Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 7 (75) 2016

Back to issue

The Current Features of Pyelonephritis Etiological Structure in Children

Authors: Ярошевская Т.В.(1), Коренюк Е.С.(1), Минакова В.А.(2), Медведская Е.В.(2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
(2) — КУ «Днепропетровская детская городская клиническая больница № 2 ДОС», г. Днепр, Украина

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Серйозність прогнозу, труднощі діагностики та лікування визначають актуальність проблеми пієлонефриту і вимагають від практикуючого лікаря знання сучасних регіональних даних про вікову структуру уропатогенів. Аналіз цих даних дає підстави для корекції емпіричної й етіотропної терапії захворювання. Мета дослідження: вивчення висівання та структури уропатогенів у дітей із гострими та хронічними пієлонефритами залежно від статі, віку, активності захворювання та характеру супутньої патології. Матеріали та методи. Зроблено аналіз 239 історій хвороб дітей, які були виписані в 2013–2015 роках із нефрологічного відділення КЗ «ДМКЛ № 2 ДОР» із діагнозом «гострий або хронічний пієлонефрит». Здійснювався посів сечі на живильні середовища з наступною ідентифікацією збудника і визначенням його чутливості до антибіотиків. Спектри уропатогенів вивчалися залежно від віку, статі, порушень уродинаміки, супутніх захворювань органів травлення, наявності вогнищ інфекції в носоглотці. Результати. Висівання мікроорганізмів із сечі в даному дослідженні становило 41,8 %. У 43 дітей із 100 була виділена E. coli, у 34 — E. faecalis, у 8 — K. рneumoniae, у 6 — Proteus, у 4 — S. аureus, у 3 — P. aeruginosa, у 2 — S. haemolyticus. У 2 дітей були виявлені мікробні асоціації — були наявні кишкова паличка та ентерокок. У віковому аспекті звертає на себе увагу тенденція до відносного збільшення частоти виділення протея (14,3 %) і синьогнійної палички (28,5 %) у дітей раннього віку. У хлопчиків співвідношення кишкової палички й ентерокока становило відповідно 16,7 і 56,7 %, що відрізнялося від такого в дівчаток — 54,3 і 24,3 % відповідно. Відзначено, що ранній вік дітей, активність пієлонефриту, наявність обструктивного пієлонефриту асоціювалися з підвищенням питомої ваги кишкової палички, синьогнійної палички та протея. При дисметаболічній нефропатії, дисбактеріозі кишечника, за наявності вогнищ інфекції в носоглотці зміна спектра уропатогенів відбувалася на користь ентерокока, також підвищувалася відносна частота золотистого стафілокока. Відзначено високу чутливість E. coli до цефтріаксону, амоксиклаву та Enterococcus faecalis — до ванкоміцину, ампіциліну, фурагіну, фосфоміцину. Висновки. За результатами проведеного дослідження висівання мікроорганізмів із сечі в дітей із пієлонефритом становило 41,8 %. Провідними уропатогенами при пієлонефриті в дітей були E. coli (43 %) і E. faecalis (34 %). Спектр виділених із сечі умовно-патогенних мікроорганізмів відрізнявся залежно від віку, статі, супутньої патології, що необхідно враховувати при підборі емпіричної терапії.

Актуальность. Серьезность прогноза, трудности диагностики и лечения определяют актуальность проблемы пиелонефрита и требуют от практикующего врача знания современных региональных данных о возрастной структуре уропатогенов. Анализ этих данных дает основания для коррекции эмпирической и этиотропной терапии заболевания. Цель исследования: изучение высеваемости и структуры уропатогенов у детей с острыми и хроническими пиелонефритами в зависимости от пола, возраста, активности заболевания и характера сопутствующей патологии. Материалы и методы. Проведен анализ 239 историй болезней детей, выписанных в 2013–2015 годах из нефрологического отделения КУ «ДГКБ № 2 ДОС» с диагнозом «острый или хронический пиелонефрит». Осуществлялся посев мочи на питательные среды с последующей идентификацией возбудителя и определением его чувствительности к антибиотикам. Спектры уропатогенов изучались в зависимости от возраста, пола, нарушений уродинамики, сопутствующих заболеваний органов пищеварения, наличия очагов инфекции в носоглотке. Результаты. Высеваемость микроорганизмов из мочи в данном исследовании составила 41,8 %. У 43 детей из 100 была выделена E. coli, у 34 — E. faecalis, у 8 — K. рneumoniae, у 6 — Proteus, у 4 — S. аureus, у 3 — P. aeruginosa, у 2 — S. haemolyticus. У 2 детей были выявлены микробные ассоциации — присутствовали кишечная палочка и энтерококк. В возрастном аспекте обращает на себя внимание тенденция к относительному увеличению частоты выделения протея (14,3 %) и синегнойной палочки (28,5 %) у детей раннего возраста. У мальчиков соотношение кишечной палочки и энтерококка составило соответственно 16,7 и 56,7 %, что отличалось от такового у девочек — 54,3 и 24,3 % соответственно. Отмечено, что ранний возраст детей, активность пиелонефрита, наличие обструктивного пиелонефрита ассоциировались с повышением удельного веса кишечной палочки, синегнойной палочки и протея. При дисметаболической нефропатии, дисбактериозе кишечника, наличии очагов инфекции в носоглотке изменение спектра уропатогенов происходило в пользу энтерококка, также повышалась относительная частота золотистого стафилококка. Отмечена высокая чувствительность E. coli к цефтриаксону, амоксиклаву и Enterococcus faecalis — к ванкомицину, ампициллину, фурагину, фосфомицину. Заключение. По результатам проведенного исследования высеваемость микроорганизмов из мочи у детей с пиелонефритом составила 41,8 %. Ведущими уропатогенами при пиелонефрите у детей были E. coli (43 %) и E. faecalis (34 %). Спектр выделенных из мочи условно-патогенных микроорганизмов отличался в зависимости от возраста, пола, сопутствующей патологии, что необходимо учитывать при подборе эмпирической терапии.

Background. The seriousness of the prognosis, diagnostic and treatment difficulties determine the relevance of the problem of pyelonephritis, and the practitioner should know current regional data on the age structure of uropathogens. Analysis of these data provides a basis for correction of empirical and causal treatment of the disease. The aim of research: to study the isolation rate and the structure of uropathogens in children with acute and chronic pyelonephritis depending on the age, disease activity and the nature of comorbidity. Materials and methods. Medical cases histories were analyzed in 239 children discharged in 2013–2015 from the nephrology department of Municipal Institution «Municipal Children’s Clinical Hospital № 2 of Dnipropetrovsk Regional Council», with a diagnosis of acute or chronic pyelonephritis. We conducted urine culture followed by the identification of the causative agent and determination of its sensitivity to antibiotics. Uropathogens spectra have been examined depen­ding on the age, gender, urodynamic disorders, concomitant diseases of the digestive system, the presence of infection foci in nasopharynx. Results. Sterility urine test showed that opportunistic pathogenic microflora was detected in 100 out of 239 children. Inoculation of microorganisms from the urine in this study reached 41.8 %. E.coli was detected in 43 of 100 children, E.faecalis — in 34, K.pneumoniae — in 8, Proteus — in 6, S.aureus — in 4, P.aeruginosa — in 3, S.haemolyticus — in 2. Microbial associations were detected in 2 children, there were E.coli and Enterococcus. When talking about the age aspect, a tendency to relative increase of Proteus (14.3 %) and Pseudomonas aeruginosa (28.5 %) incidence in infants draws attention. In boys, the ratio of E.coli and Enterococcus was 16.7 and 56.7 %, respectively, that was different from that of girls — 54.3 and 24.3 %, respectively. It was noted that early children’s age, the activity of pyelonephritis, the presence of obstructive pyelonephritis were associated with an increase of the proportion of E.coli, Pseudomonas aeruginosa and Proteus. In case of dysme­tabolic nephropathy, intestinal dysbiosis, the presence of infection foci in nasopharynx, the change in the uropathogens spectrum took place in favor of Enterococcus, the relative frequency of S.aureus increased. The sensitivity of the selected pathogens to antibiotics was determined that allows to identify features of antibacterial therapy of pyelonephritis in children. The high sensitivity of E.coli to ceftriaxone, amoxiclav, and Enterococcus faecalis — to vancomycin, ampicillin, furaginum and fos­fomicin was discovered. Conclusions. According to the results of the research, microbial inoculation from the urine in children with pyelonephritis is 41.8 %. Leading uropathogens in pediatric pyelonephritis are E.coli (43 %) and E.faecalis (34 %). The spectrum of opportunistic microorganisms derived from urine differed depending on the age, sex, comorbidity that should be considered when selecting empiric therapy.


Keywords

діти; пієлонефрит; етіологія; антибактеріальна терапія

дети; пиелонефрит; этиология; антибактериальная терапия

children; pyelonephritis; etiology; antibacterial therapy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Основы нефрологии детского возраста / А.Ф. Возианов, В.Г. Майданник, В.Г. Бидный, И.В. Багдасарова. — ​Киев: Книга плюс, 2002. — 348 с.
2. Борисова Т.П. Инфекции мочевой системы у детей. Пиелонефрит. Диагностические подходы и лечебная тактика на уровне первичной медико-санитарной помощи / Т.П. Борисова, И.В. Багдасарова // Здоровье ребенка. — 2012. — № 4(39). — ​С. 9-13.
3. Чистик Т. Антибактериальная терапия инфекций мочевой системы у детей: современные клинические рекомендации по материалам Сидельниковских чтений (доклад академика НАМН Украины, проф. В.Г. Майданника) / Т. Чистик // Почки. — 2013. — № 4(06). — ​http://www.mif-ua.com/archive/article/37319
4. Thomas B. Newman. The New American Academy of Pediatrics Urinary Tract Infection Guideline / B. Thomas Newman // Pediatrics. — 2011. — ​Vol. 128. — ​P. 572.
5. Этиологическая структура и антибиотикочувствительность возбудителей острого необструктивного пиелонефрита у детей / М.И. Коган, Ю.Л. Набока, Л.И. Васильева, И.А. Гудима // Лечащий врач. — 2009. — № 8. — ​C. 8-11.
6. Возможности антибактериальной терапии пероральными цефалоспоринами / А.Е. Абатуров, О.Н. Герасименко, Е.А. Агафонова [и др.] // Здоровый ребенок. — 2009. — № 3(18). — ​С. 58-62.
7. Beetz R. Antimicrobial therapy of urinary tract infections in children / R. Beetz, M. Westenfelder // Journal of Antimicrobial Agents. — 2011. — ​Vol. 38. — ​P. 42-50.
8. Будник Т.В. Результаты изучения микробиологического портрета инфекции мочевой системы у детей г. Киева и Киевской области / Т.В. Будник, Е.М. Мордовец // Почки. — 2016. — № 2(16). — ​С. 21-25.
9. Иванов Д.Д. Лечение инфекций мочевых путей у детей с позиций доказательной медицины / Д.Д. Иванов // Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. — 2007. — № 1(6). — ​С. 54-57.
10. White B. Diagnosis and Treatment of Urinary Tract Infections in Children / B. White // Amer. Fam. Physician. — 2011. — ​Vol. 83(4). — ​P. 409-415.
11. Williams G. Long-term antibiotics for preventing recurrent urinary tract infection in children / G. Williams, J.C. Craig // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2011. — ​Vol. 3. — ​https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21412872

Similar articles

Authors: И.М. Антонян, Д.В. Щукин, В.В. Мегера, В.В. Россихин, Р.В. Стецишин, С.Я. Мысько, А.И. Зеленский, А.В. Шусь, О.Г. Базаринский, В.Н. Якубовский Харьковская медицинская академия последипломного образования
"News of medicine and pharmacy" 15 (378) 2011
Date: 2011.09.08
Authors: Рафальский В.В.1, Ходневич Л.В.2 1Смоленская государственная медицинская академия 2Медицинский центр «Уромед», г. Тула, Россия
"Emergency medicine" 6 (37) 2011
Date: 2011.11.16
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency
Ранняя диагностика и антибактериальная терапия  инфекций мочевыводящих путей у детей
Authors: Абатуров А.Е., Герасименко О.Н., Агафонова Е.А., Высочина И.Л., Кривуша Е.Л., Никулина А.А., ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
"Child`s Health" 2 (37) 2012
Date: 2013.02.08
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue