Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Gastroenterology" 3 (57) 2015

Back to issue

Фізіологічні потреби організму в ессенціальних мінеральних речовинах та роль водного фактора в їх забезпеченні (на прикладі окремих сільських районів Одеської області)

Authors: Михайленко В.Л. - Одеський національний медичний університет

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведено дослідження надходження основних мінеральних речовин до організму жителів шести районів Одеської області, що відрізняються умовами водопостачання. Встановлено, що харчування населення в досліджуваних районах відзначається дефіцитом основних речовин та їх незбалансованістю. Надходження кальцію та магнію з водою перевищує квоти водного фактора для цих мінералів, а надходження натрію, калію, заліза та фтору з питною водою виявилося значно вищим, ніж очікувалося на стадії планування досліджень.

Проведено исследование уровня поступления основных минеральных веществ в организм жителей шести районов Одесской области, которые отличаются условиями водоснабжения. Установлено, что питание населения в исследованных районах отличается дефицитом основных веществ и их несбалансированностью. Поступление кальция и магния с водой превышает квоты водного фактора для этих минералов, а поступление натрия, калия, железа и фтора с питьевой водой оказалось значительно большим, чем ожидалось на стадии планирования исследования.

The investigation of the mineral substances intake to the body of the residents in six districts of the Odesa region distinct by the conditions of water supply has been done. It has been found that nutrition of the population in these districts differs by the deficiency of main substances and their imbalance. Calcium and magnesium intake with the water exceeds the quota of water factor for these minerals, and sodium, potassium, iron and fluoride intake with drinking water was significantly higher than it was supposed at the stage of the research planning.


Keywords

питна вода, мінеральна речовина.

питьевая вода, минеральное вещество.

drinking water, mineral substance.

Статтю опубліковано на с. 11-14

 

Вступ

Останніми роками проблема встановлення зв’язку між впливом факторів довкілля та станом здоров’я населення перетворилась на найбільш актуальну та складну проблему не тільки гігієни, але й клінічної та фундаментальної медицини. Важливим аспектом цієї проблеми є розкриття етіології захворювань людини, виявлення факторів ризику порушень стану здоров’я окремого індивідуума, визначення певних груп осіб та населення в цілому [1]. Давно встановлено зв’язок між захворюваністю населення та характером споживання води. Хімічний склад води — це можлива причина захворювань неінфекційної природи. Фактори, що визначають хімічний склад води, — хімічні речовини, які умовно можна розподілити:
1) на біоелементи (йод, фтор, цинк, мідь, кобальт);
2) хімічні елементи, шкідливі для здоров’я (свинець, ртуть, селен, миш’як, нітрати, уран, синтетичні поверхнево активні речовини, отрутохімікати, радіоактивні речовини, канцерогенні речовини);
3) індиферентні або навіть корисні хімічні речовини (кальцій, магній, марганець, залізо, карбонати, бікарбонати, хлориди).
Залізо дво- або тривалентне присутнє в усіх природних джерелах води. Залізо — необхідна складова частина тваринних організмів. Воно застосовується для побудови життєво важливих дихальних та окислювальних ферментів (гемоглобіну, каталази). Доросла людина за добу отримує десятки міліграмів заліза, тому кількість заліза, що надходить з водою, не має істотного фізіологічного значення. Проте присутність заліза у великих концентраціях не є бажаною з погляду естетичних та побутових міркувань. 
Марганець у підземних водах знаходиться у вигляді бікарбонатів, добре розчинних у воді. У присутності кисню повітря перетворюється на гідроокис марганцю та випадає в осад, чим посилює показник скрашеності та каламутності води. У практиці централізованого водопостачання необхідність обмеження вмісту марганцю у питній воді (ПВ) пов’язується з погіршенням органолептичних властивостей. 
Кальцій та його солі визначають жорсткість води. Жорсткість ПВ є суттєвим критерієм, за яким населення оцінює якість води. Експериментальні дослідження показали, що при використанні ПВ із жорсткістю 20 мг-екв/л частота та вага утворення каменів нирок була значно більшою, ніж при споживанні води з жорсткістю 10 мг-екв/л. Вплив води з жорсткістю 7 мг-екв/л на розвиток уролітіазу не було встановлено. 
Проблема забезпечення фізіологічних потреб організму в мінеральних речовинах упродовж останніх років стала предметом посиленої уваги науковців. З огляду на це зріс інтерес і до проблеми оптимізації гомеостатичної функції за рахунок біологічно активних речовин нехарчового походження, зокрема макро- та мікроелементів ПВ. 
Цікаві результати наводять автори у монографії «Drinking Water Minerals and Mineral Balance», виданій у 2015 р. у Швеції [2], щодо величин добового надхо-дження мікроелементів водного походження при споживанні ПВ. Автори відмічають, що навіть надходження 10 % цих мікроелементів є корисним для організму людини. Особливо це стосується магнію. Результати експериментальних досліджень [4] свідчать про певну протективну роль магнію водного походження. Зокрема, споживання води, збагаченої солями магнію, сприяє зниженню рівня ліпопротеїдів низької щільності у дослідних тварин, раціон яких відрізнявся підвищеним вмістом тригліцеридів.
На думку M.M. Komatina [5], в умовах сьогодення, коли раціони харчування європейців містять замалу кількість магнію, протективний вплив водного фактора (ВФ) може бути досить вагомим. Автор пов’язує високий вміст солей магнію у ПВ зі зменшенням смертності від серцево-судинних захворювань. 
Разом з тим квоти інших важливих мінеральних речовин, що можуть надходити з ПВ, недостатньо вивчені. Доведено, що ПВ є основним джерелом фтору та стронцію [7], проте діапазони відносної кількості кальцію, заліза, калію та натрію, що надходять з ПВ, досліджені недостатньо, зокрема в умовах Півдня України.
Мета дослідження: визначити квоти ВФ у постачанні в організм споживачів ПВ життєво важливих макро- та мікроелементів в умовах Півдня України. 
Для досягнення цієї мети ми сформулювали та розв’язали такі завдання:
1) оцінити характер харчування у контрастних за умовами водопостачання районах Одеської області;
2) оцінити прогнозоване надходження кальцію, магнію, натрію, калію, заліза за фтору з ПВ;
3) визначити квоти добового надходження цих елементів з ПВ.

Матеріали й методи

У 6 районах Одеської області (Арцизький, Березовський, Болградський, Савранський, Саратський, Татарбунарський) вивчили та проаналізували раціони харчування в осінньо-зимовий та весняно-літній період шляхом анкетування. Оцінка якісного складу раціонів проводилася з використанням розрахункового методу. Аналіз мінерального складу ПВ проводився методами гравіметричного аналізу (ГОСТ 41651-72, 4386-89, 2441-80). Усього проаналізовано 280 анкет. 
Прогнозоване надходження кальцію, магнію, натрію, калію, заліза та фтору з ПВ визначали з розрахунку добового споживання ПВ на рівні 3 дм3/добу/особу. Для статистичного аналізу користалися стандартними функціями програми Excel 7.0. Рівень значущості для прийняття нульової гіпотези було прийнято за 95 %. 

Результати та їх обговорення 

Норми фізіологічних потреб у мінеральних речовинах для чоловіків та жінок визначали згідно зі SCF/CS/NUT/GEN/18 Final 6 March 2003 «Opinion of the Scientific Committee on Food on the revision of reference values for nutrition labeling») [3].
При вивченні характеру харчування населення, яке проживає в зазначених районах, встановлено, що вміст мінеральних речовин та їх співвідношення не відповідає гігієнічний нормі (табл. 1). 
Звертає на себе увагу низький вміст у раціонах харчування кальцію, що пояснюється відносно низьким споживанням молочних продуктів та овочів. Крім того, співвідношення між кальцієм та магнієм не відповідає оптимальному, що може погіршувати процеси засвоєння цих мікроелементів. Дослідженим раціонам харчування притаманний також низький вміст заліза, натрію та калію.
Наявність вірогідних (р < 0,05) відмінностей між вмістом окремих мінеральних речовин у раціонах жителів населених пунктів, що досліджували, може по-яснюватися етнічними відмінностями та різним ступенем соціально-економічного розвитку відповідних районів. З іншого боку, сольовий склад ПВ за аналізованими показниками також є вельми варіабельним (табл. 2). 
Так, вміст кальцію коливався від (8,5 ± 1,1) мг/л у Саратському районі до (270 ± 9,7) мг/л у Березовському, магнію — від (10,6 ± 0,3) у Саратському районі до (104,0 ± 12,3) мг/л у Березовському. Найвищий вміст натрію притаманний ПВ Арцизького району — (608,3 ± 11,3) мг/л, найнижчий — ПВ Савранського району — (166,0 ± 6,4) мг/л. ПВ більшості районів, обраних для дослідження, відрізняються низьким вмістом калію — від 2,3 до 2, 6 мг/л. Виняток становить Саратський — (4,1 ± 0,2) мг/л і Татарбунарський — (3,5 ± 0,1) мг/л. У ПВ Арцизького, Татарбунарського та Саратського районів має місто високий вміст фторидів — (1,81 ± 0,22) мг/л; (1,48 ± 0,15) мг/л; (1,25 ± 0,11) мг/л відповідно. Уміст заліза був майже однаковим. 
Прогнозоване надходження кальцію та магнію в умовах районів, обраних для дослідження, перевищує квоти ВФ для цих мінеральних речовин, встановлені іншими дослідниками й становить відповідно для магнію 31,8–312 мг/добу та кальцію — 25,5–810 мг/добу. 
Це може пояснюватися абсолютним й відносним аліментарним дефіцитом таких мікроелементів.
Прогнозоване надходження натрію, калію, заліза та фтору з ПВ виявилося значно вищим, ніж очікувалося: 498–1824 мг/добу для натрію; 6,9–12,3 мг/добу для калію; 0,3–0,69 мг/добу для заліза та від 1,05 до 5,43 мг/добу для фтору, що є вкрай небезпечним, тому що може призвести до прояв флюорозу. 
На підставі наведених даних було визначено квоту ВФ у забезпеченні організму споживачів життєво важливими мінеральними речовинами, що становить для Одеської області за магнієм від 7,8 до 50,5 %; за кальцієм — від 40 до 52,8 %; за натрієм — від 5,6 до 20,2 %; за калієм — від 0,18 до 0,56 %; за фтором — від 97,2 до 99,5 %. Велика амплітуда коливань значень квоти мінеральних речовин водного походження та більш високі значення цієї квоти в окремих районах Одеської області можуть пояснюватися відносним аліментарним дефіцитом відповідних солей. Нормалізація харчування й забезпечення населення ПВ нормативної якості дозволить привести квоти ВФ у постачанні мінеральних речовин у відповідність до фізіологічно оптимальних значень.

Висновки

1. Харчування населення, яке проживає у контрастних за умовами водопостачання районах Одеської області, відрізняється дефіцитом основних мінеральних речовин та їх незбалансованістю.
2. Прогнозоване надходження кальцію та магнію з водою в умовах Березовського, Болградського, Саратського районів Одеської області перевищує квоти ВФ для цих мінеральних речовин. Прогнозоване надхо-дження натрію, калію, заліза та фтору з питною водою виявилося значно вищим, ніж очікувалося на стадії планування дослідження.

Bibliography

1. Эльпинер Л.И. Роль водного фактора в обеспечении здоровья населения / Л.И. Эльпинер // Вода: химия и экология. — 2009. — № 3. — С. 6-10.
 
2. Drinking Water Minerals and Mineral Balance / Impact, Health Significance, Safety Precautions / Ed. by I. Rosborg. — Stockholm: Springer, 2015. — 137 p.
 
3. European Commission Health & Consumer Protection Directorate-General. Directorate C — Scientific Opinions. C2 — Management of scientific Committees; scientific co-operation and networks. Scientific Committee on Food SCF/CS/NUT/GEN/18 Final. — 6 March 2003. — Opinion of the Scientific Committee on Food on the revision of reference values for nutrition labeling (expressed on 5 March 2003).
 
4. Atherogenesis inhibition induced by magnesium-chloride fornication of drinking water / H. Cohen [et al.] // Biol. Trace Elem. Res. — 2002. — Vol. 90, № 1. — P. 207-213.
 
5. Komatina M.M. Medical Geology Effects of Geological Environments on Human Health / M.M. Komatina. — Amsterdam, 2011. — 487 p.
 
6. Kozisek F. Health Risks from drinking Demineralised Water / F. Kozisek. — Prague: National Institute of Public Health, 2010. — 27 p.
 
7. Кариес и фтор: роль водного фактора, проблемы и решения / Ю.А. Рахманин, Л.Ф. Кирьянова, Р.И. Михайлова, Е.М. Севастьянова // Вестник РАМН. — 2001. — № 6. — С. 34-39.
 

Similar articles

Authors: Івченко А.В., Кафедра анатомії людини, кафедра ортопедії і травматології, Луганський державний медичний університет
"Тrauma" Том 13, №1, 2012
Date: 2012.05.03
Categories: Traumatology and orthopedics
Хімічний склад регенерату кісткової тканини, що формується в місці дефекту на тлі стрептозотоцинового діабету
Authors: Івченко А.В., Лузін В.І., Чистолінова Л.І., Єрьомін А.В., Рикова Ю.О., Скоробогатов А.М. Кафедра анатомії людини, кафедра ортопедії і травматології, ДЗ «Луганський державний медичний університет»
"Тrauma" Том 13, №4, 2012
Date: 2013.02.19
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Studying nutritional insufficiency in patients with chronic pancreatitis in the age-related aspect
Authors: Бабінець Л.C.(1), Шевченко Н.О.(2)
(1) — Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна
(2) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

"Gastroenterology" Том 52, №1, 2018
Date: 2018.05.30
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches

Back to issue