Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 16, №6, 2015

Back to issue

Роль остеосцинтиграфії в програмі обов’язкового діагностичного скринінгу при ендопротезуванні колінних суглобів

Authors: Король П.О. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ; Київська міська клінічна лікарня № 12; Ткаченко М.М. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Із метою вивчення необхідності включення методу остеосцинтиграфії в програму протоколу обов’язкового діагностичного скринінгу при ендопротезуванні колінних суглобів із 2005 по 2015 рік було обстежено 468 пацієнтів із деформуючим остеоартрозом кульшових суглобів (273 жінки та 195 чоловіків) віком від 31 до 75 років. За результатами роботи встановлено, що в період з 2005 по 2015 рік кількість хворих, яким було здійснено ревізійне ендопротезування колінних суглобів, вірогідно знизилась на 22 % (p < 0,05). Перед­операційну остеосцинтиграфію необхідно включати в програму протоколу обов’язкового діагностичного скринінгу при ендопротезуванні колінних суглобів.

С целью изучения необходимости включения метода остеосцинтиграфии в программу обязательного диагностического скрининга при эндопротезировании коленных суставов с 2005 по 2015 год было обследовано 468 пациентов с деформирующим остеоартрозом тазобедренных суставов (273 женщины и 195 мужчин) в возрасте от 31 до 75 лет. По результатам работы установлено, что в период с 2005 по 2015 год количество пациентов, которым было выполнено ревизионное эндопротезирование коленных суставов, достоверно уменьшилось на 25 % (p < 0,05). Предоперационную остеосцинтиграфию необходимо включать в программу протокола обязательного диагностического скрининга при эндопротезировании коленных суставов.

With the aim to examine the need to include a bone scintigraphy into the compulsory diagnostic screening in the knee arthroplasty, from 2005 to 2015 there were examined 468 patients with arthropathy deformans of the knee joints (273 females and 195 males) aged from 31 to 75 years old. As a result of the work it was found that between 2005 and 2015, the number of patients who were undergone revision knee arthroplasty significantly decreased by 22 % (p < 0.05). Preoperative bone scan should be included into the compulsory program of protocol diagnostic screening in knee arthroplasty.


Keywords

остеосцинтиграфія, колінні суглоби, ендопротезування.

остеосцинтиграфия, коленные суставы, эндопротезирование.

bone scintigraphy, knee joints, arthroplasty.

Статтю опубліковано на с. 42-44

 

Bступ

Останніми роками набуває значної актуальності питання захворюваності на деформуючий остеоартроз колінних суглобів. Це пов’язане, по-перше, з інтенсифікацією статичного навантаження на ці суглоби, а по-друге, із погіршенням демографічної ситуації в Україні і збільшення частки осіб пенсійного віку, які становлять основний масив хворих на деформуючий остеоартроз [5, 6].
Тотальне ендопротезування є революцією в лікуванні тяжких захворювань і травм колінних суглобів [1, 4, 5]. Ендопротезування кульшових суглобів є актуальним провідним методом ортопедичної корекції, що дозволяє значно покращити якість життя хворих. Завдяки даному методу лікування хворі швидко забувають про біль, відновлюють працездатність та повертаються до повноцінного життя. На даному етапі вивчається діагностична роль сучасних додаткових методів обстеження компонентів колінних суглобів у хворих на деформуючий остеоартроз, яким планується ендопротезування. Одним із сучасних і чутливих методів для дослідження колінних суглобів є діагностична остеосцинтиграфія [8, 9].
Як і інші інтроскопічні методи дослідження біологічного субстрату, остеосцинтиграфія дозволяє дистанційно, без порушення шкіри, а також нейротрофічних і гуморальних зв’язків контролювати стан різноманітних морфофункціональних систем [3]. Іншою характерною властивістю остеосцинтиграфії як способу активної інтроскопії є здатність використання системного аналізу різноманітних сторін діяльності організму. Разом з цим забезпечується можливість формування узагальнюючої кількісної оцінки функціонального стану або морфологічного статусу, чого не може дати жоден інший спосіб інтроскопії [1, 2].
Усе це свідчить про доцільність застосування остеосцинтиграфії у хворих на деформуючий остеоартроз, яким планується ендопротезування, а також для динамічного спостереження за цими хворими в післяопераційний період.
Мета роботи — на основі ретроспективних даних за 2005–2015 роки вивчити необхідність включення методу остеосцинтиграфії в програму протоколу обов’язкового діагностичного скринінгу при ендопротезуванні колінних суглобів.

Матеріал і методи

Остеосцинтиграфія колінних суглобів проводилась на однодетекторній сцинтиляційній гамма-камері в статичному режимі в передній прямій та бокових проекціях. Із метою остеосцинтиграфії застосовували 99m-Tc-пірофосфат активністю 550–770 МБк, який вводили пацієнту внутрішньовенно. Статичну остеосцинтиграфію здійснювали через 3 години після введення препарату. Перед дослідженням хворому необхідно було опорожнити сечовий міхур.
Для остеосцинтиграфії застосовували багатоканальний паралельний коліматор на 140 кеВ. Оптимальна кількість імпульсів на кадр становить 150 тис.
Обробка результатів дослідження на комп’ютері включала контрастування, згладжування, виділення зон інтересу з подальшою побудовою гістограм.

Результати дослідження і їх обговорення

За період із 2005 по 2015 рік методом остеосцинтиграфії було обстежено 468 пацієнтів із деформуючим остеоартрозом колінних суглобів (273 жінки та 195 чоловіків) віком від 31 до 75 років (середній вік 48,2 ± 5,3; медіана 48 років). Функціональний стан ураженого колінного суглоба в доопераційний період та після ендопротезування оцінювався за шкалою Harris.
Хворим діагностичної групи була виконана остеосцинтиграфія колінних суглобів у доопераційний період (за 1 тиждень до ендопротезування) з метою виявлення кількісних сцинтиграфічних критеріїв операбельності хворих та через 6 місяців після ендопротезування з метою моніторингу динаміки патологічного процесу.
Контрольну групу становили 195 пацієнтів із деформуючим остеоартрозом колінних суглобів, яким з тих чи інших причин було виконане ендопротезування без передопераційної остеосцинтиграфії. Через 6 місяців після протезування даним хворим було зроблено остеосцинтиграфію.
У результаті проведення передопераційної остеосцинтиграфії у 257 (55 %) хворих накопичення радіофармпрепарату на діагностичних остеосцинтиграмах у проекції ураженого кульшового суглоба досягало 10–80 % щодо симетричної ділянки дослідження. Даним хворим, згідно з концепцією кількісних остеосцинтиграфічних параметрів операбельності [4, 7], було здійснено ендопротезування ураженого колінного суглоба.
У той же час у 210 (45 %) хворих накопичення радіо–фармпрепарату на діагностичних остеосцинтиграмах у проекції ураженого колінного суглоба досягало 100–410 % щодо симетричної ділянки дослідження. Цим хворим, згідно з концепцією кількісних остеосцинтиграфічних параметрів операбельності [4, 7], ендопротезування не виконувалось — призначався курс медикаментозної протизапальної терапії.
Через 6 місяців після лікування проводили повторну діагностичну остеосцинтиграфію. У 178 (85 %) медикаментозно пролікованих хворих на повторному скані накопичення радіофармпрепарату на діагностичних остеосцинтиграмах у проекції ураженого колінного суглоба дорівнювало 5–65 % щодо симетричної ділянки дослідження. У 32 (15 %) медикаментозно пролікованих хворих при повторній сцинтиграфії накопичення радіофармпрепарату на діагностичних остеосцинтиграмах у проекції ураженого кульшового суглоба становило 120–205 % щодо симетричної ділянки дослідження. Цим хворим було призначено повторний курс медикаментозної протизапальної терапії з подальшим діагностичним скануванням через 6 місяців.
Через 6 місяців після ендопротезування на післяопераційних остеосцинтиграмах у 388 (83 %) хворих діагностичної групи накопичення радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки досягало 7–22 % (рис. 1). Функціональний стан після протезування за шкалою Harris покращився з 40 ± 3 до 71 ± 2. У той же час у 80 (13 %) пацієнтів через 6 місяців після протезування накопичення радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки дорівнювало 100–180 %. Функціональний стан даних хворих за шкалою Harris погіршився з 39 ± 7 до 32 ± 2. Цим пацієнтам було проведено ревізійне ендопротезування кульшового суглоба (рис. 1).
У 68 (35 %) пацієнтів контрольної групи через 6 місяців після ендопротезування накопичення радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки дорівнювало 105–200 %. Функціональний стан хворих контрольної групи за шкалою Harris погіршився з 41 ± 2 до 32 ± 3. Цим пацієнтам також було проведено ревізійне ендопротезування.
За результатами роботи встановлено, що передопераційна остеосцинтиграфія, згідно з концепцією кількісних остеосцинтиграфічних параметрів операбельності, розроблених на базі лабораторії радіонуклідної діагностики Київської міської клінічної лікарні № 12 разом із кафедрою радіології НМУ імені О.О. Богомольця (патент України на корисну модель № 101802 від 29.09.15 р.), дає можливість оптимізувати диференціальний відбір хворих для ендопротезування. У зв’язку з цим у період із 2005 по 2015 рік кількість хворих, яким було здійснено ревізійне ендопротезування колінних суглобів, вірогідно знизилась на 22 % (p < 0,05) .
У 2013 році на базі Київського міського центру ендопротезування статичну остеосцинтиграфію було включено в програму протоколу обов’язкового діагностичного скринінгу при ендопротезуванні колінних суглобів.

Висновки

Остеосцинтиграфія є об’єктивним високочутливим методом диференціальної діагностики при ендопротезуванні колінних суглобів. Передопераційна остеосцинтиграфія допомагає вірогідно знизити кількість ревізійних ендопротезувань та ризик післяопераційних ускладнень. Передопераційну остеосцинтиграфію необхідно включати в програму протоколу обов’язкового діагностичного скринінгу при ендопротезуванні колінних суглобів.

Bibliography

1. Сучасні аспекти застосування трифазної остеосцинтиграфії в діагностиці уражень опорно-рухового апарату / В.Ю. Кундін, М.В. Сатир, І.В. Новерко // Український радіологічний журнал. — 2012. — Т. 20, № 3. — С. 310-312.
 
2. Золотарев А.В. Возможности рентгеновских компьютерных томографов при заболеваниях тазобедренного сустава // Современные аспекты диагностики и лечения во врачебно-трудовой экспертизе и реабилитации. — 1995.  — С. 22-23.
 
3. Лукьянченко А.Б. Компьютерная томография в диагностике мягкотканных опухолей конечностей и туловища // Вестник рентгенологии. — 1991. — № 2. — С. 70-75.
 
4. Остеосцинтиграфические параметры операбельности при эндопротезировании коленных суставов / П.А. Король, М.Н. Ткаченко // Topical areas of fundamental and applied research. — 2015. — Vol. 1. — P. 29-31.
 
5. Радіонуклідні методи в оцінці ефективності медикаментозного лікування діабетичних остеоартропатій і ангіопатій нижніх кінцівок / В.М. Славнов, С.Ю. Савицький // Український радіологічний журнал. — 2011. — Т. 19, № 3. — С. 320-321.
 
6. Остеосцинтиграфия при системных поражениях опорно-двигательного аппарата: параметры нормы, проблемы визуализации и анализа / Ю.Н. Касаткин, В.В. Поцыбина, Д.И. Левчук // Радиология-практика. — 2003. — № 3. — С. 3134-3137.
 
7. The main surgical criteria of bone scintigraphy at the hip arthroplasty / P. Korol, M. Tkachenko // Science in the modern information society. — 2015. — Vol. 1. — P. 42-44.
 
8. Schiller C.C. Value of quantitative 3-phase bone scintigraphy in the assessment of hip and knee endoprosthesis / F. Fitz, S. Haim, H. Söser // Eur. J. Nucl. Med. — 2015. — Vol. 42, Suppl. 1. — P. 780.
 
9. Sequeira J.A. Scintigraphy studies for the evaluation of painful hip and knee prosthetic joints / G. Santos, A. Prata, S. Carmona, J. Salreta, M. Tapadinhas, A.I. Santos // Eur. J. Nucl. Med. — 2015. — Vol. 42. — Suppl. 1. — P. 780.

Similar articles

Diagnostic Role of Bone Scintigraphy  in Patients with Rheumatoid Arthritis during Hip Arthroplasty
Authors: Король П.О.(1, 2), Ткаченко М.М.(1), Бондар В.К.(2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня № 12, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 17, №5, 2016
Date: 2016.12.02
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Role of Bone Scintigraphy and X-Ray Imaging in Patients with Avascular Necrosis of the Femoral Head in Hip Arthroplasty
Authors: Король П.О.(1, 2), Ткаченко М.М.(1), Бондар В.К.(2) - (1) Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна; (2) Київська міська клінічна лікарня № 12, м. Київ, Україна
"Тrauma" Том 17, №3, 2016
Date: 2016.09.05
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Diagnostic role of bone scintigraphy and magnetic resonance imaging  in hip arthroplasty in patients with deforming osteoarthritis
Authors: Король П.О.(1, 2), Ткаченко М.М.(1)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня № 12, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 19, №2, 2018
Date: 2018.06.06
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Роль остеосцинтиграфії, рентгенографії та ультразвукового дослідження в діагностичному скринінгу при ендопротезуванні кульшових суглобів
Authors: Ткаченко М.М. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ; Король П.О. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ; Київська міська клінічна лікарня № 12
"Тrauma" Том 16, №5, 2015
Date: 2015.12.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue