Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 1(10) 2008

Back to issue

Стан здоров’я школярів великого міста

Authors: В.П. Неділько, Т.М. Камінська, С.А. Руденко, Л.П. Пінчук, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», м. Київ

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті висвітлено стан здоров’я 803 школярів м. Києва. Показано, що кількість дітей І групи здоров’я складає 23,3 %, ІІ — 29,2 %, ІІІ — 47,1 %. Серед виявлених відхилень перше місце посідають хвороби верхніх дихальних шляхів, друге — хвороби органів травлення, третє — опорно-рухового апарату. Значний вплив на здоров’я школярів мають порушення режимних моментів та психоемоційні перевантаження.


Keywords

школярі, фізичне здоров’я, адаптація, функціональна система, захворюваність.

Політичні й економічні перетворення, що відбуваються в Україні, викликають потребу в удосконаленні всіх ланок сучасного життя, у тому числі соціальної адаптації молодого покоління до життя в сучасних умовах.

У цьому плані важливим є виховання гармонійно розвинутих та здорових дітей. Та, на жаль, протягом останніх років у нашій країні склалася негативна ситуація зі станом здоров’я дітей усіх вікових груп [1–3].

Така ситуація — наслідок соціально-економічної перебудови суспільства, незадовільних умов життя великої частки населення, екологічного несприятливого стану оточуючого середовища, що знижує компенсаторно-пристосувальні можливості дитячого організму та його опірності до дії різних шкідливих факторів [4–6].

Особливої уваги в наш час заслуговують діти шкільного віку, стан здоров’я яких значно погіршується протягом шкільного навчання.

Велика кількість наукових робіт, присвячених здоров’ю школярів, звертає увагу на те, що сьогодні школа пред’являє значні вимоги до дитини, що нерідко не відповідають її фізіологічним можливостям [7–9]. У результаті цього збільшується емоційне й нервово-психічне навантаження на центральну нервову систему. Поряд із цим спостерігається зниження фізичної активності дітей та порушення режиму їх праці та відпочинку [10, 11].

Слід також відзначитити послаблення медичного забезпечення освітянських установ, особливо мало уваги приділяється питанням попередження захворювань та оздоровлення дітей [12, 13].

На підставі багаторічного вивчення проблем здоров’я дітей шкільного віку ми дійшли висновку, що ці питання можуть бути вирішені лише за умов спільної зацікавленості дирекції, педагогічного колективу шкіл та батьків.

За останні роки увага до збереження здоров’я школярів із боку дирекції шкіл збільшується. Цьому питанню сприяє впровадження проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю».

Для оцінки стану здоров’я школярів та факторів, що впливають на нього, нами була вибрана школа одного з центральних районів м. Києва.

Методи дослідження

Поглиблений огляд дітей проводився за участю лікарів — педіатрів, невролога, отоларинголога, ендокринолога, офтальмолога, хірурга, гастроентеролога, кардіолога, стоматолога, дерматолога, психолога. Для уточнення діагнозів використовувалися методи ультразвукової діагностики та електрокардіограми.

Показники здоров’я дітей були занесені до електронної бази даних, за результатами статистичної обробки яких визначалися групи здоров’я дітей певних вікових категорій та відхилення в стані їх здоров’я.

Крім цього, був оцінений психологічний стан дітей різних вікових груп.

Поряд із цим вивчались умови проживання та виховання дітей у сім’ї за методом інтерв’ю та шляхом анкетування.

Результати досліджень

Групою спеціалістів інституту були обстежені 803 школярі, з них молодшого шкільного віку — 235 дітей, середнього — 335 дітей, старшого — 233 дитини.

За результатами медичного обстеження школярі були розподілені за групами здоров’я (рис. 1).

Як видно з рис. 1, до групи здорових було віднесено 23,3 % школярів, до другої групи здоров’я — 29,2 % , у третю групу входили 47,1 % школярів.

Поширеність відхилень у стані здоров’я дітей школи подано на рис. 2.

Перше місце серед виявлених відхилень у стані здоров’я дітей посідали захворювання верхніх дихальних шляхів — 84,9 %, до якого входили хронічні тонзиліти — 35,5 %, викривлення перегородки носа — 44,6 %, аденоїдні вегетації — 18,5 %.

Друге місце посіли хвороби органів травлення — 40,2 %, серед яких 31 % становили дискінезії жовчовивідних шляхів (ЖВХ), 24,5 % — функціональні порушення шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), 16,1 % — хронічний гастродуоденіт, 10,8 % — хронічний холецистит, 11,8 % у структурі гастроентерологічної патології займав реактивний панкреатит.

Звертає увагу те, що на третьому місці знаходилися відхилення опорно-рухового апарату: у 57 % дітей спостерігалися порушення постави, у 18,1 % виявлено плоскостопість, у 13,9 % — сколіози, у 9,4 % — деформація грудної клітки.

Слід відзначити високий рівень порушень нервової системи, більшість із них належать до різних ступенів вегетосудинних дистоній — 35 %, астенії — 28,9 %, цефалгії — 16,5 %, неврози — 14,6 %.

Серед школярів, як видно з діаграми, 29,6 % мали ендокринну патологію, у структурі якої 47,9 % становила гіпертрофія щитоподібної залози (РЩЗ), 44,1 % — ожиріння, 1,7 % — відставання в фізичному розвитку.

Офтальмологічну патологію виявлено в 16,7 % дітей, серед якої 23,1 % займав астигматизм, 41 % — міопія, 23,9 % — спазм акомодації, 9 % — гіперметропія.

Серед порушень серцево-судинної системи, що відмічені у 16,4 % дітей, 70,5 % займали різного рівня кардіопатії, в 4,5 % — аномалії хордального апарату серця, 15,2 % становили лімфоаденопатії, у 8,3 % — анемія.

Хірургом у 6,2 % дітей була виявлена патологія, що потребує хірургічного лікування, серед неї 74 % займали грижі, 18 % — варикоцеле та гіпоспадія, 4 % — крипторхізм.

Стоматологічна патологія становила 34,9 % (без урахування санованих зубів), серед якої 61,1 % займав карієс зубів, 28,9 % — аномалії положення зубів, 4,6 % — порушення прикусу.

Важливим було провести аналіз показників здоров’я дітей різних вікових груп. Ці дані наведені в табл. 1.

Протягом навчання в школі число дітей І групи здоров’я збільшилося лише на 2,4 %, а ІІІ групи здоров’я — на 7,6 %. Це свідчить про те, що здоров’я школярів не має тенденції до покращення.

Важливим, крім шкільних факторів, було вивчення впливу на показники здоров’я школярів умов їх проживання та виховання в сім’ї.

Аналізуючи анкети, що заповнювали батьки дітей, ми встановили значне порушення дітьми режимних моментів. Найбільш серйозним порушенням є ігнорування фізичних вправ — тільки 26 % дітей займалися фізкультурою в домашніх умовах, до 40 % дітей понад двох годин переглядає телепередачі та більш ніж 43 % проводять до 3 годин за комп’ютером.

Підготовка домашніх завдань займає три години в 16,4 % дітей молодших класів, 36,4 % — у школярів середніх класів і понад три години — у 30,4 % дітей старших класів. Ці дані свідчать про значний напружений робочий день учнів шкіл.

За спостереженнями батьків, у 36,9 % дітей молодших класів та в 47,5 % дітей старших класів відмічено знижену працездатність, поряд із цим батьки вказують на підвищену захворюваність дітей.

Аналіз результатів анкетування показав, що батьками до групи дітей, що часто хворіють, зараховано 21,7 % школярів молодших класів, 30,1 % дітей середніх класів і 23 % учнів старших класів.

Поряд із оцінкою стану здоров’я дітей важливим було визначити їх психологічний стан. Такі дані подано в табл. 2.

Аналізуючи дані, наведені в табл. 2, ми зробили висновок про те, що:

— рівень сумарного відхилення, який відображає оптимальний гармонійний стан дитини, знижується під час навчання дитини (37,2–34,4–27,9); зростає група дітей із його дуже високими значеннями (4,5–5,3–13,4 відповідно);

— коефіцієнт Шипоша важливий тим, що дозволяє розподіляти дітей на групи за потребами у витраті енергії. Діти з домінуванням тропоморфних реакцій потребують збереження енергії: вони пасивні, загальмовані, відсоток таких дітей значний уже в молодшому віці (24,6 %) і, на жаль, зростає з віком (39,7; 36,7 % відповідно);

— психічна втома — емоційний стан дитини схожий на апатію, у дітей середніх класів він максимальний;

— рівень психічної напруги — показник, що відображає здатність дитини до емоційного зриву, у дітей старших класів він максимальний;

— показник рівня тривожності дозволяє нам виділити групу пасивних, ослаблених дітей при його низькому рівні; найбільший він у дітей молодших класів (16,1 %) та знижується у школярів середніх класів (9,2 %);

— рівень стресу — показник зриву адаптаційних можливостей дитини; він дуже високий у дітей протягом усього навчального процесу (66,8; 68,7; 71,4 % відповідно);

— працездатність — це здатність дитини зберігати максимальну продуктивність діяльності протягом певного часу; високий він у дітей молодших та середніх класів, знижується у старшокласників.

Отже, поглиблений аналіз стану здоров’я дітей шкільного віку свідчить про значне поширення серед них відхилень у стані здоров’я та зниження показників психічного стану, що потребує перегляду організації диспансерного нагляду за дітьми, створення відповідних умов для впровадження в освітянських установах медико-педагогічних заходів профілактичного та оздоровчого характеру.


Bibliography

1. Моісеєнко Р.О. Організація медичної допомоги дітям і підліткам в Україні, проблеми реформування // Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей і підлітків. — Харків. — 2002. — С. 3-17.

2. Коренєв М.М. Основні проблеми медичного забезпечення дітей і підлітків // Актуальні проблеми організації, медичного забезпечення дітей і підлітків. — Харків. — 2002. — С. 20-24.

3. Орда О.М., Моісеєнко Р.О. Охорона здоров’я дітей в Україні на етапі реформування галузі // Мат-ли 11-го з’їзду педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі». — К., 2004. — С. 20-21.

4. Пономаренко В.М. Міжгалузевий комплексний підхід до охорони здоров’я дітей в сучасних умовах // Мат-ли 11-го з’їзду педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі». — К., 2004. — С. 22.

5. Неділько В.П. Шляхи удосконалення медичної допомоги дітям України // Актуальні проблеми сучасної охорони здоров’я України. — К., 2007. — С. 38-41.

6. Качалова Л.П. Створення безпечного оточення дітям — стратегія соціальної політики в Україні // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. — 2003. — № 3. — С. 74-77.

7. Бесєдіна О.А., Кошакова Т.М., Даниленко Г.М. Проблеми погіршення стану здоров’я дітей та підлітків в умовах навчального закладу // Актуальные проблемы и основные направления развития профилактической науки и практики. — Харьков. — 1997. — С. 51-55.

8. Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А. Шляхи покращення здоров’я школярів // Перинатология и педиатрия. — 2006. — № 1. — С. 129-132.

9. Квашніна Л.В. Нові підходи до оцінки стану здоров’я і діагностики ранніх його порушень у дітей шкільного віку // Автореф. дис... д-ра мед. наук — К., 2000. — С. 36.

10. Полька Н.С., Єременко Г.М., Гозак С.В. та ін. Гігієнічні проблеми на початку реформи освіти в Україні // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. — К., 2002. — С. 92-93.

11. Полька Н.С. Гігієнічне забезпечення оптимальних умов життєдіяльності дітей — основа збереження їх здоров’я // Мат-ли до круглого столу «Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров’я». — К., 2003. — С. 22-23.

12. Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А. Шляхи покращення стану здоров’я дітей шкільного віку // Гігієна населених місць. — Вип. 44. — К., 2004. — С. 546-549.

13. Шарапова О.В. Охрана здоровья школьников в Российской Федерации // Педиатрия. — 2006. — № 3. — С. 4-6. 

Similar articles

Authors: Тяжка О.В., Казакова Л.М., Строй О.А., Васюкова М.М., Антошкіна А.М., Вакуловська Т.О., Трофіменко Т.О. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця Центральна дитяча поліклініка Деснянського району м. Києва
"Child`s Health" 4 (31) 2011
Date: 2011.12.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Стан здоров’я школярів в Україні
Authors: Няньковський С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.І., Пасечнюк І.В. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Child`s Health" 5 (40) 2012
Date: 2013.03.20
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Authors: НЕДІЛЬКО В.П., КАМІНСЬКА Т.М., РУДЕНКО С.А., ЛІСЯНА Т.О., ПОНОМАРЬОВА І.Г., Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», м. Київ
"Child`s Health" 1(16) 2009
Date: 2009.04.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А., Пінчук Л.П., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ
"Child`s Health" 2 (29) 2011
Date: 2011.09.06
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue