"Child`s Health" 2 (70) 2016

Вступ. Проведення великомасштабних досліджень поширеності метаболічного синдрому (МС) серед дітей та підлітків ускладнюється відсутністю єдиної думки з приводу використання тих чи інших діагностичних критеріїв у педіатричній практиці. Мета — вивчити особливості спадкового анамнезу в дітей із надлишковою масою тіла та ожирінням і встановити їх діагностично-прогностичне значення. Матеріал та методи. У дослідження були включені 158 дітей із надлишковою масою тіла та ожирінням (100 дітей мали надлишкову масу тіла та 58 дітей — ожиріння) і 70 осіб із нормальною масою тіла (група контролю). Одержані результати дослідження аналізували за допомогою комп’ютерних пакетів Statistica StatSoft Inc. та Excel XP для Windows. Результати. У 32,7 % дітей основної групи спадковість була обтяжена за одним діагностичним критерієм МС, у 30,4 % — за двома й у 24,1 % — відразу за трьома критеріями МС, і чим від більшого надлишку маси тіла страждала дитина, тим значніше була обтяжена її спадковість за кількістю критеріїв МС (p < 0,05). Діти групи контролю мали таку обтяжену спадковість за факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань: 17,2 % — за ожирінням, 18,9 % — за артеріальною гіпертензією, 17,2 % — за ішемічною хворобою серця та 6,8 % — за порушенням метаболізму вуглеводів. Висновки: 1. У 32,7 % дітей із надлишковою масою тіла та ожирінням спадковість була обтяжена за одним діагностичним критерієм МС, у 30,4 % — за двома й у 24,1 % — відразу за трьома критеріями МС. 2. Наявність у дитини позитивного генеалогічного анамнезу вірогідно підвищує ризик виникнення в неї ожиріння: співвідношення шансів 10,59 (95% довірчий інтервал: 3,81–31,79) при Р = 1,68 (95% довірчий інтервал: 1,43–1,82).

Введение. Проведение крупномасштабных исследований распространенности метаболического синдрома (МС) среди детей и подростков осложняется отсутствием единого мнения по поводу использования тех или иных диагностических критериев в педиатрической практике. Цель — изучить особенности наследственного анамнеза у детей с избыточной массой тела и ожирением и установить их диагностически-прогностическое значение. Материал и методы. В исследование были включены 158 детей с избыточной массой тела и ожирением (100 детей имели избыточную массу тела и 58 детей — ожирение) и 70 детей с нормальной массой тела (группа контроля). Полученные результаты исследования анализировали с помощью компьютерных пакетов Statistica StatSoft Inc. и Excel XP для Windows. Результаты. У 32,7 % детей основной группы наследственность была отягощена по одному диагностическому критерию МС, у 30,4 % — по двум и у 24,1 % — сразу по трем критериям МС, и чем большим избытком массы тела страдал ребенок, тем значительнее была отягощена его наследственность по количеству критериев МС (p < 0 ,05). Дети группы контроля имели такую отягощенную наследственность по факторам риска развития сердечно-сосудистых заболеваний: 17,2 % — по ожирению, 18,9 % — по артериальной гипертензии, 17,2 % — по ишемической болезни сердца и 6,8 % — по нарушениям метаболизма углеводов. Выводы: 1. У 32,7 % детей с избыточной массой тела и ожирением наследственность была отягощена по одному диагностическому критерию МС, у 30,4 % — по двум и в 24,1 % — сразу по трем критериям МС. 2. Наличие у ребенка положительного генеалогического анамнеза достоверно повышает риск возникновения у него ожирения: отношение шансов 10,59 (95% доверительный интервал: 3,81–31,79) при Р = 1,68 (95% доверительный интервал: 1,43–1,82).

Introduction. The conduction of large-scale studies of metabolic syndrome (MS) prevalence in children and adolescents is complicated by the lack of consensus of opinion about the use of certain diagnostic criteria in pediatric practice. Objective: to examine the features of family history in children with overweight and obesity and establish their diagnostic and prognostic value. Material and methods. The study included 158 children (100 children with overweight and 58 children with obesity) and 70 children with normal body weight (control group). The results of research were analyzed using computer package «Statistica» StatSoft Inc. and Excel XP for Windows on a personal computer. Results. 32.7 % of children in the main group were hereditary taint on one diagnostic criteria of the MS, 30.4 % had two diagnostic criteria and 24.1 % had all the three criteria of MS, and the more excess body weight a child was suffering from, the greater was hereditary taint on the number of metabolic syndrome criteria (p < 0.05). In the control group of children, hereditary tainted on cardiovascular disease risk factors were 17.2 % — for obesity, 18.9 % — for hypertension, 17.2 % — for ischemic heart disease and 6.8 % — for carbohydrate metabolism disorders. Conclusions. 1. In 32.7 % of cases children were hereditary tainted on one diagnostic criterion of metabolic syndrome, 30.4 % patients had two and 24.1% children had all the three criteria of MS. 2. Presence of a positive family history of the child significantly increases the risk of child’s obesity: PR = 10.59 (95% CI: 3.81–31.79) at ER = 1.68 (95 % CI: 1.43–1.82).

діти, метаболічний синдром, спадкові фактори ризику.

дети, метаболический синдром, наследственные факторы риска.

children, metabolic syndrome, hereditary risk factors.

1. Балыкова Л.А. Лечение метаболического синдрома у детей и подростков / Л.А. Балыкова, О.М. Солдатов, Е.С. Самошкина, А.А. Самошкина // Педиатрия. — 2011. — Т. 90, № 2. — С. 88-95.

2. Васюкова О.В. Инсулинорезистентность при ожирении у детей: спорность оценки / О.В. Васюкова, А.В. Витебская // Проблемы эндокринологии. — 2009. — Т. 55, № 3.

3.Полубояринова И.В. Антропометрические, метаболические и гормональные особенности течения ожирения, дебютировавшего в детском, подростковом и репродуктивном возрасте / И.В. Полубояринова // Международый эндокринологический журнал. — 2010. — № 3(27). — С. 22-27.

4. Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія». Наказ № 254 від 27.04.2006.

5. Сенаторова Г.С. Метаболічні та гемодинамічні аспекти кардіоваскулярного ризику у підлітків з надлишковою вагою та ожирінням / Г.С. Сенаторова, Т.В. Чайченко // Перинатология и педиатрия. — 2012. — № 2. — С. 101-106.

6. Томашевська О.Я., Дзісь Є.І. Метаболічний синдром: підходи до діагностики, лікування та реабілітації / О.Я. Томашевська, Є.І. Дзісь // Журнал АМН України. — 2006. — Т. 12, № 2. — С. 282-295.

7. Аndrabi S.M.S. Prevalence of MS in 8–18 year old school-going children of Srinagar City of Kashmir India / S.M.S. Аndrabi, M.H. Bhat, S.R.S. Andrabi [et al.] // Ind. J. Endocrinol. Metab. — 2013. — 17(1). — 95-100.

8. Eiland L.S. Use of statins for dyslipidemia in the pediatric population / L.S. Eiland, P.K. Luttrell // JPPT. — 2010. — 15(3). — 160-172.

9. IDF Epidemiology Task Force Consensus GrouP. The metabolic syndrome a new worldwide definition / K.G. Alberti, P. Zimmet, J. Shaw [et al.] / Lancet. — 2005. — Vol. 366. — P. 1059-1062.

10. Reilly J.J. Obesity in childhood and adolescence: evidence based clinical and public health perspectives / J.J. Reilly // Postgrad. Med. J. — 2006. — 82(969). — 429-437.

11. Zimmet P. IDF Consensus. The metabolic syndrome in children and adolescents — an IDF consensus report [Text] / P. Zimmet, K.G. Alberti, F.T. Kaufman [et al.] // Pediat. Diabetes. — 2007. — 5. — 299-306.