Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 17, №3, 2016

Back to issue

Standardized Assessment of the Severity of Gunshot and Mine-Blast Injuries due to Current Combat Operations

Authors: Гур’єв С.О., Кравцов Д.І. - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ, Україна; Ордатій А.В. - Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону, м. Вінниця, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Під час проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України спостерігається значне збільшення постраждалих із мінно-вибуховою травмою. Це, безумовно, потребує стандартизації показників тяжкості пошкодження та стану постраждалих, що дозволить сформувати адекватну та ефективну лікувальну тактику та визначити оптимальні клініко-організаційні форми надання медичної допомоги. Дане дослідження ґрунтується на багатокомпонентному аналізі випадків вогнепальних та мінно-вибухових пошкоджень у постраждалих, які отримали травму під час бойових дійна під час проведення АТО на Сході України за період із січня по березень 2015 р. Було піддано аналізу 151 випадок мінно-вибухових пошкоджень. Масив дослідження було піддано оцінці за шкалами ASS, PTS, RTS, TS та Lindzau в модифікації Г.О. Можаєва та І.Р. Малиша. На підставі аналізу із застосуванням шкали Lindzau нами були введено ряд додаткових критеріїв, за якими здійснювалась оцінка. У результаті модифікації стандартизованої системи індексу травми за Lindzau ми розробили шкалу ГКО, що дозволяє ефективно й адекватно оцінити тяжкість пошкодження та стан постраждалого, рівень збігу даних із реальними становить 85–90 %. Також перевагою даної шкали є її простота в застосуванні та стислий термін оцінки.

В ходе проведения антитеррористической операции (АТО) на Востоке Украины наблюдается значительное увеличение пострадавших с минно-взрывной травмой. Это, безусловно, требует стандартизации показателей тяжести повреждения и состояния пострадавших, что позволит сформировать адекватную и эффективную лечебную тактику и определить оптимальные клинико-организационные формы оказания медицинской помощи. Данное исследование основывается на многокомпонентном анализе случаев огнестрельных и минно-взрывных повреждений у пострадавших, получивших травму во время боевых действий в ходе проведения АТО на Востоке Украины за период с января по март 2015 г. Был подвергнут анализу 151 случай минно-взрывных повреждений. Массив исследования подвергся оценке по шкалам ASS, PTS, RTS, TS и Lindzau в модификации Г.А. Можаева и И.Р. Малыша. На основании анализа с применением шкалы Lindzau нами были введены дополнительные критерии, по которым осуществлялась оценка. В результате модификации стандартизованной системы индекса травмы по Lindzau мы разработали шкалу ГКО, которая позволяет эффективно и адекватно оценить тяжесть повреждения и состояние пострадавшего, уровень совпадения с данными составляет 85–90 %. Также преимуществом данной шкалы является ее простота в применении и сжатые сроки оценки.

During the Anti-Terrorist Operation (ATO) in the Eastern Ukraine, there has been a significant increase of victims with the mine-blast trauma. It definitely requires a standardization of the injury severity indexes and the state of the affected ones, which will make it possible to form an adequate and an effective therapeutic approach and to determine optimal clinical and organizational forms of medical care. This study is based on a multi-component analysis of cases of the gunshot and mine-blast trauma in victims, who were injured during combat operations during ATO in the East of Ukraine within the period of January-March 2015. 151 cases of the mine-blast injuries were analyzed. An array of studies has been assessed by the ASS, PTS, RTS, TS and Lindzau scales in the modification of H.O. Mozhaiev and I.R. Malysh. Based on the analysis using Lindzau scale, we have introduced a number of additional criteria for the evaluation. As a result of the modification of a standardized system of the injury index according to Lindzau, we have invented HKO scale (named after Huriev, Kravtsov, Ordatii), which allows to assess effectively and adequately the severity of the injury and the state of the victim; the level of coincidence with reality is 85–90 %. Also, the advantage of this scale is the simplicity of its application and a short term of assessment.


Keywords

стандартизована оцінка тяжкості травми, мінно-вибухова травма, мінно-вибухові ураження, полісистемні ушкодження.

стандартизированная оценка тяжести травмы, минно-взрывная травма, минно-взрывные поражения, полисистемные повреждения.

standardized assessment of the injury severity, mine-blast trauma, mine-blast injury, polysystemic injuries.

Статтю опубліковано на с. 65-68

 

Постановка проблеми

Сучасні бойові дії супроводжуються виникненням значної кількості достатньо тяжких та поширених пошкоджень. Через високу енергію факторів ураження сучасної зброї такі пошкодження є багатокомпонентними [1, 2, 4].
Вищевикладене, безумовно, потребує стандартизації показників тяжкості пошкодження та стану постраждалих, що дозволить сформувати адекватну та ефективну лікувальну тактику та визначити оптимальні клініко-організаційної форми надання медичної допомоги [2–5].
Водночас існує нагальна потреба в сучасних стандартизованих системах оцінки, що можуть бути застосовані під час бойових дій [2, 4–6]. Також варто зауважити, що звичайні, найбільш поширені стандартизовані системи оцінки (ASS, PTS, RTS, APACHE тощо) не можуть, як довів аналіз досвіду медико-санітарних наслідків бойових дій, бути застосовані під час бойових дій з таких причин:
1) ці системи розроблені насамперед для постраждалих із закритою травмою;
2) їх застосування не враховує особливості вогнепальних та мінно-вибухових пошкоджень;
3) їх практичне використання потребує досить значного часу, а іноді (наприклад, APACHE) й проведення додаткових досліджень.
Щодо практичного застосування: використання розробленої ВМА ім. С.М. Кірова шкали ВПХ-ОР потребує досить значного часу, не дозволяє зробити адекватний вірогідний прогноз, унаслідок чого має найбільшу цінність при ретроспективному вивчені випадків травми. 
Вищезазначене обумовлює необхідність та доцільність даного дослідження з метою розробки сучасної досить простої та ефективної системи стандартизованої оцінки вогнепальних та мінно-вибухових пошкоджень. 

Матеріали та методи 

Дане дослідження ґрунтується на багатокомпонентному аналізі випадків вогнепальних та мінно-вибухових пошкоджень у постраждалих, які отримали травму під час бойових дій під час проведення АТО на Сході України за період із січня по березень 2015 р. 
Було проаналізовано 151 випадок мінно-вибухових пошкоджень. Масив дослідження було піддано оцінці за шкалами ASS, PTS, RTS, TS та Lindzau в модифікації Г.О. Можаєва та І.Р. Малиша. Дані оцінки були зіставлені із фактичними тяжкістю пошкодження, станом постраждалого, характером та результатом перебігу травматичного процесу. Обробка даних проводилась методами непараметричної статистики за допомогою комп’ютерних технологій із застосуванням закону диз’юнкції.

Результати та обговорення

Після аналізу практичного застосування вищезазначених систем оцінки за ретроспективним принципом встановлено, що показники оцінки не були порівнянними за всіма системами з частотою від 40 до майже 100 %.
Як з’ясувалося, найменше розбіжностей зареєстровано при оцінці за стандартизованою системою індексу травми за Lindzau в модифікації Г.О. Можаєва та І.Р. Малиша. Однак, як було встановлено, така система не враховує деякі особливості вогнепальних та мінно-вибухових пошкоджень. Зокрема, їх тяжкість, значний обсяг та окремі форми (наприклад, травматичну ампутацію кінцівки).
На підставі аналізу із застосуванням шкали Lindzau було визнано за необхідне: 
1) визначати розмір дефекту м’яких тканин;
2) замінити поняття «колота рана» на «вогнепальна рана»; 
3) визначати «пошкодження кісток»;
4) ввести в шкалу критерії «травматична ампутація кінцівки» та «пошкодження магістрального судинного пучка».
У результаті обробки даних оцінки та логічного зіставлення нами була створена шкала ГКО (табл. 1). 
Аналіз результатів ретроспективного застосування такої стандартизованої системи оцінки довів, що існує суттєва різниця в оцінці тяжкості пошкодження та тяжкості стану за класичною стандартизованою системою індексу травми за Lindzau та розробленою нами шкалою ГКО. Оцінку до 10 балів за класичною шкалою Lindzau отримали 36,63 % травмованих, від 10 до 19 балів — 60,40 %, 20–29 балів — 2,97 %, а 30 та більше — 0 %, що не відповідає, на жаль, реальним результатам та перебігу травматичного процесу.
За розробленою нами стандартизованою системою ГКО до 10 балів отримали 12,87 % постраждалих, що майже втричі менше за показник оцінки за класичною шкалою. 10–19 балів — 58,41 %, що на 2 % менше, ніж за класичною шкалою. 20–29 балів отримали 17,82 %, що практично в 6 разів вище за ідентичний показник за класичною шкалою, 30 балів та вище — 10,89 % травмованих, на той час як при оцінці за класичною шкалою цього не спостерігалось взагалі. 
Вищевикладене свідчить про те, що розроблена нами шкала дозволяє більш адекватно оцінювати саме тяжкі пошкодження при мінно-вибуховій травмі (МВТ). Як довів аналіз прогнозу за реально досягнутими результатами, це більш реальна оцінка ситуації, і рівень збігу сягає 85–90 %.
Наводимо приклад оцінки тяжкості стану постраждалого із МВТ. На рис. 3 постраждалий, військово-службовець ЗСУ, 33 років, який отримав травму під час виконання службових обов’язків (підрив на міні).
У постраждалого травматична ампутація обох ніг (11 + 11 балів), рівень свідомості — сопор (2 бали), артеріальний тиск не визначається, на периферії пульс відсутній — 6 балів, дихання не порушене — 0 балів. Сумарна кількість балів за модифікованою нами шкалою становить 30 балів, що відповідає реальному стану постраждалого. 

Висновки

1. Діючі найбільш поширені стандартизовані системи оцінки тяжкості пошкодження та стану постраждалого недостатньою мірою визначають реальний стан та тяжкість пошкодження постраждалого із МВТ, тобто не можуть бути ефективно використані при наданні медичної допомоги постраждалим внаслідок сучасних бойових дій. 
2. Визначення адекватної стандартизованої оцінки тяжкості пошкодження та стану постраждалого внаслідок МВТ потребує порівняння з показниками реально досліджуваного результату.
3. Найбільш адекватною базовою стандартизованою системою оцінки тяжкості та стану постраждалого (комбінованою) є стандартизована система індексу травми за Lindzau, що, однак, потребує введення додаткових ознак для можливості застосування в постраждалих із МВТ.
4. Розроблена нами шкала стандартизована система індексу травми ГКО дозволяє ефективно та адекватно оцінити тяжкість пошкодження та стан постраждалого, рівень збігу із реальними даними становить 85–90 %. Також перевагою даної шкали є її простота в застосуванні та стислий строк оцінки. 
5. Вивчення фактичних можливостей модифікованої нами стандартизованої системи індексу травми потребує подальших клініко-епідеміологичних досліджень.

Bibliography

1. Антонов А.А., Лобко А.Я., Черныш В.Ю., Пастернак В.В. Тактические подходы к проблеме лечения полисегментарных повреждений нижней конечности // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. праць УВМА. — Вип. 2. — К., 2002. — 540 с.

2. Гур’єв С.О., Рощін Г.Г, Барамія Н.М., Заруцкий Я.Л. Полісистемні та поліорганні пошкодження. Повідомлення № 1 // Літопис травматології та ортопедії. — 1999. — С. 70-71.

3. Advanced trauma Life Support (ATLS): Program for Physicians. — American College of Surgeon, 1993.

4. Boyd C., Tolson M., Cores W. Evaluating trauma care: the TRISS method // J. Trauma. — 1987. — Vol. 27, № 4. — Р. 379-378.

5. Champion U.R., Sacco W.I., Carnazzo A.J. et al. A revision of the Trauma Score // J. Trauma. — 1989. — Vol. 29, № 9. — 624 р.

6. Zintl B., Ruchholtz S., Nast-Kolb D., Waydhas C., Schweiberer L. Quality management in early clinical multiple trauma care. Documentation of treatment and evaluation of critical care quality // Unfallchirurg. — 2007 Oct. — 100(10).

Similar articles

Clinical and pathomorphological characteristics  of modern combat injury
Authors: Гур’єв С.О.(1), Кравцов Д.І.(1), Тітова Ю.П.(2)
(1) — ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 18, №5, 2017
Date: 2017.11.21
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Мінно-вибухова травма внаслідок сучасних бойових дій на прикладі антитерористичної операції на Сході України Повідомлення 1. Клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги
Authors: Гур’єв С.О., Кравцов Д.І., Казачков В.Є. - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ; Ордатій А.В. - Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону, м. Вінниця
"Тrauma" Том 16, №6, 2015
Date: 2016.01.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Outcomes of surgical treatment of combat gunshot craniocerebral injuries
Authors: Сірко А.Г.(1, 2)
(1) — ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 8 (87) 2017
Date: 2018.02.02
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Neurological symptoms in the acute period of concussion of the brain at the stages of medical evacuation from the military mobile hospital
Authors: Сайко О.В., Оврас Б.С.
Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №3(90), 2018
Date: 2018.05.03
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue