Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 17, №3, 2016

Back to issue

Definition of periarticulare structure’s state in patients with hip’s joint severe local dysplasia

Authors: Герасименко С.І., Полулях М.В., Перфілова Л.В., Гужевський І.В., Бабко А.М. - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Згідно з метою дослідження, кількісно визначено характер і ступінь інтенсивності патологічного процесу у періартикулярних структурах кульшового суглоба за стадіями за Р. Фоллем у хворих із тяжкими типами локальної дисплазії (диспластичним коксартрозом ІІІ–ІV ступеня тяжкості). Результати дослідження отримано за допомогою методу електропунктурної діагностики Р. Фолля, вперше застосованого у ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» для визначення функціонального стану періартикулярних структур кульшового суглоба при даній патології. Вимірювали симетричні показники репрезентативної біологічно активної точки періартикулярних структур кульшового суглоба у 20 хворих із урахуванням сторони ураження при однобічному та сторони найбільшого ураження при двобічному диспластичному коксартрозі. За отриманими даними, у зазначених структурах усіх обстежених хворих встановлено запальний характер патологічного процесу (І–ІІІ стадії запалення за Р. Фоллем), причому найбільш інтенсивні ІІ і ІІІ стадії визначено у переважної більшості (95 %) хворих. Отримані нові кількісні діагностичні дані про різну інтенсивність запального процесу дають змогу об’єктивно оцінити стан періартикулярних структур кульшового суглоба у хворих зазначеної категорії в динаміці: до, протягом і після лікувальних заходів.

В соответствии с целью исследования количественно определены характер и степень интенсивности патологического процесса в периартикулярных структурах тазобедренного сустава по стадиям по Р. Фоллю у больных с тяжелыми типами локальной дисплазии (диспластическим коксартрозом ІІІ–ІV степени тяжести). Результаты получены с помощью метода электропунктурной диагностики Р. Фолля, впервые примененного в ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины» для определения функционального состояния периартикулярных структур тазобедренного сустава при данной патологии. Измеряли симметричные показатели репрезентативной биологически активной точки периартикулярных структур тазобедренного сустава у 20 больных с учетом стороны поражения при одностороннем и стороны наибольшего поражения при двустороннем диспластическом коксартрозе. По полученным данным в исследуемых структурах всех обследованных больных определен воспалительный характер патологического процесса (І–ІІІ стадии воспаления по Р. Фоллю), причем наиболее интенсивные ІІ и ІІІ стадии определены у преобладающего большинства (95 %) больных. Полученные новые количественные данные о разной интенсивности воспалительного процесса дают возможность объективно оценить состояние периартикулярных структур тазобедренного сустава у больных указанной категории в динамике: до, на протяжении и после лечебных мероприятий.

According to investigation's intention, quantitative definited character and intensivity’s degree of the pathological process in рeriarticulare structures of hip’s joint by R. Voll’s stages at patients with hip’s joint severe local dysplasia (dysplastic coxarthrosis ІІІ–ІV degree of severity). The results reseived by means of the method of electropuncture diagnostics by R.Voll, have been first applied in SI «Institute of Traumatology and Ortopedics of NAMS of Ukraine» for functional state’s definition of hip’s joint periarticulare structures with present pathology. Measured symmetric representative biological active point’s indexes of рeriarticulare structures of hip’s joint at 20 patients with registration side of defeat with one-sided dysplastic coxarthrosis and side of most defeat with two-sided dysplastic coxarthrosis. According to resultes, in investigated structures at the all patients defined inflammatory character of the pathological process (І–ІІІ inflammation’s stages by R. Voll) and most intensive ІІ и ІІІ stages defined in most (95 %) patients. The reseipt of new quantitative facts about different inflammation’s intensivity allow objective estimate the рeriarticulare structures’s state of hip’s joint at patients of present cathegory in dynamics: before, during and after the treatment’s measures.


Keywords

диспластичний коксартроз, періартикулярні структури кульшового суглоба, електропунктурна діагностика за Р. Фоллем, стадії запалення за Р. Фоллем, біологічно активна точка, умовні одиниці.

диспластический коксартроз, периартикулярные структуры тазобедренных суставов, электропунктурная диагностика по Р. Фоллю, стадии воспаления по Р. Фоллю, биологически активная точка, условные единицы.

dysplastic coxarthrosis, рeriarticulare structures of hip’s joint, electropuncture diagnostics by R. Voll, inflammation’s stages by R. Voll, biological active point, conventional units.

Статтю опубліковано на с. 69-73

 

Вступ

Диспластичний коксартроз (ДК) як найбільш тяжка патологія кульшового суглоба (КС) характеризується дебютом переважно у молодому віці, швидким прогресуванням захворювання (до ІІІ–ІV ступеня) та низьким ефектом консервативного лікування, що розширює показання до ендопротезування. Частота ДК становить 21–80 % випадків усіх захворювань КС, з яких у 19 % мають місце тяжкі типи локальної дисплазії, що є безумовним показанням до тотального ендопротезування (ТЕП) вже у молодому віці [2, 5, 14]. На сьогодні ТЕП вважається найбільш ефективним методом лікування дорослих хворих із тяжкими формами ДК, причому в усіх публікаціях, присвячених даній проблемі, відзначається складність техніки оперативних втручань, а також більша кількість незадовільних результатів порівняно з результатами первинного стандартного ендопротезування КС [6, 10, 16]. Так, за даними Р.М. Тихілова (2014), чимала кількість незадовільних результатів після ТЕП спостерігається майже у 20 % складних випадків. Свідченням певної невизначеності всіх аспектів даної проблеми є наявність дискусійних обговорень щодо наукових досліджень і практичного досвіду на сторінках вітчизняних і закордонних профільних видань протягом тривалого часу. 
Зокрема, серед проблем, що постають при застосуванні ТЕП у хворих із тяжкими формами ДК, не останнє місце посідає визначення стану м’язів, що оточують КС, до та після операції [4, 11, 13]. За допомогою клінічних та електроміографічних досліджень встановлено, що у хворих на ДК доопераційні силові показники деяких м’язів сідничної групи знижено через аномальне розташування місць їх прикріплення та больовий синдром, однак інші м’язи, навпаки, мали ознаки гіпертонусу внаслідок розвитку адаптаційних рухів кінцівки [6, 8, 12, 14, 15]. Проте за допомогою цих методів неможливо отримати інформацію про інтенсивність запального або дегенеративного процесу у періартикулярних м’язах, що є, безумовно, важливим для прогнозування наслідків ТЕП у хворих даної групи. 
До широковідомих параклінічних методів діагностики ДК належать рентгенологічний, артрографічний, артроскопічний, сонографічний, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія тощо. Однак, як відомо, всі зазначені методи переважно надають інформацію про якісні, сформовані протягом певного часу структурні зміни в органо-тканинних утвореннях, потребують спеціальних умов і складної дорогої апаратури. Очевидно, що важливим є принцип комплексності для отримання всебічної інформації щодо стану досліджуваних утворень. 
Дотепер у доступній літературі немає свідчень про застосування методу електропунктурної діагностики за Р. Фоллем (ЕПДФ) для визначення функціонального стану періартикулярних структур КС (ПСКС) у хворих із тяжкими типами локальної дисплазії кульшового суглоба (ДК ІІІ–ІV ступеня) та особливостей перебігу даної патології, проте ця неінвазійна експрес-методика дає змогу суттєво доповнити існуючий комплекс обстежень та отримати нові діагностичні дані, а саме: швидко та кількісно визначити характер і ступінь інтенсивності патологічного процесу (запалення або дегенерації) за стадіями за Р. Фоллем безпосередньо у періартикулярних структурах КС, а також здійснювати моніторинг і контроль за їх станом до та на різних етапах лікування. Тобто шляхом виміру електропровідності у репрезентативних біологічно активних точках (БАТ) швидко визначається вихідний стан, а згодом простежується динаміка змін функціонального стану будь-якого органо-тканинного утворення (наприклад, ПСКС), що допомагає своєчасно та більш об’єктивно контролювати, зокрема, перебіг післяопераційного періоду. 
Із 2001 р. уперше в науково-практичній діяльності ДУ «ІТО НАМНУ» метод ЕПДФ застосовується у хворих із різноманітною патологією опорно-рухового апарату. 
Мета дослідження: кількісно визначити характер і ступінь інтенсивності патологічного (запального або дегенеративного) процесу за стадіями за Р. Фоллем в ПСКС у хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня за допомогою методу ЕПДФ. 

Матеріали та методи

За допомогою методу ЕПДФ було обстежено 20 хворих із тяжкими типами локальної дисплазії КС — із ДК ІІІ–ІV ступеня тяжкості: 15 жінок і 5 чоловіків віком від 19 до 69 років. Дослідження проводились із використанням апарата INTA-сом-VOLL та комп’ютерного забезпечення (Україна).
Електропунктура — це поверхнева дія електричного струму на БАТ за допомогою електрода без порушення покриву шкіри. У свою чергу, ЕПДФ — визначення та оцінка функціонального стану органо-тканинних утворень організму людини на підставі результатів вимірювань електропровідності шкіри, що проводяться у відповідних біологічно активних точках, де функ-цією є діяльність та властивості клітини, органа чи системи органів як фізіологічний процес або сукупність процесів. Метод ЕПДФ полягає у функціональному взаємозв’язку між БАТ і репрезентативними органо-тканинними утвореннями, що мають власний електричний (енергетичний) потенціал, обумовлений біохімічними та біофізичними процесами на субклітинному, клітинному та органному рівнях. Саме цей потенціал становить електропровідність БАТ, що вимірюється [1, 7, 9].
Шляхом виміру електропровідності у репрезентативних БАТ можливо отримати інформацію про стан будь-якого органо-тканинного утворення. Дослідження, як правило, проводяться із застосуванням вертикальної техніки вимірювання в БАТ за допомогою точкового електрода з латунним покриттям під прямим кутом до шкіри. Репрезентативні БАТ розташовано на шкірі дистальних і проксимальних фаланг пальців, п’ясткових, зап’ястних та плеснових ділянок верхніх і нижніх кінцівок праворуч та ліворуч симетрично по відповідних анатомічних орієнтирах. Тобто технічне виконання ЕПДФ-досліджень є достатньо доступним для фахівця і необтяжуючим для хворого. Залежно від стану органо-тканинного утворення знижена електропровідність у БАТ свідчить про його функціональну недостатність (гіпофункцію), що, у свою чергу, вказує на наявність дегенеративного процесу різної інтенсивності за стадіями за Р. Фоллем. Проте підвищена електропровідність у БАТ певного утворення свідчить про його функціональну надмірність (гіперфункцію) та є ознакою запального процесу різної стадійності за Р. Фоллем. 
Р. Фоллем було розроблено кількісні значення (чисельні критерії) показників вимірів БАТ, що реєструються в умовних одиницях (УО) та яким відповідають 3 різні стадії запалення, або дегенерації, або варіант нормотонії.
Нормотонічне (нормофізіологічне) значення показників виміру для всіх органо-тканинних утворень, крім гіпоталамуса, становить 50–65 УО. Для дітей (віком до 16 років) та осіб похилого віку (після 65 років) даний показник відповідно збільшується або зменшується на 10 УО.
Ступінь інтенсивності патологічного процесу в кількісному вираженні за Р. Фоллем визначається за трьома стадіями запалення або дегенерації.
Стадії запалення: І — підгостра стадія запалення (ПСЗ) з незначними проявами запального процесу — 66–75 УО; ІІ — гострий запальний процес локальний (ГЗПл) із залученням обмеженої частини органо-тканинного утворення — 76–85 УО; ІІІ — гострий запальний процес тотальний (ГЗПт) із залученням усього органо-тканинного утворення — 86–100 УО.
Стадії дегенерації: І — початкова стадія дегенерації — 49–36 УО; ІІ — прогресуючий дегенеративний процес — 35–26 УО; ІІІ — виражений дегенеративний процес — 25–0 УО [3].
Досліджували репрезентативну БАТ ПСКС (на відстані 3 мм від основи нігтя 2-го пальця стопи з тильно-медіальної сторони) у положенні хворого сидячи. Обстеження проводили симетрично з урахуванням сторони ураження при однобічному та сторони найбільшого ураження при двобічному ДК. 

Результати та обговорення 

Обстежено 20 хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня тяжкості, з яких 10 осіб мали двобічний ДК із переважним ураженням правого або лівого КС, а інші 10 — однобічний ДК. 
За результатами обстежень БАТ ПСКС, серед осіб із двобічним ДК з ураженої сторони І стадію запалення за Р. Фоллем (ПСЗ) було визначено в 1 (5 %) хворої праворуч, ІІ стадію запалення (ГЗПл) — у 3 (15 %) праворуч та у 2 (10 %) — ліворуч, ІІІ стадію запалення (ГЗПт) — в 1 (5 %) хворої праворуч та у 3 (15 %) хворих ліворуч.
Серед хворих з однобічним ДК із боку ураження ПСЗ не було визначено у жодного хворого, ГЗПл визначено у 2 (10 %) хворих праворуч та у 2 (10 %) хворих ліворуч, а ГЗПт — у 6 (30 %) хворих ліворуч. 
З огляду на дані обстеження всіх хворих на ДК було розподілено за визначеними стадіями запалення на БАТ ПСКС. Отримані результати дослідження наведено в табл. 1.
Зважаючи на результати дослідження, в усіх обстежених хворих (100 %) на БАТ ПСКС встановлено винятково запальний характер, а саме І–ІІІ стадії за Р. Фоллем, причому найбільш інтенсивні ІІ (ГЗПЛ) і ІІІ (ГЗПт) встановлено у переважної більшості хворих (95 %) на ДК ІІІ–ІV ступеня. 
Незважаючи на очевидне найбільше ураження КС праворуч або ліворуч, у всіх обстежених хворих відзначено симетричність показників вимірів у межах стадій запалення на БАТ ПСКС.
Слід зауважити, що у хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня тяжкості можливе формування й дегенеративних змін у ПСКС, однак за наявності больового синдрому як однієї з основних ознак запального процесу за допомогою методу ЕПДФ визначається саме останній як більш енергетично активний. Тобто наявність дегенеративних змін можливо визначити тільки за відсутності запалення. 
Очевидно, що отримання нових кількісних даних щодо різної інтенсивності запального процесу за стадіями за Р. Фоллем (І — ПСЗ, ІІ — ГЗПл і ІІІ — ГЗПт) дає змогу об’єктивно оцінити стан ПСКС у хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня у динаміці: до, протягом і після лікувальних заходів.
Очевидно, що встановлення різної інтенсивності запального процесу за Р. Фоллем у даної категорії хворих може бути підставою для проведення курсу протизапальної терапії, спрямованої на зниження запальної активності у ПСКС.
Приклади комп’ютерних графічних зображень І–ІІІ стадій запалення за Р. Фоллем (ПСЗ-ГЗПт) на БАТ ПСКС, отриманих під час апаратної реєстрації, подано на рис. 1–3.

Висновки

1. Визначено запальний характер патологічного процесу (100 % обстежених хворих) різного ступеня інтенсивності за І—ІІІ стадіями за Р. Фоллем на БАТ ПСКС у хворих на ДК.
2. Встановлено наявність найбільш інтенсивних ІІ (ГЗПл) і ІІІ (ГЗПт) стадій запалення за Р. Фоллем у переважної більшості (95 %) хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня. 
3. Отримання нових кількісних даних щодо різної інтенсивності запального процесу за Р. Фоллем (І — ПСЗ, ІІ — ГЗПл і ІІІ — ГЗПт) дає змогу об’єктивно оцінити функціональний стан ПСКС у хворих даної категорії.
4. Діагностичні можливості методу ЕПДФ, вперше застосованого для визначення функціонального стану ПСКС у хворих на ДК ІІІ–ІV ступеня, обумовлюють доцільність його широкого використання для суттєвого доповнення широковідомих діагностичних заходів.

Bibliography

1. Джумаева Н.Э. Электропунктурная диагностика по Р. Фоллю и новый взгляд на механизм действия биологически активной жидкости / Н.Э. Джумаева, М.В. Залялиева, Ф.В. Болкунова // Вестн. нов. мед. технол. — 2001. — T. 8, № 1. — С. 23-25.

2. Зуб. Т.О. Формування деформації кульшової западини та ендопротезування при диспластичному коксартрозі: автореф. дис… канд. мед. наук: спец. 14.01.21 «травматологія та ортопедія» / Т.О. Зуб. — Донецьк, 2013. — 20 с.

3. Мачерет Е.Л. Основы электро- и акупунктуры / Е.Л. Мачерет, А.О. Коркушко. — К.: Здоров’я, 1993. — 390 с.

4. Олійник О.Є. Ендопротезування кульшового суглоба при деформаціях та дефектах проксимального відділу стегнової кістки і кульшової западини: автореф. дис… д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «травматологія та ортопедія» / О.Є. Олійник. — Харків, 2011. — 36 с.

5. Особливості ендопротезування кульшового суглоба при тяжких типах дисплазії / М.В. Полулях, С.І. Герасименко, А.Н. Костюк [та ін.] // Травма. — 2014. — Т. 15, № 5. — С. 33-36.

6. Торчинський В.П. Біомеханічні передумови розвитку і особливості перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих та їх вплив на стратегію лікування: дис. д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 — «травматологія та ортопедія» / Віктор Петрович Торчинський. — К., 2011. — 324 с.

7. Шапкин В.И. Рефлексотерапия: [практическое руководство для врачей] / В.И. Шапкин. — М.: ГЭОТАР-Мед, 2001. — С. 216-221.

8. Эндопротезирование тазобедренного сустава: монография / [Лоскутов А.Е., Науменко Л.Ю., Лоскутов О.А. и др.]; под ред. А.Е. Лоскутова. — Днепропетровск: Лира, 2010. — С. 215-223.

9. Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М.: Советская энциклопедия, 1984. — Т. 3. — 512 c.

10. Bicanic G. et al. Current concept in dysplastic hip arthroplasty: Techniques for acetabular and femoral reconstruction / Goran Bicanic, Katarina Barbaric, Ivan Bohacek, Ana Aljinovic and Domagoj Delimar // World J. Orthop. — 2014. — Vol. 5, № 4. — Р. 412-424. doi: 10.5312/wjo.v 5. i 4. 412.

11. Congenital hip disease in adults / George Hartofilakidis, George C. Babis, Kalliopi, Lampropoulou-Adamidou. —Milan: Springer, 2014. — 170 рp.

12. Erceg M. et al. Position of the Centre of the Hip Joint and the Greater Trochanter after Total Hip Replacement Surgery and its Influence to Limping / Marinko Erceg, Ivica Grković, Mihajlo Lojpur, Stjepan Jagić // Ann. Orthop. Rheumatol. — 2014. — Vol.2, № 4. — Р. 1032-1037. http://www.jscimedcentral.сom/Orthopedics/orthopedics–2–1032. pdf

13. Gustke K.A. The dysplastic hip: not for the shallow surgeon / K.A. Gustke // Bone Joint J. — 2013. — Vol. 95 (B), supll. A. — P. 31–36. doi: 10.1302/0301–620X. 95B11. 32899.

14. Hasegawa Y. Total Hip Arthroplasty for Crowe Type IV Developmental Dysplasia / Y. Hasegawa, T. Iwase, T. Kanoh et al. // The Journal of Arthroplasty. — 2012. — Vol. 27, № 9. — P. 1629-1635. doi: 10. 1016/j.arth. 2012. 02. 026.

15. Liu R.Y. et al. Changes of gluteus medius muscle in the adult patients with unilateral developmental dysplasia of the hip / Rui Yu Liu, Xiao Dong Wen, Zhi Qin Tong et al. // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2012. — № 13. — P. 1471-2474. doi: 10.1186/1471–2474–13101.

16. Yang S., Cui Q. Total Hip arthroplasty in developmental dysplasia of the hip: Review of anatomy, techniques and outcomes / S. Yang, Q. Cui // World J. Orthop. — 2012. — Vol. 3, № 5. — Р. 42–48. doi: 10.5312/wjo.v. 3.i5.42.


Back to issue