Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 4 (74) 2015

Back to issue

Оцінка активності симпатоадреналової системи у хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку

Authors: Личко В.С., Малахов В.О. - Медичний інститут Сумського державного університету

Categories: Neurology

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 127

 

Одним із можливих механізмів реалізації церебрального пошкодження, що призводить до збільшення летальності в гострому періоді інфаркту головного мозку (ІМ), може вважатися розлад вегетативної регуляції. Численні дослідження вегетативної нервової системи (ВНС) при гострій цереброваскулярній патології продемонстрували, що висока активність симпатичної нервової системи, яка супроводжується підвищенням рівня катехоламінів, призводить до розвитку різних дисфункцій в організмі.

Відхилення, що виникають у регулюючих відділах ВНС, передують гемодинамічним, метаболічним, енергетичним порушенням і, таким чином, можуть бути найбільш ранніми прогностичними ознаками неблагополуччя пацієнта. Зміна діяльності, у першу чергу як серцево-судинної, так і центральної нервової систем, є одним із інформативних індикаторів цих відхилень.
У ході дослідження була продемонстрована інформативність методу надзвичайно високочастотної (НВЧ) діелектрометрії при визначенні адренергічної активності еритроцитів, що заснований на виявленні індукованих біологічно активними речовинами (адреналін, дофамін) змін комплексної діелектричної проникності (КДП) в умовах гострого періоду ІМ.
Встановлено, що зменшена чутливість мембранно-рецепторного комплексу еритроцитів до адренергічних речовин у гострому періоді ІМ проявляється в зниженні реактивності еритроцитів, яка реєструється за змінами КДП. Так, індуковані адренергічними засобами зміни КДП еритроцитів контрольної групи досягали в середньому 10 % від вихідних значень і мали негативний знак, тоді як у групі хворих на ІМ виявлені зміни не перевищували 1,5 %.
Таким чином, НВЧ-діелектрометрія дозволяє на молекулярно-клітинному рівні моніторувати зміни функціонального стану симпатоадреналової системи під впливом гіпоксії, будь-яких ендо- та екзогенних чинників, індивідуально контролювати ефективність лікування і прогнозувати ризик розвитку гострої цереброваскулярної патології.

Similar articles

Authors: Л.К. ПАРХОМЕНКО, Т.М. БОРТНА, Харківська медична академія післядипломної освіти, Н.А. КУДРЯВЦЕВА, обласна студентська лікарня, м. Харків
"Child`s Health" 4(7) 2007
Date: 2007.10.23
Categories: Cardiology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Клініко-морфологічне дослідження пневмоній у гострому періоді фатального церебрального ішемічного інсульту
Authors: Сайко В.В., Сайко О.В., Скалатська комунальна районна лікарня, Тернопільська область Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів
International neurological journal 7 (53) 2012
Date: 2013.03.04
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Authors: Кузнєцов С.В., Ольховська О.М. Харківський державний медичний університет
"Child`s Health" 2(17) 2009
Date: 2009.07.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: С.Т. Зубкова, С.Я. Варгатий, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України
International journal of endocrinology 1(3) 2006
Date: 2008.02.14
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue