Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Hypertension" 5 (43) 2015

Back to issue

ХVI Національний конгрес кардіологів України (м. Київ, 23–25 вересня 2015 р.)

Categories: Cardiology

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 82-89

 

XVI Національний конгрес кардіологів України присвячений передовим здобуткам світової та вітчизняної науки, малосимптомним пацієнтам із високим серцево-судинним ризиком, проблемам супутніх із серцево-судинними захворюваннями станів. Особливу увагу приділено проблемам стресу як фактора ризику серцево-судинних захворювань.

У роботі конгресу взяли участь понад 2500 українських лікарів і науковців, а також фахівці з Італії, Німеччини, Франції, Литви, Греції. Проведені спільні засідання Асоціації кардіологів України з Європейським товариством кардіологів, Українсько-Французький форум. 
Відбулись 16 пленарних засідань, 6 секційних засідань, 4 круглих столи та 6 наукових дискусій, 4 науково-практичних симпозіуми. Заслухано 265 доповідей та обговорено 61 стендове повідомлення. Провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитано 12 лекцій, проведено 11 майстер-класів, серед них «Клінічні дослідження в кардіології», презентації й обговорення клінічних випадків. Молодими вченими зроблено 23 доповіді, серед них 7 — англійською мовою. Організовано виставку сучасних лікарських засобів медичного призначення і спеціалізованих видань.
Програма конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні наукові питання та проблеми кардіологічної служби, охоплювала сучасні стратегії і рекомендації щодо важливих питань сучасної кардіології — хронічної ішемічної хвороби серця та гострого коронарного синдрому, артеріальної гіпертензії і пов’язаних із нею факторів серцево-судинного ризику та коморбідної патології (зокрема, цукрового діабету, гострого та хронічного ушкодження нирок, цереброваскулярних захворювань), невідкладних станів, безпечності медикаментозного лікування, епідеміологічних і медико-соціальних аспектів кардіології в Україні. Особливу увагу приділено проблемі превентивної кардіології і реабілітації, висвітленню результатів європейського дослідження EUROASPIRE IV в Україні. Привернуто увагу лікарів до некоронарогенних хвороб серця, зокрема інфекційного ендокардиту, міокардиту, перикардиту. Окреме місце посіло обговорення сучасних інтервенційних технологій та хірургічних методів лікування захворювань серцево-судинної системи (в тому числі нові технології захисту життєво важливих органів і стимуляції репаративних процесів, виявлення хворих з високим ризиком венозного тромбоемболізму і шляхи його попередження, внутрішньосудинної діагностики, використання коронарних стентів з елютинуючим покриттям останнього покоління, нові методики лікування внутрішньостентових рестенозів), інвазивної аритмології. Традиційно розглянуто питання клінічної фармакології і раціональної фармакотерапії.
У сучасних умовах актуальним є аналіз серцево-судинної захворюваності та стану психічного здоров’я населення в регіонах, пов’язаних з АТО.
На генеральній асамблеї був заслуханий річний звіт президента Асоціації кардіологів України академіка НАМН України В.М. Коваленка про роботу асоціації, затверджено основні регламентуючі документи кардіологічної служби. 

Резолюція ХVI Національного конгресу кардіологів України

Обговорено і затверджено рекомендації з діагностики та лікування інфекційного ендокардиту, перикардиту, класифікацію міокардиту, ехокардіографічну оцінку регургітації на нативних клапанах.
Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:
— Участь Асоціації кардіологів України (АКУ) в європейському проекті з вторинної профілактики серцево-судинних захворювань EUROASPIRE IV.
— Створена ВГО «Превентивна кардіологія та реабілітація».
— Вдосконалено діагностику та оцінку серцево-судинного ризику у хворих із коронарогенними та некоронарогенними захворюваннями, затверджено стандарти діагностики та лікування серцево-судинних захворювань.
— Підготовлено рекомендації з інфекційного ендокардиту, ехокардіографічної оцінки регургітації на нативних клапанах, затверджено класицікацію міокардиту.
— Оновлення рекомендацій Асоціації кардіологів України та Асоціації з невідкладної кардіології з ведення хворих з тромбоемболією легеневої артерії.
— Підготовлено проект методичних рекомендацій Асоціації кардіологів України та Асоціації ендокринологів України з метаболічного синдрому, діабету, пре-діабету і серцево-судинних захворювань.
— Експертами Асоціації кардіологів України спільно з експертами МОЗ підготовлено шість клінічних протоколів з основних нозологій в кардіології: «Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST», «Стабільна ішемічна хвороба серця», «Серцева недостатність», «Фібриляція передсердь», «Легенева гіпертензія», «Профілактика серцево-судинних захворювань». Декілька протоколів вже завершили громадське обговорення і готові до імплементації в реальних клінічних умовах України.
— У результаті спільних дій Асоціації кардіологів України та Асоціації інтервенційних кардіологів у восьми областях України почали роботу регіональні реперфузійні мережі, в рамках яких проводиться реперфузійна терапія з використанням первинних перкутанних втручань та фібринолітичної терапії. 
— Продовжує функціонувати «Реєстр перкутанних коронарних втручань», за даними якого в 2014 р. збільшилася кількість інвазивних процедур у кардіології: кількість коронарографій досягла 26 000, коронарних стентувань — до 10 000, при цьому кількість стентувань у перші години від початку симптомів STЕMI досягла 3600. Проведено сервей (зріз) з перкутанних втручань в Україні, що висвітлює найближчі та віддалені результати проведення стентувань у пацієнтів із STEMI, NSTEMI та стабільною ІХС.
— Розглянуто результати проведення Національного реєстру з тромболітичної терапії (NR-TLT) 2014 р. та сервей «Гострі коронарні синдроми у реальній клінічній практиці» 2015 р.
— Асоціацією кардіологів України разом з Асоціацією з невідкладної кардіології та суміжними фаховими асоціаціями під егідою МОЗ України почато створення Національної мультидисциплінарної настанови та клінічного протоколу ведення хворих із тромбоемболією легеневої артерії.
— Продовжена робота у рамках створення (разом з МОЗ України) настанови та клінічного протоколу ведення хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST.
— Ініційовано (спільно з МОЗ) створення Національного реєстру хворих із гострим коронарним синдромом.
— На підставі розробленого Асоціацією з невідкладної кардіології пілотного проекту «Алгоритмів надання допомоги хворим з ургентними серцево-судинними захворюваннями» (2014) запропоновано створення міждисциплінарного алгоритму догоспітальної та госпітальної невідкладної допомоги хворим на серцево-судинні захворювання. 
— Розглянуто можливі шляхи покращення організації догоспітальної, госпітальної та постгоспітальної допомоги хворим із гострим інфарктом міокарда на сучасному етапі. 
— Проведений подальший субаналіз популяційного дослідження 20 факторів серцево-судинного ризику серед міського населення України, за результатами якого встановлена поширеність когорти дуже високого ризику розвитку ускладнень за шкалою SCORE у 30 % дорослого населення; встановлено, що найбільш поширеними факторами ризику (близько 70 % у популяції) є надмірна маса тіла й ожиріння, гіперхолестеринемія та підвищення ХС ЛПНЩ, а також погіршення рівня психічного здоров’я.
— Проведена розробка консенсусу кардіологів і гінекологів щодо терапевтичного вікна для призначення замісної гормональної терапії, що має увійти до настанов та протоколів МОЗ України.
— Започаткована участь у Європейському реєстрі з сімейних гіперхолестеринемій (ScreenPro FH). 
— Підготовлено і затверджено методичні рекомендації визначення негативних факторів впливу та ранньої діагностики порушень психічного здоров’я, надання психотерапевтичної і психологічної допомоги, що значно покращує ефективність лікування серцево-судинних захворювань і якість ремісії.
— Спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів розроблено алгоритм періоперативної діагностики та післяопераційного ведення хворих із множинним коронарним атеросклерозом та цукровим діабетом 2-го типу.
— Проведенно майстер-класи з порушень серцевого ритму, тромбозів і емболій у різних регіонах України.
— Здійснена участь у засіданнях правління Європейського товариства кардіологів (ESC), Європейської асоціації ритму серця (EHRA), Асоціації з невідкладної кардіології (АССА), інтервенційної кардіології та серцевої недостатності. 
— Продовжено проведенння спеціалізованого циклу «Клінічна аритмологія та електрофізіологія» на базі кафедри кардіології НМАПО. 
— Продовжена участь у виданні білої книги Європейської асоціації серцевого ритму та Європейської асоціації з невідкладної серцево-судинної патології. 
— Проведені виїзні школи та прочитані тематичні лекції з практичних питань діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності для лікарів-кардіологів і терапевтів у 4 областях України (Івано-Франківськ, Львів, Харків, Чернігів).
— Функціонування інтернет-сайту УАФСН для лікарів і пацієнтів із ХСН.
— Започаткована участь УАФСН у міжнародному глобальному реєстрі QUALIFY з оцінки якості ведення амбулаторних пацієнтів із ХСН.
— Продовжено видання фахових журналів: «Український кардіологічний журнал», «Артеріальна гіпертензія», «Аритмологія», «Серцева недостатність». 
— Впроваджено стандарти проведення кардіо-МРТ- та КТ-досліджень при коронарогенних та некоронарогенних захворюваннях, розроблено стандартизовані протоколи кардіологічних МРТ- та КТ-досліджень.
— Розпочато формування у рамках Асоціації кардіологів України групи молодих учених-кардіологів «Кардіологи майбутнього України». 
Водночас залишається ряд невирішених питань: 
— Не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної та планової допомоги кардіологічним хворим. 
— Відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ, порушеннями ритму серця, гострою та хронічною серцевою недостатністю. 
— Не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта.
— Відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань серед населення України.
— Не створена система мінімізації наслідків стресу, психологічної реабілітації і центрів психотерапевтичної допомоги у медичних закладах, потрібне впровадження спеціальності «лікар-психолог», а також доповнення програм підготовки та перепідготовки кадрів методами оцінки рівня психічного здоров’я.
— Недостатня пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику серцево-судинних захворювань на державному рівні.
— Медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я недостатньо розповсюджуються санітарно-просвітницькі матеріали для населення, що пропагують здоровий спосіб життя, недостатньо проводиться оцінка серцево-судинного ризику та корекція факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію. 
— Недостатня об’єктивізація причин смерті, що призводить до штучного перебільшення цього показника в структурі смертності від хвороб системи кровообігу, що призводить до спотворення статистичної звітності, яка суто відрізняє Україну від розвинутих країн.
Під час обговорення виступів та дискусій на конгресі були визначені такі перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:
— Оголошення 2016 року Роком серця в Україні. Розробка програми заходів профілактики, діагностики та лікування з метою зниження рівня захворюваності, смертності, збільшення тривалості та підвищення якості життя. Проведення спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів організаційно-методичної роботи в областях України щодо Року серця в Україні: майстер-класи, лікувально-консультативна допомога, імплементація нових методів діагностики й лікування. Виступ з ініціативою щодо проведення спільної сесії НАМН та МОЗ України, присвяченої Року серця в Україні.
— Розробка державної програми «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії та її ускладнень».
— Розробка державної програми «Лікування і реабілітація людей похилого віку з серцево-судинними захворюваннями». 
— Створення системи відбору хворих із тяжкими та рідкісними серцево-судинними хворобами та лікування їх на базі національних і державних центрів.
— Присвятити XVII Національний конгрес кардіологів України 140-річчю з дня народження все-світньо відомого вченого М.Д. Стражеска та 80-річчю заснування ННЦ «Інститут кардіології». Підготувати пропозиції щодо відзначення й нагородження провідних кардіологів і вчених України.
— Постійне формування позитивної мотивації у населення щодо необхідності профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. 
— Забезпечення керівниками охорони здоров’я розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів для населення, що пропагують здоровий спосіб життя, з використанням можливостей радіо, телебачення, преси. Активне залучення медичних сестер, фельдшерів і працівників аптек до пропаганди медико-санітарних знань і профілактики артеріальної гіпертензії серед населення. 
— Продовження моніторингу епідеміологічної ситуації щодо багатофакторних впливів (зокрема артеріальної гіпертензії) на захворюваність та смертність населення. Продовження участі АКУ в глобальному європейському проекті з профілактики серцево-судинних захворювань EUROASPIRE IV.
— Впровадження методів оцінки рівня психічного здоров’я у наданні кардіологічної допомоги, залучення до лікувально-діагностичного процесу фахівців психотерапевтів і психологів для досягнення не тільки соматичного, але і психологічного та соціального благополуччя людини.
— Продовження активного виявлення осіб з артеріальною гіпертензією, впровадження її первинної і вторинної профілактики та стратифікації ризику внаслідок негативних факторів впливу на здоров’я.
— Розробка методів широкого впровадження положень Стандартів лікування хворих з артеріальною гіпертензією. Забезпечення співпраці з сімейними лікарями, неврологами, ендокринологами та нефрологами щодо пацієнтів із високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень у розв’язанні проблем артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень.
— Продовження роботи щодо забезпечення хворих на артеріальну гіпертензію сучасними лікувальними технологіями. 
— Удосконалення роботи з своєчасного виявлення і патогенетичного лікування симптоматичних гіпертензій. 
— Подальше впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікуванні атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок.
— Забезпечення співпраці з кардіохірургами, неврологами, ендокринологами, нефрологами, гінекологами та андрологами щодо пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних ускладнень. Спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів проводити довгострокове вивчення особливостей прогресування коронарного атеросклерозу та перебігу ІХС у хворих на гіпотиреоз після АКШ.
— Започаткування створення центрів з діагностики та лікування первинних сімейних (гомозиготних та гетерозиготних) дисліпідемій.
— Продовження проведення освітніх шкіл і майстер-класів з аритмології, венозного тромбоемболізму в різних регіонах України з акцентом на освіті лікарів первинної ланки.
— Подальше впровадження інвазивних та апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму, провідності серця і хронічної серцевої недостатності (радіочастотна абляція, багатокамерні кардіостимулятори, імплантовані кардіовертери-дефібрилятори).
— Виступ перед МОЗ України з ініціативою створення загальнодержавного реєстру хворих, які потребують імплантації кардіовертерів-дефібриляторів і штучних водіїв серцевого ритму, для подальшого забезпечення цих потреб за бюджетні кошти.
— Продовження участі у виданні білої книги Європейської асоціації серцевого ритму та Європейської асоціації з невідкладної серцево-судинної патології. 
— Впровадження доповнень до державної статистичної звітності з наступних питань: гострий коронарний синдром із підйомом та без підйому сегмента SТ; синдром преекзитації шлуночків; повна атріовентрикулярна блокада та АV-блокада II ст. 2-го типу, стадії хронічної серцевої недостатності, тромбоемболії легеневої артерії. 
— Наукове забезпечення проведення експертної оцінки причин смерті працездатного населення країни від серцево-судинних захворювань. 
— Створення у рамках Асоціації кардіологів України робочої групи з біомаркерів основних серцево-судинних захворювань. 
— Розробка і впровадження в практику стандартизованої форми контролю якості амбулаторного лікування пацієнта з хронічною СН.
— Продовження підготовки кардіологів із спеціалізації в галузі інтервенційної кардіології, внесення відповідних змін до кваліфікаційних вимог кардіолога.
— Підготовка та затвердження в МОЗ наказу про створення центрів реперфузійної терапії та інтервенційної кардіології.
— Продовження і розширення ведення Реєстру ПКВ. 
— Продовження участі у спільній діяльності європейської ініціативи Stent for life.
— Розробка пропозицій Асоціації кардіологів України (спільно з МОЗ) щодо атестації лікарів-кардіологів відповідно до європейських стандартів та надання їх до МОЗ України.
— Залучення фахівців Асоціації кардіологів України, НАМН України і системи післядипломної освіти до навчання спеціалістів із новітніх технологій діагностики та лікування.
— Видання спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів посібників та настанов, що забезпечують етапність і спадкоємність кардіологічної та кардіохірургічної допомоги хворим.

Similar articles


Back to issue