Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." 3 (23) 2016

Back to issue

Українська версія FRAX: ​від створення до валідизації

Authors: Поворознюк В.В.(1), Григор’єва Н.В.(1), Kanis J.A.(2), McCloskey E.V.(2), Johansson H.(2)
(1) — Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Центр метаболічних захворювань кісток, Медична школа Університету Шеффілда, м. Шеффілд, Великобританія

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

FRAX® — ​метод (алгоритм) оцінки 10-річного ризику переломів стегнової кістки та інших основних остеопоротичних переломів, до яких відносять переломи стегнової, променевої, плечової кісток й клінічно значущі переломи тіл хребців, в осіб віком 40 років і більше. Алгоритм розроблений на підставі використання показників віку, індексу маси тіла й різних клінічних факторів ризику переломів із врахуванням показника мінеральної щільності кісткової тканини шийки стегнової кістки або без нього. На сьогодні алгоритм FRAX включений у більшість європейських та американських рекомендацій щодо профілактики й лікування остеопорозу. Стаття присвячена результатам розробки й адаптації української моделі FRAX. У червні 2016 року завдяки співробітникам Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу та ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» з’явилась можливість заповнювати опитувальник українською мовою, а в жовтні завдяки авторам статті на офіційному інтернет-ресурсі FRAX з’явилася нова українська модель. Її створення базується на результатах епідеміологічних досліджень, проведених останніми роками членами Української асоціації остеопорозу, співробітниками Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу за підтримки Української асоціації травматологів-ортопедів (зокрема у м. Вінниці (1997–2002) та м. Ужгороді і Вінницькому районі (дослідження СТОП, 2011–2012)). Українська модель FRAX є першою вітчизняною моделлю прогнозування ризику основних остеопоротичних переломів й переломів стегнової кістки. Вона створена на основі оригінальної методики FRAX, яка була розроблена співробітниками Центру метаболічних захворювань кісток при ВООЗ. Усе вищезазначене робить українську модель FRAX® унікальною методикою для оцінки ризику остеопоротичних переломів та обґрунтовує необхідність широкого її впровадження в клінічну практику.

FRAX® — ​метод (алгоритм) оценки 10-летнего риска переломов бедренной кости и других основных остеопоротических переломов, к которым относят переломы бедренной, лучевой, плечевой костей и клинически значимые переломы тел позвонков, у лиц в возрасте 40 лет и старше. Алгоритм разработан на основе использования показателей возраста, индекса массы тела и различных клинических факторов риска переломов с учетом показателя минеральной плотности костной ткани шейки бедренной кости или без него. На сегодняшний день алгоритм FRAX включен в большинство европейских и американских рекомендаций по профилактике и лечению остеопороза. Статья посвящена результатам разработки и адаптации украинской модели FRAX. В июне 2016 года благодаря сотрудникам Украинского научно-медицинского центра проблем остеопороза и ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины» появилась возможность заполнять опросник на украинском языке, а в октябре благодаря авторам статьи на официальном интернет-ресурсе FRAX появилась новая украинская модель. Ее создание базируется на результатах эпидемиологических исследований, проведенных в последние годы членами Украинской ассоциации остеопороза, сотрудниками Украинского научно-медицинского центра проблем остеопороза при поддержке Украинской ассоциации травматологов-ортопедов (в частности, в г. Виннице (1997–2002) и г. Ужгороде и Винницком районе (исследование СТОП, 2011–2012)). Украинская модель FRAX является первой отечественной моделью прогнозирования риска основных остеопоротических переломов и переломов бедренной кости. Она создана на основе оригинальной методики FRAX, разработанной сотрудниками Центра метаболических заболеваний костей при ВОЗ. Все вышесказанное подтверждает уникальность украинской модели FRAX® в оценке риска остеопоротических переломов и обосновывает необходимость широкого ее внедрения в клиническую практику.

FRAX® is an algorithm that computes 10-year probability of hip fracture and major osteoporotic fractures (hip, humerus, wrist fractures and clinical vertebral fractures) in patients aged 40 years and older. These probabilities are calculated based on age, body mass index and several clinical risk factors with or without the inclusion of bone mineral density at the femoral neck. Today, FRAX algorithm is included in most European and American recommendations for the prevention and treatment of osteoporosis. This article describes the results of the development and adaptation of a Ukrainian model of FRAX. In June 2016, this questionnaire became available in Ukrainian language thanks to the staff of Ukrainian Scientific-Medical Center of Osteoporosis and SI «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of NAMS Ukraine». In October 2016, thanks to the authors of this article, Ukrainian model was launched on the official FRAX website. This model was created on the basis of some epidemiological studies conducted in recent years by the members of the Ukrainian Association of Osteoporosis and Ukrainian-Scientific Medical Center of Osteoporosis supported by Ukrainian Association of Traumatologists and Orthopedists (particularly, in Vinnytsia (1997–2002) and Uzhhorod, and Vinnytsia region (STOP study, 2011–2012)). Ukrainian model of FRAX is the first domestic model of 10-year probability prediction, with risk of major osteoporotic fracture and hip fracture in mind. It was created using the original FRAX methodology, which was developed by the World Health Organization Collaborating Centre for Metabolic Bone Diseases. Its development provides the opportunity for its broad implementation in clinical practice.


Keywords

10-річна ймовірність; FRAX; остеопоротичні переломи; перелом стегнової кістки; остеопороз; фактори ризику

10-летняя вероятность; FRAX; основные остеопоротические переломы; перелом бедренной кости; остеопороз; факторы риска

10-year fracture probability; FRAX; osteoporotic fractures; hip fracture; osteoporosis; risk factors

Статтю опубліковано на с. 5-14

 

Коментар до статті «Українська версія FRAX: ​від створення до валідизації»

Від редакції
На сьогодні продемонстровано, що показник мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) є важливим, проте не єдиним критерієм у визначенні ризику остеопоротичних переломів. У деяких хворих переломи можуть виникати на тлі остеопенії чи нормальних показників МЩКТ, тому тепер велику роль приділяють іншим факторам, що визначаються як чинники ризику остеопорозу та остеопоротичних переломів.
FRAX — ​метод (алгоритм) оцінки 10-річного ризику переломів стегнової кістки та інших основних остеопоротичних переломів, до яких відносять переломи стегнової, променевої, плечової кісток, клінічно значущі переломи тіл хребців, у чоловіків і жінок старше 40 років. Цей алгоритм розроблений на підставі використання показників віку, індексу маси тіла та різних клінічних факторів ризику переломів із дослідженням показника МЩКТ шийки стегнової кістки або без нього.
Цінність алгоритму FRAX полягає в тому, що визначення ризику переломів можливо з використанням двох методик: одна з них передбачає врахування показника МЩКТ шийки стегнової кістки, що може бути отриманий тільки за результатами двофотонної рентгенівської денситометрії (ДРА), яка, на жаль, не завжди доступна в широкій клінічній практиці, друга передбачає розрахунок ризику з використанням показника індексу маси тіла (не передбачає використання показника МЩКТ і, відповідно, проведення ДРА). Використання другої методики дозволило значно розширити можливості лікування остеопорозу, оскільки для прийняття рішення про початок антиостеопоротичної терапії на сьогодні не обов’язково проведення ДРА.
Алгоритм FRAX передбачає кількісну оцінку сумарного ризику на підставі математичного аналізу вже наявних факторів ризику остеопорозу, проте комбінація факторів ризику в моделі FRAX — ​не проста сумація їх впливу, оскільки кожен фактор має своє клінічне значення, і його включення в схему може значною мірою впливати на результати.
На сьогодні алгоритм FRAX включений у більшість європейських та американських рекомендацій щодо профілактики й лікування остеопорозу. У цих рекомендаціях запропоновані цільові значення методики для лікування остеопорозу залежно від країни проживання й відзначено, що алгоритм FRAX не має на меті «підмінити» значення показників МЩКТ, а необхідний для розширення можливостей антиостеопоротичної терапії в пацієнтів із ризиком остеопорозу.
В Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу з 2009 року алгоритм FRAX активно використовується в оцінці ризику остеопоротичних переломів.
2016 рік відзначив новий крок для України у використанні FRAX. У червні цього року завдяки співробітникам Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу та ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» з’явилась можливість заповнювати опитувальник українською мовою, а в жовтні — ​на офіційному інтернет-ресурсі FRAX з’явилась нова українська модель. Створення нової моделі зумовлено результатами численних епідеміологічних досліджень, проведених останніми роками в Україні (зокрема, у м. Вінниці (1997–2002) та м. Ужгороді і Вінницькому районі (дослідження СТОП, 2011–2012)), які отримали гідну оцінку Міжнародного фонду остеопорозу (IOF). Дослідження проводились Українською асоціацією остеопорозу, Українським науково-медичним центром проблем остеопорозу при підтримці Української асоціації травматологів-ортопедів.
Українська модель інструмента FRAX є першою вітчизняною моделлю прогнозування основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки. Вона створена на оригінальній методиці FRAX, що була розроблена на результатах багатьох незалежних когорт. Усе вищезазначене вказує на те, що українська модель інструмента FRAX є унікальною методикою для оцінки ризику переломів, та обґрунтовує необхідність широкого її впровадження в клінічну практику.
Результати проведених епідеміологічних досліджень й дані щодо розробки й впровадження української моделі FRAX були представлені на XVII з’їзді ортопедів-травматологів України (5–7 жовтня 2016 р.) та VI Національному конгресі геронтології та геріатрів України (19–21 жовтня 2016 р.) (авторський колектив — ​Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В., Корж М.О., Страфун С.С., Вайда В.М., Климовицький Ф.В., Форосенко В.С., Власенко Р.О., Kanis J.A., Johansson H., McCloskey E.V.). Пропонуємо ознайомитися з цими результатами читачам нашого журналу.    

Вступ

На сьогодні показано, що остеопороз залишається актуальною медико-соціальною проблемою для суспільства, пов’язаною зі значними медико-соціальними затратами [1–3]. Показник мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) є важливим, проте не єдиним критерієм у визначенні ризику остеопоротичних переломів. У деяких хворих переломи можуть виникати на тлі остеопенії чи нормальних показників МЩКТ, тому на сьогодні велике значення приділяють іншим факторам, що визначаються як чинники ризику остеопорозу та остеопоротичних переломів. Вивчення ролі різних факторів ризику дозволило накопичити велику доказову базу й визначити роль кожного з них у виникненні вертебральних і периферичних переломів [1, 4].
FRAX — ​метод (алгоритм) оцінки 10-річного ризику переломів стегнової кістки та інших основних остеопоротичних переломів, до яких відносять переломи стегнової, променевої, плечової кісток, клінічно значущі переломи тіл хребців, у чоловіків і жінок старше 40 років. Цей алгоритм розроблений на підставі використання показників віку, індексу маси тіла (ІМТ) та різних клінічних факторів ризику (КФР) переломів із дослідженням показника МЩКТ шийки стегнової кістки або без нього [5–8].
При створенні даного алгоритму використовували дані щодо частоти остеопорозу та остеопоротичних переломів у різних країнах світу, включаючи центри Північної Америки, Європи, Азії та Австралії. Розробка алгоритму FRAX складалася з 2 етапів. На першому з використанням оглядів літератури й метааналізів було визначено клінічно значущі фактори ризику переломів, незалежні від показників МЩКТ. Де які із значущих чинників ризику, такі як дефіцит кальцію в раціоні харчування, ризик падінь або рівень вітаміну D, не завжди доступні для визначення в практичній охороні здоров’я, тому й були виключені, інші, цінність яких доведена, але валідність продемонстрована не в усіх дослідженнях, також не включали в аналіз. У подальшому метааналіз проводили, використовуючи результати досліджень 12 когорт із всього світу — ​Австралії (The Dubbo Osteoporosis Epidemiology Study (DOES)), Японії (Hiroshima Study), Європи (European Vertebral Osteoporosis Study (EVOS), European Prospective Osteoporosis Study (EPOS), EPIDOS, Gothenburg Study I і II, Rotterdam Study, Sheffield Study, Kuopio Study у Фінляндії, OFELY Study у Франції), Канади (Canadian Multicentre Osteoporosis Study (CaMos)) та США (Rochester Study). Загальна когорта обстежених становила приблизно 60 000 осіб (250 000 людино-років), що мали близько 5000 переломів. Згодом валідність даного опитувальника апробовували на 11 незалежних когортах із подібним географічним розподілом.
Цінність алгоритму FRAX полягає в тому, що визначення ризику переломів можливо з використанням двох методик: одна з них передбачає врахування показника МЩКТ шийки стегнової кістки, що може бути отриманий тільки за результатами двофотонної рентгенівської денситометрії (ДРА), яка, на жаль, не завжди доступна в широкій клінічній практиці, друга — ​розрахунок ризику з використанням показника ІМТ (не передбачає застосування показника МЩКТ і, відповідно, проведення ДРА). Друга методика дозволяє значно розширити можливості лікування остеопорозу, оскільки для прийняття рішення про початок антиостеопоротичної терапії на сьогодні не обов’язково проводити ДРА.
Алгоритм FRAX передбачає кількісну оцінку сумарного ризику на підставі математичного аналізу вже наявних факторів ризику остеопорозу, проте комбінація факторів ризику в моделі FRAX — ​не проста сумація їх впливу, оскільки кожен фактор має своє клінічне значення, і його включення в схему може значною мірою впливати на результати. За наявності можливості вимірювань МЩКТ шийки стегнової кістки її результати також можуть бути використані для розрахунку показників ризику.
На сьогодні алгоритм FRAX включений у більшість європейських та американських рекомендацій щодо профілактики й лікування остеопорозу [9–11]. У цих рекомендаціях запропоновані цільові значення методики для лікування остеопорозу залежно від країни проживання й відзначено, що алгоритм FRAX не має на меті підмінити значення показників МЩКТ, а необхідний для розширення можливостей антиостеопоротичної терапії в пацієнтів із ризиком остеопорозу (рис. 1).
В Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу з 2009 року алгоритм FRAX активно використовується в оцінці ризику остеопоротичних переломів [12]. При використанні для українських пацієнтів моделей інших країн було встановлено, шо можуть бути застосовані різні моделі, важливим залишається лише визначення референтних даних і критичних значень для лікування пацієнтів [13]. Дані наших досліджень виявили, що ті показники FRAX, які використовують в американських та деяких інших рекомендаціях для початку лікування (20 і більше — ​для всіх остеопоротичних переломів й 3 і більше — ​для переломів стегнової кістки), не можуть бути застосовані для оцінки ризику переломів і початку антиостеопоротичної терапії в українській популяції, оскільки при використанні різних моделей хворих, які потребували лікування, вони значно нижче цільових значень [13]. Крім того, нами розроблені й запропоновані для клінічної практики рекомендації щодо використання австрійської моделі FRAX у чоловіків та жінок української популяції [14].
У 2016 році відзначили новий крок для України у використанні FRAX. У червні цього року завдяки співробітникам Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу та ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» з’явилась можливість заповнювати опитувальник українською мовою, а в жовтні на офіційному інтернет-ресурсі FRAX розмістили нову українську модель (рис. 2). Створення нової моделі зумовлено результатами численних епідеміологічних досліджень, проведених останніми роками в Україні (зокрема, у м. Вінниці (1997–2002) і м. Ужгороді та Вінницькому районі (дослідження СТОП (Cистема реєсТрації Остеопоротичних Переломів), 2011–2012)), що отримали гідну оцінку Міжнародного фонду остеопорозу (IOF). Дослідження СТОП проводилось Українською асоціацією остеопорозу, Українським науково-медичним центром проблем остеопорозу при підтримці Української асоціації травматологів-ортопедів [15, 16].
Тепер опитувальник FRAX розміщений у вільному доступі в Інтернеті (http://www.shef.ac.uk/FRAX) 33 мовами для 62 країн із 68 моделями і становить собою опитувальник, що складається з 12 питань [5, 6]. На сьогодні продовжується робота щодо його адаптації в клінічній практиці й розробки критеріїв для лікування осіб різного віку й статі із різними факторами ризику, супутньою патологією та тих, хто отримує глюкокортикоїди.

Матеріали та методи

З метою оцінки інформативності української моделі FRAX залежно від віку та статі в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу визначено 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки в 957 жінок та 327 чоловіків віком 40–90 років.
У даному дослідженні всім обстеженим виконували рентгенівську денситометрію з визначенням показників МЩКТ у різних ділянках скелета (апарат Prodigy, General Electric). 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів (FRAX-all) і переломів стегнової кістки (FRAX-hip) визначали згідно з двома методиками залежно від показників МЩКТ. Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали за допомогою пакета програм Statistica 7.0.

Результати дослідження

Ми проаналізували зв’язки між показниками ризику всіх остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки із застосуванням двох інструментів FRAX. Продемонстровано, що існує високий кореляційний зв’язок між показниками двох методик як у жінок (рис. 3), так і в чоловіків (для FRAX-all: r = 0,65; p = 0,00001; FRAX-hip: r = 0,49; p = 0,00001) при використанні української моделі FRAX.
Імовірність переломів без оцінки МЩКТ. Проведене нами дослідження встановило показники 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки в українських жінок і чоловіків різного віку. Показано, що 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів, розрахована за українською моделлю FRAX, збільшується з віком у жінок і чоловіків (табл. 1 та рис. 4). Як і очікувалось, ці показники вищі, ніж відповідні для переломів стегнової кістки в усіх вікових групах. Ризик основних остеопоротичних переломів для більшості факторів ризику збільшується до 85 років (крім перелому стегнової кістки в батьків), а в подальшому зменшується, що пов’язано з імовірним впливом рівня смертності в популяції. Кожен з КФР впливає на ймовірність переломів незалежно один від одного (табл. 1).
Також продемонстровано, що ймовірність переломів стегнової кістки збільшується у чоловіків і жінок до 85 років, а потім знижується, як і для показника ймовірності основних остеопоротичних переломів. У чоловіків з переломами стегнової кістки в батьків 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів вірогідно зростає до 90 років (рис. 4), у жінок залишається на тому ж рівні, як і в пацієнток віком 80 років (табл. 1).
Згідно з результатами нашого дослідження, вживання алкоголю було відносно слабким фактором ризику в чоловіків, оскільки воно збільшувало ймовірність основних остеопоротичних переломів з 2,6 до 4,2 %, тоді як у жінок його збільшення в період з 50 до 90 років було відповідно з 3,7 до 8,3 %.
Куріння також було відносно слабким фактором ризику щодо виникнення переломів. У чоловіків віком 50–70 років наявність цього КФР зовсім не збільшувала ризик основних остеопоротичних переломів порівняно з пацієнтами без КФР. Імовірність основних остеопоротичних переломів дещо збільшувалась у віці 80–90 років (до 3,1 та 3,3 % відповідно). У жінок понад 50 років куріння має дещо більший вплив на розвиток як основних остеопоротичних переломів, так і переломів стегнової кістки порівняно з показниками в чоловіків (табл. 1).
Сімейний анамнез переломів стегнової кістки був пов’язаний із найвищим ризиком основних остеопоротичних переломів у чоловіків і жінок (8,1 і 14,0 % відповідно у віці 90 років). Суттєве велике збільшення ймовірності переломів у чоловіків і жінок було пов’язано з наявністю переломів в анамнезі (4,8 і 11,0 % відповідно у віці 80 років). Помірне збільшення ймовірності — ​з наявністю в анамнезі ревматоїдного артриту і тривалим застосуванням глюкокортикоїдів (4,5 і 4,2 % у чоловіків і 10,0 та 10,0 % у жінок відповідно у віці 80 років).
Імовірність переломів з урахуванням показників МЩКТ. Аналіз результатів з урахуванням параметра МЩКТ виявив збільшення ймовірності основних остеопоротичних переломів при зменшенні показників МЩКТ у чоловіків і жінок у будь-якому віці (табл. 2). Подібні результати отримані й щодо показника 10-річної ймовірності перелому стегнової кістки як у чоловіків, так і в жінок.
У жінок при показнику Т від 0 до –3,0 SD 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів зростала з віком до 60 років, а потім зменшувалась. 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів у жінок, розрахована за українською моделлю FRAX, для Т показника –2,5 SD за відсутності будь-яких КФР становила 6,2 % у віці 50 років, незначно зростала до 6,8 % у віці 60 років, а потім знижувалась до 4,3 % у віці 90 років. Зниження показника в старших вікових групах є, мабуть, результатом конкуруючого впливу МЩКТ на рівень смертності.
У чоловіків при будь-яких показниках Т 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів була найвищою у віці 50 років і знижувалась у віковій групі 60-90 років.
При показниках Т –3,5 і –4,0 SD 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів, розрахована за українською моделлю FRAX, поступово зменшувалась з віком у чоловіків і жінок, зокрема, й через більш виражений конкуруючий вплив смертності на ризик переломів. У всіх вікових групах ймовірність переломів була вищою в жінок, ніж у чоловіків. Наприклад, у віці 60 років при показнику Т –2,5 SD ймовірність основних остеопоротичних переломів становила 6,8 % у жінок і 5,3 % у чоловіків.
Межі втручання. В Україні тепер поріг для початку лікування остеопорозу ґрунтується на показниках Т чи Z, отриманих за допомогою ДРА. У табл. 3 проаналізовані показники FRAX за відсутності КФР, наявності перелому в анамнезі, наявності остеопорозу (Т = –2,5 SD) та комбінації КФР.
У жінок віком 50-90 років без КФР із показником T –2,5 SD 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів становила 6,2; 6,8; 6,7; 6,6 і 4,3 % відповідно. У жінок, які не мають КФР і результатів ДРА, дані показники становили 3,1; 4,0; 5,0; 6,7 і 6,0 % відповідно. Таким чином, порівняння цих параметрів дає можливість стверджувати про зменшення впливу показників МЩКТ на ризик переломів із віком. Наприклад, у віці 50 років жінки з Т показником –2,5 SD мають удвічі більший ризик переломів порівняно з жінками без будь-яких КФР. У віці 80 років імовірність основних остеопоротичних переломів є однаковою як у жінок з остеопорозом, так і в жінок, які не мають КФР. На відміну від цього у жінок з остеопорозом віком 85 років і старше ймовірність основних остеопоротичних переломів нижча, ніж у пацієнток аналогічного віку, які не мають КФР.
Порівняння із сусідніми країнами. Загальновідомо, що існують регіональні особливості ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки в популяціях, тому нами проведено порівняння показників із показниками сусідніх країн. На рис. 5 подана 10-річна ймовірність переломів у чоловіків і жінок віком 50 років із ІМТ 25 кг/м2 і показником Т шийки стегнової кістки –2,5 SD за відсутності інших КФР в Україні і сусідніх країнах [17–20]. Імовірність основних остеопоротичних переломів для України була на середньому рівні серед країн Європи, нижчою, ніж у Словаччині, але вищою, ніж в Угорщині, Румунії, Польщі та Чехії. 10-річна ймовірність перелому стегнової кістки в українських жінок була вищою від такої в чоловіків, як і в інших європейських країнах.

Обговорення

Встановлено, що існують регіональні особливості формування й втрати кісткової тканини та ризику остеопоротичних переломів [7, 8]. У наших дослідженнях було показано, що серед українських жінок найбільш високі темпи старіння кісткової тканини відзначені в Західному регіоні, найбільш низькі — ​у Південному [1]. Модель FRAX також виділила країни з дуже високим (Австрія, Бельгія, Швеція, Швейцарія), високим (Аргентина, Китай (Гонконг, Тайвань), Фінляндія, Німеччина, Італія, Великобританія, США (європеоїдна раса)), помірним (Франція, Японія, Іспанія, Нова Зеландія, США (монголоїдна раса)) і низьким (Китай, Ліван, Туреччина, США (негроїдна раса)) ризиком остеопоротичних переломів.
Крім того, у численних дослідженнях підтверджено зв’язок між ризиком остеопоротичних переломів та наявністю КФР. Так, продемонстровано, що низькі показники МЩКТ і ІМТ, куріння, вживання алкоголю, низьке споживання кальцію й вітаміну D, зниження рівня, рання менопауза можуть мати важливі наслідки щодо ризику остеопорозу в популяції, проте даний факт не пояснює відмінності в показниках ризику між популяціями.
Наше дослідження вперше характеризує показники ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки за допомогою моделі FRAX в українській популяції залежно від статі, віку і наявності КФР.
Нами встановлено, що за відсутності показників МЩКТ ймовірність основних остеопоротичних переломів в українській популяції вища від відповідного показника ймовірності для переломів стегнової кістки в усіх вікових групах, і обидва показники збільшуються в чоловіків і жінок до 85 років, а потім знижуються у зв’язку з конкуруючим впливом смертності на ризик переломів. 10-річна ймовірність будь-якого основного остеопоротичного перелому та перелому стегнової кістки за наявності будь-якого КФР збільшується з віком у осіб обох статей, при цьому залишаючись у жінок завжди вищою порівняно з показником у чоловіків. Кожен КФР сприяє збільшенню ризику переломів, маючи свій, незалежний один від одного внесок.
Порівняно з іншими національними моделями українська модель FRAX визначила наявність перелому стегнової кістки найсильнішим фактором ризику (збільшення з 6,1 до 14 %) у жінок віком від 50 до 90 років за наявності в сімейному анамнезі перелому стегнової кістки та за відсутності інших КФР). Наявність інших КФР призводила до менш вираженого збільшення ризику переломів (тривале застосування глюкокортикоїдів, ревматоїдний артрит, перелом в анамнезі).
Хоча, за даними нашого дослідження, 10-річна ймовірність остеопоротичних переломів зростає зі зменшенням показника Т, зв’язок між нею та показником Т не є лінійним. Таким чином, при будь-якому показнику Т ймовірність остеопоротичних переломів зростає з віком у жінок і чоловіків.
Слід зазначити, що низькі показники МЩКТ вірогідно пов’язані з підвищеним ризиком смерті, що передбачено в алгоритмі FRAX [6]. Це пояснює, чому знижується ймовірність переломів із віком набагато більше при низьких показниках МЩКТ. Цей ефект відіграє важливу роль і при визначенні критичних значень для початку антиостеопоротичного лікування, що запропоновано в різних рекомендаціях щодо лікування остеопорозу. В Україні, як і в багатьох інших країнах, критерії для початку лікування зазвичай ґрунтуються на показниках МЩКТ, що вимірюються за методом ДРА (Т = –2,5 SD). Це дослідження підтверджує, що критерій МЩКТ втрачає свою інформативність із віком, проте більше значення мають КФР. Наприклад, 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів у жінок, що розрахована за допомогою української моделі FRAX, при показнику Т –3 SD становить 8,5 % у віці 50 років, 8,8 % — ​70 років та 5,5 % — ​90 років. Відповідні показники 10-річної ймовірності переломів у чоловіків становили 13,0; 7,6 і 3,6 %. З цієї причини використання критеріїв МЩКТ самостійно не завжди є доцільним, що було враховано при розробці чи оновленні рекомендацій для лікування остеопорозу, коли для прийняття рішення про початок лікування використовували як межі показника T (МЩКТ), так і інші незалежні чинники ризику остеопоротичних переломів [21–28].
Наше дослідження має як переваги, так і недоліки. Його перевагами є те, що воно базується на даних епідеміологічних досліджень переломів стегнової кістки, проведених в Україні в 1997–2002 та 2011–2012 роках, й при розробці моделі FRAX ураховані українські, а не європейські дані й тенденції. При проведенні дослідження нам вдалося мінімізувати подвійний облік переломів, проте ми остаточно не можемо бути впевнені, що виключили усі патологічні переломи, не пов’язані з остеопорозом, при отриманні медичної звітності. У зв’язку з відсутністю в Україні регістрів остеопоротичних переломів залежно від віку та статі, наявністю лише поодиноких досліджень щодо частоти остеопоротичних переломів, виконаних співробітниками Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу, інцидентність основних типів остеопоротичних переломів була розрахована залежно від частоти перелому стегнової кістки та даних щодо зв’язку між частотою перелому стегнової кістки та переломів іншої локалізації у Швеції (Мальме) [28]. До того ж передбачається, що співвідношення переломів стегнової кістки та інших переломів схоже в Україні та Швеції. Це припущення, що зазвичай використовується при розробці деяких моделей FRAX, справедливе й для інших країн, де воно було протестовано [6, 8].
Таким чином, українська модель інструмента FRAX є першою вітчизняною моделлю прогнозування основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки. Вона створена на оригінальній методиці FRAX, що була розроблена на результатах багатьох незалежних когорт. Усе вищезазначене робить українську модель інструмента FRAX унікальною методикою для оцінки ризику переломів та обґрунтовує необхідність широкого її впровадження в клінічну практику.    

Bibliography

1. Поворознюк В.В. Захворювання кістково-м’язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті): У 3 т. — ​К., 2009. — 664 c.

2. Kanis J.A., Borgström F., Compston J. et al. SCOPE: a scorecard for osteoporosis in Europe // Arch. Osteoporos. — 2013. — 8. — ​P. 144.

3. Hernlund E., Svedbom A., Ivergård M. et al. Osteoporosis in the European Union: medical management, epidemiology and economic burden A report prepared in collaboration with the International Osteoporosis Foundation (IOF) and the European Federation of Pharmaceutical Industry Associations (EFPIA) // Arch. Osteoporos. — 2013. — 8. — ​P. 136. — ​dоі: 10.1007/s11657-013-0136-1.

4. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., Орлик Т.В. и др. Остеопороз в практике врача-интерниста. — ​К., 2014. — 198 с.

5.Kanis J.A. World Health Organization Scientific Group Assessment of osteoporosis at the primary health-care level. Technical report. WHO Collaborating Centre, University of Sheffield, UK, 2008 // http://www.shef.ac.uk/FRAX/pdfs/WHO_Technical_Report.pdf. — ​Oct. 2016. — ​Accessed 31.

6. Kanis J.A., Oden A., Johnell O. et al. The use of clinical risk factors enhances the performance of МЩКТ in the prediction of hip and osteoporotic fractures in men and women // Osteoporos. Int. — 2007. — 18. — ​Р. 1033-1046.

7. McCloskey E.V., Harvey N.C., Johansson H., Kanis J.A. FRAX updates 2016 // Curr. Opin. Rheumatol. — 2016. — 28(4). — ​P. 433-441. — ​doi: 10.1097/BOR.0000000000000304.

8. Kanis J.A., Harvey N.C., Cooper C. et al., Advisory Board of the National Osteoporosis Guideline Group. A systematic review of intervention thresholds based on FRAX: A report prepared for the National Osteoporosis Guideline Group and the International Osteoporosis Foundation // Arch. Osteoporos. — 2016. — 11(1). — ​Р. 25. — ​doi: 10.1007/s11657-016-0278-z.

9. Camacho P.M., Petak S.M., Binkley N. et al. American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology Clinical Practice Guidelines for the diagnosis and treatment of postmenopausal osteoporosis — ​2016. Executive Summary // Endocr. Pract. — 2016. — 22(9). — ​Р. 1111-1118. — ​doi: 10.4158/EP161435.ESGL.

10. Kanis J.A., McCloskey E.V., Johansson H. et al. on behalf of the Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) and the Committee of Scientific Advisors of the International Osteoporosis Foundation (IOF) European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women // Osteoporos. Int. — 2013. — 24. — ​Р. 23-57. — ​doi: 10.1007/s00198-012-2074-y.

11. Cauley J.A., El-Hajj Fuleihan G., Arabi A. et al. Official Positions for FRAX® clinical regarding international differences from Joint Official Positions Development Conference of the International Society for Clinical Densitometry and International Osteoporosis Foundation on FRAX® // J. Clin. Densitom. — 2011. — 14. — ​Р. 240-262.

12. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Роль FRAX в прогнозировании риска переломов // Новости медицины и фармации. — 2011. — 16(379). — ​http://www.mif-ua.com/archive/article/21687

13. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Информативность различных моделей FRAX в оценке риска остеопоротических переломов у женщин Украины // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2013. — 2. — ​http://cyberleninka.ru/article/n/informativnost-razlichnyh-modeley-frax-v-otsenke-riska-osteoporoticheskih-perelomov-u-zhenschin-ukrainy

14. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Оценка возможностей использования австрийской модели FRAX в прогнозировании риска остеопоротических переломов у украинских женщин // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2013. — 3. — ​http://www.mif-ua.com/archive/article/37586

15. Povoroznyuk V.V., Grygorieva N.V., Kanis J.A., McCloskey E.V., Johansson H., Korzh M.O., Strafun S.S., Vaida V.M., Klymovytsky F.V., Vlasenko R.O., Forosenko V.S. Epidemiology of osteoporotic fractures in Ukraine: results of two retrospective studies // Osteoporosis international (подано до друку).

16. Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В., Корж М.О., Страфун С.С., Вайда В.М., Климовицький Ф.В., Власенко Р.О., Kanis J.A., Johansson H., McCloskey E.V. Епідеміологія переломів стегнової кістки в Україні: результати дослідження СТОП // Травма (подано до друку).

17. Grigorie D., Sucaliuc A., Johansson H. et al. Incidence of Hip Fracture in Romania and the Development of a Romanian FRAX Model // Calcif. Tissue Int. — 2012. — 92(5). — ​Р. 429-436. — ​doi: 10.1007/s00223-013-9697-7.

18. Badurski J.E., Kanis J.A., Johansson H. et al. The application of FRAX® to determine intervention thresholds in osteoporosis treatment in Poland // Pol. Arch. Med. Wewn. — 2011. — 121(5). — ​Р. 148-155.

19. Stepan J.J., Vaculik J., Pavelka K. et al. Hip Fracture Incidence from 1981 to 2009 in the Czech Republic as a Basis of the Country-Specific FRAX Model // Calcif. Tissue Int. — 2012. — 90(5). — ​Р. 365-372.

20. Péntek M., Gulácsi L., Tóth E. et al. Ten-year fracture risk by FRAX(®) of women with osteoporosis attending osteoporosis care in Hungary // Orv. Hetil. — 2016. — 157(4). — ​Р. 146-153. — ​doi: 10.1556/650.2015.30347.

21. Johansson H., Kanis J.A., McCloskey E.V. et al. A FRAX model for the assessment of fracture probability in Belgium // Osteoporos. Int. — 2010. — 22. — ​Р. 453-461.

22. Papaioannou A., Morin S., Cheung A.M. et al. Scientific Advisory Council of Osteoporosis Canada 2010 clinical practice guidelines for the diagnosis and management of osteoporosis in Canada: summary // CMAJ. — 2010. — 182. — ​Р. 1864-1873.

23. Kanis J.A., McCloskey E.V., Johansson H. et al. Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) and the Committee of Scientific Advisors of the International Osteoporosis Foundation (IOF) European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women // Osteoporos. Int. — 2013. — 24. — ​Р. 23-57.

24. Lekawasam S., Adachi J.D., Agnusdei D. et al. GIO IOF-ECTS, Guidelines Working Group A framework for the development of guidelines for the management of glucocorticoid-induced osteoporosis // Osteoporos. Int. — 2012. — 23. — ​Р. 2257-2276.

25. Committee of Japanese Guidelines for the Prevention and Treatment of Osteoporosis. The Japanese guidelines for the prevention and treatment of osteoporosis (2011 edition) // Life Science. — 2012. — ​Japanese рublishing (Tokyo).

26. Compston J., Cooper A., Cooper C. et al. National Osteoporosis Guideline Group (NOGG) Guidelines for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women and men from the age of 50 years in the UK // Maturitas. — 2009. — 62. — ​Р. 105-108.

27. Grossman J.M., Gordon R., Ranganath V.K. et al. American College of Rheumatology 2010 recommendations for the prevention and treatment of glucocorticoid-induced osteoporosis // Arthritis Care Res. (Hoboken). — 2010. — 62. — ​Р. 15-26.

28. Dawson-Hughes B., National Osteoporosis Foundation Guide Committee. A revised clinician’s guide to the prevention and treatment of osteoporosis // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2008. — 93. — ​P. 2463-2465.

Similar articles

10-year probability of major osteoporotic fractures and hip fractures according to Ukrainian model of FRAX® in women with vertebral fractures
Authors: Григор’єва Н.В., Поворознюк В.В.
Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

"Pain. Joints. Spine." Том 7, №1, 2017
Date: 2017.06.21
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Ukrainian frax: criteria for diagnostics and treatment of osteoporosis
Authors: Поворознюк В.В. (1), Григор’єва Н.В. (1), Kanis J.A. (2), Johansson H. (2), McCloskey E.V. (2)
1 - Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
2 - University of Sheffield Medical School, Beech Hill Road, Sheffield S10 2RX, UK

"Pain. Joints. Spine." Том 9, №4, 2019
Date: 2020.02.06
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
10-year probability of major osteoporotic fractures in women with rheumatoid arthritis by the Ukrainian FRAX model
Authors: Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В., Іваник O.C.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 21, №2, 2020
Date: 2020.05.28
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Risk Factors of Proximal Hip Fractures in Older Patients
Authors: Григор’єва Н.В.(1), Зубач О.Б.(2)
(1) — ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів, Україна

"Тrauma" Том 17, №6, 2016
Date: 2017.01.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue