Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 18, №1, 2017

Back to issue

Modern approaches to the surgical treatment of combat injuries of the hand at the stages of medical evacuation

Authors: Король С.О., Матвійчук Б.В., Бурлука В.В.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

print version


Summary

Мета дослідження: проаналізувати методики операційних втручань на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) під час антитерористичної операції (АТО) з 2014 по 2015 рік. Матеріали та методи. Клінічну групу становили 25 поранених із вогнепальними переломами та мінно-вибуховими пораненнями кисті під час проведення антитерористичної операції з 2014 по 2015 рік. Серед всіх поранень кисті переломи та відриви під час АТО становили 21,67 %. Із них вогнепальні переломи спостерігались у 98,67 % поранених, відриви кисті — у 1,33 %. Всі поранені були чоловіками, 91,23 % — військовослужбовцями ЗСУ. Результати та обговорення. У поранених із вогнепальними переломами кісток та відривами кисті на базовому та першому рівні медичної допомоги необхідні тимчасова зупинка кровотечі, раннє накладання асептичної пов’язки, знеболювання, іммобілізація підручними засобами та термінова евакуація. На ЕМЕ другого рівня переважно виконуються повторна хірургічна обробка (ПХО) рани (93,32 %) та фасціотомія (33,33 %). Важливим протишоковим заходом другого рівня є стабільне накладання стрижневого АЗФ (26,67 %), а також введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На ЕМЕ третього та четвертого рівнів переважну більшість операційних втручань становили ПХО ран та реконструктивно-відновні операції. Висновки. Надання допомоги пораненим з вогнепальними переломами кісток та відривами кисті під час АТО призвело до 58 % добрих, 38 % задовільних та 4 % незадовільних функціональних результатів через 1–2 роки після поранення.

Цель исследования: проанализировать методики оперативных вмешательств на этапах медицинской эвакуации (ЭМЭ) во время антитеррористической операции (АТО) с 2014 по 2015 год. Материалы и методы. Клиническую группу составили 25 раненых с огнестрельными переломами костей и минно-взрывными ранениями кисти во время проведения антитеррористической операции с 2014 по 2015 год. Из всех ранений кисти переломы и отрывы при АТО составили 21,67 %. Из них огнестрельные переломы наблюдались у 98,67 % раненых, отрывы кисти — у 1,33 %. Все раненые были мужчинами, 91,23 % — военнослужащими ВСУ. Результаты. У раненых с огнестрельными переломами костей и отрывами кисти на базовом и первом уровне медицинской помощи необходимы временная остановка кровотечения, раннее наложение асептической повязки, обезболивание, иммобилизация подручными средствами и эвакуация. На ЭМЭ второго уровня преимущественно выполняются повторная хирургическая обработка (ПХО) раны (93,32 %) и фасциотомия (33,33 %). Важным противошоковым мероприятием второго уровня является стабильное наложение стержневого АВФ (26,67 %), а также введение антибиотиков и столбнячного анатоксина. На ЭМЭ третьего и четвертого уровней подавляющее большинство оперативных вмешательств составили ПХО ран и реконструктивно-восстановительные операции. Выводы. Оказание медицинской помощи раненым с огнестрельными переломами костей и отрывами кисти во время АТО привело к 58 % хороших, 38 % удовлетворительных и 4 % неудовлетворительных функциональных результатов через 1–2 года после ранения.

The objective of the study was to analyze the methods of surgical interventions on the stages of medical evacuation (SME) during the anti-terrorist operation (ATO) from 2014 to 2015. Materials and methods. The clinical group consisted of 25 wounded persons with gunshot fractures and mine-explosive wrist wounds from 2014 to 2015 during the ATO. Fractures and avulsions during ATO totaled 21.67 % of all wrist injuries. Of these, gunshot fractures were observed in 98.67 % of patients, hand avulsions — in 1.33 %. All the wounded were men. Results. Patients with gunshot bone fractures and hand avulsions at the basis and the first level of medical care require a temporary bleeding control, early imposition of aseptic dressings, analgesia, immobilization using improvised means and urgent evacuation. On the second SME, initial surgical debridement of the wounds (93.32 %) and fasciotomy (33.33 %) were mainly performed. An important antishock measure of the second level is stable position of external fixation device (26.67 %), as well as administration of antibiotic drugs and tetanus toxoid. During the third and fourth SME, the vast majority of surgical procedures were repeated surgical treatment of wounds and reconstructive surgeries. Conclusions. Providing medical care to the wounded persons with gunshot fractures and hand avulsions during ATO resulted in to 58 % of good, 38 % of satisfactory and 4 % of unsatisfactory functional results 1–2 years after the injury.


Keywords

лікувальні заходи; етапи медичної евакуації; вогнепальні поранення кисті; вогнепальні переломи кісток кисті; мінно-вибухові поранення; відриви пальців кисті

лечебные мероприятия; этапы медицинской эвакуации; огнестрельные ранения кисти; огнестрельные переломы костей кисти; минно-взрывные ранения; отрывы пальцев

therapeutic measures; stages of medical evacuation; gunshot wounds to the wrist; gunshot fractures of the hand; mine-explosive wounds; finger avulsion


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Заруцький Я.Л. Воєнно-польова хірургія: Підручник / Я.Л. Заруцький, В.М. Запорожан, В.Я. Білий [та ін.]; за ред. Я.Л. Заруцького, В.М. Запорожана. — Одеса: ОНМедУ, 2016. — С. 359-389. 
2. Заруцький Я.Л. Вказівки з воєнно-польової хірургії / Я.Л. Заруцький, А.А. Шудрак. — К.: СПД Чалчинська Н.В., 2014. — С. 330-350.
3. Король С.О. Вогнепальні та мінно-вибухові поранення кінцівок в системі надання допомоги пораненим під час антитерористичної операції / С.О. Король // Збірник наукових праць XVII з’їзду ортопедів-травматологів України. — К., 2016. — С. 27-28.
4. Страфун С.С. Особливості лікування бойових поліструктурних ушкоджень верхньої кінцівки / С.С. Страфун, Н.О. Борзих, О.В. Борзих [та ін.] // Збірник наукових праць XVII з’їзду ортопедів-травматологів України. — К., 2016. — С. 41-42.
5. Невідкладна військова хірургія: Пер. з англ. — К.: Наш Формат, 2015. — С. 295-322.
6. Seng V.S. Management of civilian ballistic fractures / V.S. Seng, A.C. Masquelet // Orthop. Traumatol. Surg Res. — 2013. — № 8. — Р. 953-958. 
7. Gustilo R.B. Problems in the management of type III (severe) open fractures: a new classification of type III open fractures / R.B. Gustilo, R.M. Mendoza, D.N. Williams // J. Trauma. — 1984. — № 8. — Р. 742-746.

Similar articles

Extent of the Surgical Care to the Wounded with Gunshot Forearm Fractures at the Stages of Medical Evacuation During Anti-Terrorist Operation
Authors: Король С.О.(1), Матвійчук Б.В.(1), Доманський А.М.(2)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Дніпропетровська державна медична академія, м. Дніпро, Україна

"Тrauma" Том 17, №6, 2016
Date: 2017.01.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Bone grafting in the system of specialized treatment of victims with battle limb injuries
Authors: Король С.О.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 19, №1, 2018
Date: 2018.04.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Clinical and organizational peculiarities of providing trauma care to the patients with soft tissue defects in gunshot and mine blast injuries of the limbs
Authors: Хоменко І.П.(1), Король С.О.(2), Матвійчук Б.В.(2)
1 - Головне військово-медичне управління МО України, м. Київ, Україна
2 - Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 19, №5, 2018
Date: 2018.11.27
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue