Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Hypertension" 6 (50) 2016

Back to issue

Daily Blood Pressure and Carotid Arterial Stiffness in Patients with Office Controlled Hypertension Combined with Rheumatoid Arthritis

Authors: Курята О.В., Сіренко О.Ю.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета дослідження. Визначення особливостей добового профілю артеріального тиску та показників жорсткості каротидних артерій у пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з ревматоїдним артритом (РА). Матеріали та методи. Обстежено 62 хворих (6 чоловіків, 56 жінок) віком 45–65 років (медіана — 54 [51; 60] роки) з АГ та достатнім офісним конт­ролем АТ. Першу групу дослідження становили 42 хворі на АГ у поєднанні з РА низької активності захворювання та стабільно дібраною терапією, другу групу — 20 хворих на АГ без супутнього РА. Всім пацієнтам проводили загальноклінічне обстеження, ультразвукове дослідження каротидних судин із визначенням товщини комплексу інтима-медіа, пружно-еластичних властивостей, добове моніторування артеріального тиску. Результати. Визначені порушення пружно-еластичних властивостей каротидних артерій у 38 (90,5 %) пацієнтів із АГ у поєднанні з РА, які мали достовірно вищі показники індексу жорсткості, модулю Петерсона та достовірно нижчий рівень коефіцієнту розтяжності, модуля Юнга порівняно з групою ізольованої АГ (р < 0,05). У 32 (76,2 %) пацієнтів із поєднаним перебігом АГ та РА визначені порушення показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ). Рівень середньонічного ДМАТ, добової варіабельності ДМАТ, швидкості ранкового підвищення артеріального тиску, ступінь нічного зниження ДМАТ були достовірно вищими у хворих першої групи — 74,81 [69,34; 77,27] мм рт.ст.; 14,08 [12,15; 15,89] мм рт.ст.; 11 [8; 14] мм рт.ст./год; 11,23 [9,52; 13,69] % відповідно (р < 0,05). Середньодобова варіабельність систолічного артеріального тиску (ВСАТ) і діастолічного артеріального тиску (ВДАТ) перевищувала нормативні значення в більшості пацієнтів із АГ у поєднанні з РА — 32 (76,2 %) та 29 (69,1 %) відповідно, що достовірно частіше, ніж у групі ізольованої АГ (р < 0,05). 21 (50 %) і 4 (20 %) пацієнти першої та другої груп мали профіль артеріального тиску «нон-дипер» (р < 0,05). Пацієнти зі встановленими змінами пружно-еластичних властивостей каротидних артерій мали достовірно вищі показники ВСАТ, ВДАТ, індексу часу (ІЧ) САТ, ІЧ ДАТ. Висновки. У більшості хворих з поєднанням АГ і РА встановлені зміни добового профілю артеріального тиску та порушення пружно-еластичних властивостей каротидних артерій, що достовірно частіше порівняно з групою ізольованої АГ. Артеріосклеротичне ремоделювання каротидних артерій при поєднанні АГ з РА асоціювалось зі змінами показників ВДАТ, ІЧ, ступеня зниження артеріального тиску.

Цель исследования. Определение особенностей суточного профиля артериального давления (АД) и показателей жесткости каротидных артерий у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с ревматоидным артритом (РА). Материалы и методы. Обследованы 62 больных (6 мужчин, 56 женщин) в возрасте 45–65 лет (медиана — 54 [51; 60] года) с АГ и достаточным офисным контролем АД. Первую группу исследования составили 42 больных АГ в сочетании с РА низкой активности заболевания и стабильно подобранной терапией, вторую группу — 20 больных АГ без сопутствующего РА. Всем пациентам проводили общее клиническое обследование, ультразвуковое исследование каротидных сосудов с определением толщины комплекса интима-медиа, упруго-эластических свойств, суточное мониторирование АД. Результаты. Определены нарушения упруго-эластических свойств каротидных артерий у 38 (90,5 %) пациентов с АГ в сочетании с РА, имевших достоверно более высокие показатели индекса жесткости, модуля Петерсона и достоверно более низкий уровень коэффициента растяжимости, модуля Юнга по сравнению с группой изолированной АГ (р < 0,05). У 32 (76,2 %) пациентов с сочетанным течением АГ и РА определены нарушения показателей суточного мониторирования АД (СМАД). Уровень средненочного СМАД, суточной вариабельности СМАД, скорости утреннего повышения АД, степень ночного снижения СМАД были достоверно выше у больных первой группы — 74,81 [69,34; 77,27] мм рт.ст.; 14,08 [12,15; 15,89] мм рт.ст.; 11 [8; 14] мм рт.ст./ч; 11,23 [9,52; 13,69] % соответственно (р < 0,05). Среднесуточная вариабельность систолического АД (ВСАД) и диастолического АД (ВДАТ) превышала нормативные значения у большинства пациентов с АГ в сочетании с РА — 32 (76,2 %) и 29 (69,1 %) соответственно, что достоверно чаще, чем в группе изолированной АГ (р < 0,05). 21 (50 %) и 4 (20 %) пациента первой и второй групп имели профиль АД «нон-диппер» (р < 0,05). Пациенты с установленными изменениями упруго-эластических свойств каротидных артерий имели достоверно более высокие показатели ВСАД, ВДАД, индекса времени (ИВ) САД, ИВ ДАД. Выводы. У большинства больных с сочетанием АГ и РА установлены изменения суточного профиля АД и нарушения упруго-эластических свойств каротидных артерий, что достоверно чаще по сравнению с группой изолированной АГ. Артериосклеротическое ремоделирование каротидных артерий при сочетании АГ с РА ассоциировалось с изменениями показателей ВДАД, ИВ, степени снижения АД.

The objective of the study. Determining the features of daily blood pressure (BP) and carotid arterial stiffness parameters in patients with arterial hypertension (AH) combined with rheumatoid arthritis (RA). Materials and methods. The study involved 62 patients (6 men, 56 women) aged 45–65 years (median — 54 [51; 60] years) with AH and adequate office BP control. The first study group consisted of 42 patients with AH combined with RA of low activity and stable adjusted therapy, the second group — of 20 patients with AH without concomitant RA. All patients underwent a general clinical examination, ultrasound of the carotid vessels with determining intima-media thickness, elastic properties, ambulatory blood pressure monitoring. Results. We have identified violations of elastic properties of the carotid arteries in 38 (90.5 %) patients with AH combined with RA, who have had significantly higher levels of the stiffness index, Peterson’s modulus and significantly lower elasticity coefficient, Young’s modulus compared to a group with isolated AH (p < 0.05). 32 (76.2 %) patients with a combined course of AH and RA had disturbances in the indices of circadian blood pressure monitoring (CBPM). Level of average night-time CBPM, daily variability of CBPM, speed of morning rise in blood pressure, the degree of CBPM reduction at night were significantly higher in patients of the first group — 74.81 [69.34; 77.27] mmHg; 14.08 [12.15; 15.89] mmHg; 11 [8; 14] mmHg/h; 11.23 [9.52; 13.69] % respectively (p < 0.05). Average daily systolic blood pressure (SBPV) and diastolic blood pressure variability (DBPV) exceeded normative values in most patients with AH combined with RA — 32 (76.2 %) and 29 (69.1 %), respectively, that was significantly more frequent than in the group of isolated AH (p < 0.05). 21 (50 %) and 4 (20 %) patients of the first and second groups had a non-dipper blood pressure (p < 0.05). Patients with established changes in the elastic properties of the carotid arteries had significantly higher levels of SBPV, DBPV, systolic and diastolic BP loads. Conclusions. The majority of patients with combination of AH and RA had changes in daily blood pressure and violations of elastic properties of the carotid arteries that was significantly more frequent as compared to the group of isolated AH. Arteriosclerotic remodeling of carotid arteries in the combination of AH and RA was associated with changes in the parameters of DBPV, pressure loads, degree of blood pressure reduction.


Keywords

артеріальна гіпертензія; ревматоїдний артрит; офісний контроль артеріального тиску; жорсткість каротидних артерій

артериальная гипертензия; ревматоидный артрит; офисный контроль артериального давления; жесткость каротидных артерий

arterial hypertension; rheumatoid arthritis; office blood pressure control; carotid arterial stiffnessarterial hypertension; rheumatoid arthritis; office blood pressure control; carotid arterial stiffness


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Дорогой А.П. Оцінка ефективності «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» за даними епідеміологічних досліджень // Артериальная гипертензия. — 2010. — № 6(14). — С. 51-82.
2. Ambulatory Blood Pressure Monitoring Recommendations for the Diagnosis of Adult Hypertension, Assessment of Cardiovascular and other Hypertension-associated Risk, and Attainment of Therapeutic Goals / R.C. Hermida, M.H. Smolensky, D.E. Ayala [et al.] // Chronobiology International. — 2013. — Vol. 30(3). — P. 355-410.
3. Peters M. EULAR evidence-based recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory arthritis / M. Peters, D. Symmons, D. McCarey // Annals of the Rheumatic Disea–ses. — 2010. — Vol. 69. — Р. 325-331. 
4. Курята О.В. Добовий профіль артеріального тиску, ліпідний спектр крові у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом та ефективність застосування аторвастатину / Курята О.В., Сіренко О.Ю // Сімейна медицина. — 2015. — № 3(59). — С. 155-159.
5. Hansen T.W., Li Y., Boggia J., Thijs L., Richart T., Staessen J.A. Predictive role of the night-timeblood pressure // Hypertension. — 2011. — Vol. 57 — P. 3-10.
6. Suh M. Morning blood pressure surge and nighttime blood pressure in relation to nocturnal sleep pattern and arterial stiffness / M. Suh, D.J. Barksdale, J.G. Logan // J. Cardiovasc. Nurs. — 2014. — Vol. 29(2). — P. E10-17.
7. Mancia G. Long-Term Prognostic Value of Blood Pressure Variability in the General Population Results of the Pressioni Arteriose Monitorate e Loro Associazioni Study / G. Mancia, M. Bombelli, R. Facchetti [et al.] // Hypertension. — 2007. — Vol. 49(6). — P. 1265-1270.
8. Redon J. The importance of 24-hour ambulatory blood pressuremonitoring in patients at risk of cardiovascular events / J. Redon // High Blood Press. Cardiovasc. Prev. — 2013. — Vol. 20(1). — P. 13-18.
9. Mancia G. Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension. European Society of Cardiolo–gy (2013) 2013 Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / Mancia G., De Backer G., Dominiczak A. et al. // Hypertension. — 2013. — Vol. 25(6). — P. 1105-1187. 
10. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії. Наказ МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. / Офіційний сайт МОЗ України. — Режим доступу: www.moz.gov.ua.
11. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Ревматоїдний артрит» // Український ревматологічний журнал. — 2015. — № 1. — С. 9-27. 
12. Relationship of 24-h blood pressure variability with vascular structure and function in hypertensive patients / Á. García-García, L. García-Ortiz, J.I. Recio-Rodríguez [et al.] // Blood Press. Monit. — 2013. — Vol. 18(2). — P. 101-106.
13. Доценко Н.Я. Технические возможности исследования упругоэластических свойств сосудов / Н.Я. Доценко, С.Я. Доценко, Л.В. Порада, Л.В. Герасименко // Артеріальна гіпертензія. — 2011. — № 2. — С. 69-73. 
14. Сіренко Ю.М. Пружно-еластичні властивості артерій: визначення, методи дослідження, значення у практиці лікаря кардіолога / Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко // Укр. кардіол. журнал. — 2008. — № 11. — С. 72-81. 
15. Thomas T. van Sloten. Carotid Stiffness: A Novel Cerebrovascular Disease Risk Factor / Thomas T. van Sloten, Coen D.A. Stehouwer // Pulse. — 2016. — Vol. 4. — P. 24-27.
16. Полупанов А.Г. Артериальная жесткость и структурное состояние сонных артерий: взаимосвязь с суточным профилем артериального давления у больных эссенциальной гипертензией / Полупанов А.Г., Мамасаидов Ж.А., Гелесханова Ю.Н., Алимбекова Д.А., Ческидова Н.Б., Романова Т.А., Джумагулова А.С. // Артериальная гипертензия. — 2015. — № 21(6). — С. 577-586. 
17. Kadir Ozturk. Arterial stiffness and ankle brachial index in patients with rheumatoid arthritis and inflammatory bowel di–sease // J. Inflamm (Lond). — 2016. — Vol. 13. — P. 2.

Back to issue