ейлера та показник зв’язаності трабекул (Connectivity) [4]; текстурні параметри [2]. Статистичний аналіз одержаних результатів здійснювали з використанням статистичного пакета Statistica 6.1.

Результати та їх обговорення. Аналіз параметра ДЩ в HU виявив зниження даного показника після проведення 4–6 курсів ПХТ за протоколами ABVD та BEACOPP у всіх хребцях грудного відділу й вірогідну обернено пропорційну кореляцію з віком в обстежених чоловіків у хребцях нижньогрудного відділу.

При аналізі структурних параметрів на етапі завершення ПХТ встановлено вірогідне зниження показника BS у I, VII, VIII, X грудних хребцях. Наступна динаміка простежувалась при оцінюванні мінерального компонента кістки (BV): вірогідне його зростання в I грудному хребці, зростання об’єму досліджуваного кісткового компонента (TV) у IV та XII у хребцях грудного відділу, індексу мінерального компоненту (BV/TV) V та VIII хребців та вірогідне зниження питомої поверхні кістки (BS/BV) у I, X, XI грудних хребцях і щільності поверхні кістки (BS/TV) у I, X, XI, XII. У чоловіків значення фрактальних розмірностей, визначені за методом map-count, після завершення етапу ПХТ вірогідно знизились у IV, VII, VIII грудних хребцях. При аналізі характеристики Ейлера визначено збільшення показника Ейлера в IV, V Th та зменшення показника зв’язаності трабекул у X, XII Th. Вірогідно зменшились значення товщини трабекул Tb.Th. у IV, V, VII Th та збільшився показник Tb.Sp. у IX Th.

Більшою мірою зазнали змін після проведення ПХТ текстурні особливості зображень хребців грудного відділу: вірогідно зменшився показник Angular second moment у V, VIII, X та зріс показник Contrast у I, VI, VIII, IX, X, XI, XII зображеннях грудних хребців, збільшився показник Entropy в V грудному хребці.

Отримані дані в групі чоловіків щодо показників ДЩ збігаються з такими в дослідженні S.J. Holmes та співавт. [6], у якому розглядають зміни МЩКТ у чоловіків із ЛХ після проведеної ПХТ та отримують результати, що свідчать на користь зменшення МЩКТ у чоловіків у стані повної ремісії після лікування. S.C. Kaste та співавт. [7] в своїй роботі також зазначили, що ризик виникнення остеопенічних ускладнень у групі хворих, які отримали специфічне лікування з приводу ЛХ, асоційований із чоловічою статтю. C.E. Kiserud et al. відзначають роль гонадотоксичності використаних у лікуванні ЛХ протоколів ABVD та BEACOPP (низький та високий ризик відповідно) на виникнення передчасних остеопоротичних змін у чоловіків [8].

Підсумовуючі отримані дані, зазначимо, що отримане поліхіміотерапевтичне лікування в чоловіків більшою мірою вплинуло на макроструктурні властивості, оскільки відбулося вірогідне зниження показника ДЩ, питомої поверхні кістки та змінилась текстура (збільшилась гетерогенність за показниками Entropy та Inverse Difference moment) зображень проаналізованих ділянок трабекулярної тканини хребців, зміни яких опосередковано відображають інтенсифікацію ремоделювання КТ.

Висновки

1. Проведення стандартної системної поліхіміотерапії ЛХ в чоловіків більшою мірою впливає на макроструктурні характеристики (ДЩ) КТ.

2. Зміна як кількісних, так і якісних параметрів ТЧКТ у чоловіків надалі впливатиме на формування кісткової міцності, що є інтегральною характеристикою КТ.

3. Наявність у хворих на ЛХ ознак інтоксикації (В-симптомів) може бути визначальним фактором втрати кісткової міцності вже на етапі діагностики основного захворювання.

4. Оцінка денситогістоморфометричних параметрів повинна стати складовою комплексної діагностики ураження КТ у даної категорії пацієнтів.


Bibliography

1. Новосад О.І., Крячок І.А., Храновська Н.М. та ін. Прогностичні фактори ризику несприятливого перебігу лімфоми Ходжкіна: стандартні та пошук нових // Клиническая онкология. — 2013. — № 3(11).

2. Chappard D., Baslé, M.-F. et al. Trabecular bone microarchitecture: a review // Morphologie: bulletin de l’Association des anatomistes. —  2008. —  92(299). —  P. 162–70.

3. Engelke K., Adams J.E. et al. Clinical use of quantitative computed tomography and peripheral quantitative computed tomography in the management of osteoporosis in adults: the 2007 ISCD Official Positions // Journal of clinical densitometry: the official journal of the International Society for Clinical Densitometry. —  2008. —  11(1). —  P. 123–62.

4. Faiman B., Licata A. New tools for detecting occult monoclonal gammopathy, a cause of secondary osteoporosis // Cleveland Clinic journal of medicine. —  2010. —  77(4). —  P. 273–8.

5. Guggenbuhl P. Osteoporosis in males and females: Is there really a difference? // Joint Bone Spine. —  2009. —  76. —  P. 595–601.

6. Holmes S., Whitehouse R., Clark S. et al. Reduced bone mineral density in men following chemotherapy for Hodgkin’s disease // British Journal of Cancer. —  1994. —  70(2). —  P. 371–375.

7. Kaste S.C., Metzger M.L. Pediatric Hodgkin Lymphoma Survivors at Negligible Risk for Significant Bone Mineral Density Deficits // Pediatr. Blood Cancer. —  2009. —  52(4). —  P. 516–521.

8. Kiserud C., Fossa A. et al. Gonadal function in male patients after treatment for malignant lymphomas, with emphasis on chemotherapy // British Journal of Cancer. —  2009. —  100. —  P. 455–463.


Back to issue