Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Gastroenterology" 4 (62) 2016

Back to issue

Роль здатності букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans та впливу на неї регуляторних цитокінів у перебігу інфекційного процесу у хворих на кандидоз слизової оболонки верхнього відділу травного тракту

Authors: Кушніренко І.В. - ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Роль букальних епітеліоцитів у розвитку кандидозу та їх взаємозв’язок із особливостями цитокінового балансу у хворих на кандидоз верхнього відділу травного тракту продовжує вивчатися й сьогодні. Мета дослідження. Вивчити рівні цитокінів інтерлейкіну‑1β (IL‑1β), IL‑4, IL‑6, IL‑8 та фактору некрозу пухлини альфа (ФНП-α) у хворих гастроентерологічного профілю з кандидозом верхнього відділу травного тракту і порівняти отримані дані з показниками здатності букальних епітеліоцитів до адгезії референтного штаму Candida albicans залежно від глибини ураження слизової оболонки. Матеріали та методи. Дослідження проведено на букальних епітеліоцитах від 66 пацієнтів, які за результатами мікробіологічного дослідження зскрібка з язика та біоптатів стравоходу і шлунка розподілені на три групи. Перша група (1) — ​31 пацієнт із орофарингеальним кандидозом і поверхневим ростом грибів у біоптатах, із них 1А підгрупа — 8 осіб із поверхневим ростом, друга група (2) — ​25 хворих із інвазією грибів у слизову оболонку, третя група (3) — ​10 осіб без орофарингеального кандидозу та без росту грибів. Результати. Показано, що середнє значення індексу адгезії букальних епітеліоцитів було у 1,3 і 1,6 раза вищим у 2 групі порівняно з 1 групою та 1А підгрупою ​(р < 0,05 і р < 0,05 відповідно). В обстежених пацієнтів значно знижений рівень IL‑4 (р < 0,001), на фоні якого у 1 і 2 групах спостерігається істотне підвищення рівня IL‑8 ​(р < 0,01 і р < 0,001), та у 1 групі — ​IL‑1β (р < 0,05). Пацієнтів 1А підгрупи відрізняє значно вищий рівень IL‑6 та ФНП-α порівняно із 2 групою (р < 0,05 і р < 0,05 відповідно). Підвищення здатності букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans знаходиться у прямому кореляційному зв’язку з рівнем IL‑8 та у зворотному — ​з рівнем IL‑4, а залежно від глибини ураження слизової оболонки має різноспрямований зв’язок із IL‑6 та ФНП-α. Висновки. Характер перебігу інфекційного процесу залежить від здатності букальних епітеліоцитів хворих до адгезії Candida albicans, що пов’язана з особливостями у цитокіновому статусі пацієнтів.

Роль буккальных эпителиоцитов в развитии кандидоза и их взаимосвязи с особенностями цитокинового статуса у пациентов с кандидозом верхнего отдела пищеварительного тракта продолжает изучаться и сегодня. Цель исследования. Изучить уровень цитокинов IL‑1β, IL‑4, IL‑6, IL‑8 и ФНО-α у пациентов гастроэнтерологического профиля с кандидозом верхнего отдела пищеварительного тракта и сопоставить полученные данные с показателями адгезивных свойств буккальных эпителиоцитов к Candida albicans в зависимости от глубины поражения слизистой оболочки. Материалы и методы. Исследование проведено на буккальных эпителиоцитах 66 пациентов, которые по результатам микробиологического исследования соскоба с языка и биоптатов пищевода и желудка распределены на три группы. Первая группа (1) — ​31 пациент с орофарингеальным кандидозом и поверхностным ростом грибов в биоптатах, из них 1А подгруппа — 8 лиц с поверхностным ростом, вторая группа (2) — ​25 больных с инвазией грибов в слизистую оболочку, третья группа (3) — ​10 человек без орофарингеального кандидоза и без роста грибов. Результаты. Показано, что среднее значение индекса адгезии буккальных эпителиоцитов было в 1,3 и 1,6 раза выше во 2 группе по сравнению с 1 группой и 1А подгруппой (р < 0,05 и р < 0,05 соответственно). У обследованных пациентов значительно снижен уровень IL‑4 (р < 0,001), на фоне которого в 1 и 2 группах наблюдается существенное повышение уровня IL‑8 ​(р < 0,01 и р < 0,001), и в 1 группе — ​IL‑1β (р < 0,05). Пациентов 1А подгруппы отличает более высокий уровень IL‑6 и ФНО-α по сравнению со 2 группой  (р < 0,05 и р < 0,05 соответственно). Повышение свойства буккальных эпителиоцитов к адгезии Candida albicans прямо коррелирует с уровнем IL‑8 и обратно — ​с уровнем IL‑4, а в зависимости от глубины поражения слизистой оболочки имеет разнонаправленные взаимосвязи с IL‑6 и ФНО-α. Таким образом, характер течения инфекционного процесса зависит от свойства буккальных эпителиоцитов к адгезии Candida albicans, которое связано с особенностями цитокинового статуса пациентов.

The role of buccal epithelial cells in candidiasis development and the interrelation with peculiarities of cytokine balance in patients with candidiasis of the upper digestive tract continues to be studied today. The aim of the investigation. To study levels of cytokines interleukin‑1β (IL‑1β), IL‑4, IL‑6, IL‑8 and tumor necrosis factor α (TNF-α) in gastroenterological patients with candidiasis of the upper digestive tract and to compare obtained data with indices of buccal epithelial cells ability to the adhesion of reference strain of Candida albicans depending on the depth of the damage of the mucosa. Materials and methods. The study was done on buccal epithelial cells from 66 patients, who were divided into three groups according to the results of microbiological investigation of the scrape from the tongue and biopsy materials of the esophagus and the stomach. The first group (1) — ​31 patients with oropharyngeal candidiasis and superficial growth of fungi in biopsy materials, of them 1А subgroup — 8 people with superficial growth, the second group (2) — ​25 patients with fungi invasion in the mucos, the third group (3) — ​10 individuals without oropharyngeal candidiasis and without the growth of fungi. Results. It was demonstrated that the average index of adhesion of buccal epithelial cells was 1.3 and 1.6 higher in group 2 compared with subgroup 1 and 1A (р < 0.05 and р < 0.05 correspondingly). Examined patients had a significantly decreased level of IL‑4 (р < 0.001), on the background of which in groups 1 and 2 there was a significant increase of IL‑8 level (р < 0.01 and р < 0.001), and in group 1 — ​of IL‑1β (р < 0.05). Patients of the 1А subgroup had a significantly higher level of IL‑6 and TNF-α as compared to group 2  (р < 0.05 and р < 0.05 respectively). The increase of buccal epithelial cells ability to adhesion of Candida albicans has the direct correlation with the level of IL‑8 and inverse one — with the level of IL‑4, and depending on the depth of mucosal lesions has a multidirectional relationship with the level of IL‑6 and TNF-α. Conclusions. The nature of the infectious process depends on the ability of buccal epithelial cells of patients to the adhesion of Candida albicans, which is associated with peculiarities of the cytokine status of patients.


Keywords

кандидоз, слизова оболонка, цитокіни, адгезія, букальні епітеліоцити.

кандидоз, слизистая оболочка, цитокины, адгезия, буккальные эпителиоциты.

candidiasis, mucosa, cytokines, adhesion, buccal epithelial cells.

Статтю опубліковано на с. 14-20

 

Вступ

Останніми роками продовжують розширюватися знання щодо механізмів ініціації каскаду імунних взаємодій між макроорганізмом та Candida albicans, при цьому значна увага приділяється імунореактивним властивостям епітеліальних клітин, що відіграють важливу роль у формуванні імунної відповіді. Відомо, що слизова оболонка містить резидентні імунні клітини, що включають дендритні клітини, макрофаги, Т-клітини, та є активним і есенціальним елементом системи вродженого імунітету, а до складу епітеліальних клітин входять такі антимікробні пептиди, як дефензини, кателіцидини та гістатини, що також контролюють ріст Candida albicans [1]. Крім того, вроджений імунітет до Candida albicаns регулюється патерн-розпізнавальними рецепторами, що синтезуються на поверхні епітеліальних клітин, нейтрофілів, ендотеліальних клітин, дендритних клітин, моноцитів/макрофагів тощо. На сьогодні відомо, що серед цих рецепторів лектинові рецептори С-типу (CLRs), нуклеотид-зв’язаний олігомеризаційний домен — ​(NOD)-подібні рецептори (NLRs), але найважливішими для розпізнавання Candida albicans є сімейство Toll-подібних рецепторів (TLRs) [2, 3]. Активація імунної відповіді відбувається після розпізнавання TLRs на поверхні епітеліальної клітини антигенів патогену, наслідком чого є індукція певних цитокінів та хемокінів [4]. Така запальна відповідь активує резидентні імунні ефекторні клітини, зокрема макрофаги, і спрямовує додаткові ефекторні клітини до місця запалення [5]. Серед сімейства TLRs найбільша увага привернута до TLR2 та TLR4, хоча і до сьогодні різні дослідницькі групи демонструють суперечливі дані щодо важливості та ролі кожного з них [6]. Різниця виявлена відносно розпізнавання різних антигенів Candida albicans: наприклад, TLR2 розпізнає фосфоліпоманан, тоді як TLR4 — ​О-пов’язаний манан клітинної стінки гриба, в той час як інші TLRs, серед яких TLR1 та TLR6, відіграють вторинну роль та не здатні істотно впливати на формування антифунгальної резистентності [7]. Щодо характеру експресії TLRs, то здебільшого визначають конституціональні особливості їх синтезу на епітеліальних клітинах [5]. Так, у праці О.А. Лукової in vitro показано, що на нативних клітинах букальних епітеліоцитів (БЕ) від здорових донорів рівень експресії TLR2 був дуже низьким, а загальна кількість клітин, що експресували TLR4, була значно вищою. У хворих із захворюваннями пародонта, напроти, збільшувалась експресія епітеліоцитами TLR2 і зменшувалась — ​TLR4. При цьому стимуляція антигенами гриба епітеліальних клітин здорових осіб зумовлювала збільшення експресії на їх поверхні TLRs, наслідком чого було збільшення адгезії Candida albicans на епітеліоциті, а блокування внутрішньоклітинного шляху активації імунної відповіді призводило до зниження адгезії на них кандид [8]. Іншими дослідженнями in vitro також показано збільшення експресії TLR2 після контакту епітеліоцитів із Candida albicans порівняно з неінфікованими клітинами [9]. Результатом активації епітелію є індукція ефекторних імунних молекул, таких як інтерлейкіни (IL) IL‑1α, IL-β, IL‑6, IL‑8, і саме комбінація синтезованих цитокінів визначає подальшу спрямованість імунної відповіді за Th1-, Th2- або Th17-залежним шляхом. Поряд із цим такі прозапальні цитокіни, як IL‑6, IL‑8 та фактор некрозу пухлини альфа (ФНП-α), є рекрутерами поліморфноядерних нейтрофілів до вогнища інфікування [10]. Важливими є результати досліджень in vitro, які показали, що рівень експресії цитокінів БЕ залежить також від інвазивного потенціалу Candida і посилюється при взаємодії клітини з гіфальними формами грибів, а незначна кількість Candida albicans на поверхні клітин не викликає розвитку імунної відповіді, тобто ефект є «дозозалежним» [11, 12]. Окрім того, характер активації імунної відповіді також залежить від форми гриба. Так, дослідженнями С.А. van der Graaf, M.G. Netea та ін. продемонстровано, що гіфальні форми активують MAP-кіназний шлях, а дріжджові — ​нуклеарний фактор NF-kB, наслідком чого є різний ступінь вираженості прозапальної відповіді [13]. Подібним чином і індукція IL‑1β макрофагами також має залежний від форми гриба характер. Отже, саме можливість оральних епітеліальних клітин розпізнавати коменсальну або патогенну форму Candida albicans є їх фундаментальною функцією, на чому наголошують B. Hebecker зі співавт. [14]. У своєму огляді A. Tuite зі співавт. вказують на важливу роль ФНП-α та IL‑6 у протективній відповіді проти Candida albicans, що було продемонстровано у дослідженнях на ФНП-α-/IL‑6-мишах у експерименті з низьковірулентними штамами [15]. В іншому огляді R.B. Ashman зі співавт. вказують на роль IL‑4 для протективного ефекту, але лише при оральному кандидозі, тоді як для системного кандидозу підвищення рівня цього цитокіну мало несприятливі наслідки в експерименті [16]. Декілька досліджень присвячені вивченню цитокінового балансу у хворих на кандидози in vivo, які показали, що після хіміотерапевтичного лікування у хворих на гемобластози збільшення контамінації Candida albicans супроводжувалось зниженням синтезу IL‑6 і підвищенням продукції IL‑8 [17]. У праці В.А. Железняк вивчено рівень цитокінів у слині хворих на кандидоз слизової оболонки порожнини рота та показано підвищення рівня IL‑1β, IL‑4, ФНП-α та ІФН-γ [18]. З іншого боку, бар’єрна функція слизової оболонки залежить і від швидкості проліферації та диференціювання епітеліальних клітин, процесів, що порушуються через вплив подразнюючих факторів, при деяких захворюваннях, та регулюються, у свою чергу, низкою біологічно активних речовин, таких як епідермальний фактор росту (EGF) та цитокіни IL‑1, IL‑6, TGF-β [19]. Так, додавання до БЕ IL‑6 значно зменшувало кількість TLR2-позитивних клітин та підвищувало TLR4 [8]. Ці дані свідчать про остаточну невизначеність характеру цитокінового балансу у хворих на кандидози слизової оболонки верхнього відділу травного тракту та взаємозв’язку його змін зі здатністю БЕ хворих до адгезії Candida albicans, що і стало метою нашого дослідження.
Мета дослідження: визначити стан цитокінового балансу за рівнем IL‑1β, IL‑4, IL‑6, IL‑8 та ФНП-α у хворих гастроентерологічного профілю з кандидозом верхнього відділу травного тракту та порівняти отримані дані з показниками здатності БЕ до адгезії референтного штаму Candida albicans залежно від глибини ураження слизової оболонки.

Матеріали та методи

Дослідження проведено на БЕ, отриманих від 66 пацієнтів, які за результатами мікробіологічного дослідження зскрібка з язика та біоптатів слизової оболонки стравоходу та шлунка розподілені на три групи. Першу (1) групу становив 31 пацієнт із IV ступенем масивності обсіменіння (СМО) грибами Candida albicans у зскрібку з язика, тобто орофарингеальним кандидозом (ОФК) та поверхневим ростом грибів у біоптатах. До складу другої (2) групи включено 25 хворих, у яких при мікробіологічному дослідженні виявлений інвазивний ріст грибів у біоптатах. Третя група (3) — ​10 осіб без виявлення грибів у зскрібку з язика та біопсійному матеріалі. Середній вік пацієнтів у 1 групі становив (47,0 ± 12,2) року, у 2 групі — ​(50,6 ± 15,2) року, у 3 групі — ​(46,3 ± 13,3) року. Технологія проведення мікробіологічного дослідження біоптатів дозволила відокремити у 1 групі пацієнтів із поверхневим кандидозом і виділити підгрупу 1А — ​8 осіб для подальшого порівняння з пацієнтами 2 групи та визначення факторів, що сприяли б інвазії грибів у слизову оболонку. Середній вік пацієнтів цієї підгрупи був (43,7 ± 13,2) року. Із дослідження виключали ВІЛ-інфікованих хворих і тих, яким менше ніж за 4 тижні до обстеження проводили антибактеріальну терапію. Адгезію референтного штаму Candida albicans (АТСС 10231 = ССМ 885 — ​653 = IMI 973, родослів’я штаму ГІСК, 1985 = ССМ, 1980) на БЕ обстежених пацієнтів вивчали за стандартною методикою під світловим мікроскопом за допомогою таких показників: 1) середній показник адгезії мікроорганізмів референтного штаму на БЕ (СПАБЕ) — ​середня кількість мікробів, що прикріпилися до одного епітеліоциту, при підрахунку не менш як 25 епітеліоцитів; 2) коефіцієнт участі БЕ в адгезивному процесі (КБЕ) — ​відсоток епітеліоцитів, що мають на своїй поверхні адгезовані мікроби; 3) індекс адгезивності мікроорганізму референтного штаму до БЕ (ІАМБЕ) — ​середня кількість мікробних клітин на одному епітеліоциті, що беруть участь в адгезивному процесі, та обчислювали за формулою:
ІАМБЕ = СПАБЕ • 100/КБЕ.
Здатність епітеліоцитів до адгезування Candida albicans оцінювали як відсутню при ІАМБЕ, меншому за 1,75, низьку — ​при значенні ІАМБЕ від 1,76 до 2,5, середню — ​від 2,51 до 4,0, а при ІАМБЕ вище за 4,0 здатність оцінювалась як висока. Вміст ІL‑1β, ІL‑4, ІL‑6, ІL‑8, ФНП-α визначали у сироватці крові хворих методом кількісного імуноферментного аналізу за допомогою діагностичних тест-систем (ЗАТ «Вектор-Бест», Росія) відповідно до інструкції виробника. До групи контролю увійшли 15 практично здорових осіб, середній вік яких становив (39,1 ± 1,1) року. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою програм Excel Microsoft Office 2010 та ліцензійної версії Statistica 12 із застосуванням методів варіаційної статистики. Оцінку вірогідності відмінностей якісних ознак у групах проводили з використанням критерію χ2. При відхиленні вихідних характеристик від параметрів нормального розподілу використовували непараметричний критерій Манна — ​Уїтні. Статистична значимість різниці оцінювалась на рівні, не нижчому 95,0 % (ризик помилки р < 0,05). Кореляційний аналіз проводили за Пірсоном і Спірменом (залежно від того, в яких шкалах були виражені дані).

Результати та обговорення

Важливість розгляду цитокінового статусу пацієнтів, який є основним із компонентів, що регулюють майже всі етапи імунологічної відповіді на патоген, є беззаперечною. Результати аналізу вмісту цитокінів, узяті нами до вивчення, наведені у табл. 1.
Так, рівень ФНП-α, що синтезується активованими клітинами Th1-типу і відіграє важливу роль у формуванні гострої запальної реакції, стимулюючи синтез гострофазових протеїнів, у пацієнтів усіх трьох груп був рівним, коливався у широких межах і вірогідно від рівня контролю не відрізнявся.
Рівень іншого прозапального цитокіну IL‑1β, який належить до гострофазових білків та є фактором системи вродженого імунітету, був підвищеним у 1 групі в 4,2 раза порівняно з контролем (р < 0,05), але вірогідно не відрізнявся від значень 2 та 3 груп, хоча і перевищував їх середні значення у 2,6 та 2,5 раза відповідно. Кореляційний аналіз продемонстрував наявність прямого зв’язку вмісту IL‑1β як із наявністю Candida albicans на поверхні слизової оболонки стравоходу (r = 0,463; р = 0,030), так і з якісною та кількісною характеристикою інвазивного росту грибів у цьому локусі (r = 0,338; р = 0,034 та r = 0,504; р = 0,009).
Для аналізу імунного статусу при кандидозі важливим є вивчення рівня прозапального цитокіну IL‑8, який належить до групи хемокінів; його завданням є посилення адгезії нейтрофілів, макрофагів, еозинофілів до ендотелію, індукція їх трансендотеліальної міграції до вогнища ураження та стимуляція фагоцитозу. Синтез IL‑8 є індуцибельним, відбувається у макрофагах, лімфоцитах, епітеліальних клітинах, клітинах епідермісу, фібробластах під впливом антигенів, ФНП-α та IL‑1β. У нашому випадку ми спостерігаємо підвищення активності IL‑8 в обох групах із ОФК і поверхневим кандидозом та інвазією грибів у слизову оболонку, очевидно, незалежно від рівня ФНП-α та IL‑1β, оскільки рівень останніх був або незмінним — ​для ФНП-α, або зміненим незначно для такої надмірної активації — ​IL‑1β. Концентрація IL‑8 у 1 та 2 групах була майже у 2,7 та 2,8 раза вищою порівняно з контролем  (р < 0,01 та p < 0,01 відповідно). У 3 групі рівень цього цитокіну коливався у широких межах, що не надало йому вірогідності при порівнянні ані з контролем, ані з групами хворих на кандидоз. Підвищення рівня IL‑8 супроводжувалося зниженням як ступеня росту Candida albicans у біоптатах тіла шлунка (r = –0,782; р = 0,002), так і їх концентрації у шлунковому соку (r = –0,432; р = 0,045). Іншим цитокіном, що також належить до прозапальних, є IL‑6. Синтез його відбувається у зоні запалення макрофагами, Т- і В-лімфоцитами, ендотеліальними клітинами. У свою чергу, він сам стимулює синтез прозапальних білків, активує CD4+ і CD8+ та здатний індукувати адаптивну імунну відповідь за Th17-типом. У наших пацієнтів змін рівня IL‑6 на противагу збільшенню IL‑8 не відбувалося: його концентрація не відрізнялася ані від рівня контролю, ані між групами. Рівень протизапального цитокіну IL‑4, так званого В-клітинного стимулюючого фактора, що продукується активованими клітинами Th2-типу, у пацієнтів усіх трьох груп був зниженим у 3,0; 3,3 та 3,0 раза у 1, 2 та 3 групі (р < 0,001, р < 0,001 та р < 0,001 відповідно). З IL‑4 зворотно корелює СМО грибами Candida у зскрібку з язика (r = –0,392; р = 0,015).
Цікаві відмінності автори виявили, аналізуючи зміни цитокінового статусу в 1А підгрупі пацієнтів із поверхневим кандидозом слизової оболонки верхнього відділу шлунково-кишкового трату, результати якого подані на рис. 1.
З наведених даних випливає, що рівень прозапального ФНП-α у пацієнтів із поверхневим кандидозом був істотно підвищеним порівняно з контролем у 6,2 раза (р < 0,01) та у 5,9 раза порівняно з хворими на інвазію грибів у слизову оболонку (р < 0,05). Концентрація IL‑1β була підвищеною, але коливалася у надто широких межах. Значно підвищеним був і рівень IL‑8, що перевищував такий у контролі в 6,8 раза (р < 0,01) та у групі з інвазією — ​у 2,4 раза (р < 0,05). Особливістю пацієнтів цієї підгрупи є у 4,5 раза більша індукція синтезу IL‑6 порівняно з контролем (р < 0,05) та у 4,2 раза при порівнянні групи пацієнтів з інвазивним кандидозом (р < 0,05), причому рівень IL‑6 пов’язаний із рівнем ФНП-α, що доведено прямою кореляцією між цими цитокінами (r = 0,496; р < 0,001). Як і в інших групах, у 1А підгрупі підвищення активності IL‑4 не відбувалося, порівняно з контролем його вміст був зниженим у чотири рази (р < 0,001).
Здатність БЕ обстежених хворих до адгезії референтного штаму Candida albicans оцінювалася за інтегральним показником — ​ІАМБЕ, розподіл характеристик якого по групах та у 1А підгрупі поданий на рис. 2.
Відповідно до наведених даних, у групах хворих з орофарингеальним і поверхневим кандидозом, підгрупі з поверхневим кандидозом та з інвазивним кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту виявляли у близько 70,0 % випадків БЕ з високою здатністю до адгезії Candida albicans, тоді як у пацієнтів при виявленні грибів такі значення ІАМБЕ були характерними лише для п’ятої частини обстежених. При цьому середнє значення ІАМБЕ було у 1,3 і 1,6 раза вищим у 2 групі порівняно як із 1 групою, так і з 1А підгрупою (р < 0,05 і р < 0,05 відповідно) та у 1,2 раза порівняно з групою без кандидозу ​(р > 0,05) (рис. 3).
Зв’язки рівнів різних цитокінів у сироватці обстежених хворих та ІАМБЕ наведені на рис. 4.
Згідно з отриманими даними, підвищення кількості адгезованих мікроорганізмів на поверхні епітеліоцитів ініціює підвищення синтезу прозапального цитокіну IL‑8, а зниження рівня протизапального IL‑4, що реєстрували в обстежених пацієнтів, також асоціюється зі збільшенням здатності БЕ до адгезії Candida albicans. Подальший аналіз показав різноспрямований вплив IL‑6 на ІАМБЕ. Так, у групі пацієнтів з ОФК і поверхневим кандидозом підвищення рівня IL‑6 зменшувало адгезивну здатність БЕ, а у групі з інвазивним кандидозом, навпаки, асоціювалося з підвищенням цього показника. Різноспрямованість впливу залежала від синтезу ФНП-α, рівень якого, як показано вище, був пов’язаний з активацією IL‑6, та концентрація якого підвищувалася у пацієнтів з поверхневим кандидозом. Отже, беручи до уваги все вищевикладене, ми можемо дійти висновку, що стимульована IL‑8 активація синтезу ФНП-α з підвищенням рівня IL‑6 зменшує надмірну адгезію патогену на поверхні БЕ, що є позитивним для перебігу інфекційного процесу, пов’язаного із впливом Candida albicans. І навпаки, відсутність активації цих цитокінів зумовлює збільшення адгезивної здатності БЕ, що за умов зниження дії фагоцитарної ланки вродженого та Т-клітинної ланки адаптивного імунного захисту зумовлює несприятливий перебіг інфекції, проявляється інвазією у слизову оболонку верхнього відділу шлунково-кишкового тракту у хворих із гастроентерологічною патологією (рис. 5).

Висновки

1. У пацієнтів гастроентерологічного профілю з кандидозним ураженням слизової оболонки спостерігається зниження активності IL‑4 при значно підвищеному рівні IL‑8.
2. Пацієнтів із поверхневою формою кандидозу відрізняє вищий рівень ФНП-α та IL‑6 порівняно з хворими із більш глибоким ураженням Candida albicans слизової оболонки.
3. Здатність БЕ до адгезії Candida albicans знаходиться у прямому кореляційному зв’язку з рівнем IL‑8 та у зворотному — ​з рівнем IL‑4, а рівень IL‑6 змінюється залежно від глибини ураження та має різноспрямований вплив на адгезивні властивості БЕ.
4. У цілому отримані дані підтверджують важливість вивчення стану цитокінового балансу у хворих означеної групи для визначення характеру перебігу захворювання.
Перспективами подальших досліджень є вивчення різних факторів сприяння БЕ до адгезії Candida albicans як ключового важеля впливу на розвиток інфекційного процесу.

Bibliography

1. Diamond G. Host Defense Peptides in the Oral Cavity and the Lung: Similarities and Differences / G. Diamond, N. Beckloff, L.K. Ryan // J. Dent Res. — 2008. — ​Vol. 87(10). — ​P. 915-927.

2. An integrated model of the recognition of Candida albicans by the innate immune system / G.N. Mihai, G.D. Brown, B.J. Kullberg [et al.] // Nature Reviews microbiology. — 2008. — ​Vol. 6. — ​P. 67-78.

3. Wang Y. Looking into Candida albicans infection, host response, and antifungal strategies / Y. Wang // Virulence. — 2015. — ​Vol. 6(4). — ​Р. 307-308.

4. The role of pattern recognition receptors in the innate recognition of Candida albicans / N.-X. Zheng, Y. Wang, D.-D. Hu [et al.] // Virulence. — 2015. — № 6 (4). — ​P. 347-361.

5. Expression of interleukin‑8 and its receptor IL‑8RA in chroic hyperplastic candidosis / A. Ali, R. Rautemaa, J. Hietanen [et al.] // Oral Microbiology Immunology. — 2006. — № 21. — ​P. 223-230.

6. Weindl G. Epithelial Cells and Innate Antifungal Defense / G. Weindl, J. Wagener, M. Schaller // J. Dent. Res. — 2010. — ​Vol. 89(7). — ​P. 666-675.

7. Interplay between Candida albicans and the Mammalian Innate Host Defense / S.-C. Cheng, L. A.B. Joosten, B.-J. Kullberg [et al.] // Infection and Immunity. — 2012. — ​Vol. 80, № 4. — ​P. 1304-1313.

8. Лукова О.А. Факторы и условия, регулирующие функциональную активность буккальных эпителиоцитов и их взаимодействие с Candida albicans: дис… канд. биол. наук: 03.03.01, 03.02.03 [текст] / МЗ РФ. — ​Нижний Новгород, 2015. — 131 с.

9. Decanis N. Farnesol promotes epithelial cell defence against Candida albicans through Toll-like receptor 2 expression, interleukin‑6 and human β-defensin production / N. Decanis, K. Savignac, M. Rouabhia // Cytokine. — 2009. — № 45. — ​P. 132-140.

10. Antifungal innate immunity: recognition and inflammatory networks / K.L. Becker, D.C. Ifrim, J. Quintin, M.G. Netea, F.L. van de Veerdonk // Semin Immunopathol. — ​Published online 20 December 2014. — ​doi 10.1007/s00281-014-0467-z.

11. Jayatilake J.A. A Review of the Ultrastructural Features of Superficial Candidiasis / J.A. Jayatilake // Mycopathologia. — 2011. — ​Vol. 171. — ​Р. 235-250.

12. Human epithelial Cells Discriminate between Commensal and Pathogenic Interactions with Candida albicans / T.J. Rast, A.L. Kullas, P.J. Southern [et al.] // PLOSone. — 2016. — ​April 18. — ​doi: 10.1371/journal.pone.0153165.

13. Differential Cytokine Production and Toll-Like Receptor Signaling Pathways by Candida albicans Blastoconidia and Hyphae / C.A.A. van der Graaf, M.G. Netea, I. Verschueren [et al.] // Infection and immunity. — 2005. — ​Vol. 73, № 11. — ​P. 7458-7464.

14. Pathogenicity mechanisms and host response during oral Candida albicans infections / B. Hebecker, J.R Naglik, B. Hube [et al.] // Expert Rev. Anti Infect. Ther. — 2014. — ​Vol. 12(7).

15. Tuite A. Genetic analysis of innate immunity in resistance to Candida albicans / A. Tuite, A. Mullick, P. Gros // Genes and Immunity. — 2004. — № 5. — ​P. 576-587.

16. Innate versus adaptive immunity in Candida albicans infection / R.B. Ashman, C.S. Farah, S. Wanasaengsakul [et al.]. // Immunology and Cell Biology. — 2004. — № 82. — ​P. 196-204.

17. Локальный синтез цитокинов и микробная нагрузка при орофарингеальном кандидозе у больных гемобластозами / Е.Ю. Данилова, Н.В. Шабашова, Е.В. Фролова [с соавт.] // Проблемы медицинской микологии. — 2015. — ​Т. 17, № 1. — ​С. 8-13.

18. Железняк В.А. Антиоксидантная терапия в комплексном лечении кандидоза полости рта: автореф. дис… канд. мед. наук: 14.01.14. — ​М., 2010. — 26 с.

19. Шабашова Н.В. Местный иммунитет и микробиота ротовой полости (обзор) / Н.В. Шабашова, Е.Ю. Данилова // Проблемы медицинской микологии. — 2015. — ​Т. 17, № 4. — ​С. 4-13.

Similar articles

Дисбаланс агресивних та протекторних факторів у хворих із гастродуоденальною патологією, асоційованою з кандидозною інфекцією
Authors: Мосійчук Л.М., Руденко А.І., Петішко О.П., Демешкіна Л.В. - ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпропетровськ
"Gastroenterology" 2 (48) 2013
Date: 2013.06.18
Categories: Gastroenterology, Infectious diseases
Sections: Clinical researches
Chronic mucocutaneus candidiasis as a primary immunodeficiency in children
Authors: Chernyshova L.I.1., Bondarenko A.V. 1, Volokha A.P.1, Lapiy F.I. 1, Chernyshov V.P.2, Marodi L.3, 1 National Medical Academy of Postgraduate Education named P.L.Shupyk, Kiev, Ukraine, 2 SІ “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology”, 3 University of Debrecen, Hungary
"Child`s Health" 2 (45) 2013
Date: 2013.05.08
Categories: Infectious diseases, Pediatrics/Neonatology, Dermatology
Sections: Specialist manual

Back to issue