Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017

Back to issue

Impact of the changes in neurohumoral factors on the formation of violations of the diastolic filling of the left ventricle in adolescents with myocardial pathology

Authors: Богмат Л.Ф., Ніконова В.В.
ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета роботи — дослідити стан нейрогуморальної регуляції при різних нозологічних формах патології міокарда залежно від типу діастолічної дисфункції. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 110 підлітків віком 13–18 років із патологією міокарда, серед яких 40 — із порушеннями ритму серця, 40 — із диспластичною кардіоміопатією і 30 — із первинною артеріальною гіпертензією. Контрольну групу становили 10 практично їх здорових однолітків без ознак ураження серця. Морфофункціональні параметри серця вивчалися шляхом ультразвукового дослідження в М- і В-режимах за стандартною методикою. Функцію діастоли лівого шлуночка вивчали в імпульсному допплерівському режимі з реєстрацією трансмітрального потоку з верхівкового доступу чотирикамерного серця. Оцінку функціонального стану симпатоадреналової системи проводили за вмістом у добовій сечі вільних катехоламінів — адреналіну та норадреналіну флюорометричним методом за Е.Ш. Матліною із співавт. (1976). Дослідження ренін-ангіотензин-альдостеронової системи включало вивчення активності реніну плазми, вмісту ангіотензину II та альдостерону в периферичній венозній крові за допомогою радіоімунологічного аналізу, який проводили на гамма-лічильнику «Наркотест». Використовували набори «Ангіотензин-1-ренін», «Ангіотензин ІІ», «Альдостерон» фірми Immunotech (Чехія). Статистична обробка матеріалу проведена на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета прикладних програм Statgraphics Centurion. Результати. У результаті проведених досліджень у юнаків із порушеннями ритму серця встановлено вірогідну активацію симпатоадреналової системи в групах як із першим (I), так і з третім (III) типами діастолічної дисфункції (ДД). Показники симпатоадреналової системи в групі з II типом ДД практично не відрізнялись від контрольних значень. Досліджуючи стан РААС у хворих з порушенням ритму серця, встановили поступову активацію реніну плазми крові від групи з I типом ДД до групи з III типом. Подібна тенденція спостерігалась і відносно ангіотензину II, але різниця не була вірогідною. Показники альдостерону практично не відрізнялись від контрольних значень. У підлітків із диспластичною кардіопатією в групі з I типом ДД лівого шлуночка були значно підвищеними показники симпатоадреналової системи, як адреналін (р < 0,01), так і норадреналін (р < 0,05), на той час як у групах із II та III типами ДД ці показники не відрізнялись від контрольних значень. При оцінці показників РААС звертало на себе увагу поступове підвищення активності реніну плазми крові від I до III групи (р < 0,01; р < 0,01; р < 0,01 відповідно), показники ангіотензину II також зростали, але різниця між групами із різними типами ДД не була суттєвою. Значення альдостерону практично не відрізнялись від групи контролю незалежно від типу ДД. У групі підлітків із первинною артеріальною гіпертензією встановлено вірогідне підвищення екскреції катехоламінів незалежно від типу ДД. Зміни параметрів РААС були неоднозначні. Так, активність реніну плазми крові була вищою в підлітків із II (р < 0,05) та III типами ДД (р < 0,01), рівень ангіотензину II переважав у групі з I типом ДД (р < 0,05), на той час як рівень альдостерону — у групі з III типом ДД (р < 0,01). Висновки. Розвиток діастолічної дисфункції в підлітків із патологією міокарда відбувається на тлі активації нейрогуморальних систем. Для осіб із I типом діастолічної дисфункції незалежно від патології міокарда характерна значна активація симпатоадреналової системи. У підлітків із II і III типами діастолічної дисфункції відбувається послідовне залучення в патологічний процес ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, особливо в осіб з артеріальною гіпертензією.

Цель работы — исследовать состояние нейрогуморальной регуляции при различных нозологических формах патологии миокарда в зависимости от типа диастолической дисфункции. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 110 подростков 13–18 лет с патологией миокарда, среди которых 40 — с нарушениями ритма сердца, 40 — с диспластической кардио-
миопатией и 30 — с первичной артериальной гипертензией. Контрольную группу составили 10 практически их здоровых сверстников без признаков поражения сердца. Морфофункциональные параметры сердца изучались с помощью ультразвукового исследования в М- и В-режимах по стандартной методике. Функцию диастолического наполнения левого желудочка изучали в импульсном допплеровском режиме с регистрацией трансмитрального потока из верхушечного доступа четырехкамерного сердца. Оценку функционального состояния симпатоадреналовой системы проводили по содержанию в суточной моче свободных катехоламинов — адреналина и норадреналина флюорометрическим методом по Э.Ш. Матлиной с соавт. (1976). Исследование ренин-ангиотензин-альдостероновой системы включало изучение активности ренина плазмы, содержания ангиотензина II и альдостерона в периферической венозной крови с помощью радиоиммунологического анализа, который проводили на гамма-счетчике «Наркотест». Использовали наборы «Ангиотензин-1-ренин», «Ангио-тензин II», «Альдостерон» фирмы Immunotech (Чехия). Статистическая обработка материала проведена на IBM
PC/Pentium 4 с использованием пакета прикладных программ Statgraphics Centurion. Результаты. В результате проведенных исследований у юношей с нарушениями ритма сердца установлена достоверная активация симпатоадреналовой системы в группах как с первым (I), так и с третьим (III) типами диастолический дисфункции (ДД). Показатели симпатоадреналовой системы в группе со II типом ДД практически не отличались от контрольных значений. Исследуя состояние РААС у больных с нарушением ритма сердца, установили постепенную активацию ренина плазмы крови от группы с I типом ДД до группы с III типом. Подобная тенденция наблюдалась и в отношении ангиотензина II, но разница не была достоверной. Показатели альдостерона практически не отличались от контрольных значений. У подростков с диспластической кардиопатией в группе с I типом ДД левого желудочка были значительно повышенными показатели симпатоадреналовой системы, как адреналина (р < 0,01), так и норадреналина (р < 0,05), в то время как в группах со II и III типами ДД эти показатели не отличались от контрольных значений. При оценке показателей РААС обращало на себя внимание постепенное повышение активности ренина плазмы крови от I до III группы (р < 0,01; р < 0,01; р < 0,01 соответственно), показатели ангиотензина II также росли, но разница между группами с различными типами ДД не была существенной. Значения альдостерона практически не отличались от данных группы контроля независимо от типа ДД. В группе подростков с первичной артериальной гипертензией установлено достоверное повышение экскреции катехоламинов независимо от типа ДД. Изменения параметров РААС были неоднозначными. Так, активность ренина плазмы крови была выше у подростков с II (р < 0,05) и III типами ДД (р < 0,01), уровень ангиотензина II преобладал в группе с I типом ДД (р < 0,05), в то время как уровень альдостерона — в группе с III типом ДД (р < 0,01). Выводы. Развитие диастолической дисфункции у подростков с патологией миокарда происходит на фоне активации нейрогуморальных систем. Для лиц с I типом диастолической дисфункции независимо от патологии миокарда характерна значительная активация симпатоадреналовой системы. У подростков со II и III типами диастолической дисфункции происходит последовательное вовлечение в патологический процесс ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, особенно у подростков с артериальной гипертензией.

The purpose of the study was to investigate the state of neurohumoral regulation in various nosological forms of myocardial pathology depending on the type of diastolic dysfunction (DD). Materials and methods. A comprehensive survey was performed in 110 adolescents aged 13–18 years with myocardial pathology, including 40 — with cardiac arrhythmias, 40 — with dysplastic cardiomyopathy and 30 — with primary hypertension. The control group consisted of 10 apparently healthy peers with no signs of heart disease. Morphofunctional cardiac parameters were studied using ultrasound in M and B modes by the standard method. Diastolic function of the left ventricle was studied in pulsed Doppler mode with registration transmitral flow from the apical access of the four-chamber heart. Assessment of the functional status of sympathoadrenal system was carried out by the content of free catecholamines in daily urine — adrenaline and noradrenaline using fluorometric method according to E.Sh. Matlina et al. (1976). Studying renin-angiotensin-aldosterone system (RAAS) included investigation of plasma renin activity, content of angiotensin II and aldosterone in peripheral venous blood using radioimmunoassay analysis, which was performed on gamma counter Narcotest. We have used sets “Angiotensin-1-renin”, “Angiotensin II”, “Aldosterone” manufactured by Immunotech (Czech Republic). Statistical analysis of the material was held on the IBM PC/Pentium 4 using application package Statgraphics Centurion. Results. As a result of the studies in boys with cardiac arrhythmias, there was found a probable sympathoadrenal system activation in groups with both the first (I), and the third (III) types of DD. Indicators of sympathoadrenal system in the group with DD type II almost did not differ from control values. Exploring the state of the RAAS in patients with cardiac arrhythmias, it was found the gradual activation of plasma renin from the group with DD type I to the group with type III. A similar trend was observed regarding angiotensin II, but the difference was not significant. Aldosterone indicators almost did not differ from control values. Adolescents with dysplastic cardiomyopathy in the group with type I DD of the left ventricle had significantly higher parameters of sympathoadrenal system, both adrenaline (p < 0.01) and noradrenaline (p < 0.05), while in groups of DD types II and III, these figures did not differ from control values. When assessing the parameters of RAAS, a gradual increase in renin activity of the blood plasma from group I to group III (p < 0.01, p < 0.01, p < 0.01, respectively) attracted attention, angiotensin II values also increased, but the difference between groups with different types of DD was not significant. The value of aldosterone did not differ much from the control group, regardless of the DD type. In the group of adolescents with primary hypertension, we have found a significant increase in urinary catecholamines, regardless of DD. Changes in RAAS values were mixed. Thus, plasma renin activity was higher in adolescents with DD type II (p < 0.05) and III (p < 0.01), the level of angiotensin II prevailed in the group with DD type I (p < 0.05), while aldosterone levels — with DD type III (p < 0.01). Conclusions. The development of diastolic dysfunction in adolescents with myocardial pathology occurs against the background of neurohormonal system activation. People with type I diastolic dysfunction, regardless of myocardial pathology, are characterized by a significant activation of sympathoadrenal system. In adolescents with types II and III of diastolic dysfunction, there is a consistent involvement of the renin-angiotensin-aldosterone system in the pathological process, especially in adolescents with hypertension.


Keywords

нейрогуморальна регуляція; діастолічна дисфункція; патологія міокарда; підлітки

нейрогуморальная регуляция; диастолическая дисфункция; патология миокарда; подростки

neurohumoral regulation; diastolic dysfunction; myocardial pathology; adolescents


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Минеева Е.Е. Диастолическая дисфункция — предиктор ремоделирования сердца при артериальной гипертензии у молодых мужчин [Текст] / Е.Е. Минеева, Т.А. Гвозденко, М.В. Антонюк // Клиническая медицина. — 2008. — Т. 86, № 7. — С. 23-25.
2. Карпов Ю.А. Роль нейрогуморальных систем в развитии и прогрессировании сердечной недостаточности: эндотелиальные факторы [Текст] / Ю.А. Карпов // Сердечная недостаточность. — 2002. — Т. 3, № 1. — С. 20-22.
3. Мясников Г.В. Нейрогормоны и цитокины у больных с начальной хронической сердечной недостаточностью вследствие АГ в зависимости от наличия инсулинорезистентности [Текст] / Г.В. Мясников // Укр. мед. часопис. — 2008. — № 1(63). — С. 38-42.
4. Groban L. Diastolic function a barometer for cardiovascular risk? [Text] / L. Groban, D.W. Kitzman // Anesthesiology. — 2010. — № 112. — Р. 1303-1306.
5. Богмат Л.Ф. Нейрогуморальные факторы в формировании систолической дисфункции миокарда у подростков с различными вариантами аритмий [Текст] / Л.Ф. Богмат, О.Я. Михальчук // Запорожский медицинский журнал. — 2010. — Т. 12. — С. 9-11. 
6. Рак Л.І. Стан системи ренін-ангіотензин-альдостерон при різних формах патології міокарда в дітей і підлітків [Текст] / Л.І. Рак // Укр. радіологічний журн. — 2010. — № 3. — С. 317-320.
7. Богмат Л.Ф. Ремоделирование миокарда и нейрогуморальная активация — факторы формирования и прогрессирования хронической сердечной недостаточности у детей [Текст] / Л.Ф. Богмат, Л.И. Рак // Кардиология на перекрестке наук: Тез. междунар. конгрес. кардиологов. — Тюмень, 2010. — С. 46-47.
8. Verdecchia P. Evidence for cardiovascular, cerebrovascular, and renal protective effects of renin-angiotensin system blockers [Text] / P. Verdecchia, G. Gentile, F. Fabio Angeli // Ther. Adv. Cardiovasc. Dis. — 2012. — № 6(2). — P. 81-91.
9. Федорова О.А. Блокада ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у пациентов с высоким кардиоваскулярным риском и коморбидными состояниями [Текст] / О.А. Федорова // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 3(95). — С. 23-28. 

Similar articles

Factors of Formation of Various Types of Left Ventricular Diastolic Filling in Adolescents with Myocardium Pathology
Authors: Богмат Л.Ф., Ніконова В.В. - ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» м. Харків, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Особенности нейрогуморальных взаимоотношений при диастолической дисфункции сердца у подростков с патологией миокарда
Authors: Богмат Л.Ф., Никонова В.В., Толмачева С.Р., Введенская Т.С. - ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков
"Child`s Health" 4 (64) 2015
Date: 2015.12.08
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Modern approaches to treatment of secondary arrhythmogenic cardiomyopathy in children
Authors: Богмат Л.Ф.(1, 2), Рак Л.І.(1, 2), Ніконова В.В.(1), Головко Т.А.(2), Бессонова І.М.(1, 2), Шевченко Н.С.(1, 2), Ахназарянц Е.Л.(1, 2), Михальчук О.Я.(3)
(1) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра педіатрії № 1, м. Харків, Україна
(3) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"Child`s Health" Том 14, №1, 2019
Date: 2019.03.06
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Primary hyperaldosteronism. Mechanisms and consequences of pathological influence on an organism (review of literature)
Authors: Шідловський В.О. (1), Шідловський О.В. (1), Кравців В.В. (2)
1 - Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна
2 - Комерційне неприбуткове підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр», м. Львів, Україна

International journal of endocrinology Том 15, №4, 2019
Date: 2019.08.15
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual

Back to issue