Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 1(10) 2008

Back to issue

Оцінка розвитку дітей, які мешкають у йододефіцитному регіоні. Частина II

Authors: Т.В. Сорокман, Л.В. Швигар, Л.В. Оршак, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Pediatrics/Neonatology, Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведено дослідження особливостей розвитку дітей, які мешкають в умовах йодного дефіциту. Відзначені нижчі показники фізичного розвитку, загальна тенденція до затримки статевого розвитку, порушення пам’яті та дрібної моторики. Рівень інтелектуальної сформованості, продуктивність та точність виконання роботи змінюються в бік зниження залежно від ступеня йодного дефіциту.


Keywords

діти шкільного віку, розвиток, йододефіцит.

Вступ

Зниження функції щитоподібної залози в умовах йодного дефіциту — серйозна загроза соматичному, психічному та репродуктивному здоров’ю [2]. Дефіцит тиреоїдних гормонів будь-якого ступеня негативно впливає на дитячий організм і є фактором високого ризику порушення росту та розвитку в дітей [3, 6].

У багатьох дослідженнях установлено, що в регіонах із йодним дефіцитом у частини населення відзначаються розлади мовлення й тупоумство. Поглиблені дослідження цього явища показали, що йодний дефіцит залежно від ступеня тяжкості впливає на розвиток мозку по-різному, тобто поряд із тяжкими розладами інтелекту є й інші, менш виражені порушення розумового розвитку. Це означає, що недостача йоду зумовлює в популяції поступове і прогресуюче в поколіннях зниження розумових здібностей кожної людини зокрема й інтелектуального потенціалу населення регіону в цілому.

Багатофакторні дослідження з цієї проблеми засвідчили, що показники розумового розвитку населення (ІQ) з регіонів некомпенсованого йодного дефіциту на 10–15 % нижчі, ніж у населення, яке споживає йод в адекватній кількості. Встановлено, що причиною даного явища є несприятливий вплив недостачі йоду, навіть помірно вираженої, на формування центральної нервової системи в різні періоди її розвитку, а особливо в перинатальний. У разі достатнього йодного забезпечення ІQ перебуває в межах 100 і більше, а в йододефіцитних регіонах переважно не перевищує 80.

Мета дослідження

Вивчити особливості розвитку дітей шкільного віку, які мешкають в умовах йодного дефіциту.

Матеріали і методи дослідження

Нами проведено дослідження основних антропометричних показників (довжина та маса тіла, окружність грудної клітки), оцінку статевого та нервово-психічного розвитку у 819 дітей 7–16 років, які проживають в умовах йодного дефіциту легкого (472 особи) та середнього (347 осіб) ступеня тяжкості (відповідно 1-ша та 2-га група). Обстежені діти були стандартизовані за основними факторами впливу на розвиток. Антропометричні виміри проводилися за стандартними методиками [4].

Вивчення показників нервово-психічного розвитку дітей проводили після ознайомлення зі станом їхнього здоров’я, виключення психічних розладів та неврологічної патології, оцінки стану слухового та зорового аналізаторів (за даними огляду відповідними спеціалістами). Сформованість інтелектуальної функції визначали за допомогою фрагмента тесту Р. Кеттела [1]. Визначення показників розумової діяльності в дітей шкільного віку, оцінка темпу психомоторної діяльності та здатності до виконання монотонної роботи, що потребує концентрації уваги, проводили за допомогою коректурної проби у поєднанні з перевіркою швидкості читання [5]. Статевий розвиток дітей оцінювали за ступенем розвитку первинних та вторинних статевих ознак [6]. Для статистичної обробки використана комп’ютерна програма «Біостат».

Результати дослідження та їх обговорення

Аналіз динаміки основних антропометричних показників у дітей від 7 до 16 років показав, що відбувається поступове нерівномірне збільшення довжини, маси тіла та окружності грудної клітки: у хлопчиків відповідно 125,42 — 174,63 см; 23,81 — 61,66 кг; 58,03 — 86,38 см і в дівчаток 126,38 — 162,58 см; 23,10 — 55,78 кг; 55,90 — 81,64 см. У дівчат спостерігаються найбільші річні прирости довжини тіла в 11–12 років, маси тіла — у 12–13 років, у хлопчиків: довжини тіла — у 13–14 років, маси тіла — у 10–11 та 14–15 років й окружності грудної клітки — у 13–14 років. Середній приріст довжини тіла у 7–12 років у дівчаток і хлопчиків не відрізнявся. У віці 13–16 років він був більшим у хлопчиків (р < 0,05). Середньорічний приріст маси тіла у віці 7–12 та 13–16 років був більшим у дівчаток (р < 0,05). Не відзначено вірогідної статевої різниці в сумарному прирості окружності грудної клітки у 7–12-річних дітей, тоді як у віці 13–16 років він був більшим у хлопчиків (р < 0,05). У хлопчиків від 7 до 16 років сумарний приріст довжини тіла, маси тіла та окружності грудної клітки більший, ніж у дівчат.

У дітей, які проживають в умовах йодного дефіциту середнього ступеня тяжкості, відбувається поступове нерівномірне збільшення довжини, маси тіла та окружності грудної клітки (відповідно у хлопчиків 123,15 — 169,82 см; 21,83 — 59,68 кг; 58,29 — 84,83 см і в дівчаток довжини тіла — 122,15 — 162,98 см; окружності грудної клітки — 52,36 — 79,75 см).

Сумарний приріст довжини тіла у хлопчиків складає 46,67 см, маси тіла — 37,85 кг та окружності грудної клітки — 26,54 см. Сумарний приріст аналогічних показників фізичного розвитку в дівчат складає відповідно 40,83 см; 30,77 кг; 27,39 см і за довжиною та за масою тіла вірогідно відрізняється від таких у хлопчиків (р < 0,05). Максимальний річний приріст довжини, маси тіла та окружності грудної клітки спостерігається в 12–13 років. У хлопчиків максимальний приріст довжини та маси тіла — в 14–15 років, а окружності грудної клітки — в 13–14 років.

Середньорічний приріст довжини, маси тіла та окружності грудної клітки у віці 7–12 років був більшим у хлопчиків (р < 0,05). У віці 13–16 років вірогідна різниця на користь хлопчиків спостерігалась у показниках довжини тіла. У віці 7–12 років середньорічний приріст довжини тіла відрізняється тільки в дітей 2-ї групи і є більшим у хлопчиків. Середній приріст маси тіла та окружності грудної клітки в обох групах статевої різниці не мав.

Отже, за основними показниками фізичного розвитку можна зробити висновок, що діти 2-ї групи в усіх вікових підгрупах мають нижчі показники довжини та маси тіла (рис. 1, 2). Найбільший річний приріст довжини, маси тіла та окружності грудної клітки в дітей 1-ї групи спостерігається на 1–2 роки раніше, ніж у дітей 2-ї групи.

Серед дітей, які проживають у районах із йодним дефіцитом середнього ступеня тяжкості, 38,5 % мають дисгармонійний фізичний розвиток (табл. 1). Однаково часто зустрічалися діти як із надлишком, так і з дефіцитом маси тіла. Частка дітей із дисгармонійним фізичним розвитком, які проживають у зоні йодного дефіциту легкого ступеня, була меншою і склала 30,7 %.

Так, у дітей, які проживають у зоні йодного дефіциту легкого ступеня, частка дітей із високим рівнем розвитку склала від 22,7 до 14,6 %, тоді як серед дітей із зони мешкання з дефіцитом йоду помірного ступеня — 10,3–9,2 % (р < 0,05).

Серед дітей, які мешкають у гірській місцевості, високий рівень інтелекту визначався в 10,2 % хлопчиків та 13,6 % дівчаток, середній —у 46,5 та 51,5 % і низький — у 43,2 та 34,8 % відповідно.

Серед дітей, які проживають у рівнинному районі, високий рівень розвитку інтелектуальних функцій спостерігався в 20 % хлопчиків та 17,5 % дівчаток, середній— у 58 і 62 % і низький — у 21,9 та 21,1 % відповідно.

У дітей із високим та середнім рівнем розвитку інтелекту визначалися досить розвинені абстрактні форми мислення, великий об’єм знань. У дітей із низьким рівнем інтелекту переважав примітивний підхід до вирішення логічних завдань, у них домінували конкретні форми мислення. 12,5 % дітей із зони йодного дефіциту мають зміни в більшості досліджуваних когнітивних функцій. Провідними відхиленнями в усіх групах дітей зареєстровані порушення пам’яті та дрібної моторики (68,7 %).

Швидкість читання в дітей, які проживають в умовах йодного дефіциту легкого ступеня, з віком зростає: у хлопчиків на 31,14 слова за 1 хвилину (різниця між середніми показниками передпубертатного та пубертатного віку, р < 0,01) і у дівчаток на 30,48 слова (р < 0,05). У дітей, які проживають в умовах йодної недостачі середнього ступеня (гірська зона), при поступовому зростанні швидкості читання вірогідної різниці між передпубертатним та пубертатним періодом не виявлено.

Діти, які проживають у зоні з йодним дефіцитом легкого ступеня, читають 172,00 ± 10,12 слова за 1 хвилину, у той час як діти, які мешкають у зоні з йодним дефіцитом середнього ступеня, — 141,28 ± 9,61 слова за 1 хвилину (р < 0,05).

Дівчатка, які проживають у зоні з йодною недостачею середнього ступеня, мають нижчі показники статевого розвитку. Особливо ця відмінність спостерігається в 13-річному віці. В інших вікових групах спостерігалась тенденція до їх зниження. Серед дівчаток 2-ї групи частіше реєструвався II–III ступінь (відставання статевого розвитку більше як на 3–4 роки) затримки статевого дозрівання порівняно з 1-ю групою, у якій спостерігався переважно I–II ступінь.

У всіх вікових підгрупах спостерігалася тенденція до затримки статевого розвитку хлопчиків, які проживають у зоні з йодним забезпеченням середнього ступеня. Виявлено порушення порядку появи та розвитку вторинних статевих ознак в обстежуваних дітей. Так, у 44,2 % дівчаток лобкове й аксилярне оволосіння випереджало дозрівання молочних залоз, а в 32,8 % хлопчиків — оволосіння на обличчі та аксилярних ділянок випереджало розвиток мошонки. У дівчаток 2-ї групи перші менструації з’являлися на 9–11 місяців пізніше, довго не встановлювалася регулярність циклу, а в 23,8 % відмічалися розлади менструальної функції у вигляді опсоменореї та вторинної аменореї.

Отже, результати дослідження показали, що при певному зовнішньому благополуччі в дітей із йододефіцитного регіону відзначаються деякі відхилення розвитку. Оскільки обстежені діти були стандартизовані за основними факторами впливу на розвиток, то можна припустити, що виявлені зміни спровоковані в основному дефіцитом йоду в навколишньому середовищі.

Висновки

1. Діти, які мешкають в умовах йодного дефіциту середнього ступеня, у всіх вікових підгрупах мають нижчі показники фізичного розвитку.

2. 12,5 % дітей із зони йодного дефіциту мають зміни в більшості досліджуваних когнітивних функцій. Провідними відхиленнями в усіх групах дітей є порушення пам’яті та дрібної моторики. Рівень інтелектуальної сформованості, продуктивність та точність виконання роботи змінюються в бік зниження залежно від ступеня йодного дефіциту.

3. Спостерігається загальна тенденція до затримки статевого розвитку дітей із геоендемічної зони мешкання (порушення статевого дозрівання виявлено в 46,8 % дівчаток та 36,8 % хлопчиків).

Перспективи подальших досліджень

Перспективним є подальше поглиблене вивчення особливостей розвитку дітей з метою розробки критеріїв ранньої діагностики тиреопатій та рекомендацій з корекції та профілактики порушень розвитку дітей.


Bibliography

1. Александровская Э.М., Гильяшева И.Н. Адаптированный модифицированый вариант детского личностного вопросника Р. Кеттела (Методические рекомендации). — Ленинград, 1985. — 34 с.

2. Коваленко Т.В. Здоровье и развитие детей, рожденных в условиях зобной эндемии // Автореф. дис… д-ра мед. наук. — М., 2000. — 46 с.

3. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів (норми оцінювання знань, умінь і навичок) / Під ред. О.В. Ночвінова. — К.: Магістр-S, 1996. — 80 с.

4. Нечитайло Ю.М. Антропометричні стандарти у дітей. — Чернівці: Вид-во БДМА, 1999. — 144 с.

5. Перелесни Л.И. Корректурная проба, ее методическая ценность и информативность // Гигиена и санитария. — 1980. — № 4. — С. 51-54.

6. Руководство по клинической эндокринологии // Под ред. Н.Т. Старковой. — СПб., 1996. — 257 с.

6. Сорокман Т.В. Особливості статевого дозрівання дітей із зобом // Мат-ли наук.-практ. конф. «Здорова дитина». — Чернівці, 2005. — С. 38. 


Back to issue