Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 1 (69) 2016

Back to issue

Biopsychosocial Model of Gastroduodenal Pathology in Children

Authors: Lychkovska O.L. - Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

З позицій біопсихосоціальної моделі медицини формування захворювань гастродуоденальної зони відбувається у результаті взаємодії біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів, внесок яких у виникнення окремих нозологічних форм гастродуоденальної патології у дітей досліджений недостатньо. Метою цього дослідження було вивчення внеску біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів у формування різних нозологіних форм гастродуоденальної патології у дітей та взаємозв’язків між ними. Матеріали та методи. Обстежені 83 дитини віком 6–11 років із патологією гастродуоденальної зони. Групу контролю становили 45 дітей, у яких не виявлено жодної соматичної патології. Для аналізу значимості окремих факторів у виникненні патології гастродуоденальної зони у дітей використано методи множинної кореляції та факторного аналізу. Результати. Отримані результати продемонстрували домінування ролі психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні функціональних розладів шлунка та дванадцятипалої кишки й гастриту/гастродуоденіту, тоді як при деструктивних формах гастродуоденальної патології переважав внесок біологічних факторів. Встановлено гетерогенність функціональної диспепсії як нозологічної форми: вагомими виявилися як фактори ризику формування деструкції слизової оболонки, так і психоемоційні фактори, притаманні власне функціональним розладам. Це пояснює різний перебіг функціональної диспепсії — в одних випадках непрогредієнтний, коли розлад залишається функціональним протягом десятиліть, в інших — це перша стадія континууму «функціональна диспепсія — гастрит/гастродуоденіт — виразкова хвороба». Висновки. Формування хвороб гастродуоденальної зони, їх перебіг, прогноз визначає комбінація факторів ризику. Визначення їх ролі в кожному окремому випадку дасть можливість індивідуалізувати лікувальну та профілактичну тактику і підвищити їх ефективність, можливо, зменшивши економічні затрати.

С позиций биопсихосоциальной модели медицины формирование заболеваний гастродуоденальной зоны происходит в результате взаимодействия биологических, психоэмоциональных и психосоциальных факторов, роль которых в возникновении отдельных нозологических форм гастродуоденальной патологии у детей исследована недостаточно. Целью данного исследования было изучение роли биологических, психоэмоциональных и психосоциальных факторов в формировании различных нозологических форм гастродуоденальной патологии у детей и взаимосвязей между ними. Материалы и методы. Обследованы 83 ребенка в возрасте 6–11 лет с патологией гастродуоденальной зоны. Группу контроля составили 45 детей, у которых не обнаружено соматической патологии. Для анализа значимости отдельных факторов в возникновении патологии гастродуоденальной зоны у детей использованы методы множественной корреляции и факторного анализа. Результаты. Полученные результаты показали доминирование роли психоэмоциональных и психосоциальных факторов в формировании функциональных расстройств желудка и двенадцатиперстной кишки и гастрита/гастродуоденита, тогда как при деструктивных формах гастродуоденальной патологии преобладали биологические факторы. Установлена гетерогенность функциональной диспепсии как нозологической формы: весомыми оказались как факторы риска формирования деструкции слизистой оболочки, так и психоэмоциональные факторы, присущие функциональным расстройствам. Это объясняет различное течение функциональной диспепсии — в одних случаях непрогредиентное, когда расстройство остается функциональным на протяжении десятилетий, в других — это первая стадия континуума «функциональная диспепсия — гастрит/гастродуоденит — язвенная болезнь». Выводы. Формирование болезней гастродуоденальной зоны, их течение, прогноз определяет комбинация факторов риска. Определение их роли в каждом отдельном случае позволит индивидуализировать лечебную и профилактическую тактику и повысить их эффективность, возможно, уменьшив экономические затраты.

From the standpoint of the biopsychosocial model of medicine, the formation of gastroduodenal diseases occurs as a result of interaction of biological, psychoemotional and psychosocial factors. Contribution of each of them to the development of certain nosological entities of gastroduodenal pathology in children is not studied enough. Current study was aimed to investigate the contribution of biological, psychoemotional and psychosocial factors to the formation of various nosological entities of gastroduodenal pathology in children and correlation between them. Materials and methods. The study involved 83 children aged 6 to 11 years with gastroduodenal diseases. The control group consisted of 45 children who showed no somatic pathology. To analyze the value of certain factors in the development of gastroduodenal pathology in children, methods of multiple correlation and factor analysis were used. Results. The findings showed dominance of the role of psychoemotional and psychosocial factors in the formation of functional disorders of the stomach and duodenum and gastritis/gastroduodenitis, while in destructive forms of gastroduodenal pathology, contribution of biological factors was predominant. Heterogeneity of functional dyspepsia as nosologic entity was revealed — both risk factors for mucosal destruction and psychoemotional factors, which are typical for functional disorders, were of great value. This explains the different course of functional dyspepsia — in some cases it is non-progressive, when the disorder remains functional for decades, and in others — this is the first stage of the continuum «functional dyspepsia — gastritis/gastroduodenitis — ulcer». Conclusion. Formation of gastroduodenal diseases, their course, prognosis are determined by the combination of risk factors. Defining their role in each case will enable to individualize the treatment and prevention approaches and to increase their efficiency, perhaps by reducing the economic costs.


Keywords

гастродуоденальна патологія у дітей, біопсихосоціальна модель медицини.

гастродуоденальная патология у детей, биопсихосоциальная модель медицины.

gastroduodenal pathology in children, biopsychosocial model of medicine.

Modern researches of multifactorial diseases are based on biopsychosocial (BPS) model of medicine. Unlike etiopathogenetic model BPS one introduces the concept of risk factors instead of the only cause of disease, and replaces the linear chain of cause-consequence pathogenesis by nonlinear system of the complicated interrelationships of various factors, structures and processes. Following risk factors of gastroduodenal diseases (GDD) are determinated: Hp infection, stress, smoking, alcohol, abuse of coffee and tea, poor nutrition, low social status and level of education, overuse of NSAIDs and others. As for children following risk factors of GDD are determinated: genetic predisposition, stress, Hp infection, violations of diet, medication and toxic effects. However, the contribution of different factors to the formation of certain forms of gastroduodenal pathology is not studied enough

Current study was aimed to investigate the contribution of biological, psycho-emotional and psychosocial factors to the formation of various forms of gastroduodenal pathology in children and correlation between them.

Materials and methods

The study involved 83 children of 6 to 11 years old with gastroduodenal pathology. The control group consisted of 45 children who showed no somatic pathology. Clinical examination of children with GDD and verification of the diagnosis were performed according to protocols approved by the Ministry of Health of Ukraine. Children from both groups were undergone genealogical research; the distribution of alleles of the gene HLA DQA1 was determined. For studying the psycho-emotional factors in the formation of GDD in children following tests were used: self-esteem was evaluated by Dembo-Rubinstein test, the level of apparent anxiety – by the Children’s Manifest Anxiety Scale (CMAS), asthenic syndrome severity – by the point scale. Peculiarities of the microsocial (family) factors were studied by genealogical method of Family study (FS). Results of phenomenological descriptive examination of parents by FS were compared with psychological and experimental researches of personal mother and father profile by MMPI – Minnesota Multiphasic Personality Inventory. The tendency to somatization and degree of its severity were determinated by the Screening für somatoforme Störungen – 2 Jahre (SOMS–2J). To analyze the value of certain factors in the development of gastroduodenal pathology in children methods of multiple correlation and factor analysis were used. The last one enables to detect correlations between several different features simultaneously.

 

Results

Studies showed that formation of destructive forms of GDD was due to biological factors mainly. The most significant were the influence of Hp (20.3% of total variance) and vegetative disorders (17.5%). Although parasympathetic vegetative dysfunction in case of GDD is considered to be the dominant, predominance of sympathetic tone of the vegetative nervous system was revealed as risk factor of destruction of mucosa. It is known that the inhibitory effect of the sympathetic nervous system on secretory function is associated with histamine mechanisms of regulation only. However, there is an acid-stimulating effect of catecholamine, which is realized through the G-cells. Influence of adrenaline activates the synthesis of gastrin. Gastrin stimulates cell proliferation of mucosa, including acid-forming cells. This causes lasting effect of acid activation; and together with the trophic disorders through vasoconstriction they reduce protective properties of mucosa and cause its alteration. Contributions of biological (32.1%) and psychosocial factors (29.2%) to the development of gastritis / gastroduodenitis were almost the same. For the formation of both, gastritis / gastroduodenitis and destructive forms of GDD in children, following factors were determinated as predispositive: Hp infection in combination with carrier of HLA DQA1 * 0101. Last one is associated with the formation of inappropriate inflammatory response.

Psychoemotional factors were dominated as risk factors for the formation of functional dyspepsia (FD). Particularly, somatization (tendency to suffer from psycho-emotional distress on the somatic level), anxiety and fatigue were revealed as the most significant risk factors (17.3%). However, current studies showed importance of other risk factors of FD, which are seen usually in case of destructive forms of GDD: carrier of HLA DQA1 * 0301 (7.0%), Hp infection (8.3%). This situation can be explained by heterogeneity of FD as one of nosology forms. It is known that about 30% of patients with primary diagnosed FD according to the Rome III Criteria, show a progressive development of the disease with the formation of destructive forms of GDD, while in other cases manifestation is non progressive: disorder is functional for decades of more or less frequent attacks. Formation of the disease, its course, prognosis are determined by the combination of risk factors. Taking into account their contribution to each individual case will make it possible to individualize therapeutic and preventive tactics, improve their efficiency, and, perhaps, reduce economic costs. Heterogeneity of PD with different manifestations and different prognosis are reasons to review the classification of this disorder based on BPS model, considering psycho-emotional, behavioral disorders, and social functioning of patients.

Conclusion

Formation of the diseases of gastroduodenal area, their course, prognosis are determined by the combination of risk factors. Taking into account their contribution to each individual case will make it possible to individualize therapeutic and preventive tactics, improve their efficiency, and, perhaps, reduce economic costs.


Bibliography

1. Абатуров О.Є. Фактори ризику розвитку хронічних CagA-позитивних HP-асоційованих гастритів у дітей / О.Є. Абатуров, Н.Ю. Завгородня // Перинатология и педиатрия. — 2012. — № 1. — С. 123-125.

2. Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей / Д.Н. Исаев — СПб.: Питер, 2000. — 508 с.

3. Николаева О.В. Состояние вегетативного гомеостаза у детей при нарушении моторной функции органов гастродуоденальной зоны / О.В. Николаева, М.Н. Ермолаев // Здоровье ребенка. — 2009. — № 5. — С. 12-15.

4. Роль генетичних факторів у розвитку схильності до гастродуоденальної патології у дітей / О.З. Гнатейко, О.Л. Личковська, І.Ю. Кулачковська, О.І. Терпиляк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2011. — № 6. — С. 10-15.

5. Роль соматизації у формуванні гастродуоденальної патології у дітей / О.З. Гнатейко, О.Л. Личковська, О.О. Фільц, Ю.О. Фільц // Здоровье ребенка. — 2012. — № 7. — С. 23-27.

6. Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине : руководство для врачей / А.Б. Смулевич. — М.: МИА, 2001. — 256 с.

7. Basham K. Transforming the legacies of childhood trauma in couple and family therapy / К. Ваshаm  // Soc. Work Health Care. — 2004. — Vol. 39, № 3–4. — P. 263-285. PMID: 15774396.

8. Do we have an alternative for the Rome III gastroduodenal symptom-based subgroups in functional gastroduodenal disorders? A cluster analysis approach / L. Van Oudenhove, L. Holvoet, J. Vandenberghe [et al.] // Neurogastroenterol. Motility. — 2011. — Vol. 23, № 8. — P. 730-738. doi:10.1111/j.1365-2982.2011.01703.x.

9. Engel G.L. From biomedical to biopsychosocial: being scientific in the human domain / G.L. Engel // Psychosomatics. — 1997. — Vol. 38, № 6. — P. 521-528. PMID: 9427848

10. Frequency and risk factors of gastric and duodenal ulcers or erosions in children: a prospective 1-month European multicenter study / N. Каlасh, P. Bontems, S. Koletzko [et al.] // Europ. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2010. — Vol. 22, № 10. — P. 1174-1181. doi:10.1097/MEG.0b013e32833d36de.

11. Furness J.B. Types of neurons in enteric nervous system / J.B. Furness // J. Auton. Nerv. Syst. — 2000. — Vol. 81, № 1. — P. 87-96. PMID:10869706

12. Levenstein S. Helicobacter pylori and ulcers. Against reductionism / Levenstein S. // BMJ. — 2009. — Vol. 339, № 39. — P. 709. doi:10.1136/bmj.b3855.

13. Levenstein S. The very model of a modern ethiology: a biopsychosocial view of peptic ulcer / Levenstein S. // Psychosom. Med. — 2000. — Vol. 62, № 2. — P. 176-185. PMID: 10772394.

14. Mikocka-Walus A. Six studies pointingto the need for a biopsychosocial approach to treating kommon gastrointestinal and hepatologic disorders / Antonina Mikocka-Walus Thesis submitted in fulfillment of the requirements for the Degree of Doctor of Phylosophy. — University of Adelaide, 2008 — 383 p.

15. Neale M.C. Models of comorbidity for multifactorial disorders / Neale M.C., Kendler K.S. // Amer. J. Hum. Genet. — 1995. — Vol. 57, № 4. — P. 935-953. PMID:7573055.

16. Uexküll T.V. Psychosomatic Medicine / Uexküll T.V. — München: Urban Schwarzenberg, 1997. — 1355 S.

17. Аbid S. Discriminant value of Rome III questionnaire in dyspeptic patients / Abid S., Siddiqui S., Jafri W. // Saudi J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17, № 2. — P. 129-133. doi:10.4103/1319-3767.77244.


1.      Abaturov OYe, NY Zavhorodnya. [Risk factors of CagA-positive chronic HP-associated gastritis in children]. Perynatolohyya y pedyatryya. 2012;1(49):123¬–125. Ukrainian

2.      Ysaev DN. Psykhosomatіcheskye rasstroystva u detey [Psychosomatic disorders in children]. St. Petersburg: Pyter; 2000. 508 p. Russian

3.      Nykolaeva OV. [The condition of vegetative homeostasis in children with motor disorders of gastroduodenal area]. Zdorov'e rebenka. 2009;5(20):12–15. Russian

4.      Hnateyko OZ, Lychkovs'ka OL, Kulachkovs'ka IYu, Terpylyak OI. [The role of genetic factors in the predisposition to gastroduodenal pathology in children] Pediatriya, akusherstvo ta hinekolohiya. 2011;6:10–15. Ukrainian

5.      Hnateyko OZ, Lychkovs'ka OL, Fil'ts OO, Fil'ts YuO. [Role of somatisation in the formation of gastroduodenal pathology in children] / // Zdorov'e rebenka. 2012;7(42):23–27. Ukrainian

6.      Smulevych AB. [Depression in general medicine: a guide for doctors]. – Мoscow: MYA; 2001. 256 p. Russian

7.      Basham K. Transforming the legacies of childhood trauma in couple and family therapy Soc. Work Health Care. 2004;39(3–4):263–285. PMID: 15774396.                          

8.      Vаn Оudеnhоvе L, Ноlvоеt L, Vаndеnbеrghе J, Vоs R, Tасk J. Do we have an alternative for the Rome III gastroduodenal symptom-based subgroups in functional gastroduodenal disorders? A cluster analysis approach. Neurogastroenterol. Motility. 2011;23(8):730–738. doi: 10.1111/j.1365-2982.2011.01703.x.      

9.      Engel GL. From biomedical to biopsychosocial: being scientific in the human domain. Psychosomatics. 1997;38ZZ(6):521–528. PMID: 9427848

10.    Каlасh N, Воntеms P, Коlеtzkо S, Моurаd-Вааrs Р, Shсhеrbаkоv Р, Сеlіnskа-Сеdrо D, Іwаnczаk B, Gоttrаnd F, Маrtіnеz-Gоmеz МJ, Реhlіvаnоglu Е, Оdеrdа G, Urruzunо Р, Саsswаll T, Lаmіrеаu Т, Sykоrа J, Rоmа-Gіаnnіkоu Е, Vеrеs G, Wеwеr V, Сhоng S, Сhаrkаluk МL, Мégrаud F, Саdrаnеl S. Frequency and risk factors of gastric and duodenal ulcers or erosions in children: a prospective 1-month European multicenter study. Europ. J. Gastroenterol. Hepatol. 2010;22(10):1174–1181. doi: 10.1097/MEG.0b013e32833d36de.        

11.    Furness JB. Types of neurons in enteric nervous system. J. Auton. Nerv. Syst. 2000;81(1):87–96. PMID:10869706    

12.    Levenstein S. Helicobacter pylori and ulcers. Against reductionism. BMJ. 2009;339(39):709. doi: 10.1136/bmj.b3855.      

13.    Levenstein S. The very model of a modern ethiology: a biopsychosocial view of peptic ulcer. Psychosom. Med. 2000;62(2):176–185. PMID: 10772394.             

14.    Mikocka-Walus A. Six studies pointingto the need for a biopsychosocial approach to treating kommon gastrointestinal and hepatologic disorders. Thesis submitted in fulfillment of the requirements  for the Degree of Doctor of Phylosophy. – University of Adelaide, 2008 – 383 p.

15.    Neale MC.,  Kendler KS. Models of comorbidity for multifactorial disorders. Amer. J. Hum. Genet. 1995;57(4):935–953. PMID:7573055.   

16.    Uexküll TV. Psychosomatic Medicine. München: Urban Schwarzenberg; 1997. 1355S.

17.    Аbid S, Siddiqui S, Jafri W. Discriminant value of Rome III questionnaire in dyspeptic patients. Saudi J. Gastroenterol. 2011;17(2):129–133. doi: 10.4103/1319-3767.77244.


Back to issue