Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International journal of endocrinology 7 (79) 2016

Back to issue

Від редактора

Статтю опубліковано на с. 7-9

 

Останнього осіннього дня 2016 року відбулося доленосне засідання уряду, на якому всі десять постанов, винесених на розгляд Міністерством охорони здоров’я, були ухвалені Кабміном. Чи стане це першим кроком, щоб нарешті вивести українську медицину, за висловом Володимира Гройсмана, з коматозного стану, та чого нам слід очікувати у 2017 році?

На думку Павла Ковтонюка, заступника міністра охорони здоров’я та одного з розробників нововведень, найважливішими є дві схвалені концепції: реформи фінансування медицини та розвитку громадського здоров’я. Отже, нам обіцяють тривалий перехід на страхову модель медицини. Україна останньою серед постсоціалістичних держав береться до цієї справи, а досвід країн-першопрохідців свідчить, що перехідний період може тривати понад п’ять років. У МОЗ планують, що процес переходу на нову модель фінансування галузі буде поступовим, тому розраховують на три роки з остаточним запровадженням у 2020-му.
Як обіцяють у Міністерстві охорони здоров’я, жодних додаткових оплат (те, чого найбільше побоюються наші громадяни) не буде. Зміна моделі фінансування відбуватиметься у рамках існуючого бюджету. Передбачається, що із загальних податків буде сформовано страховий пул коштів, які розподілятимуться новим органом — Національною службою здоров’я (яку, до речі, ще мають створити, сподіваючись зробити це до кінця наступного року). У міністерстві також стверджують, що українці не відчують якогось додаткового навантаження й реформа пройде для них непомітно.
Постає логічне запитання: куди ж раніше йшли всi ці кошти? Як зауважив П. Ковтонюк, пoпри тe щo в середньому кожна людина вносить на охорону здоров’я приблизно 1500 грн щороку, витрачаються вони не так успішно, як хотілося б. «Наша мета — спрямувати ці кошти за пацієнтом, а сьогодні вони йдуть за лікарнею, — пояснює П. Ковтонюк. — Держава за радянською традицією витрачає наші кошти на утримання всієї мережі лікарень. На наступний рік це 55 млрд грн. Ми хочемо взяти ці кошти й оплачувати конкретні послуги для конкретних людей. У нас є стаття 49 Конституції, у якій мова йде про те, що вся медична допомога в Україні є безкоштовною. Ми ж запроваджуємо абсолютно чесний механізм».
Не секрет, що медицина в нашій країні хтозна-коли перестала бути безкоштовною: за більшість медичних послуг та ліків українцям доводиться сплачувати із власної кишені. У хаосі між віртуальною безкоштовністю та платною реальністю незрозуміло, що пацієнт може вимагати від держави і що вона насправді гарантує. Нам обіцяють, що у 2017 році ми почнемо рухатися у бік системи правил як для держави, медиків, так і для громадян. Держава затверджує так званий гарантований пакет медичної допомоги, розробкою якого займуться 2017 року. Сьогодні вже відомо, що первинна медична допомога покриватиметься повністю, тому перші кроки страхової медицини вирішили реалізувати починаючи з 2017 року.
Отже, з 2017 року кожен із нас зможе самостійно обрати лікаря первинної ланки (тобто сімейного, терапевта або педіатра) й укласти з ним контракт. Нова концепція передбачає, що пацієнти обиратимуть собі лікаря незалежно від свого місця проживання, тобто скасовується географічна прив’язка. Крім того, громадяни матимуть право укласти контракт на один рік із одним сімейним лікарем на обслуговування всіх членів родини або окремо з терапевтом для дорослих та педіатром для дітей. У новоствореній системі за кожною людиною буде встановлений унікальний код, після чого лікарю за пацієнта держава заплатить певну суму коштів, яка, за підрахунками МОЗ, у середньому становитиме 210 грн на людину на рік. Якщо контракт з одним пацієнтом гарантує лікарю таку суму на рік, при допустимому максимумі дві тисячі пацієнтів лікар отримає 35 тис. грн на місяць. Та радіти за українських лікарів завчасно: більшість із них поки що розгублені, адже немає повної конкретики щодо того, чим вони лікуватимуть, як діагностуватимуть тощо. Питання ці не зайві, адже держава планує на первинному рівні лікувати 80 % всіх громадян. Постає ще одна проблема: якщо в містах лікарів удосталь, то в сільській місцевості вибору часто немає, як і самого лікаря. 
У гарантований державою пакет медичної допомоги входитиме забезпечення певними лікарськими препаратами. Зокрема, з 1 квітня 2017 року передбачається розпочати програму реімбурсації (відшкодування) препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу, бронхіальної астми. В Україні вже була спроба реімбурсації — програма з артеріальної гіпертензії. Її особливо добре пам’ятають в аптеках, яким досі не повернули вартість ліків, отриманих пацієнтами. 
Наразі список ліків, що підпадають під реімбурсацію, формується не за комерційною назвою, а за діючою речовиною. Пацієнт не повинен бути обмеженим у виборі ліків, у цьому вся філософія реімбурсації: найдешевший лікарський засіб зі списку можна взяти безкоштовно, а за дорожчий — доплатити різницю.
Із 1 січня 2017 року планується запровадити новий механізм формування цін на лікарські препарати, отже, нам вкотре обіцяють позитивні зміни на аптечних цінниках. Уведення зовнішнього та внутрішнього референтного ціноутворення можна вважати доброю новиною і наступом на корупцію. Ціни на ліки в Україні визначатимуться, виходячи із середньої ціни у референтних країнах: вони не повинні бути вищими (не секрет, що в багатьох країнах ліки коштують значно дешевше, ніж у наших аптеках). У майбутньому це допомогло б уникнути нещодавно оприлюдненої ситуації, коли одна обласна державна адміністрація купила інсулін за 400 грн, а друга той самий інсулін того ж виробника — за 830 грн.
У міністерстві акцентують, що основою медичної реформи в Україні є насамперед уведення уніфікованих медичних протоколів. Уляна Супрун зазначила, що наразі міністерство розглядає європейські, американські, канадські та південноафриканські протоколи, які є доступними для нас. «Потрібно розуміти, що протоколи — це не якась спеціальна апаратура чи специфічні ліки. Це алгоритм дій, як ми маємо лікувати пацієнтів. Ми не мусимо адаптуватися до якихось українських реалій, оскільки наші діти не хворіють по-іншому, ніж діти Франції чи Німеччини, але вони повинні отримувати ту саму допомогу, яка базується на доказовій медицині», — вважає в.о. міністра охорони здоров’я. Крім того, найближчим часом міністерством буде надано методику формування госпітальних округів, а на місцях плануватимуться й округи, і мережа навколо них.
У міністерстві стверджують, що вивчили міжнародний досвід і вибрали найбільш придатну для України модель. У свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з охорони здоров’я Ольга Богомолець відзначає, що для реформування системи охорони здоров’я, зокрема, необхідне впровадження європейських стандартів лікування, без яких неможливий подальший розрахунок вартості медичної послуги, проведення індивідуального ліцензування лікарів. А що ж обіцяє бюджет 2017 року? На охорону здоров’я виділяється 2,7 % ВВП, при тому що ВООЗ і ЄС рекомендують не менше 5 %... Безумовно, ухвалені постанови необхідні для кроку вперед. Вектор заданий правильний, а от інструментів для реалізації поки що немає. Але їх обіцяють встигнути розробити до кінця 2016 року. Усе ж хочеться бути оптимістом.
Вітання читачам з південної столиці Казахстану — Алмати! У грудні 2016 року країна відзначає 25-річчя незалежності. 16 грудня 1991 року був ухвалений закон про незалежність Казахстану. Таким чином, Казахстан останнім вийшов зі складу СРСР. Широка і безкрайня казахська земля. За територією Казахстан посідає дев’яте місце у світі й може вмістити п’ять Францій або дев’яносто дев’ять Бельгій. У ньому мешкають 16 млн людей понад 130 національностей. 
У світлі загострення фінансових проблем у Єврозоні інвестори все частіше звертають погляд на країни, що розвиваються. На думку експертів, гроші варто вкладати у країни, які багаті ресурсами й активно диверсифікують свої економіки. Особливе місце серед таких держав займає Казахстан. 
Республіка Казахстан за 25 років свого суверенітету не раз зуміла голосно заявити про себе. Передусім йдеться про політичні ініціативи — відмову від ядерної зброї, у числі перших історичних рішень стало питання закриття Семипалатинського ядерного полігону. 
Однак і у світовій економічній системі Казахстан займає особливе місце. Країна володіє значними запасами вуглеводнів і твердого палива, входить у першу десятку країн світу за розвіданими запасами вугілля й нафти. Казахстан займає перше місце у світі з видобутку урану й друге за його запасами (приблизно п’ята частина від загальносвітових). Казахстану належить перше місце у світі за розвіданими запасами цинку й вольфраму, друге — срібла, свинцю й урану, третє — міді та флюоритів, четверте — молібдену, шосте — золота. 
Сьогодні інвестори розглядають Казахстан як один із найперспективніших ринків. Важливу роль у забезпеченні його економічного розвитку відіграють природні багатства, проте країна рухається в напрямку диверсифікації економіки, знижуючи тим самим свою залежність від видобувних галузей. Це означає, що Казахстан може увійти до групи країн із високим рівнем доходу на душу населення за класифікацією Світового банку. Важливу роль у залученні іноземних інвестицій відіграє політична стабільність у країні. Створення сприятливого інвестиційного клімату — одне з основних завдань державної політики. Важливим фактором інвестиційної привабливості Казахстану є комфортний бізнес-клімат, який визначається економічною й політичною стабільністю, сприятливим законодавством, державними заходами підтримки інвестицій. 
Читачам журналу в переддень 2017 року насамперед бажаю поважати один одного. Поважати вибір, віру, історію, поважати погляди, працю інших, поважати природу, своє місто і свою країну, якою б вона нам не здавалася зараз. Поважати — це означає бути відповідальними у вчинках. Згадати спочатку про свої обов’язки і права інших, а не навпаки. Давайте просто залишатися людьми!
Головний редактор
професор Володимир Іванович Паньків

Similar articles

Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я України, підготовлена робочою групою з питань реформи фінансування охорони здоров’я при МОЗ України Лютий 2016
Authors: Ігор Перегінець, Леся Карпінська, Володимир Якубівський, Анжела Купліванчук, Василь Кравченко, Сергій Діденко, Катерина Косенко, Володимир Рудий, Нінель Кадирова, Юрій Джигир, Катерина Майнзюк, Павло Ковтонюк, Сергій Марченко, Наталія Рябцева, Олександр Жигінас, Віктор Галайда, Наталія Пасько, Наталія Дацюк (1)
"News of medicine and pharmacy" 1 (561) 2016
Date: 2016.03.03
Sections: News, Legal advice
Шляхи подолання демографічної та медичної кризи в Україні через систему сучасного реформування
Authors: ПРОКОПЧУК О.Л., лікар вищої категорії, дипломований спеціаліст із соціальної медицини та охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я
ПАВЛЕНКО О.І., к.м.н., завідувач лабораторії промислових аерозолів Українського НДІ промислової медицини

"News of medicine and pharmacy" 9 (542) 2015
Date: 2015.10.02
Sections: Medicine. Doctors. Society

Back to issue