Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 17, №4, 2016

Back to issue

Clinical and Epidemiological Characteristics of the Victims with Vertebro-Thoracal Trauma

Authors: Гур’єв С.О., Резніченко Ю.В. - Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті наведені дані аналізу 71 випадку вертеброторакальної травми у постраждалих, які знаходилися на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги в період з 2010 по 2012 рік. Розглянуті основні клініко-епідеміологічні характеристики: стать, вік, механізм отримання пошкодження та вид травматизму.

В статье приведены данные анализа 71 случая вертеброторакальной травмы у пострадавших, которые находились на лечении в Киевской городской клинической больнице скорой медицинской помощи в период с 2010 по 2012 год. Рассмотрены основные клинико-эпидемиологические характеристики: пол, возраст, механизм получения повреждения и вид травматизма.

This article represents data of the analysis of 71 cases of vertebro-thoracal injuries in victims which were treated in Kyiv City Clinical Emergency Hospital in the period from 2010 to 2012. The basic clinical and epidemiological characteristics, namely gender, age, mechanism and type of injury were considered.


Keywords

травма, вертеброторакальні пошкодження, клініко-епідеміологічна характеристика.

травма, вертеброторакальные повреждения, клинико-эпидемиологическая характеристика.

trauma, vertebro-thoracal injuries, clinical and epidemiological characteristics.

Статтю опубліковано на с. 108-112

 

Постановка проблеми

Травматизм на сучасному етапі розвитку су-спільства характеризується збільшенням кількості та питомої ваги поєднаної травми, а також збільшенням поліваріабельності та тяжкості пошкоджень. У структурі травматизму пошкодження хребта та спинного мозку займає вагоме місце. Частота травматичних пошкоджень хребта та спинного мозку в розвинутих країнах становить від 11,5 до 53,4 випадку на 1 млн населення [6]. В Україні щорічно травму хребта та спинного мозку отримують 2–3 тисячі чоловік [2, 3].
Водночас усе частіше виникають та поширюються відносно нові форми пошкоджень, насамперед поєднані пошкодження. До таких форм, безумовно, відноситься поєднана вертеброторакальна травма, яка є тяжким видом поєднаної травми, що призводить до високої летальності та інвалідізації постраждалих [1, 2, 4, 5], тому дана проблема лишається надзвичайно актуальною на даний час.

Матеріали та методи дослідження

Нами було досліджено 71 випадок вертеброторакальних пошкоджень у постраждалих, які знаходилися на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги в період з 2010 по 2012 рік. Було вивчено основні клініко-епідеміологічні характеристики. Аналіз та розрахунки проводились згідно з критеріями та вимогами доказової медицини за допомогою комп’ютерних технологій.

Результати та їх обговорення

Серед постраждалих було 47 (66,2 %) чоловіків, жінок — 24 (33,8 %), тобто чоловіки у 2 рази частіше отримують зазначені пошкодження; 90,1 % постраждалих були в працездатному віці. Розподіл масиву постраждалих із вертеброторакальною травмою за ознакою віку в статевих групах наведено в табл. 1.
Аналіз даних, що наведено у табл. 1, вказує на де-яку різницю вікового розподілу в статевих групах. Так, серед чоловіків найчастіше травмуються особи у віці 15–29 років, що становить 40,4 % даної статевої групи і обумовлює перше рангове місце в загальному масиві дослідження даної вікової групи. На другому ранговому місці в статевій групі чоловіків — особи у віці 30–44 років — 38,3 % даної статевої групи. На третьому ранговому місці в групі чоловіків знаходяться особи у віці 45–59 років — 14,9 % випадків. На четвертому та п’ятому — особи у віці 60–74 та 75–89 років із показниками 4,3 та 2,1 % відповідно.
Серед жінок на першому ранговому місці — особи у віці 45–59 років, що становить 41,7 % даної статевої групи. На другому ранговому місці в статевій групі жінки знаходяться особи у віці 15–29 років — 25 % даної статевої групи. На третьому ранговому місці в статевій групі жінок особи у віці 30–44 років — 16,7 % даної статевої групи. На четвертому та п’ятому місці, як і в статевій групі чоловіків, — особи у віці 60–74 та 75–89 років із показниками 12,5 та 4,2 % відповідно.
У загальному масиві, як і в статевій групі чоловіків, спостерігається така тенденція: із збільшенням вікової категорії зменшується питома вага даної вікової категорії.
Для більш ретельного аналізу клініко-епідеміологічних характеристик було проведено вивчення розподілу масиву постраждалих із вертеброторакальною травмою за ознакою віку в результативних групах. Отримані дані наведені в табл. 2.
Аналіз даних, що наведено у табл. 2, дозволяє встановити, що існує певна дисипація розподілу в результативних групах за ознакою віку. Так, у результативній групі з позитивним перебігом травматичного процесу найчастіше отримують вертеброторакальну травму особи у віці 15–29 років і становлять 40,4 % даної результативної групи, що і обумовлює перше рангове місце в загальному масиві дослідження даної вікової групи. На другому ранговому місці знаходяться особи у віці 30–44 роки і становлять 33,3 % даної статевої групи, що і обумовлює друге рангове місце в загальному масиві дослідження даної вікової групи. На третьому ранговому місці — особи у віці 45–59 років — 21,1 % випадків. На четвертому місці — особи у віці 60–74 роки із показником 5,3 %. Осіб у віці 75–89 років у результативній групі тих, хто вижив, не спостерігалося.
У результативній групі з негативним перебігом травматичного процесу на першому ранговому місці знаходяться особи у віці 45–59 років і становлять 28,6 % даної групи. На другому ранговому місці — особи у віці 15–29 та 30–44 роки і становлять 21,4 % відповідно. На третьому ранговому місці знаходяться особи у віці 60–74 та 75–89 років і становлять 14,3 % відповідно.
У загальному масиві, як і в результативній групі тих, хто вижив, спостерігається така тенденція: із збільшенням вікової категорії зменшується питома вага даної вікової категорії.
Однією з важливих клініко-епідеміологічних характеристик є механізм отримання травми. Нами було проведено вивчення розподілу масиву постраждалих із вертеброторакальною травмою за ознакою механізму отримання травми в статевих групах. Отримані дані наведені в табл. 3.
Аналіз даних, що наведено у табл. 3, вказує на певну різницю розподілу за механізмом отримання травми в статевих групах. Так, серед чоловіків найчастіше зустрічається прямий удар, що становить 66 % даної статевої групи і обумовлює перше рангове місце в загальному масиві дослідження даного механізму отримання травми. На другому ранговому місці в статевій групі чоловіків — падіння з висоти, що становить 21,3 % даної статевої групи. На третьому ранговому місці в групі чоловіків — розтягнення-стискання, комбінація механізмів та невизначений механізм отримання травми, що спостерігався у 4,3 % випадків.
Серед жінок на першому ранговому місці знаходиться падіння з висоти і становить 45,8 % даної статевої групи. На другому ранговому місці в статевій групі жінки — прямий удар, що становить 33,3 % даної статевої групи. На третьому ранговому місці в статевій групі жінки знаходиться розтягнення-стискання з показником 16,7 %. На четвертому місці — комбінація механізмів із показником 4,2 %.
У загальному масиві дослідження перше рангове місце займає прямий удар із показником 54,9 %, друге — падіння з висоти з показником 29,6 %, третє — розтягнення або стискання (8,5 %), четверте — комбінація механізмів (4,2 %), п’яте — невизначений механізм отримання травми (2,8 %).
Для більш ретельного аналізу було проведено вивчення розподілу масиву постраждалих із вертеброторакальною травмою за ознакою механізму отримання травми в результативних групах. Отримані дані наведені в табл. 4.
Аналіз даних, що наведено у табл. 4, дозволяє встановити такі закономірності розподілу. Так, у результативній групі з позитивним перебігом травматичного процесу найчастіше отримують вертеброторакальну травму внаслідок прямого удару із показником 57,9 % даної результативної групи, що обумовлює перше рангове місце в загальному масиві дослідження даного механізму отримання травми. На другому ранговому місці знаходиться падіння з висоти із показником 31,6 %. На третьому ранговому місці — розтягнення-стискання із показником 8,8 %, а на четвертому — комбінація механізмів отримання травми з показником 1,8 %. Осіб з невизначеним механізмом отримання травми в результативній групі з позитивним перебігом травматичного процесу не спостерігалося.
У результативній групі з негативним перебігом травматичного процесу на першому ранговому місці знаходиться прямий удар, як і в результативній групі з позитивним перебігом травматичного процесу, із показником 42,9 %. На другому ранговому місці — падіння з висоти (21,4 %), на третьому — комбінація механізмів та невизначений механізм (по 14,3 %), на четвертому — розтягнення-стискання з показником 7,1 %.
У загальному масиві, як і в результативній групі з позитивним перебігом травматичного процесу, найчастіше отримують вертеброторакальну травму внаслідок прямого удару із показником 54,9 %, на другому ранговому місці — падіння з висоти з показником 29,6 %, на третьому — розтягнення-стискання з показником 8,5 %, на четвертому місці — комбінація механізмів із показником 4,2 % і на п’ятому — невизначений механізм отримання травми з показником 2,8 %.
Також важливою клініко-епідеміологічною характеристикою є вид травматизму. Нами було проведено вивчення розподілу масиву постраждалих із вертеброторакальною травмою за ознакою виду травматизму в статевих групах. Отримані дані наведені в табл. 5.
Аналіз даних, що наведено в табл. 5, дозволяє встановити, що існує певна дисипація розподілу в статевих групах за видами травматизму. Так, серед чоловіків найчастіше зустрічається вуличний травматизм, пов’язаний з транспортом (ДТП), і становить 38,3 % даної статевої групи. На другому ранговому місці в статевій групі чоловіків знаходиться побутовий травматизм із показником 34 %, на третьому — виробничий травматизм (14,9 %), на четвертому — кримінальний травматизм (6,4 %), на п’ятому — вуличний травматизм, не пов’язаний з транспортом (4,3 %), а на шостому — спортивний травматизм (2,1 %).
Серед жінок на першому ранговому місці знаходиться побутовий травматизм і становить 62,5 % даної статевої групи. На другому ранговому місці знаходиться кримінальний травматизм із показником 12,5 %, на третьому — виробничий травматизм і вуличний травматизм, не пов’язаний з транспортом (по 8,3 %), а на четвертому — вуличний травматизм, пов’язаний з транспортом (ДТП), та спортивний травматизм (по 4,2 %).
У загальному масиві дослідження перше рангове місце займає побутовий травматизм із показником 43,7 %, друге — вуличний травматизм, пов’язаний з транспортом (ДТП), з показником 26,8 %, третє — виробничий травматизм (12,7 %), четверте — кримінальний травматизм (8,5 %), п’яте — вуличний травматизм, не пов’язаний з транспортом (5,6 %), а шосте — спортивний травматизм (2,8 %).
Для більш ретельного аналізу було проведено вивчення розподілу масиву постраждалих із вертеброторакальною травмою за ознакою виду травматизму в результативних групах. Отримані дані наведені в табл. 6.
Дані, що наведено в табл. 6, свідчать, що у результативній групі з позитивним перебігом травматичного процесу найчастіше зустрічається побутовий травматизм і становить 49,1 % даної результативної групи. На другому ранговому місці знаходиться вуличний травматизм із показником 17,5 %, на третьому — виробничий травматизм (14 %), на четвертому — кримінальний травматизм (8,8 %), на п’ятому — вуличний травматизм, не пов’язаний з транспортом (7 %), а на шостому — спортивний травматизм (3,5 %).
У результативній групі з негативним перебігом травматичного процесу на першому ранговому місці знаходиться вуличний травматизм, пов’язаний з транспортом (ДТП), і становить 64,3 % даної результативної групи. На другому ранговому місці знаходиться побутовий травматизм із показником 21,4 %, на третьому — виробничий і кримінальний травматизм (по 7,1 %). У результативній групі з негативним перебігом травматичного процесу постраждалих із спортивним травматизмом і вуличним травматизмом, не пов’язаним з транспортом, не спостерігалося.
У загальному масиві дослідження перше рангове місце займає побутовий травматизм із показником 43,7 %, друге — вуличний травматизм, пов’язаний з транспортом (ДТП), з показником 26,8 %, третє — виробничий травматизм (12,7 %), четверте — кримінальний травматизм (8,5 %), п’яте — вуличний травматизм, не пов’язаний з транспортом (5,6 %), а шосте — спортивний травматизм (16,7 %).

Висновки

1. Вертеброторакальні пошкодження притаманні особам найбільш працездатного віку (90,1 %), більше чоловікам (66,2 %), виникають насамперед внаслідок прямого удару (54,9 %) та падіння з висоти (29,6 %).
2. Серед обставин отримання пошкоджень у постраждалих із вертеброторакальною травмою найбільш часто зустрічається побутовий травматизм (43,7 %), вуличний травматизм, пов’язаний з транспортом (ДТП) (26,8 %), та виробничий травматизм (12,7 %). При тому найбільша летальність постраждалих із вертеброторакальною травмою спостерігається при вуличному травматизмі, пов’язаному з транспортом (ДТП) (47,4 %), кримінальному травматизмі (8,5 %) та виробничому травматизмі (11,1 %). 
3. Проблема вертеброторакальних пошкоджень залишається значущою в травматології та ортопедії. Потребують уточнення та подальшого вивчення питання клініко-нозологічних характеристик і методів лікування. 

Bibliography

1. Гайдар Б.В., Дулаев А.К., Орлов В.П., Надулич К.А., Теремшонок А.В. Хирургическое лечение пациентов с повреждениями позвоночника грудной и поясничной локализаций // Хирургия позвоночника. — 2004. — № 3 — С. 40-45.

2. Згуров А.С., Хрущ А.В., Сон А.С. Современное состояние лечения позвоночно-спинномозговой травмы (научный обзор) // Міжнародний неврологічний журнал. — 2013. — № 3(57). — С. 9-19.

3. Слинько Е.I. Ургентна нейрохірургічна допомога при ускладненій хребетно-спинномозковій травмі на Україні (програмна доповідь) // Український нейрохірургічний журнал. — 2005. — № 3. — С. 63-74.

4. Чернов А.Л. Позвоночно-спинномозговая травма. Догоспитальный етап // Медицина невідкладних станів. — 2008. — № 2(15). — С. 16-27.

5. Чернов А.Л., Хвисюк Н.І., Ринденко В.Г., Завеля М.І. Відкриті ушкодження хребта і спинного мозку // Медицина невідкладних станів. — 2015. — № 8(71). — С. 15-28.

6. Tator C.H., Benzel E.C. Contemporary management of spinal cord injury: from impact to rehabilitation. — American Association of Neurological Surgeons. — 2001. — С. 15-33. 

Similar articles

Clinical and Nosological Characteristics of the Thoracic Component in Victims with Vertebro-Thoracal Trauma
Authors: Гур’єв С.О., Резніченко Ю.В., Сацик С.П., Кушнір В.А. - Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна
"Тrauma" Том 17, №4, 2016
Date: 2016.10.05
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Age and sex characteristics of victims with infectious complications of polytrauma as a result of road accidents
Authors: Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Ковалишин І.В.
ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 20, №1, 2019
Date: 2019.03.26
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Клініко-епідеміологічна характеристика масиву постраждалих із пошкодженнями довгих кісток унаслідок дорожньо-транспортних пригод
Authors: Гур’єв С.О., Євдошенко В.П., Сацик С.П. - ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ
"Тrauma" Том 15, №5, 2014
Date: 2015.01.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Аналіз безпосередніх причин смерті у постраждалих із політравмою та пошкодженням скелета.
Authors: Гур’єв С.О., Філь А.Ю., Танасієнко О.М. — ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ
"Тrauma" Том 16, №4, 2015
Date: 2015.10.13
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue