





СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Back to issue
Diagnosis and Treatment of Intussusception in Children
Authors: Спахі О.В., Лятуринська О.В., Пахольчук О.П. - Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
print version
Інвагінація кишок є найбільш частою формою набутої непрохідності шлунково-кишкового тракту в дітей. Метою роботи є вивчення особливостей клінічного перебігу та тактики лікування інвагінації кишечника в дітей і проведення аналізу можливостей діагностичних, клінічних та спеціальних методів обстеження. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз результатів лікування 272 дітей у клініці дитячої хірургії з 2004 по 2015 рік. Розроблені об’єктивні критерії оцінки стадій інвагінації, що корелюють зі ступенем ендотоксикозу, змінами функції дихання та кровообігу, порушеннями перистальтики кишечника, а також даними ультразвукового дослідження органів черевної порожнини. Результати та обговорення. У хворих з І стадією інвагінації (233 дитини) ознаки ендотоксикозу не виявлені або вони були невиражені. У 10 дітей здійснене оперативне лікування, у 4 випадках — лапароскопічно. 32 пацієнти мали ІІ стадію інвагінації, у 8 випадках інвагінація розпрямлена консервативно з першої спроби. Другої спроби в дітей з ІІ стадією інвагінації не робимо. Оперативне розпрямлення здійснене 24 хворим. ІІІ стадія інвагінації кишечника в дітей (7 хворих) мала прояви ендотоксикозу 3-го ступеня. Усім хворим з ІІІ стадією інвагінації виконана серединна лапаротомія. У 5 випадках виявлений некроз інвагінату, цим дітям виконана резекція кишки з подальшим накладанням кінцевої ілеостоми та інтубацією тонкої кишки. У решти (2) хворих інвагінат вдалося розпрямити, і кишка була визнана життєздатною. Накладання первинного анастомозу після резекції кишки в умовах перитоніту вважаємо недопустимим. Висновки: 1. Комплексне обстеження дітей з використанням лабораторних і інструментальних методів стало підставою для виділення 3 стадій інвагінації кишечника, що корелювали зі ступенем ендотоксикозу та порушеннями функції кишечника: I стадія — компенсована; II стадія — субкомпенсована; III стадія — декомпенсована. 2. Об’єктивна оцінка стадій інвагінації дозволяє диференціювати обсяг заходів на етапах лікування залежно від стадії захворювання, що значно спрощує вирішення тактичних завдань, які стоять перед хірургом та анестезіологом, до, під час і після дезінвагінації.
Инвагинация кишок является наиболее частой формой приобретенной непроходимости желудочно-кишечного тракта у детей. Целью работы является изучение особенностей клинического течения и тактики лечения инвагинации кишечника у детей и проведение анализа возможностей диагностических, клинических и специальных методов обследования. Материалы и методы исследования. Проведен анализ результатов лечения 272 детей в клинике детской хирургии с 2004 по 2015 год. Разработаны объективные критерии оценки стадий инвагинации, которые коррелируют со степенью эндотоксикоза, изменениями функции дыхания и кровообращения, нарушениями перистальтики кишечника, а также данным ультразвукового исследования органов брюшной полости. Результаты и обсуждение. У больных с І стадией инвагинации (233 ребенка) признаки эндотоксикоза не обнаружены или они были невыраженными. У 10 детей совершенное оперативное лечение, в 4 случаях — лапароскопически. 32 пациента имели ІІ стадию инвагинации, в 8 случаях инвагинация распрямлена консервативно с первой попытки. Второй попытки у детей со ІІ стадией инвагинации не делали. Оперативное распрямление осуществлено 24 больным. ІІІ стадия инвагинации кишечника у детей (7 больных) имеет проявления эндотоксикоза 3-й степени. Всем больным с ІІІ стадией инвагинации выполнена срединная лапаротомия. В 5 случаях отмечался некроз инвагината, и этим детям выполнена резекция кишки с последующим наложением конечной илеостомы и интубацией тонкой кишки. У остальных (2) больных инвагинат удалось расправить, и кишка была признана жизнеспособной. Наложение первичного анастомоза после резекции кишки в условиях перитонита считаем недопустимым. Выводы: 1. Комплексное обследование детей с использованием лабораторных и инструментальных методов стало основанием для выделения 3 стадий инвагинации кишечника, которые коррелировали со степенью эндотоксикоза и нарушениями функции кишечника: I стадия — компенсированная; II стадия — субкомпенсированная; III стадия — декомпенсированная. 2. Объективная оценка стадий инвагинации позволяет дифференцировать объем мероприятий на этапах лечения в зависимости от стадии заболевания, что значительно упрощает решение тактических задач, стоящих перед хирургом и анестезиологом до, во время и после дезинвагинации.
Intussusception is the most common form of acquired gastrointestinal obstruction in children. The aim is to study the features of clinical course and treatment strategy for intussusception in children and to analyze limitations of diagnostic, clinical and special research methods. Materials and methods of the study. The analysis of treatment outcomes has been carried out in 272 children in pediatric surgery clinic from 2004 to 2015. We have developed the objective criteria for evaluation of intussusception stages that correlate with the degree of endotoxemia, changes in respiratory function and circulation, the disorders of gut motility, as well as ultrasound of the abdominal organs. Results and discussion. Patients with intussusception stage I (233 children) had no signs of endotoxemia or they were non-significant. In 10 children we performed surgery, in 4 cases — laporoscopically. Of the 32 patients with stage II, in 8 cases the intussusception was straightened conservatively on the first try. We don’t make a second attempt in children with intussusception stage II. Surgical straightening was perfomed in 24 patients. Intussusception stage III in children (7 patients) had signs of third degree endotoxemia. All patients of the third stage of intussusception underwent median laparotomy. In 5 cases we have detected intussusceptum necrosis, and these children were made bowel resection followed by the imposition of final ileostomy and intubation of the small intestine. In the rest (2) of patients, we managed to straighten the intussusceptum, and the gut was recognized as vital. Imposing primary anastomosis after the bowel resection in peritonitis we consider unacceptable. Conclusions. 1. Comprehensive survey of children using laboratory and instrumental methods became the basis for the allocation of 3 stages of intussusception, which correlated with the degree of endotoxemia and impaired bowel functions: stage I — compensated; stage II — subcompensated; stage III — decompensated. 2. An objective assessment of intussusception stages allows us to differentiate the extent of measures on the stages of treatment depending on the stage of the disease, which greatly simplifies solving tactical problems faced by the surgeon and anesthesiologist before, during and after reduction of intussusception.
інвагінація, кишечник, ендотоксикоз, лапаротомія, діти.
инвагинация, кишечник, эндотоксикоз, лапаротомия, дети.
intussusception, intestine, endotoxemia, laparotomy, children.
Статтю опубліковано на с. 154-161
Вступ
Матеріали та методи
Результати та обговорення
/156.jpg)
/157.jpg)
/158.jpg)
Висновки
1. Беляев М.К. Решение Российского симпозиума детских хирургов с международным участием «Приобретенная кишечная непроходимость в детском возрасте» / Беляев М.К., Комиссаров И.А., Розинов В.М. // Детская хирургия. — 2011. — № 2. — С. 53-54.
2. Дегтярь В.А. Малоинвазивные методы лечения инвагинации кишечника у детей / Дегтярь В.А., Запорожченко А.Г., Бондарюк Л.Н. и др. // Хірургія дитячого віку. — 2011. — № 1. — С. 52-53.
3. Морозов Д.А. Продолжительность выделения крови из прямой кишки — основной критерий выбора способа лечения инвагинации кишечника / Морозов Д.А., Филиппов Ю.В., Староверова Г.А. и др. // Детская хирургия. — 2010. — № 6. — С. 29-32.
4. Подкаменев В.В. Новая концепция патогенеза инвагинации кишок у детей грудного возраста // Детская хирургия. — 2011. — № 1. — С. 45-47.
5. Сафронов Б.Г. Оперативное лечение тяжелых форм инвагинации у детей / Сафронов Б.Г., Бакланов В.В., Волков И.Е. и др. // Детская хирургия. — 2011. — № 3. — С. 12-14.
6. Соловйов А.Є. Стадії інвагінації кишечнику у дітей / Соловйов А.Є., Нікіфоров О.А. // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. — Запоріжжя, 2001. — Вип. VII. — С. 273-275.
7. Соловьев А.Е. Стадии инвагинации кишок у детей // Хірургія дитячого віку. — 2009. — № 1. — С. 41-43.
8. Сушко В.І. Хірургія дитячого віку. — К.: Здоров’я, 2002. — С. 214-225.
9. Урін О.М. Тонкокишкова інвагінація у дітей старшого віку / Урін О.М., Рибальченко В.Ф., Колташ Б.В. та ін. // Хірургія дитячого віку. — 2006. — № 1. — С. 37-45.
10. Gupta. R.K. Intussusception in adults: institutional review / Gupta R.K., Agrawal C.S., Yadav R. et al. // Int. J. Surg. — 2011. — Vol. 9. — P. 91-95.
11. Tate J.E. WHO-coordinated Global Rotavirus Surveillance Network. 2008 estimate of worldwide rotavirus-associated mortality in children younger than 5 years before the introduction of universal rotavirus vaccination programmes: a systematic review and meta-analysis / Tate J.E., Burton A.H., Boschi-Pinto C. et al. // Lancet Infect. Dis. — 2012. — Vol. 12. — P. 136-141.
12. Wang. N. Adults intussusception: a retrospective review of 41 cases / Wang. N., Cui X.Y., Liu Y. et al. // World J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 14. — P. 3303-3308.
Similar articles

Authors:
Стахов В.В. - Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня, м. Житомир, Україна; Русак П.С. - Кафедра дитячої хірургії НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна; Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня, м. Житомир, Україна; Рибальченко В.Ф. - Кафедра дитячої хірургії НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Журнал "Хирургия детского возраста" 3-4 (48-49) 2015
Categories:
Pediatrics/Neonatology,
Surgery
Sections:
Clinical researches
Authors:
Горбатюк О.М., Димо С.М., Гончар В.В., Мамонтов Д.С., Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
"Child`s Health" 1 (22) 2010
Categories:
Pediatrics/Neonatology
