Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 3 (15) 2014

Вернуться к номеру

Порівняльна характеристика рівня вітаміну D у населення, що проживає в різних кліматогеографічних зонах Карпатського регіону

Авторы: Поворознюк В.В., Паньків І.В. - ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Статья опубликована на с. 85-86

Вступ. Отримані на сьогодні результати численних наукових досліджень свідчать про багатогранний вплив вітаміну D на різні органи й системи організму людини. Внаслідок цього дефіцит або недостатність вищезгаданого вітаміну набуває значущості предиктора розвитку широкого спектра патологічних станів. Клінічні дослідження підтверджують, що вітамін D має важливе значення в модуляції імунних відповідей при різних запальних та автоімунних захворюваннях. Нещодавно на території України вивчення дефіциту вітаміну D у дорослих уже проводилося, але в цих дослідженнях детально не аналізувалися показники залежно від проживання над рівнем моря. З огляду на вищезазначене ми вважали за необхідне проведення даного дослідження.

Мета роботи. Встановити вміст вітаміну D в сироватці крові серед населення, що проживає в різних кліматогеографічних зонах Карпатського регіону.

Матеріал і методи. В одномоментному дослідженні обстежено 169 осіб віком 20–75 років, які постійно проживають у різних кліматогеографічних зонах Карпатського регіону: високогірній (n = 38), середньогірній (n = 44) і низькогірній (n = 87). Дослідження мали епідеміологічний характер, відбір пацієнтів здійснювався шляхом сліпої вибірки. Особи з ендокринними, системними захворюваннями та тяжкими соматичними порушеннями виключались із дослідження. Крім того, у дослідження не включали пацієнтів, які отримували препарати кальцію та вітаміну D упродовж останніх шести місяців.

Обстеження проводилися в літню пору року у трьох населених пунктах Карпатського регіону:

— Коломия, місто обласного підпорядкування Івано-Франківської області, розташоване біля підніжжя Карпатських гір на березі річки Прут, 291 м над рівнем моря, населення — 61 429 осіб;

— Косів, місто, районний центр, розташований на висоті 450 м над рівнем моря, населення — 8456 осіб;

— Верховина, селище міського типу, районний центр, розташований на берегах річки Чорний Черемош, 688 м над рівнем моря, населення — 5177 осіб.

Переважну більшість обстежених становили жінки (75,7 %), середній вік яких був 48,7 ± 1,9 року, чоловіків — 46,9 ± 1,8 року (р > 0,05). Демографічна та антропометрична характеристика обстежених залежно від регіону проживання подана в табл. 1.

Середній показник індексу маси тіла (ІМТ) обстежуваних становив 28,7 ± 1,1 кг/м2 (чоловіки — 28,2 ± 0,9 кг/м2 і жінки — 28,9 ± 1,1 кг/м2; p > 0,05).

Усім обстежуваним особам було проведене одномоментне вивчення рівня 25(OH)D у сироватці крові. Дефіцит вітаміну D діагностували при рівні 25(ОН)D, нижчому за 50 нмоль/л. При цьому тяжкий дефіцит вітаміну D реєстрували при рівні 25(ОН)D, нижчому за 25 нмоль/л. Недостатність вітаміну D діагностували при рівні 50–75 нмоль/л. Особи із рівнем 25(ОН)D, вищим за 75 нмоль/л, вважалися такими, що мають оптимальний рівень вітаміну D.

Для визначення рівня 25(ОН)D у сироватці крові використовували електрохемілюмінесцентний метод. Дослідження проводилось за допомогою приладу Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) із використанням тест-систем cobas. З метою статистичної оцінки результатів використовували критерій Стьюдента (межове значення 0,05), кореляційний аналіз згідно із критерієм Пірсона, дисперсійний аналіз. Результати подані у вигляді Me ± SD. Використане програмне забезпечення — пакет програм Statistiса 8.0© StatSoft, Inc. 1984–2007.

Результати. Результати проведеного дослідження показали, що лише у 33 випадках (19,5 %) вміст 25(ОН)D у сироватці крові перебував у межах норми, а в решті випадків (80,5 %) спостерігався дефіцит вітаміну D. При цьому тяжка форма дефіциту вітаміну D спостерігалася у 48 (28,4 %) обстежених.

При порівнянні показників 25(ОН)D у регіонах обстеження було встановлено, що рівень 25(ОН)D був вірогідно вищим у мешканців низькогірної зони Карпатського регіону (27,14 ± 1,26 нмоль/л) порівняно з даними середньогірної (21,37 ± 1,34 нмоль/л) і високогірної зон (15,56 ± 1,04 нмоль/л). Серед обстежених високогірної зони рівень 25(ОН)D був вірогідно нижчим порівняно як із мешканцями низькогір’я, так і середньогір’я.

Результати дослідження рівня 25(ОН)D залежно від місця проживання над рівнем моря подані в табл. 2.

Висновки. Адекватне забезпечення вітаміном D встановлено лише у 19,5 % обстежених мешканців Карпатського регіону. Дефіцит вітаміну D відзначається у 135 (80,5 %), при цьому його тяжка форма встановлена у 48 (28,4 %) обстежених. Частота дефіциту вітаміну D залежить від місця проживання і зростає зі збільшенням висоти над рівнем моря.

Рівень 25(ОН)D вірогідно вищий у мешканців низькогірної зони Карпатського регіону (27,14 ± 1,26 нмоль/л) порівняно з даними середньогірної (21,37 ± 1,34 нмоль/л) й високогірної зон (15,56 ± 1,04 нмоль/л). Серед обстежених високогірної зони рівень 25(ОН)D був вірогідно нижчим порівняно як із мешканцями низькогір’я, так і середньогір’я.



Вернуться к номеру