Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International journal of endocrinology 2 (74) 2016

Back to issue

Особливості цитокінового статусу у жінок з безпліддям, які проживають у йододефіцитних регіонах Буковини

Authors: Коваль Г.Д. - Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 171-172

 

Проблема екологічно зумовленого дефіциту йоду гостро стоїть у багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні, де ендемічною зоною за розвитком йододефіцитних станів є Північна Буковина, що визначає високу частоту поширення зобу в даному регіоні та робить вивчення даної проблеми особливо актуальним. Важливим є питання впливу йодної недостатності на перебіг багатьох захворювань, зокрема, репродуктивної сфери. Відомо, що йод виконує свою біологічну роль в організмі як складова частина тиреоїдних гормонів, за участю яких відбувається регуляція всіх видів обміну речовин, психічного та фізичного розвитку, репродуктивної функції, а також підтримка імунітету, адже при надходженні в організм йод утилізується не лише щитоподібною залозою, його активно використовують клітини імунної системи. Наприклад, фагоцити здійснюють свою бактерицидну дію за допомогою йодидів та оксийодидів. Серед вчених дискутується питання про можливу участь йоду в індукції чи маніфестації автоімунних процесів у щитоподібній залозі та їх роль у репродукції. Зокрема, добре відомо, що гормони щитоподібної залози впливають на метаболізм статевих стероїдів і функції яєчників у жінок, що часто проявляється як порушення менструального циклу. Роль йоду в розвитку безпліддя менш вивчена, проте відомо, що в жінок із йододефіцитних регіонів частіше зустрічаються такі асоційовані з безпліддям стани, як полікистоз яєчників та безпліддя неясної етіології. Також серед безплідних жінок значно вища поширеність автоімунного тиреоїдиту порівняно з жінками з нормальною фертильністю (Grassi et al., 2001; Poppe et al., 2002), що й дало підстави зробити припущення щодо зв’язку між порушеннями метаболізму йоду та безпліддям. З іншого боку, імунні медіатори, зокрема цитокіни, як фактори, залежні від екзогенних та ендогенних чинників, мають чіткий взаємозв’язок із метаболізмом йоду та, у свою чергу, є важливими регуляторами фертильності.

Мета дослідження: встановити особливості цитокінового профілю периферичної крові в жінок із безпліддям, які проживають у йододефіцитних регіонах Буковини.
Матеріал і методи дослідження. Аналіз проводився на основі детальних клініко-анамнестичних та лабораторних досліджень 32 жінок, які проживали в йододефіцитних регіонах Буковини та звернулися до клініки з приводу скарг на безпліддя. Контрольну групу становили 30 жінок із безпліддям, які проживають у регіонах, благополучних за вмістом йоду. Групу порівняння становили 30 практично здорових жінок. Визначення рівнів цитокінів (TNF-α, IL‑2, INF-γ, IL‑4, IL‑6) у сироватці крові проводили імуноферментним методом.
Результати дослідження. У сироватці крові жінок досліджуваної групи порівняно з контролем із досліджуваних цитокінів Th1 (TNF-α, IL‑2, INF-γ) спостерігалася вірогідна відмінність лише для TNF-α — ​підвищення у 0,82 раза (Р < 0,05) при невірогідних змінах рівнів IL‑2 та INF-γ. У той же час було виявлено вірогідне зростання рівнів обох досліджуваних цитокінів Тh2-типу — ​як IL‑4 (у 0,98 раза, Р < 0,05), так й IL‑6 (у 0,45 раза, Р < 0,05). Слід відзначити, що порівняно з практично здоровими жінками рівні усіх досліджуваних імунних середників демонстрували однакову тенденцію в обох групах, що вказує лише на поглиблення порушень цитокінового статусу в жінок із безпліддям, які проживають у йододефіцитних регіонах.
Висновок. Отже, у жінок із безпліддям, які проживають у йододефіцитних регіонах Буковини, спостерігаються вірогідні зміни цитокінового статусу периферичної крові порівняно з мешканками благополучних регіонів, що може бути свідченням ролі дефіциту йоду в порушеннях імунного гомеостазу та розвитку безпліддя.

Similar articles

Dependence of the Effectiveness of Infertility Treatment in Women with Endometriosis on the State of Immunogenetic Regulation
Authors: Коваль Г.Д.(1), Чоп’як В.В.(2), Юзько О.М.(1)
(1) — ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
(2) — Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

International journal of endocrinology 8 (80) 2016
Date: 2017.01.12
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Changes in the immune status of HIV-infected individuals with chronic toxoplasmosis infestation and toxoplasmosis encephalitis
Authors: Грижак І.Г. (ORCID ID: 0000-0002-5131-0223)
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ, Україна

"Actual Infectology" Том 5, №1, 2017
Date: 2017.04.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Authors: Коваль Г.Д.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №4, 2018
Date: 2018.08.27
Categories: Endocrinology
Sections: Medical forums
Authors: П.М. БОДНАР, Г.П. МИХАЛЬЧИШИН Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
International journal of endocrinology 4(6) 2006
Date: 2008.01.25
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual

Back to issue