Международный неврологический журнал 4 (74) 2015
Вернуться к номеру
Клініко-неврологічні співставлення атеротромботичного та кардіоемболічного інсульту залежно від ступеня артеріальної гіпертензії
Авторы: Черенько Т.М., Гелетюк Ю.Л. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 139
Мета: вивчити особливості впливу артеріальної гіпертензії (АГ) різного ступеня на клініко-неврологічні та функціональні наслідки атеротромботичного та кардіоемболічного ішемічного інсульту.
Матеріали і методи. Обстежено 105 пацієнтів із мозковим ішемічним інсультом (МІІ) та АГ (жінок — 47,6 %, чоловіків — 52,4 %; середній вік — 67,3 ± 1,09) з помірно-тяжким неврологічним дефіцитом — 8,23 ± 0,31 (за NIHSS). Атеротромботичний підтип (АТР) встановлено у 65,7 % пацієнтів, кардіоемболічний (КЕ) — у 25,7 %, в 13,6 % — лакунарний або невизначений тип (група порівняння). Функціональне відновлення оцінено за індексом Бартел. АГ І ступеня виявлено у 5,7 %, ІІ — у 60,0 %, ІІІ — у 34,3 % хворих.
Отримані результати. У 83,3 % пацієнтів із МІІ на фоні АГ І ступеня визначено легкий неврологічний дефіцит, у 16,7 % — середній. Ceред хворих з АГ ІІ ступеня у 70,0 % виявлено легкі неврологічні розлади, у 23,3 % — середнього ступеня, у 6,7 % хворих — тяжкі. Структура тяжкості неврологічного дефіциту вірогідно відрізнялась у хворих із I та II ступенями АГ та між ІІ та ІІІ за рахунок зростання питомої ваги більш тяжких неврологічних розладів. В структурі АГ І ступеня домінував (66,7 %) АТР-підтип; не було визначено КЕ-інсульту. Патогенетична структура МІІ на фоні АГ ІІ і ІІІ ступеня характеризувалась наявністю КЕ-підтипу у 25–29 % відповідно. Еволюція неврологічного дефіциту в гострому періоді у хворих з АГ ІІ та ІІІ ступенів свідчила про кращу динаміку відновлення при КЕ-підтипі порівняно з АТР-підтипом (9,3 та 5,1 % відповідно). Показник функціональної спроможності хворих на 30-ту добу становив 75,31 ± 0,71 бала. У разі АГ ІІІ ступеня частка пацієнтів із вираженим функціональним обмеженням зростала в 1,5–2 рази порівняно з такою у разі АГ І та ІІ ступенів. Через 3 місяці навіть при АГ І ступеня у близько чверті хворих зберігались помірні функціональні розлади. У разі КЕ-підтипу попри краще відновлення протягом гострого періоду порівняно з АТР через 6 місяців виявлені відмінності не спостерігались.
Висновки. Визначено особливості впливу артеріальної гіпертензії залежно від її ступеня на тяжкість та функціональне відновлення хворих із ішемічним інсультом атеротромботичного та кардіоемболічного підтипів.