Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International journal of endocrinology 5 (77) 2016

Back to issue

Пам’яті Олександра Максимовича Приступюка

Categories: Endocrinology

Sections: Memory pages

print version

Статтю опубліковано на с. 108-109

 

На 67-му році життя передчасно відійшов у вічність відомий український вчений-ендокринолог, доцент кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Олександр Максимович Приступюк. Пішов із життя неперевершений вчений, лікар і педагог, людина надзвичайної працездатності й самовідданості, особистість із високим почуттям громадянського обов’язку.

Олександр Максимович Приступюк народився 30 жовтня 1949 року в селі Волиця Польова Теофіпольського району Хмельницької області. Після закінчення середньої школи Олександр вступив на фельдшерське відділення Київського медичного училища № 2. Отримавши диплом фельдшера, працював у селі Великий Лазучин Теофіпольського району на Хмельниччині, де завідував фельдшерсько-акушерським пунктом. Хлопця гартували віддаленість від районної лікарні, осіння непогода, весняне бездоріжжя. Потрібно було брати всю відповідальність за стан хворого на себе й допомагати людям. Саме це стало карбом життєвого шляху Олександра Максимовича. 
Після військової служби на Балтійському флоті О.М. Приступюк вступив на лікувальний факультет Київського медичного інституту ім. акад. О.О. Богомольця, який з відзнакою закінчив у 1978 році. У 1981 році Олександр Максимович закінчив клінічну ординатуру за фахом «ендокринологія». О.М. Приступюк починає впритул займатися проблемами цукрового діабету та вивчає стан процесів переокислення ліпідів при цукровому діабеті. Результати роботи втілились у кандидатську дисертацію, захищену в 1985 році. Він був майстерним лектором, добрим наставником і вихователем студіюючої молоді. Також Олександр Максимович наставляв молодь, обіймаючи посаду заступника декана медичного факультету № 1 Національного медичного університету. Багатогранною була педагогічна робота Олександра Максимовича. Як викладач він фактично був ровесником становлення ендокринології як окремої клінічної дисципліни для викладання студентам. За участю Олександра Максимовича створені навчальні посібники та підручники з ендокринології. Він — співавтор підручників з ендокринології українською, російською та англійською мовами. Особливо дбав Олександр Максимович про впровадження української лексики. Він уклав перший в Україні українсько-російсько-латинський тлумачний словник з ендокринології. Наукові інтереси Олександра Максимовича переважно були зосереджені на використанні ентеросорбції як методу корекції атерогенного характеру дисліпідемій у хворих на цукровий діабет. З плином часу важливість ентеросорбції як методу патогенетичного лікування багатьох порушень, зумовлених цукровим діабетом, не втрачає своєї актуальності.
Не можна залишити поза увагою й адміністративну діяльність Олександра Максимовича. Упродовж 1985–1996 років на нього були покладені обов’язки головного ендокринолога м. Києва. Він обіймав посаду головного спеціаліста під час чорнобильського лихоліття. Улюбленим виразом Олександра Максимовича був такий: «Душа людини — у щитоподібній залозі». Для спасіння її з ініціативи Олександра Максимовича в 1986 році по м. Києву було видано наказ про обов’язкові щорічні обстеження щитоподібної залози в дітей. Наукове обґрунтування, адміністративний супровід цього заходу послідовно та наполегливо здійснювались Олександром Максимовичем. Безсумнівно, ще одним вагомим адміністративним досягненням О.М. Приступюка була організація в м. Києві спеціалізованого акушерського стаціонару для надання допомоги вагітним з ендокринною патологією.
Олександр Максимович Приступюк став одним з ініціаторів упровадження самоконтролю як необхідного та дуже важливого методу лікування хворих на цукровий діабет. А скільки прочитано лекцій та здійснено консультативних прийомів від Новгорода-Сіверського на півночі до Севастополя на півдні, від закарпатського Перечина на заході до луганського Свердловська на сході! Така широка географія просвітницької та консультативної діяльності О.М. Приступюка. Свій життєвий шлях він торував разом із дружиною Маріанною та дітьми – синами Максимом і Левом й донькою Людмилою. Вони продовжують батьківську справу.
Діяльність Олександра Максимовича визнана та була відзначена почесними грамотами київського міського голови, Міністерства охорони здоров’я, Кабінету Міністрів України.
Олександр Максимович був досвідченим педагогом та вченим, його особистість суттєво впливала на всіх, хто перебував поряд з ним.
У пам’яті рідних, друзів, колег та учнів Олександр Максимович назавжди залишиться уособленням високого професіоналізму, наукової сумлінності й принциповості в поєднанні з людяністю, щирістю та доброзичливістю. Схиляємо голови в глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Олександра Максимовича Приступюка. 
Редакційна рада «Міжнародного ендокринологічного журналу» висловлює глибоку скорботу з приводу смерті Олександра Максимовича Приступюка — талановитого лікаря, вченого, громадського діяча, харизматичної людини зі щирим серцем і відкритою душею, ім’я якого назавжди лишиться в наших серцях.   

Similar articles

Authors: І.І. Нікберг - професор, член-кореспондент Російської академії природознавства, м. Сідней, Австралія
"News of medicine and pharmacy" 15 (425) 2012
Date: 2012.10.19

Back to issue