Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 4 (74) 2015

Back to issue

Результати лікування хворих із субарахноїдальним крововиливом унаслідок розриву артеріальної аневризми залежно від церебрального вазоспазму

Authors: Солодовнікова Ю., Сон А. - Одеський національний медичний університет, Україна

Categories: Neurology

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 136

 

Актуальність. Основними причинами смерті хворих із субарахноїдальним крововиливом унаслідок розриву артеріальної аневризми (аСАК) є повторні розриви аневризм, гідроцефалія та ішемічні ускладнення, що виникли внаслідок церебрального вазоспазму (ЦВ). Досі не існує єдиної тактики хірургічного лікування хворих з аСАК. Кліпування дозволяє вимкнути аневризму зі збереженням усіх привідних і відвідних артерій. У випадках, коли через особливості анатомічного розташування і форму аневризматичного мішка його неможливо вимкнути реконструктивно, проводиться трепінг, тобто вимикання аневризми разом із несучою артерією. Така операція часто закінчується інфарктом мозку і розвитком грубого неврологічного дефіциту.

Мета: проаналізувати результати лікування хворих з аСАК залежно від тактики лікування. 
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване пілотне дослідження результатів лікування 218 хворих із аСАК з використанням кореляційного факторного аналізу. З них прооперовано 174 (79,8 %) хворі. Оцінювали ризик розвитку ЦВ, відстроченої ішемії, стан інвалідизації за шкалою Ренкіна (mRs) та рівень летальності у хворих з аСАК залежно від тактики лікування.
Результати. У групі прооперованих летальність серед хворих із ЦВ була вірогідно вищою, ніж без нього (ВШ 5,33; 95% ДІ 8,8; 3,2; р < 0,01). Летальність була вірогідно вищою у хворих, яких не було прооперовано, як у групі хворих із ЦВ (ВШ 8,00; 95% ДІ 25,4; 2,5; р < 0,01), так і без нього (ВШ 15,39; 95% ДІ 27,6; 8,6; р < 0,01), порівняно з групою прооперованих хворих. У цілому у хворих з аСАК, яким було виконано трепінг аневризми, летальність була вищою (ВР 2,10; 95% ДІ 0,3; 14,2; р > 0,05), ніж у групі кліпування. Тоді як у хворих із ЦВ внаслідок аСАК статистично значущої різниці в результатах лікування між кліпуванням або трепінгом знайдено не було, як у розвитку відстроченої ішемії (ВР 1,65; 95% ДІ 4,1; 0,6; р > 0,05), так і у стані інвалідизації (0–3 проти 4–6 mRs) (ВР 0,62; 95% ДІ 1,6; 0,2; р > 0,05) або летальності (ВР 0,63; 95% ДІ 4,9; 0,5; р > 0,05). ЦВ виявився в цілому незалежним предиктором летального результату в групі всіх прооперованих хворих з аСАК (ВР 7,11; 95% ДІ 17,5; 2,9).
Висновки. ЦВ є незалежним предиктором летального результату серед хворих з аСАК незалежно від тактики лікування. Ураховуючи положення про можливий частіший розвиток інфаркту мозку з грубим неврологічним дефіцитом та результати нашого дослідження, треба індивідуально визначати оптимальну тактику оперативного лікування пацієнтів з аСАК.


Back to issue