Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 16, №6, 2015

Back to issue

Клініко-нозологічна характеристика постраждалих з політравмою, яким надається медична допомога в умовах притрасової лікарні

Authors: Березка М.І., Суханов В.В. - Харківський національний медичний університет МОЗ України

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою даного дослідження було вивчення клініко-нозологічних характеристик постраждалих з політравмою, яким надається медична допомога в умовах притрасової районної лікарні.
Розглянуто 188 випадків надання медичної допомоги постраждалим із політравмою внаслідок ДТП в умовах притрасової районної лікарні м. Ізюма протягом 2007–2013 рр. У загальному масиві дослідження переважали ті, які вижили, — 58,51 %. Усіх постраждалих було поділено на групи за кількістю пошкоджених анатомо-функціональних ділянок, а також за ознакою пошкоджених анатомо-функціональних ділянок.
Виявлено, що найбільша кількість постраждалих в обох масивах мали пошкодження двох анатомо-функціональних ділянок. Сумарна кількість та питома вага постраждалих у масивах з пошкодженнями двох і трьох анатомо-функціональних ділянок дуже близька й визначає клініко-нозологічну характеристику масиву за даною ознакою. Питома вага померлих у кожній групі за ознакою пошкоджених анатомо-функціональних ділянок значно зростає зі збільшенням показника кількості пошкоджених анатомо-функціональних ділянок. Переважають неостеогенні пошкодження.

Целью данного исследования было изучение клинико-нозологических характеристик пострадавших с полисистемными и полиорганными повреждениями вследствие ДТП, которым оказывается медицинская помощь в условиях притрассовой районной больницы.
Рассмотрено 188 случаев оказания медицинской помощи пострадавшим с полисистемными и полиорганными повреждениями вследствие ДТП в условиях притрассовой районной больницы г. Изюма на протяжении 2007–2013 гг. В общем массиве исследования преобладали выжившие пострадавшие — 58,51 %. Все пострадавшие были распределены на группы по количеству поврежденных анатомо-функциональных областей, а также по признаку поврежденных анатомо-функциональных областей.
Выявлено, что наибольшее количество пострадавших имели повреждения двух анатомо-функциональных областей. Суммарное количество и удельный вес пострадавших с повреждением двух и трех анатомо-функциональных областей близки и определяют клинико-нозологическую характеристику массива. Удельный вес погибших в каждой группе по признаку поврежденных анатомо-функциональных областей возрастает с увеличением показателя количества поврежденных анатомо-функциональных областей. Преобладают неостеогенные повреждения.

The objective of this study was to evaluate the clinical and nosological characteristics of patients with multiple trauma who received medical care in a district roadside hospital.
We have studied 188 cases of medical assistance to the victims with multiple trauma due to road accident in Izium district roadside hospital in 2007–2013. In the general array of research, survivors prevailed — 58.51 %. The victims were divided into groups according to the number of damaged anatomical and functional areas, as well as to the signs of injured anatomical and functional areas.
It was found that the majority of victims in both groups have injuries of two anatomical and functional areas. The total number and proportion of patients in the arrays with injuries of two or three anatomical and functional areas are almost equal and define the clinical and nosological characteristics of the array by this sign. The specific gravity of dead patients in each group significantly increases in terms of the number of injured anatomical and functional areas. Non-osteogenic injuries predominated.


Keywords

політравма, постраждалі, притрасова лікарня.

политравма, пострадавшие, притрассовая больница.

multiple trauma, patients, roadside hospital.

Статтю опубліковано на с. 11-14

 

Вступ

Клініко-нозологічні ознаки є однією із важливих характеристик, що визначає будь-яке клінічне явище. Особливо це стосується такої складної патології, як полісистемні та поліоргані пошкодження. Вищевикладене обумовлене двома групами причинних факторів. По-перше, багатокомпонентністю полісистемних пошкоджень. По-друге, поліваріабельністю поєднаних пошкоджень.
За статистикою ВООЗ, тяжкі механічні травми серед причин смертності поступаються лише серцево-судинним захворюванням та пухлинам, а серед людей до 45 років взагалі займають перше місце. Серед причин політравми домінують автодорожна, залізнична травма, падіння з висоти, що в 15–40 % випадків призводять до смерті, а у 12–15 % випадків — до інвалідності постраждалих.
Без визначення клініко-нозологічних характеристик контингенту постраждалих, яким надається медична допомога на етапі, що вивчається, неможливе вивчення фармацевтичного, матеріального та кадрового ресурсу для ефективного надання медичної допомоги постраждалим. Тому в рамках даного дослідження вважали за необхідне та доцільне дати досить ретельну клініко-нозологічну характеристику постраждалих, як окремих клініко-нозологічних форм, так і їх поєднання.
Метою даного дослідження є вивчення клініко-нозологічних характеристик постраждалих з політравмою, яким надається медична допомога в умовах притрасової районної лікарні.

Матеріали і методи

Нами було досліджено 188 випадків надання медичної допомоги постраждалим з політравмою внаслідок ДТП в умовах притрасової районної лікарні м. Ізюма протягом 2007–2013 рр. У загальному масиві дослідження переважали ті, які вижили (58,51 %). Усіх постраждалих було поділено на чотири групи за кількістю пошкоджених анатомо-функціональних ділянок (АФД), а також на сім груп за ознакою пошкодженних анатомо-функціональних ділянок: пошкодження голови, шиї, грудної клітки, живота, таза, хребта та кінцівок.

Результати та їх обговорення

Найбільш загальною характеристикою, що найбільш інформативно визначає тяжкість пошкоджень, є кількість пошкоджених анатомо-фізіологічних одиниць. Дані щодо аналізу розподілу масиву постраждалих за ознакою пошкоджених анатомо-фізіологічних ділянок викладені в табл. 1.
Аналіз даних, які наведені в табл. 1, свідчить, що існує закономірність зменшення кількості та питомої ваги постраждалих за збільшенням кількості пошкоджених анатомо-фізіологічних ділянок.
Так, пошкодження двох анатомо-фізіологічних ділянок становить 69,1 %, трьох — 25,45 %, чотирьох — 4,54 %, п’яти та більше — 0,91 %.
Найбільше було пошкоджень 2 анатомо-функціональних ділянок, на другому місці — 3, на третьому — 4, менше за все — п’яти та більше анатомо-функціональних ділянок. Отже, спостерігається така закономірність рангів в загальному масиві: має місце обернена залежність рангового показника та питомої ваги. Причому така закономірність спостерігається в обох результативних групах. Однак варто зауважити, що серед постраждалих з позитивним результатом перебігу травматичного процесу такий показник є більшим у групі з двома пошкодженими анатомо-функціональними ділянками.
При пошкодженні двох анатомо-функціональних ділянок за питомою вагою показник перевищує такий у групі з негативним перебігом травматичного процесу на 24,23 % в абсолютному значенні або на 35,07 % рівня базового пошкодження.
При пошкодженні трьох анатомо-функціональних ділянок такий показник, навпаки, у групі з негативним результатом перебігу травматичного процесу на 16,86 % більший, ніж у групі з позитивним результатом перебігу травматичного процесу, в абсолютному значенні інтенсивного показника або на 66,25 % базового рівня. 
У ранговій групі з пошкодженням чотирьох анатомо-функціональних ділянок  такий показник становить 1,87 % в абсолютному значенні інтенсивного показника або 43,17 % базового рівня.
У групі постраждалих з кількістю пошкоджених анатомо-функціональних ділянок п’ять та більше різниця становить 5,5 % в абсолютному значенні або 60,0 % базового рівня. 
Аналіз даних, що наведено в табл. 2, вказує на те, що в загальному масиві постраждалих, як і в масивах обох результативних груп, переважає краніальне пошкодження, причому в обох результативних групах показники  порівнянні (74,94 % у загальному масиві, 63,64 % у групі тих, які вижили, 56,41 % — у групі померлих).
На другому місці в загальному масиві знаходиться пошкодження кінцівок — 66,36 % за питомою вагою. На третьому ранговому місці знаходиться пошкодження грудної клітки — 53,59 %. Найменше за питомою вагою постраждалих із пошкодженням шиї — 1,65 %, сьоме рангове місце. Дещо відрізняється картина при аналізі за результативними групами. Так, на першому ранговому місці в групі постраждалих, які вижили, знаходиться пошкодження кінцівок, на другому ранговому місці — краніальні пошкодження, на третьому — грудної клітки.
У результативних групах з негативним перебігом травматичного процесу на першому місці — краніальна травма, на другому — травма грудної клітки, а пошкодження кінцівок — лише на третьому місці, тобто має місце різниця розподілу за клініко-анатомічними показниками в результативних групах. При тому варто зауважити, що в групі померлих значно більше абдомінальної травми — 46,77 % в абсолютному значенні інтенсивного показника, 75,17 % базового рівня, травми таза — на 16,27 % у абсолютному значенні інтенсивного показника або на 43,7 % базового рівня. Травми хребта — на 16,76 % в абсолютному значенні інтенсивного показника або на 56,83 % базового рівня.
З іншого боку, привертає увагу те, що показник поєднаних пошкоджень у загальному масиві становить 263 %, що є значним показником, але він значно більший у групі померлих — 273 %, ніж у групі тих, які вижили, — 234 %. Отже, така характеристика за анатомічною ознакою вказує на суттєвий вплив даної ознаки як на структурну характеристику контингенту постраждалих, так і на результат перебігу травматичного процесу.

Висновки

1. Найбільша кількість постраждалих в обох масивах мала пошкодження двох анатомо-функціональних ділянок.
2. Сумарна кількість та питома вага постраждалих у масивах з пошкодженнями двох та трьох анатомо-функціональних ділянок дуже близька (94,55 % у групі тих, які вижили, 87,18 % у групі померлих). Це свідчить на користь того, що саме ці групи за ознакою кількості пошкоджених анатомо-функціональних ділянок та співвідношення між ними (2,72 % у групі тих, які вижили, 1,06 % у групі померлих, 1,82 % у загальному масиві) визначають клініко-нозологічну характеристику масиву за даною ознакою.
3. Питома вага померлих у кожній групі за ознакою пошкоджених анатомо-функціональних ділянок значно зростає зі зібльшенням показника кількості пошкоджених анатомо-функціональних ділянок, що цілком природно. 
4. Значно більше так званих неостеогенних пошкоджень, притому що торакальне пошкодження практично рівнозначне в обох результативних групах.

Bibliography

1. Аналіз причин і факторів, що зумовлюють смертність постраждалих із травмами опорно-рухового апарату, отриманими під час ДТП / Г.В. Гайко, Р.В. Деркач // Наука і практика: міжвідомчий медичний журнал. — 2014. — № 1. — С. 82-86.
 
2. Гурьев С.Е. Скелетная травма в структуре политравмы / С.Е. Гурьев, А.И. Цвях // Травма. — 2014. — Т. 15, № 6. — С. 7-10.
 
3. Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Ріджок В.В. Сучасна діагностика посттравматичного остеомієліту у постраждалих з політравмою // Травма. — 2014. — № 1. — С. 59-61.
 
4. Arroyo W., Nelson K.J., Belmont Ph.J. et al. Pelvic trauma: what are the predictors of mortality and cardiac, venous thrombo-embolic and infectious complications following injury? // Injury. — 2013. — № 44. — Р. 1745-1749. Doi: 10.1016/j.injury.2013.08.007.
 
5. Закрита травма живота з пошкодженням брижі кишечника у поєднанні з переломами кісток таза / С.О. Гур’єв, І.О. Воробей, Ф.М. Новіков, О.В. Воробей // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. пр. Укр. військ.-мед. академії. — К., 2010. — Вип. 28. — С. 70-78.
 
6. Політравма як медико-соціальна проблема (ризик-орієнтований підхід) / С.О. Гур’єв, М.І. Березка, О.С. Соловйов [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра. — 2012. — № 1 (54). — С. 28-31. 
 
7. Баранов А.Ю. Пути снижения осложнений и летальности у больных с политравмой в стационарах I уровня / А.Ю. Барашов, А.А. Пронских // Сборник тезисов IX съезда травматологов-ортопедов / Минздравсоцразвития РФ, ЦИТО, СарНИИТО; под ред. С.П. Миронова, И.А. Норкина. — Саратов, 2010. — Т. I. — С. 89-90.
 
8. Гур’єв С.О. Проблеми діагностики пошкоджень опорно-рухової системи у постраждалих з полісистемною травмою / С.О. Гур’єв, О.С. Соловйов, С.П. Сацик // Травма. — 2009. — Т. 10, № 3.
 
9. Зуев С.Г. Нозологическая структура летальности при сочетанной травме / С.Г. Зуев, А.Г. Кузьмин, В.И. Игнатюк // Сборник тезисов IX съезда травматологов-ортопедов / Минздравсоцразвития РФ, ЦИТО, СарНИИТО; под ред. С.П. Миронова, И.А. Норкина. — Саратов, 2010. — Т. I. — С. 36-37.
 
10. Травматическая болезнь: состояние проблемы, варианты течения (сообщение первое) / И.М. Самохвалов, С.В. Гаврилин, В.В. Бояринцев [и др.] // Вестник анестезиологии и реаниматологии. — 2009. — Т. 6, № 3. — С. 2-8.
 
11. Clinical diagnosis versus autopsy findings in polytrauma fatalities / C.T. Buschmann, P. Gahr, M. Tsokos [et al.] // Scand. J. Trauma Resusc. Emerg. Med. — 2010. — Vol. 18, № 1. — P. 55. — http://www.sjtrem.com/content/18/1/55
 
12. Epidemiological and economic aspects of polytrauma ma–nagement in Austria / S. Aldrian, S. Wernhart, L. Negrin et al. // Wien. Klin. Wochenschr. — 2011. — http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed?term
 
13. Karwan K. Evaluation of patients with polytrauma treated in the emergency department / K. Karwan // Pol. Merkur. Lekarski. — 2009 Oct. — Vol. 27 (160). — P. 296-301.

Similar articles

Клініко-нозологічна структура пошкоджень довгих кісток у постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод
Authors: Гур’єв С.О., Євдошенко В.П., Сацик С.П. - Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ
"Тrauma" Том 16, №1, 2015
Date: 2015.05.08
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Аналіз застосування медичних технологій діагностики в постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в умовах міської лікарні
Authors: Гур’єв С.О., Сацик С.П., Євдошенко В.П., Нацевич Р.О. — Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ
"Тrauma" Том 16, №2, 2015
Date: 2015.06.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Аналіз клініко-епідеміологічних характеристик та ризиків виникнення летального результату у постраждалих з абдомінальною травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Authors: Гур’єв С.О., Чундак С.С., Сацик С.П., ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Київ
"Тrauma" Том 14, №2, 2013
Date: 2013.05.16
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Пошкодження хребта як компонент полісистемної травми
Authors: С.О. Гур’єв, І.М. Шиманський, В.І. Резніченко - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Київ, Україна
"Тrauma" Том 10, №2, 2009
Date: 2011.08.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue