Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 5 (77) 2016

Вернуться к номеру

Дефіцит та недостатність вітаміну D серед населення Львівської області

Авторы: Поворознюк В.В.(1), Синенький О.В.(2), Балацька Н.І.(1), Синенька М.Ю.(2) - (1) ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна; (2) Львівська обласна клінічна лікарня, м. Львів, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Вітамін D є одним з важливих метаболітів організму людини, що має широкий спектр дії та є корегулятором багатьох важливих фізіологічних процесів. Метою дослідження було вивчити частоту дефіциту та недостатності вітаміну D серед населення Львівської області та встановити чинники, що на них впливають. Матеріали і методи. Було обстежено 227 практично здорових осіб віком 20–85 років. Середній вік чоловіків — ​52,79 ± 14,44 року, а жінок — ​51,12 ± 13,72 року (р > 0,05). Дослідження проходили в червні протягом 2009–2011 років. Спостереження проводилися в трьох географічних зонах Львівської області: лісовій, передгірній та гірській. Рівень 25(ОH)Dtotal у сироватці крові визначали за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) тест-системами cobas. Результати. У Львiвськiй області дефіцит вітаміну D реєструється у 50,7 % жителів, а недостатність — ​у 33,0 %. В обстежених віком 70–79 років реєструються вірогідно нижчі показники 25(ОН)D у сироватці крові (14,31 ± 7,81 нг/мл) порівняно з віковою групою 20–29 років (21,72 ± 12,63 нг/мл, р < 0,05), 30–39 років (22,49 ± 10,39 нг/мл, р < 0,001), 50–59 років (22,02 ± 8,73 нг/мл, р < 0,0001) та 60–69 років (19,84 ± 10,00 нг/мл, р < 0,05). Встановлено, що вік має вірогідний негативний слабкий вплив на рівень 25(ОН)D у сироватці крові (r = –0,17, p = 0,01). Висновки. Проведені дослідження не виявили впливу статі, індексу маси тіла та географічного положення району проживання на середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові у жителів Львівської області.

Витамин D является одним из важных метаболитов организма человека, который обладает широким спектром действий и является корегулятором многих важных физиологических процессов. Целью исследования было изучить частоту дефицита и недостаточности витамина D среди населения Львовской области и установить факторы, которые на них влияют. Материалы и методы. Было обследовано 227 практически здоровых лиц в возрасте 20–85 лет. Средний возраст мужчин составил 52,79 ± 14,44 года, а женщин — ​51,12 ± 13,72 года (р > 0,05). Исследования проводили в июне в течение 2009–2011 годов. Наблюдения проводились в трех зонах Львовской области: лесной, предгорной и горной. Уровень 25(ОH)Dtotal в сыворотке крови определяли с помощью электрохемилюминесцентного метода на анализаторе Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Германия) тест-системами cobas. Результаты. В Львовской области дефицит витамина D регистрируется у 50,7 % жителей, а недостаточность — ​у 33,0 %. У обследованных в возрасте 70–79 лет отмечаются достоверно низкие показатели 25(ОН)D в сыворотке крови (14,31 ± 7,81 нг/мл) по сравнению с возрастной группой 20–29 лет (21,72 ± 12,63 нг/мл, р < 0,05), 30–39 лет (22,49 ± 10,39 нг/мл, р < 0,001), 50–59 лет (22,02 ± 8,73 нг/мл, р < 0, 0001) и 60–69 лет (19,84 ± 10,00 нг/мл, р < 0,05). Установлено, что возраст имеет достоверное отрицательное слабое влияние на уровень 25(ОН)D в сыворотке крови (r = –0,17, p = 0,01). Выводы. Исследования не выявили влияния пола, индекса массы тела и географического положения района проживания на средний уровень 25(ОН)D в сыворотке крови у жителей Львовской области.

Vitamin D is one of the important metabolites of the human body, which has a wide spectrum of effects and is a co-regulator of many important physiological processes. The aim of the study was to evaluate the incidence of vitamin D deficiency and insufficiency in Lviv region residents and to identify the factors influencing it. Materials and methods. The study involved 227 apparently healthy subjects aged 20–85 years. The average age of men — ​52.79 ± 14.44 years, and women — ​51.12 ± 13.72 years (p > 0.05). The study was performed in June during 2009–2011. The observations involved three geographical zones of Lviv region: forest, foothill and mountain. Serum 25(OH)Dtotal level was determined by electrochemiluminescence method on Elecsys 2010 analyzer (RocheDiagnostics, Germany) using cobas test systems. Results. Vitamin D deficiency is being registered in 50.7 % of Lviv region residents, and insufficiency — ​in 33.0 %. Patients aged 70–79 years had significantly lower levels of 25(OH)D in the blood serum (14.31 ± 7.81 ng/ml) compared to the age group of 20–29 years (21.72 ± 12.63 ng/ml, p < 0.05), 30–39 years (22.49 ± 10.39 ng/ml, p < 0.001), 50–59 years (22.02 ± 8.73 ng/mL, p < 0.0001) and 60–69 years (19.84 ± 10.00 ng/ml, p < 0.05). It was found that age has a likely weak negative influence on the serum level of 25(OH)D
(r = –0.17, p = 0.01). Conclusions. The studies found no impact of the gender, body mass index and geographic position of the residence on the average level of 25(OH)D in the blood serum of Lviv region residents.


Ключевые слова

дефіцит та недостатність вітаміну D, фактори ризику.

дефицит и недостаточность витамина D, факторы риска.

vitamin D deficiency and insufficiency, risk factors.

Статтю опубліковано на с. 20-24

 

Робота виконана в рамках науково-дослідних робіт «Дефіцит вітаміну D та захворювання кістково-м’язової системи (остеопороз, остеоартроз) у людей різного віку» (номер державної реєстрації 0109U0011721) і «Розробка комплексної програми діагностики, профілактики та лікування дефіциту й недостатності вітаміну D у хворих старших вікових груп з патологією кістково-м’язової системи» (номер державної реєстрації 0112U000526)

Вступ

Геологічна будова Львівської області дуже складна, що зумовлено її положенням на межі трьох великих тектонічних структур (Східноєвропейської платформи, Західноєвропейської платформи і Карпатської складчастої системи). Виділяють три географічні зони: лісову, передгірну й гірську. Клімат Львівської області помірно континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не спекотне, іноді прохолодне (особливо в Карпатах), з великою кількістю хмарних і дощових днів [2–4]. Усі вищеперераховані чинники можуть впливати на рівень 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D) у сироватці крові жителів Львівської області.
Метою дослідження було вивчити частоту дефіциту (ДВD) та недостатності (НВD) вітаміну D серед населення Львівської області та встановити чинники, що на них впливають.

Матеріали та методи

Було проведено комплексне обстеження 227 практично здорових жителів Львівської області віком 20–85 років. Дослідження проводилися в червні протягом 2009–2011 років. Переважну більшість становили жінки (83,2 %). Середній вік чоловіків — ​52,79 ± 14,44 року, а жінок — ​51,12 ± 13,72 року (р > 0,05). Спостереження проводилися в трьох районах Львівської області: Буському, Яворівському та Старосамбірському, що відповідають лісовій, передгірній та гірській зоні.
Слід зауважити, що жителі Яворівського району були вірогідно молодшими порівняно з обстеженими з Буського району, а мешканці Старосамбірського району мали найменший індекс маси тіла (ІМТ) (табл. 1).
Рівень 25(ОH)Dtotal у сироватці крові визначали за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) тест-системами cobas. Даний метод на сьогодні є найбільш чутливим та дозволяє вимірювати концентрацію досліджуваної речовини в широкому діапазоні з високою точністю (міжсерійний коефіцієнт варіації становив 6,5 %).
Для верифікації статусу вітаміну D використовували останню класифікацію, прийняту Міжнародним інститутом медицини й Комітетом ендокринологів зі створення настанов із клінічної практики, а також методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи, відповідно до яких ДВD діагностують при рівні 25(OH)D у сироватці крові нижче від 20 нг/мл, НВD — ​від 20 до 29 нг/мл, оптимальним рівнем вітаміну D вважають показник 25(ОН)D у сироватці крові вище від 30 нг/мл [8, 9].
Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета програм Statistica 6.0. Отримані результати подано у вигляді середнього значення й середньостатистичного відхилення (M ± SD). Для перевірки гіпотези про рівність середніх значень двох груп змінної використовували критерій Стьюдента (t). Для дослідження впливу декількох чинників на величину досліджуваного показника застосовували багатофакторний дисперсійний аналіз ANOVA та кореляційний аналіз Пірсона. Нульова гіпотеза відкидалася при рівні p ≤ 0,05 для кожного з використаних тестів.

Результати дослідження

Проведені дослідження виявили гіповітаміноз D у 83,7 % жителів Львівської області, а тяжкий ДВD діагностовано у 20,3 % обстежених (рис. 1). Cередній рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 19,96 ± 9,89 нг/мл.
Аналіз середнього рівня 25(ОН)D у сироватці крові в жителів Львівської області залежно від віку подано на рис. 2. Встановлено, що в осіб віком 70–79 років спостерігаються вірогідно нижчі показники 25(ОН)D у сироватці крові (14,31 ± 7,81 нг/мл) порівняно із віковою групою 20–29 років (21,72 ± 12,63 нг/мл, р < 0,05), 30–39 років (22,49 ± 10,39 нг/мл, р < 0,001), 50–59 років (22,02 ± 8,73 нг/мл, р < 0,0001) та 60–69 років (19,84 ± 10,00 нг/мл, р < 0,05). Було проведено кореляційний аналіз, за результатами якого встановлено, що вік має вірогідний негативний слабкий вплив на рівень 25(ОН)D у сироватці крові (r = –0,17, p = 0,01).
Наступним етапом дослідження було вивчення впливу статі на середні показники 25(ОН)D у сироватці крові. Середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові в жінок становив 19,40 ± 9,61, а в чоловіків — ​22,77 ± 10,92 нг/мл, різниця показників була невірогідною (рис. 3). Частота ДВD у жінок становила 53,4 %, а тяжкого дефіциту — ​21,7 %, у чоловіків — ​36,8 % (p = 0,07) та 13,2 % (р = 0,17) відповідно. НВD реєструвалася в 31,7 % жінок та у 39,5 % чоловіків (р = 0,40), а рівень 25(ОН)D у сироватці крові в межах норми був у 14,8 % жінок та 23,7 % чоловіків (р = 0,17).
Було проведено аналіз впливу ІМТ на рівень 25(ОН)D у сироватці крові в жителів Львівської області. Дослідження показали, що в осіб з ІМТ у межах норми середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові був 20,77 ± 10,75 нг/мл, в обстежених з підвищеною масою тіла — ​18,64 ± 10,86 нг/мл, у жителів з помірним ожирінням — ​20,56 ± 7,35 нг/мл, а в осіб із вираженим ожирінням — ​19,95 ± 9,68 нг/мл (F = 0,67, p = 0,57) (рис. 4). Не було встановлено впливу ІМТ на рівень 25(ОН)D у сироватці крові в жителів Львівської області як у загальній групі (r = –0,02, p = 0,76), так і в групі обстежених чоловіків (r = –0,03, p = 0,86) та жінок (r = –0,04, p = 0,58).
Частота ДВD та НВD вірогідно не відрізнялася в обстежених із різним ІМТ, проте частка жителів із рівнем 25(ОН)D у межах норми серед осіб з помірним ожирінням була вірогідно нижчою порівняно з обстеженими з підвищеною масою тіла (8,3 проти 20,0 % відповідно, p < 0,05).
При аналізі середнього рівня 25(ОН)D у сироватці крові залежно від району проживання було встановлено, що в обстежених Яворівського району середній показник вітаміну D був вірогідно вищим (23,7 ± 8,9 нг/мл) порівняно з жителями Буського (18,8 ± 9,2 нг/мл, p < 0,05) та значуще не відрізнявся від показника обстежених Старосамбірського району (19,2 ± 11,1) (рис. 5). Слід зауважити, що група обстежених з Яворівського району була вірогідно молодшою порівняно з жителями інших районів, зазначений чинник, ймовірно, й обумовлює вірогідність різниці показників.

Обговорення

Порівнявши отримані результати з показниками першого епідеміологічного спостереження в Україні, встановили, що частота ДВD у жителів Львівської області є набагато нижчою порівняно із загальноукраїнськими даними (50,7 проти 81,8 % відповідно) [5, 6]. Така різниця зумовлена методикою дослідження, оскільки в епідеміологічному спостереженні ДВD діагностували за рівнем 25(ОН)D3, а в Львівській області — ​за 25(ОH)Dtotal. Остання методика є найбільш чутливою (міжсерійний коефіцієнт варіації становив 6,5 %) та визначає обидва метаболіти вітаміну D — ​25(OH)D2 та 25(OH)D3.
Спостереження, проведені в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, виявили ДВD від 30,8 % (Косів) до 51,0 % (Вижниця), що практично збігається з результатами, отриманими у Львівській області. Автори відповідної публікації зазначають, що в жителів обстежених гірських районів (Косів та Верховина) були вірогідно вищі показники 25(ОН)D у сироватці крові порівняно з жителями Вижниці та Коломиї. Дослідження, проведені у Львівській області, не виявили впливу географічного положення району проживання на рівень 25(ОН)D у сироватці крові.
У дослідженні PORMETS було встановлено, що середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові населення Португалії становив 14,1 ± 5,8 нг/мл, ДВD та НВD — ​37,7 та 47,9 % відповідно [10]. При порівнянні з результатами, отриманими у Львівській області, виявлено, що середній рівень 25(ОН)D у Львівській області є значно вищим, притому що Португалія знаходиться на 38°, а Львівська область — ​на 48° північної широти.
Було проведено аналіз середніх показників 25(ОН)D у сироватці крові та частоти ДВD у сусідніх щодо України країнах, при дослідженні яких використовували електрохемілюмінесцентний метод. Було встановлено, що в жителів Білорусії частота ДВD сягає 50 % і вище залежно від періоду спостереження [11, 12]. У Чеській Республіці середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 25 ± 4 нг/мл, а в Угорщині медіана показника відповідала 29 (25–40) нг/мл, у вагітних жінок Польщі — ​23 (17–57) нг/мл [11]. Отже, отримані результати спостережень у Львівській області є подібними до показників Польщі, Білорусії та є значно нижчими порівняно з Угорщиною та Чеською Республікою.
Серед чинників, що впливають на середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові жителів Львівської області, можна виділити лише вік. Аналізуючи дані інших авторів, виділяють ще сезонний фактор, вік, стать та ожиріння [5, 8, 11].

Висновки

1. У жителів Львівської області середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові становить 19,96 ± 9,89 нг/мл. Дефіцит вітаміну D реєструється в 50,7 %, а недостатність — ​у 33,0 % обстежених.
2. На рівень 25(ОН)D у сироватці крові впливає вік оглянутих (r = –0,17, p = 0,01). Встановлено, що в осіб віком 70–79 років середній рівень 25(ОН)D знаходиться в межах 14,31 ± 7,81 нг/мл, що є вірогідно нижчим порівняно з іншими віковими групами.
3. Проведені дослідження не виявили впливу статі, індексу маси тіла та району проживання на рівень 25(OH)D у сироватці крові.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Список литературы

1. Вікіпедія [електронний ресурс]. — ​Режим доступу: https://uk.wikipedia.org

2. Генсірук С.А., Нижник М.С. Географія лісових ресурсів України / За ред. С.А. Генсірук (ред.). — ​Львів, 1995. — 123 с.

3. Географіка: Географічний портал [електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://geografica.net.ua/index/0-2

4. Геренчук К.І. Природа Львівської області / К.І. Геренчук. — ​Львів: Вища школа, 1981. — 156 с.

5. Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування / За ред. проф. В.В. Поворознюка, проф. П. Плудовські. — ​Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014. — 256 с.

6. Дефіцит та недостатність вітаміну D у жителів України / В.В. Поворознюк, Н.І. Балацька, В.Я. Муц та ін. // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — № 4. — ​С. 5-13.

7. Поворознюк В.В. Статус вітаміну D у населення Буковини і Прикарпаття залежно від місця проживання над рівнем моря / В.В. Поворознюк, І.В. Паньків // Біль. Суглоби. Хребет. — 2016. — № 2(22). — ​С. 7-10. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.2.22.2016.75755

8. Holick M.F. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an edrocrine society clinical practice / M.F. Holick, N.C. Binkley, H.A. Bischoff-Ferrari et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2011. — ​Vol. 96, № 7. — ​P. 191-193.

9. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe — ​recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency / P. Pludowski, E. Karczmarewicz, M. Bayer et al. // Endokrynol. Pol. — 2013. — № 64. — ​Р. 319-327.

10. The prevalence of hypovitaminisis D in Portugal — ​the PORMETS study / L. Raposo, J.T. Guimaraes, S. Martins // X Congresso Portues de Osteoporose, Jun 21–22, 2016, Lisbon, Portugal // Rev. Port. Endocrinol. Diabetes Metab. — 2016. — ​Vol. 11, Supl. 1. — ​P. 11.

11. Vitamin D Status in Central Europe [електронний ресурс] / P. Pludowski, W.B. Grant, H.P Bhattoa et al. // Int. J. Endocrinol. — 2014. — ​Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1155/2014/589587doi: 10.1155/2014/589587

12. Vitamin D status in residents of Belarus: analysis of the three-years data / E. Rudenka, A. Rudenka, O. Kastrytskaya // Standardy medyczne. Pediatria. — 2015. — ​Vol. 5(12). — ​P. 859-864.


Вернуться к номеру