Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 2 (74) 2016

Back to issue

Оптимізація лікування хворих на жовчнокам’яну хворобу після холецистектомії з урахуванням змін мікробіоценозу кишечника

Authors: Патратій М.В., Щербиніна М.Б., Олексюк С.І. - Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 180-181

 

Жовчнокам’яну хворобу (ЖКХ) справедливо називають хворобою цивілізації. На сьогодні ЖКХ є одним з найбільш поширених хронічних захворювань дорослого населення, посідаючи третє місце після серцево-судинних захворювань та цукрового діабету. У зв’язку з високою поширеністю ЖКХ та стійкою тенденцією до її росту збільшується кількість оперативних втручань з приводу холелітіазу. Однак досить часто після холецистектомії в пацієнтів з’являється синдром дуоденальної гіпертензії.

При виборі тактики лікування хворих на ЖКХ після холецистектомії слід враховувати, що основним механізмом розвитку дуоденальної гіпертензії є надлишковий вміст рідини та газу в просвіті дванадцятипалої кишки як результат бродильно-гнильних процесів, обумовлених мікробною контамінацією та розвитком дисбіозу на тлі біліарної та панкреатичної недостатності.
Мета дослідження — ​визначити роль препарату ентерожерміна в комплексній терапії з метою зменшення диспептичних проявів у хворих на ЖКХ після холецистектомії.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 57 хворих на ЖКХ після холецистектомії, які мали диспептичні прояви та дисбіоз кишечника, підтверджений комплексним бактеріологічним дослідженням калу. Критеріями виключення були органічні та ерозивно-виразкові ураженнями шлунково-кишкового тракту, а також хронічна чи гостра форма панкреатиту. Залежно від отриманого лікування хворі поділені на 2 групи: І — ​29 пацієнтів, ІІ — ​28 пацієнтів. Пацієнти І та ІІ груп отримували стандартну терапію: дуспаталін по 200 мг 2 рази на добу; креон по 10 000 ОД 3 рази на добу; урсофальк по 5–8 мг/кг по 1 капсулі під час основних прийомів їжі. Пацієнти ІІ групи, окрім основної терапії, отримували додатково ентерожерміну по 1 капсулі 2 рази на добу. Комплексне лікування тривало 3 тижні. По закінченню лікування оцінювали частоту диспептичних проявів, визначали мікробіоценоз. Групи були порівнянні за демографічними та клінічними показниками. Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилась на персональному комп’ютері за допомогою програми Statistica 6.0. Вірогідними вважалися дані при Р < 0,05. Проведене дослідження виконане відповідно до етичних норм Гельсінської декларації перегляду 2008 року.
Результати дослідження. При визначенні мікробіоценозу товстої кишки виявлені зміни мікрофлори у хворих обох груп. При порівнянні результатів лікування через 3 тижні частота диспептичних синдромів, що характеризують дуоденальну гіпертензію (відрижка, гіркота в роті, нудота), значно зменшилася в пацієнтів ІІ групи, які отримували ентерожерміну. Вірогідно відрізнялися в групах частота відрижки та гіркоти в роті (у ІІ групі — ​3,6 %, у І групі — ​13,8 % (Р < 0,05)) та здуття живота (7,2 та 20,6 % відповідно (Р < 0,05)). Після лікування біль у правому підребер’ї зберігся в І групі — ​10,3 %, у ІІ групі — ​3,6 %. Дисбактеріоз спостерігався в 20,7 % пацієнтів І групи й лише в 3,6 % ІІ групи. Стан кишкового біоценозу покращився в обох групах.
Висновки. Комплексна терапія з включенням препарату ентерожерміна нормалізує мікрофлору товстої кишки у хворих на жовчнокам’яну хворобу після холецистектомії. Отже, ентерожерміна є препаратом вибору в комплексній терапії хворих на жовчнокам’яну хворобу після холецистектомії, направленій на зменшення диспептичних синдромів, в патогенезі яких значну роль відіграє порушення мікрофлори кишечника.


Back to issue