Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 3(6) 2007

Back to issue

Методика переходу до викладання клінічної педіатрії за Болонським процесом

Authors: О.О. ДОБРИК, С.Л. НЯНЬКОВСЬКИЙ, Л.П. ДЕДИШИН, Ю.Я. КРИВКО, С.В. ГЕРАСИМОВ, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

У статті подано методику переходу до нових вимог організації навчального процесу на кафедрі факультетської та шпитальної педіатрії. Використовуючи існуючу навчально-методичну базу, кафедра внесла корективи з метою активізації самостійної роботи студентів та стандартизації її контролю. Для цього модернізували ситуаційні завдання, відповіді на які переведено в бали. Розроблено набори тестових завдань для поточного, проміжного та підсумкового контролю. Тести уніфіковано, відповіді оцінюються в балах. Розроблена та апробована методика тестового іспиту з факультетської та шпитальної педіатрії. Розроблено методичні вказівки за темами для самостійного вивчення. Підрахунок балів за певну кількість тем практичних, самостійних занять дасть змогу планово перейти до кредитно-модульної системи.


Keywords

кафедра педіатрії, Болонський процес, самостійна робота студентів, стандарти контролю знань

Основною характерною рисою навчання за методикою Болонського університету, визнаного та підтриманого багатьма країнами світу, а тепер й Україною, є активна самостійна робота студентів за чітко складеною систематизованою програмою з уніфікованим контролем за рівнем набутих знань за загальноприйнятими вимогами із метою створення уніфікованої професійно-кваліфікаційної моделі випускника-спеціаліста. Тут же була запропонована та впроваджена в роботу університетів, які приєдналися до Болонського процесу, кредитно-модульна система оцінки набутого студентами об’єму знань та вмінь, що дає можливість більш тісного контакту на єдиній основі між навчальними закладами, викладачами, студентами та випускниками.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького з 2004 р. запроваджує нові навчальні програми згідно з Болонською угодою. Кафедри теоретичних дисциплін, де навчаються студенти перших курсів, уже працюють за новими вимогами. На клінічних кафедрах старших курсів відбувається перехід від попередньої, традиційної для нашої вищої школи, методики викладання до навчального процесу за новими європейськими стандартами.

Як традиційно склалося в нашій освіті, значну роль у процесі навчання та контролю знань відіграє людський фактор. Рівень знань та вмінь студентів прямо пропорційно залежить від активності роботи та досвіду викладача. Студенти до цього часу виступали в ролі пасивного «приймача» того об’єму інформації, що подавався викладачем.

Сьогодні стало очевидним, що перехід до освіти, орієнтованої на світовий освітній простір, супроводжується зміною освітньої парадигми з традиційної суб’єктивно-об’єк­тивної на особистісно-орієнтовану, що передбачає постійне зростання самостійної роботи студентів. Процес навчання не повинен бути процесом передачі знань від ви­кладача до студента. Знання мають бути отримані в процесі активної особисто-значущої діяльності студента. Самостійна робота студента з другорядної виходить на рівно­значну з іншими компонентами навчального процесу (лекції, семінари та ін.).

Тому в сучасних умовах організації навчального процесу, коли 50–70 % навчального часу буде відведено самостійній роботі, стають актуальними питання вдосконалення її змісту та методів. Реалізація особистісно-орієнтованого підходу в навчанні веде до зміни позиції педагога. Роль викладача лишається так само, як і раніше, важливою, але змінюються його функції. Він тепер не є єдиним джерелом первинної інформації, а стає організатором пізнавальної діяльності студентів, консультує та орієнтує на різні види самостійної роботи. Ефективність самостійної роботи студента суттєво залежить і від організації контролю за її виконанням з боку педагога. Тому удосконалення методів самостійної роботи та контролю за нею стає актуальною роботою викладача в сучасній вищій школі.

Кафедра факультетської та шпитальної педіатрії ЛНМУ, на якій проходять навчання студенти ІV, V та VІ курсів медичного факультету протягом останніх років, враховуючи зміни освітньої парадигми, адаптує свої набуті здобутки у викладанні педіатрії до нових вимог сьогодення. Був зроблений акцент на перехід до максимальної активізації самостійної роботи студентів та стандартизації контролю знань на базі навчально-методичного матеріалу кафедри.

 У світлі цього кафедрою було розроблено ефективне поєднання самостійної роботи студента та уніфікації контролю знань при вирішенні клінічних ситуаційних завдань, застосування яких було впроваджено в навчальний процес кафедри давно. Ситуаційні завдання, залежно від перебігу заняття, даються або одна на групу студентів, або кожному студенту. Питання фіксовані. Відводиться певний час на вирішення завдання, отже, студент повинен проявити рівень індивідуальної підготовки до заняття, рівень компетентності в цьому питанні. Відповіді на питання оцінюються в балах. Чим більше правильних відповідей, тим вища оцінка роботи.

Одним із засобів уніфікованого контролю за самопідготовкою студентів є тестові завдання. З моменту впровадження­ у вищих закладах України ліцензованих тестових іспитів на кафедрі були розроблені уніфіковані тестові завдання за кожною темою заняття на кожному курсі згідно з вимогами Кроку-1 та Кроку-2 (з однією правильною відповіддю) та створено банк тестів. На сьогодні ця база тестів оброблена та розбита на робочі поточні тести (по 10 тестів для кожного студента) та контрольні. Контрольних тестів 30–40, і вони швидко перевіряються за еталонами. Якщо раніше за кількістю правильних відповідей тести оцінувалися як «зараховано» або «незараховано», то тепер створена бальна градація, і студент в короткий час знає оцінку за тему.

Такі ситуаційні завдання та набори тестів за темою досить зручно використовувати не тільки під час практичних, але й на відробках пропущених занять, при навчанні за індивідуальним графіком, на залікових заняттях та екзаменах.

Окрім щоденного тестування студентів за темами, проводиться додатковий проміжний професорський тестовий контроль для визначення «виживань» знань, залікове заняття проходить у вигляді підсумкового тестування за семестр. Результати оцінуються в балах, що враховуються при виставленні семестрової оцінки. Лектори методом тестування можуть проводити контроль знань лекційного матеріалу в студентів, які мають багато пропусків.

У 2005/06 навчальному році на кафедрі було впроваджено екзаменаційне тестування на письмових іспитах з факультетської та шпитальної педіатрії. Було створено 6 варіантів тестових завдань по 120 питань у кожному. Студенти протягом 120 хвилин давали відповіді на спеціально підготовлених бланках (закреслювали правильну відповідь). Кожному студенту надавався код. Потім за трафаретом (що повністю виключало людський фактор впливу на результати оцінки) тести швидко перевірялися, і виставлялися оцінки в балах.

Значну увагу кафедрою було приділено організації роботи студентів над темами, винесеними, згідно з програмою, тільки на самостійне позааудиторне вивчення. Ви­кладачами були розроблені методичні вказівки за кожною темою з визначенням актуальності теми, навчальних цілей, коротким змістом матеріалу, завданнями та тестами для самоперевірки, списком основної та додаткової літератури. Окрім цього були складені тестові завдання для контролю за кожною з цих тем. Оцінка виставляється в балах, що впливає на середню успішність за семестр.

Але кафедра не відмовилася й від традиційного опитування студентів під час аудиторних занять та під час роботи біля ліжка хворого, що так само оцінюється балами. Ми вважаємо доцільним залишити в підготовці студента-медика можливість живого спілкування як з викладачем, так і з колегами по навчанню, без чого підготовка лікаря не може бути повноцінною. Адже, під час спілкування можна краще побачити індивідуальність студента, виявити його схильність до науково-дослідної роботи, підібрати найбільш адекватні методи роботи з кожним студентом, оцінини рівень його практичних умінь та навичок.

У результаті, складаючи всі отримані студентом за свою роботу бали за певну кількість занять, можна повністю перейти до кредитно-модульної системи, яку передбачає Болонська система навчання.

Отже, запропонована методика корекції навчання в перехідний до Болонського процесу період дозволяє, використовуючи за основу існуючу навчально-методичну базу, впроваджувати нові підходи до вищої освіти завтрашнього дня та планово підготуватися до очікуваних змін.

Bibliography

1. Мілєрян В.Є. Методичні основи підготовки і проведення навчальних занять в Медичних вузах: методичний посібник. — Київ: Хрещатик, 2001. — 76 с.
2. Пидаев А.В., Передерий В.Г. Болонский процесс в Европе. Что это такое и нужен ли он Украине? — Одесса: Одес. гос. мед. ун-т, 2004. — 192 с.
3. Поляченко Ю.В., Передерій В.Г. та ін. Медична освіта у світі та в Україні. — Київ: Книга плюс, 2005. — 284 с.
4. Раимбаєва Ж.С. О концепции самостоятельной работы студентов // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Наука та освіта — 2006». — Дніпропетровськ, 2006. — Т. 3. — С. 62-64.
5. Острополец С.С., Нагорная Н.В., Дудчак А.П., Бордюгова Е.В. Опыт работы опорной кафедры по преподаванию гематологии детского возраста в системе последипломного образования // Здоровье ребенка. — 2006. — № 3. — С. 100-102. 

Similar articles

Features of Microbiology Teaching for the Foreign Students in Ukrainian
Authors: Гуменна А.В., Бліндер О.О., Ротар Д.В.
Вищий державний навчальний заклад «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

"Actual Infectology" 3 (12) 2016
Date: 2016.11.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Організація навчального процесу викладання дисципліни «Екстрена і невідкладна медична допомога» на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії для студентів 5-го курсу
Authors: Підгірний Я.М., Іванюшко О.В., Матолінець Н.В. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Emergency medicine" 6 (61) 2014
Date: 2015.01.20
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue