Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 17, №4, 2016

Back to issue

Medical Evacuation in the System of Proving Care for Wounded Persons with Gunshot Fractures of the Tibia and Extremity Avulsions during the Antiterrorist Operation

Authors: Король С.О. - Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Мета дослідження — визначити особливості евакуаційних заходів у системі надання допомоги пораненим з вогнепальними переломами кісток гомілки під час проведення антитерористичної операції на Сході України з травня 2014 року по квітень 2015 року. Загальний масив дослідження становив 118 поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки та відривами кінцівки на рівні гомілки. Проведено аналіз евакуації поранених на кожному рівні медичної допомоги, визначені шляхи її вдосконалення.

Цель исследования — определить особенности эвакуационных мероприятий в системе оказания помощи ране-ным с огнестрельными переломами костей голени во время проведения антитеррористической операции на Востоке Украины с мая 2014 по апрель 2015 года. Общий массив исследования составил 118 раненых с огнестрельными переломами костей голени и их отрывами на уровне голени. Проведен анализ эвакуации раненых на каждом уровне медицинской помощи, определены пути ее усовершенствования.

The aim of the study — to define the features of evacuation measures in the system of providing care to the wounded with gunshot fractures of the tibia during the antiterrorist operation in the Eastern Ukraine from May 2014 to April 2015. The total array of the research was 118 wounded persons with gunshot fractures of the tibia and extremity avulsions at the level of the lower leg. The analysis of the evacuation of the wounded at every level of medical care was performed, the ways of improvement were determined.


Keywords

евакуація поранених, вогнепальні переломи гомілки, мінно-вибухові поранення, відриви кінцівок, рівні медичної допомоги.

эвакуация раненых, огнестрельные переломы голени, минно-взрывные ранения, отрывы конечностей, уровни медицинской помощи.

evacuation of the wounded, gunshot fractures of the tibia, mine-explosive injuries, extremity avulsion, levels of medical care.

Статтю опубліковано на с. 92-95

 

Вступ

Вогнепальні та мінно-вибухові поранення гомілки, за даними щодо війн та воєнних конфліктів останнього сторіччя, в загальній структурі бойової травми кінцівок сягали 17,5–24,3 %. Найбільш тяжкими з них були вогнепальні переломи кісток гомілки, що становили 19,5–42,1 % серед усіх переломів кісток кінцівок. Поранення судин спостерігались у 4,8 %, травматичний шок — у 5,3 % поранених [2, 3, 6]. Використання сучасних видів зброї під час бойових дій на Сході України змінило вимоги до евакуаційних заходів через збільшення тяжкості вогнепальних та мінно-вибухових поранень гомілки. Недосконала система сортувально-евакуаційного забезпечення: поранені з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями гомілки надходили на ІІІ та ІV рівні медичної допомоги на 3-тю — 4-ту добу після поранення, що призводило до тривалого та ускладненого перебігу травматичної та ранової хвороби [1, 4, 5, 7].
Тому метою дослідження було визначити особливості евакуаційних заходів у системі надання допомоги пораненим з вогнепальними переломами кісток гомілки під час проведення антитерористичної операції на Сході України з травня 2014 року по квітень 2015 року.

Матеріал і методи дослідження

Масив дослідження становив 118 поранених з вогнепальними переломами та мінно-вибуховими пораненнями з травня 2014 по квітень 2015 років під час проведення антитерористичної операції (АТО), що становило 24,13 % у структурі поранень гомілки. Вогнепальні переломи спостерігались у 111 (94,07 %) поранених, відриви кінцівки на рівні гомілки — у 7 (5,93 %). Пораненими переважно були чоловіки — 99,8 %. Згідно з класифікацією Е.К. Гуманенка (2009) осколкові поранення відмічено у 84,60 % випадків, кульові — у 12,05 %, мінно-вибухові — у 3,35 %. Тяжкість вогнепальних переломів за класифікаціями Асоціації остеосинтезу (АО) та R.B. Gustilo, J.T. Anderson (1984) [8] наведена в табл. 1. 
Вогнепальні переломи кісток гомілки І ступеня за класифікацією R.B. Gustilo, J.T. Anderson (1984) спостерігались у 2 випадках: при ізольованих осколковому та кульовому пораненнях. Переломи ІІ ступеня відмічено при 25,22 % поранень, у тому числі в 15,31 % випадків — при осколкових, у 9,01 % — при кульових та в 0,90 % — при мінно-вибухових. Вогнепальні переломи ІІІА ступеня спостерігались у 40,55 % випадків, у тому числі у 28,84 % випадків осколкових, у 9,01 % — кульових та 2,70 % — мінно-вибухових поранень. Вогнепальні переломи ІІІВ ступеня відмічено у 25,23 % випадків, у тому числі в 16,22 % випадків при осколкових, у 5,41 % — при кульових та в 3,60 % — при мінно-вибухових пораненнях. Вогнепальні переломи ІІІС ступеня спостерігались у 7,20 % випадків, у тому числі в 1,80 % — осколкові, в 1,80 % — кульові та 3,60 % — мінно-вибухові поранення. Найчастіше спостерігались вогнепальні переломи ІІІА ступеня (40,55 %). Друге рангове число відповідало переломам ІІ ступеня при ізольованих та поєднаних пораненнях, а при поєднаних — ІІІВ ступеня переломів. Третє рангове число відповідало вогнепальним переломам ІІІВ ступеня при ізольованих та множинних пораненнях, та переломам ІІІС ступеня — при поєднаних пораненнях. 

Результати та їх обговорення

Поранені з вогнепальними переломами кісток гомілки та мінно-вибуховими пораненнями з травня 2014 по квітень 2015 років переважно евакуйовувались за схемою: «базовий — ІІ — ІІІ — IV» (31,36 %) та «базовий — ІІ — IV рівні». Евакуацію поранених ініціював медичний персонал, який надавав медичну допомоги. Начальник медичної служби підрозділу аналізував та здійснював координацію проведення медичної евакуації. Порядок медичної евакуації поранених із медичних закладів або військових мобільних госпіталів визначав старший медичний начальник зони відповідальності або начальник госпіталю. Запит на медичну евакуацію включав дані про кількість та тяжкість стану поранених, які підлягали евакуації, вид транспортування (лежачі, сидячі), потребу в групах медичного супроводу з урахуванням необхідного медичного обладнання та фахівців.
Під час медичної евакуації дихальні шляхи та дихання тяжкопоранених були контрольовані, крапельниці, дренажі та трубки — прохідні та добре закріплені. Поранених з поєднаною травмою грудної клітки транспортували з функціонуючими плевральними дренажами. При евакуації тяжкопоранених встановлювали зонд у шлунок і катетер у сечовий міхур. Для авіаперевезень за умов холодної погоди або при післяопераційній гіпотермії пораненого вкривали ковдрою та термоковдрою. Кожного пораненого закріпляли на ношах для запобігання вторинним травмам. Особисті речі та медичну документацію перевозили разом із пораненим.
Питома вага поранених за рівнями надання медичної допомоги наведена в табл. 2.
Під час АТО 99,15 % поранених з вогнепальними переломами та відривами кінцівок була надана базова медична допомога: шляхом само- та взаємодопомоги — в 67,52 %, санінструктором — у 21,37 %. Переважно протягом 30 хвилин (93,16 %) було проведено знеболювання наркотичними та ненаркотичними анальгетиками, накладання асептичної пов’язки — в 99,15 %, транспортна іммобілізація — в 98,12 %, тимчасова зупинка кровотечі — у 28,21 % випадків. Евакуація поранених з поля бою здійснювалась особовим складом підрозділів збору й евакуації шляхом ручного виносу та в подальшому бронетранспортерами, бойовими машинами піхоти, броньованими автомобілями, а також санітарними бронетранспортерами. Поранені з базового рівня надання допомоги були евакуйовані на ІІ рівень — 72,64 % поранених, на ІV — 6,84 %, на ІІІ — 8,55 %, на І — 11,97 %.
На перший рівень медичної допомоги з базового було евакуйовано 11,86 % поранених, один (0,85 %) одразу надійшов на перший рівень, решта поранених оминали цей рівень. Доставка 60 % поранених потребувала до 3 годин з моменту поранення. Переважна більшість доставлялись автотранспортом у автоперев’язочну (АП-2) медроти (86,67 %). Санітарні транспортні засоби використовували в 40 % випадків для евакуації тяжкопоранених. Із першого рівня медичної допомоги одного (6,67 %) пораненого евакуювали на ІІ, 73,33 % — на ІІІ, 20 % — на ІV рівень.
Медичну евакуацію на ІІ рівень поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки провели переважно автомобільним (65,11 %) або санітарним (25,58 %) транспортом. Автомобільний транспорт загального призначення залучався для евакуації легкопоранених. Евакуація гвинтокрилами проводилась на початку АТО в 6,95 % випадків. Із вхідного потоку 95,35 % поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки до 3 годин з моменту поранення надійшли на ІІ рівень. Були доставлені на другий рівень 53,49 % поранених у тяжкому стані, 45,35 % — у нетяжкому та 1,16 % — у вкрай тяжкому. Поранені отримували медичну допомогу ІІ рівня силами та засобами груп підсилення в центральних районних лікарнях (Артемівська — 20,94 %, Курахівська — 5,81 % та ін.), у військових мобільних госпіталях (ВМГ) (61-й ВМГ — 20,94 %, 66-й ВМГ — 9,3 %, 59-й ВМГ — 5,81 %), у поєднаних цивільних та військових лікувальних закладах — у 6,97 %. Із ІІ рівня медичної допомоги поранених в гомілку евакуювали на ІІІ рівень — в 61,63 %, на ІV — у 38,37 %.
Вхідний потік поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки на ІІІ рівень надання допомоги становив 62,71 %, із ІІ рівня — 71,63 %, із І — 14,86 %, із базового — 13,51 %. Для евакуації поранених на ІІІ рівень переважно використовували авіаційний транспорт (гвинтокрили — 87,84 %, літаки — 1,35 %). Під час медичної евакуації на ІІІ рівень допомоги 79,74 % поранених транспортувались на дистанцію від 101 до 200 км. На ІІІ рівень медичної допомоги 54,06 % поранених були евакуйовані в Дніпропетровський військовий госпіталь. У нетяжкому стані в лікувальні заклади ІІІ рівня надійшли 55,41 % поранених, 43,24 % — у тяжкому, 1,35 % — у вкрай тяжкому стані. Із третього рівня медичної допомоги поранених в гомілку евакуювали на ІV рівень — 95,95 %. У 4,05 % поранених ІІІ рівень надання допомоги був остаточним.
Вхідний потік поранених з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями гомілки на ІV рівень допомоги становив 97,46 %, із ІІІ рівня — 61,73 %, із ІІ — 28,70 %, із базового — 6,96 % та з І — 2,61 %. Доставку поранених на ІV рівень допомоги здійснювали переважно літаками — 58,25 % та гвинтокрилами — 23,48 %. Дистанція транспортування в 33,03% випадків становила 501–600 км. У лікувальні заклади ІV рівня були доставлені 63,48 % поранених у нетяжкому стані, 34,78 % — у тяжкому, 1,74 % — у вкрай тяжкому. Медична допомога ІV рівня надавалась в 32,16 % випадків у НВМКЦ «ГВКГ» м. Києва, у 20 % — у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.М. Мечникова. Лікування було остаточним на ІV рівні у 76,52 %, евакуйовано на V рівень 23,48 % поранених з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями гомілки.
При вогнепальних або мінно-вибухових пораненнях гомілки з ампутацією або з переломами кісток показання до евакуації визначали на підставі загального стану і в середньому здійснювали евакуацію через 24 години із застосуванням різних засобів іммобілізації (апарат зовнішньої фіксації (АЗФ), гіпс, табельні шини).
Клінічними вимогами для медичної евакуації є:
— зовнішнє дихання самостійне, ритмічне;
— гемодинаміка стабільна із систолічним артеріальним тиском понад 100 мм рт.ст., частотою пульсу менше від 100 ударів за хвилину та відсутністю порушень ритму;
— температура тіла пораненого менше від 39 °С;
— показники крові: гемоглобін — 90 г/л, еритроцити — 2,5 • 1012/л, гематокрит — 0,25–0,3 л/л.
При вогнепальних переломах кісток гомілки ІІІС ступеня із пошкодженням магістральних судин та їх перев’язкою евакуацію здійснювали до 6 годин після поранення у невідкладному порядку. У випадках тимчасового протезування судин евакуацію проводили з урахуванням загального стану поранених у терміновому порядку. Показання до евакуації при політравмі визначали загальним станом пораненого, здійснювали реанімобілем або авіаційним транспортом на 2-гу — 3-тю добу до розвитку поліорганної недостатності з оптимальною фіксацією переломів кісток гомілки апаратами зовнішньої фіксації. Поранених з переломами кісток гомілки транспортували тільки після транспортної іммобілізації табельними засобами або АЗФ. При поєднаних пораненнях тазу показання до евакуації визначали за загальним станом, без видалення дренажів, на 2-гу — 3-тю добу до розвитку поліорганної недостатності з оптимальною фіксацією переломів кісток АЗФ.

Висновки

У результаті проведеного дослідження встановлено, що під час АТО 99,15 % поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки та відривами кінцівок базова медична допомога була надана шляхом само- та взаємодопомоги в 67,52 % випадків, санінструктором — у 21,37 %. Було проведено знеболювання наркотичними та ненаркотичними анальгетиками, накладання асептичної пов’язки — в 99,15 %, транспортна іммобілізація — в 98,12 %, тимчасова зупинка кровотечі — у 28,21% випадків. Медична евакуація поранених з поля бою здійснювалась особовим складом підрозділів збору й евакуації. Із 118 поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки на перший рівень медичної допомоги евакуйовано 12,71 %, на другий — 72,88 %, на третій — 62,71 %, на четвертий — 97,46 %, на п’ятий — 22,88 %. Медична евакуація є важливою складовою системи лікувально-евакуаційного забезпечення бойових дій, що потребує зменшення рівнів медичної допомоги для ранньої доставки поранених на етап спеціалізованого травматологічного лікування.

Bibliography

1. Брижань Л.К. Система лечения раненных с огнестрельными переломами длинных костей конечностей (клинико-экспериментальное исследование): Автореф. дис… д-ра мед. наук / Л.К. Брижань. — М.: ФГОУ ПП ДПО «Государственный институт усовершенствования врачей Минобороны России», 2010. — 52 с.

2. Военно-полевая хирургия: Национальное руководство / Под ред. И.Ю. Быкова, Н.А. Ефименко, Е.К. Гуманенко. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — С. 42-44, 669-670.

3. Гуманенко Е.К. Военно-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов / Е.К. Гуманенко, И.М. Самохвалов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 672 с.

4.Заруцький Я.Л. Вказівки з воєнно-польової хірургії / Я.Л. Заруцький, А.А. Шудрак. — К.: СПД Чалчинська Н.В., 2014. — С. 330-350.

5. Лысенко М.В. Военно-полевая хирургия: Руководство к практическим занятиям / М.В. Лысенко, В.К. Николенко, Л.К. Брижань. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. — 571 с.

6. Невідкладна військова хірургія: Пер. з англ. — К.: Наш формат, 2015. — С. 318-322.

7. Seng V.S. Management of civilian ballistic fractures / V.S. Seng, A.C. Masquelet // Orthop. Traumatol. Surg. Res. — 2013. — № 8. — Р. 953-958.

8. Gustilo R.B. Problems in the management of type III (severe) open fractures: a new classification of type III open fractures / R.B. Gustilo, R.M. Mendoza, D.N. Williams // J. Trauma. — 1984. — № 8. — Р. 742-746. 

Similar articles

Extent of the Surgical Care to the Wounded with Gunshot Forearm Fractures at the Stages of Medical Evacuation During Anti-Terrorist Operation
Authors: Король С.О.(1), Матвійчук Б.В.(1), Доманський А.М.(2)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Дніпропетровська державна медична академія, м. Дніпро, Україна

"Тrauma" Том 17, №6, 2016
Date: 2017.01.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Modern approaches to the surgical treatment of combat injuries  of the hand at the stages of medical evacuation
Authors: Король С.О., Матвійчук Б.В., Бурлука В.В.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 18, №1, 2017
Date: 2017.04.05
Surgical treatment of the consequences of modern combat trauma
Authors: Трутяк I.P.(1, 2), Філь А.Ю.(1), Медзин В.І.(2), Трутяк Р.І.(1)
1 - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
2 - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

"Тrauma" Том 18, №4, 2017
Date: 2017.09.25
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue