Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 6 (61) 2014

Back to issue

Досвід моніторингу внутрішньочерепного тиску з використанням екстракраніального тензодатчика

Authors: Ільчишин О.Я., Волощук Р.Р., Яськів Ю.О., Піган В.М. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета дослідження: оцінити ефективність і безпечність вимірювання внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) через заповнений рідиною катетер, установлений у латеральний шлуночок головного мозку або в субдуральний простір. Дослідну групу становили 40 пацієнтів, яким протягом 2–9 діб проводили моніторинг ВЧТ. Протинабрякову осмотерапію застосовували за потребою, виходячи з рівня ВЧТ. Показано, що моніторинг ВЧТ даним методом є безпечним, вірогідним і економічно доцільним.

Цель исследования: оценить эффективность и безопасность измерения внутричерепного давления (ВЧД) через заполненный жидкостью катетер, установленный в латеральный желудочек головного мозга либо в субдуральное пространство. Исследуемую группу составили 40 пациентов, которым в течение 2–9 суток проводили мониторинг ВЧД. Противоотечную осмотерапию применяли по требованию, исходя из уровня ВЧД. Показано, что мониторинг ВЧД данным методом безопасен, достоверен и экономически целесообразен.

Study aim is to evaluate efficacy and safety of intracranial pressure (ICP) measurement via a fluid-filled catheter placed into a lateral ventricle of brain or into subdural space. The study included 40 patients undergone the monitoring of intracranial pressure during 2–9 days. Osmotic medications for brain edema were administered based on the ICP level. We demonstrated that the proposed method of ICP monitoring is safe, reliable and cost-effective.


Keywords

внутрішньочерепний тиск, черепно-мозкова травма, моніторинг, гостре порушення мозкового кровообігу.

внутричерепное давление, черепно-мозговая травма, острое нарушение мозгового кровообращения.

intracranial pressure, monitoring, traumatic brain injury, stroke.

Статья опубликована на с. 107-109

Вступ

Відповідно до загальноприйнятих стандартів інтенсивної терапії корекція внутрішньочерепної гіпертензії повинна проводитися під контролем внутрішньочерепного тиску (ВЧТ).

Методи моніторингу ВЧТ поділяються на люмбальні, інфратенторіальні та супратенторіальні, до яких, у свою чергу, належать інтравентрикулярні, субарахноїдально-субдуральні та інтрапаренхіматозні.

Найбільш сучасними є інтрапаренхіматозні датчики, в яких трансдюсер розташований на дистальному кінці катетера, що введений у паренхіму мозку (фіброоптичні трансдюсери Camino та мікросенсорні Codman). Датчики цього типу характеризуються високою точністю, мінімально травмують тканину мозку та не вимагають повторного калібрування. Основним їх недоліком є висока вартість моніторів і витратних матеріалів.

На противагу методикам із використанням паренхіматозних датчиків для моніторингу ВЧТ через субдуральний або інтравентрикулярний катетер може застосовуватися стандартний багатофункціональний монітор із лінією інвазивного вимірювання тиску. Такими моніторами забезпечена значна частина відділень інтенсивної терапії України. Істотною перевагою даного методу є низька вартість витратних матеріалів.

Недоліки методу вимірювання ВЧТ через рідинний інтракраніальний катетер пов’язані з ризиком пошкодження функціонально важливих зон головного мозку та судин, ризиком інфекційних ускладнень і можливістю обтурації катетера.

Мета дослідження: оцінити ефективність і безпечність вимірювання внутрішньочерепного тиску через рідинний катетер, установлений у латеральний шлуночок головного мозку або в субдуральний простір.

Матеріал і методи

Дослідну групу становили 40 дорослих пацієнтів віком від 20 до 72 років, медіана віку — 46 років. 20 пацієнтів оперовані з приводу черепно-мозкової травми, 14 — з приводу внутрішньомозкових інсульт-гематом, 6 пацієнтам виконували вентрикулостомію з приводу гідроцефалії на грунті ГПМК. Усім пацієнтам проводили комплексну інтенсивну терапію згідно з нормативними документами МОЗ України.

Інтраопераційно пацієнтам установлювали поліхлорвінілові катетери для вимірювання ВЧТ. В 9 випадках катетер установлювали інтравентрикулярно, в 31 випадку — субдурально. Моніторинг ВЧТ здійснювали поліфункціональним монітором IntelliVue Patient Monitor MP40 (Philips) із лінією для інвазивного вимірювання тиску. Трансдюсер для вимірювання ВЧТ розташовували екстракраніально на рівні зовнішнього слухового ходу. Реєстрацію ВЧТ здійснювали в неперервному режимі. Через триходовий краник до лінії для вимірювання ВЧТ підключали лінію для дренування ліквору, що використовували в разі потреби (рис. 1). Термін вимірювання ВЧТ становив від 2 до 9 діб, медіана — 3 доби.

При підвищенні ВЧТ понад 20 мм рт.ст. застосовували болюсне введення манітолу або гіпертонічного розчину натрію хлориду. При цьому ми відмовилися від рутинного призначення осмотерапії та призначали манітол і гіпертонічний розчин за потребою — на підставі результатів моніторингу ВЧТ.

Результати

Вимірювання ВЧТ через рідинний катетер характеризувалося високою точністю, виміряні величини ВЧТ корелювали з клінічною картиною. Відмова від рутинного призначення осмодіуретиків і корекція набряку головного мозку за потребою на підставі рівня ВЧТ дозволили оптимізувати протинабрякову терапію. Результатом неперервного моніторингу ВЧТ були своєчасне виявлення та корекція епізодів внутрішньочерепної гіпертензії, що не мали виражених клінічних проявів на фоні седативної терапії.

Крива внутрішньочерепного тиску, що виводилася на екран монітора, мала характерну форму та синхронізувалася з фотоплетизмограмою (рис. 2), що є непрямим свідченням вірогідності вимірювання ВЧТ пропонованим методом.

Інфекційних ускладнень не було. У 6 випадках вимірювання припинено через обтурацію вимірювального катетера. В одному випадку вимірювання ВЧТ внутрішньошлуночковим катетером виявилося неефективним через наявність пневмоцефалії. В одному випадку неправильне розташування зовнішнього трансдюсера призвело до істотної похибки вимірювання ВЧТ.

Обговорення

В Україні рутинний моніторинг ВЧТ проводиться лише в деяких спеціалізованих центрах (Дзяк Л.А. і співавт., 2008; Черній В.І. та співавт., 2008). Широке впровадження цього методу моніторингу стримується нестачею спеціалізованого обладнання та високою вартістю витратних матеріалів.

Доступною альтернативою інтрапаренхіматозному моніторингу ВЧТ є використання стандартних поліфункціональних моніторів із можливістю інвазивного вимірюваня тиску. За рахунок зовнішнього розташування трансдюсера багаторазового використання вартість витратних матеріалів на одну процедуру є істотно нижчою, ніж у випадку інтрапаренхіматозного вимірювання ВЧТ. Саме тому даний метод може використовуватися в багатьох відділеннях інтенсивної терапії України, що забезпечені стандартними моніторами і не мають у своєму розпорядженні приладів для інтрапаренхіматозного моніторингу ВЧТ.

Висновки

1. Моніторинг ВЧТ із використанням зовнішнього тензодатчика характеризується достатньою вірогідністю та може використовуватися для прийняття клінічних рішень.

2. Моніторинг ВЧТ через субдуральний та інтравентрикулярний рідинний катетер характеризується задовільним профілем безпеки.

3. Моніторинг ВЧТ з використанням зовнішнього тензодатчика не вимагає значних витрат.


Bibliography

1. Белкин А.А. Патогенетическое понимание системы церебральной защиты при внутричерепной гипертензии и пути ее клинической реализации у больных с острой церебральной недостаточностью / А.А. Белкин // Интенсивная терапия. — 2006. — № 3. — С. 127-134.

2. Махкамов К.Э. Роль мониторинга внутричерепного давления в прогнозировании исходов тяжелой черепно-мозговой травмы / К.Э. Махкамов, Р.С. Юнусов // Вестник экстренной медицины. — 2009. — № 3. — С. 45-49.

3. Моніторинг внутрішньочерепного тиску у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою (огляд літератури та аналіз власних спостережень) / Л.А. Дзяк, М.О. Зорін, А.Г. Сірко та співавт. // Український нейрохірургічний журнал. — 2008. — № 1. — С. 17-22.

4. Нейрофизиологический мониторинг интенсивной терапии в остром периоде тяжелой черепно-мозговой травмы / В.И. Черний, Г.А. Городник, А.М. Кардаш и др. // Медицина неотложных состояний. — 2008. — № 2(15). — С. 72-76.

5. Черепно-мозкова травма: сучасні принципи невідкладної допомоги / Є.Г. Педаченко, І.П. Шлапак, А.П. Гук, М.М. Пилипенко. — К.: ВПЦ АМУ, 2007. — С. 61-65.

6. Andrews P. Intracranial pressure. Part one: Historical overview and basic concept / P. Andrews, G. Citerio // Intensive Care Med. — 2004. — Vol 30. — P. 1730-1733.

7. Chambers I.R. A clinical evaluation of the Camino subdural screw and ventricular monitoring kits / I.R. Chambers, A.D. Mendelow, E.J. Sinar // Neurosurgery. — 1990. — V. 26. — P. 421-423.

8. Guidelines for the management of severe traumatic brain injury. Indications for intracranial pressure monitoring // J. Neurotrauma.  — 2007. — Vol. 24 (Suppl. 1). — P. 37-44.

9. Impact of intracranial pressure and cerebral perfusion pressure on severe disability and mortality after head injury / Balestreri M., Czosnyka M., Hutchinson P. et al. // Neurocrit. Care. — 2006. — Vol. 4. — P. 8-13.

10. Intracranial pressure monitoring using a new lydeveloped transducer-tipped ventricular drainage catheter / H. Samejima, M. Ueda, Y. Ushikubo et al. // Neurol. Med. Chir. (Tokyo). — 1998. — V. 38. — P. 238-240.

Similar articles

Experience of Intracranial Pressure Monitoring in Patients after Glial Tumor Resection Following Mass Effect and Dislocation Syndrome
Authors: Ільчишин О.Я.(1), Діжак Я.І.(2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — КМКЛШМД, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" 8 (79) 2016
Date: 2017.01.27
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Authors: Cірко А.Г.
Дніпропетровська медична академія МОЗ України, м. Дніпро, Україна
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова, м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Date: 2016.09.01
Sections: Medical forums
Authors: Дзяк Л.А., Сірко А.Г., Сук В.М. Кафедра нервових хвороб та нейрохірургії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії
International neurological journal 3(25) 2009
Date: 2009.07.25
Categories: Neurology
Authors: Дзяк Л.А., Сірко А.Г., Сук В.М., Кафедра нервових хвороб та нейрохірургії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії
International neurological journal 6 (28) 2009
Date: 2010.07.15
Categories: Neurology

Back to issue