Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 7 (75) 2016

Back to issue

Predictors for Asthma Formation in School-Age Children in Ternopil Region

Authors: Бурбела Е.І.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведені впродовж останніх десятиліть рандомізовані клінічні дослідження підтверджують, що бронхіальна астма (БА) в дітей є значною та важливою медико-соціальною проблемою, вирішення питань із лікування та профілактики якої багато в чому залежить від можливостей виявлення та прогнозування цього захворювання. Проведено обстеження 121 хворої на БА дитини та 226 здорових підлітків. Метою дослідження було вивчити ступінь ризику розвитку БА у дітей шкільного віку. На основі проведеного дослідження показників відносного й атрибутивного ризику розвитку БА у школярів виділено групу керованих предикторів розвитку БА у дітей шкільного віку: обтяжений атопією генетичний анамнез, прояви діатезу після року, атопічний дерматит, обструктивний бронхіт, пасивне тютюнопаління, високий рівень особистісної тривожності, високий та середній рівень ситуативної тривожності, загальна шкільна тривожність, соціальний стрес, фрустрація за потреби досягнення успіху, страхи самовираження, ситуації перевірки знань, не відповідати очікуванням оточуючих, низька фізіологічна опірність стресові, наявність вегетативної дисфункції, високий (70 ум.од.) індекс Робінсона.

Опубликованные в течение последних десятилетий рандомизированные клинические исследования подтверждают, что бронхиальная астма (БА) у детей является значительной и важной медико-социальной проблемой, решение вопросов по лечению и профилактике которой существенно зависит от возможностей раннего выявления и прогнозирования этого заболевания. Проведено обследование 121 больного БА ребенка и 226 здоровых подростков. Цель исследования: оценить степень риска развития БА у детей школьного возраста. На основании проведенного изучения показателей относительного и атрибутивного риска развития БА у школьников выделено группу управляемых предикторов развития БА у подростков: отягощенный атопией генетический анамнез, проявления диатеза после первого года жизни, атопический дерматит, обструктивный бронхит, пассивное курение, высокий уровень личностной тревожности, высокий и средний уровень ситуативной тревожности, общая школьная тревожность, социальный стресс, фрустрация при потребности достижения успеха, страхи самовыражения, ситуации проверки знаний, не отвечать ожиданиям окружающих, низкая физиологическая сопротивляемость стрессу, наличие вегетативной дисфункции, высокий (70 усл.ед.) индекс Робинсона.

Background. Algorithm of screening diagnostics for bronchial asthma (BA) to identify asthma susceptibility forces doctors of a first contact to a differentiated approach to the compilation of forecasting, individual treatment and rehabilitation programs. The aim of the study was to investigate the risk of asthma in school-age children. Materials and methods. 121 children with asthma treated at Ternopil region children hospital during 2012–2016 were studied. The control group consisted of 226 adolescents, of which 76.55 % (n = 173) apparently healthy children at the time of examination were secondary school urban students and 2.45 % (n = 53) — rural students. The average age of patients investigated was 12.98 ± 2.80 years old and 12.36 ± 2.80 years old in the control group. The study was conducted with regard to the basic principles of the Helsinki Declaration on Biomedical Research and provisions GCH ICH, compliance with ethical principles and guidelines involving people as subjects set out in Belmont Report. Results and discussion. Based on a simple ranking value %AR factors playinbg a major role in causing asthma were considered as a level above 50 %. These predictors were: maintenance of diathesis manifestations after the first year of life, оbstructive bronchitis, passive smoking, burdened heredity for atopy, atopic dermatitis, high personal anxiety, high and medium situational anxiety, general school anxiety, social stress, frustration at needs to succeed, fear expression and fear of knowledge test, fear not to match to the expectations of others, low resistance to physiological stress, the presence of autonomic dysfunction, high (70 cu) Robinson index. Seven contributing factors in the formation of BA level above 25 % were determined: atopic manifestations on the skin up to a year, the presence of phlegmatic temperament, and eutonia and vagotony according to the Kerdem index, Robinson index above average (71–75 cu). Conclusions. Thus, the study of relative and attributive risk for asthma in students allow determine a group of the managed predictors of asthma in school-age children. Calculation of individual risk in a cohort of pupils in relatively healthy within in-depth examination with the proposed complex of psychosomatic screening examination allows determine a group with an increased risk of asthma and perform spirometric examination to confirm the diagnosis.


Keywords

бронхіальна астма; предиктори; діти

бронхиальная астма; предикторы; дети

bronchial asthma; predictors; children

Статтю опубліковано на с.  61-64
 

 

Вступ

Бронхіальна астма (БА) є класичним прикладом мультифакторного захворювання, патогенетично зумовленого взаємодією численних соматичних та психоемоційних факторів. Проведені впродовж останніх десятиліть рандомізовані клінічні дослідження підтверджують, що БА в дітей є значною та важливою медико-соціальною проблемою, вирішення питань з лікування та профілактики якої багато в чому залежить від можливостей виявлення та прогнозування цього захворювання [1, 7]. Скринінгово-діагностичний алгоритм щодо БА для виявлення схильності до формуваня БА затребуваний лікарями першого контакту для диференційованого підходу до складання прогностичних, індивідуальних лікувальних і реабілітаційних програм.
Метою дослідження було вивчити ступінь ризику розвитку БА в дітей шкільного віку.

Матеріали і методи

Проведено обстеження 121 хворої на БА дитини, які знаходились на стаціонарному лікуванні протягом 2012–2016 рр. Контрольну групу становили 226 підлітків, із яких 76,55 % (n = 173) практично здорових на момент обстеження учнів ЗОШ міста та 23,45 % (n = 53) із села. Середній вік досліджуваного контингенту хворих дітей становив 12,98 ± 2,80 року та 12,36 ± 2,80 року в групі контролю.
Критеріями включення до основної групи дослідження були спроможність розуміти зміст запитань опитувальників та адекватно відповідати на них, згода на поглиблене клінічне обстеження, обробку медичної документації та оприлюднення результатів у наукових виданнях. Критеріями виключення була наявність іншої супутньої соматичної патології та психічні відхилення.
Дослідження проводили з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біомедичних досліджень та положень GCHICH із дотриманням етичних принципів та викладених у Белмонтській доповіді рекомендацій із залученням людей як суб’єктів. Дизайн дослідження передбачав дотримання принципів конфіденційності та поваги до особистості дитини як особи, не здатної до самозахисту, концепцію інформованої згоди, урахування переваг користі над ризиком шкоди та інших етичних принципів стосовно людей, які виступали суб’єктами досліджень.
Міжсистемні (кардіореспіраторні) співвідношення розраховувалися за допомогою коефіцієнта Хільдебрандта. Для оцінки вихідного вегетативного тонусу використані показники вегетативного індексу Кердо. Здатність організму до роботи на витривалість визначали за допомогою проби Руф’є. Для визначення резервно-функціональних можливостей кардіоваскулярної системи використовували індекс Робінсона. За допомогою рівняння множинної регресії визначали індекс функціональних змін — адаптаційний потенціал [4]. Соматотипування проводилось антропометричним способом відповідно до класификації М.В. Черноруцького з визначенням індексу Піньє [3]. Контрольне соматотипування проводилось за сумою номерів центильних інтервалів, отриманих для зросту, маси тіла й окружності грудної клітки: МТ + ДТ + ОГК [6]. При проведенні медико-психологічного обстеження хворих на БА дітей були використані:
— особистісний опитувальник Г. Айзенка EPI (H. Eysenk, S. Eysenk) для визначення психологічного типу особистості та стану емоційної стійкості дітей [5];
— тест Спілбергера, адаптований Б.Л. Ханіним (1976), для оцінки тривожності в структурі особистості дітей з БА [5];
— опитувальник Філіпса [5] для оцінки тривожності в школі;
— опитувальник для виявлення ознак вегетативних змін А.М. Вейна [2] для встановлення кількісної оцінки вираженості ознак лабільності вегетативної нервової системи.
Для оцінювання ступеня ризику розвитку БА розраховували коефіцієнт відносного ризику (RR), який висвітлює силу зв’язку між впливом і частотою розвитку захворювання, та відсоток атрибутивного ризику (%AR), що відображає частку випадків, яких можна було б уникнути за умови усунення патологічного впливу.
 

Результати і обговорення

Множинні фактори, що впливають на формування БА, мають різну значимість як предиктори, сприяючи розвитку хронічного алергічного запалення бронхів. На підставі аналізу показників відносного ризику й процента атрибутивного ризику виявлено найбільш значимі предиктори формування БА в дітей шкільного віку.
Аналіз отриманих результатів дозволив скласти шкалу для визначення ступеня ризику розвитку БА і сформувати групи високого та низького ризику. За простим ранжуванням величини AR фактором, що відіграє провідну роль у виникненні БА, вважався рівень понад 50 %. Такими предикторами стали: зберігання проявів діатезу після року, обструктивний бронхіт, пасивне тютюнопаління, обтяжена спадковість за атопією, атопічний дерматит, висока особистісна тривожність, висока та середня ситуативна тривожність, загальна шкільна тривожність, переживання соціального стресу, фрустрація при потребі досягнення успіху, страх самовираження, страх ситуації перевірки знань, страх не відповідати очікуванням оточуючих, низька фізіологічна опірність стресу, наявність вегетативної дисфункції, високий (70 ум.од.) індекс Робінсона (табл. 1–3).
Виявлено 7 факторів із рівнем понад 25 %, що сприяють формуванню БА: атопічні прояви на шкірі до року, наявність флегматичного темпераменту, ейтонія та парасимпатикотонія за індексом Кердо, індекс Робінсона вищий за середній (71–75 ум.од.). Решта рангованих показників %AR в межах 1–25 % відображали найменшу прогностичну значимість: тютюнопаління близькими родичами, низький та середній рівні особистісної тривожності, низький рівень ситуативної тривожності, страхи у стосунках із вчителями, холеричний, сангвінічний та меланхолічний типи темпераменту, низькі й середні показники індексів Робінсона та Руф’є.

Висновки

1. На основі проведеного вивчення показників відносного й атрибутивного ризику розвитку бронхіальної астми у школярів керованими пре–дикторами розвитку БА у дітей шкільного віку були: обтяжений атопією генетичний анамнез, прояви діатезу після року, атопічний дерматит, обструктивний бронхіт, пасивне тютюнопаління, високий рівень особистісної тривожності, високий та середній рівень ситуативної тривожності, загальна шкільна тривожність, соціальний стрес, фрустрація за потреби досягнення успіху, страхи самовираження, ситуації перевірки знань, не відповідати очікуванням оточуючих, низька фізіологічна опірність стресові, наявність вегетативної дисфункції, високий (70 ум.од.) індекс Робінсона.
2. Підрахунок індивідуальних ризиків у когорті відносно здорових школярів при поглибленому обстеженні з використанням запропонованого скринінгового комплексу психосоматичного обстеження дозволить сформувати групи підвищеного ризику БА та планувати проведення їм спірометричного обстеження для підтвердження прихованого діагнозу.
 
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Bibliography

1. Беш Л.В. Бронхіальна астма у дітей раннього віку: особливості діагностики й лікування / Л.В. Беш // Здоров’я України. — 2011. — № 2 (14). — ​С. 45-46.
2. Вейн А.М. Вегетативные расстройства. Клиника. Диагностика. Лечение / А.М. Вейн, Т.Г. Вознесенская, О.В. Воробьева; под ред. А.М. Вейна. — ​М.: Мед. информ. агентство, 2003. — 752 с.
3. Особенности течения заболеваний у детей и подростков с различным типом темперамента (Обзор литературы) [Электронный ресурс] / Е.А. Ельцина, Т.И. Рябиченко, Е.П. Тимофеева [и др.], 2015. — ​Режим доступа: http://ngmu.ru/cozo/mos/article/pdf.php?id = 1685
4. Пушкарев С.А. Критерии оценки гармонического морфологического развития детей школьного возраста / С.А. Пушкарев // Теория и практика физической культуры. — 1983. — № 3. — ​С. 18-20.
5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. — ​М.: Бахрах-М, 2011.
6. Юрьев В.В. Рост и развитие ребенка: краткий справочник / В.В. Юрьев, А.С. Симаходский. — ​СПб.: Питер, 2007. — 272 с.
7. Cho Y.S. The Role of Oxidative Stress in the Pathogenesis of Asthma / Y.S. Cho, H.B. Moon // Allergy Asthma Immunol. Res. — 2010. — ​Vol. 2, № 3. — ​P. 183-187.

Similar articles

Anxiety and Emotional Aspect of Bronchial Asthma in School Age Children
Authors: Бурбела Е.І., Волянська Л.А., Стеценко В.В., Кубей І.В., Мудрик У.М. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна
"Child`s Health" 3 (71) 2016
Date: 2016.07.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Features of the humoral immune response school-age children with early-onset asthma, according to acetylation polymorphism
Authors: U.I. Marusyk — Bukovinian State Medical University, Department of Pediatrics and pediatric infectious diseases, Department of nursing and higher nursing education, Chernivtsi
"Child`s Health" 3 (63) 2015
Date: 2015.06.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue