Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Артериальная гипертензия» 2 (52) 2017

Вернуться к номеру

Шановні читачі!

Весняний період був насиченим щодо подій на ниві наукової та організаційної роботи. Пройшли конференції пам’яті М.Д. Стражеска, товариств із серцевої недостатності, інтервенційної кардіології, медичний форум та ін. Сподіваюся, що цей номер ви отримаєте ще до початку нашої щорічної конференції, а також будете мати можливість взяти участь у її роботі (інформація на вкладці в поточному номері). Для тих, хто не зможе, ми, як завжди, у № 3 зробимо дайджест та опублікуємо резолюцію. 
Але все таки, повертаючись до того, що відбулося, я хотів би зосередитися на проекті Уряду України із реімбурсації. У всіх регіонах, де б я не читав лекції, мене запитують: чому такий вибір молекул? Чому не враховані думки практичних лікарів? Чому, чому і чому? У мене немає детальних відповідей, тому що про нашу думку ні–хто не питав. Але тим не менше я хочу виступити адвокатом цього проекту. Краще, коли є щось, ніж немає нічого. Запровадження такого типу реімбурсації для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом та бронхіальною астмою — це великий крок уперед. Для фахівців вибір зрозумілий — список препаратів від Всесвітньої організації охорони здоров’я для бідних країн. Він не ідеальний. Але зробивши початок, допрацювати механізми повернення грошей і привчити лікарів і хворих до такої системи, із покращенням фінансування стане можливим розширювати перелік засобів відповідно до можливостей системи. Коли таке станеться? На це питання у мене також немає відповіді, але вона не залежить від медиків. Хотілося, щоб скоріше. Але без першого кроку, який ми зробили зараз, подальший рух буде неможливий. В одній із недавніх закордонних поїздок у колишню радянську республіку я мав нагоду дискутувати із моїм колегою із Москви (Росія), і він був здивований щодо наявності в нашій країні такого проекту, тому що в Росії нічого подібного на поточний момент немає. Таким чином, треба набратися терпіння і наполегливо працювати.
Не буду переповідати зміст номеру — він у вас у руках, але хочу відмітити, що в журналі стає більшою частка матеріалів щодо результатів власних досліджень, і ми віримо, що вони відповідають сучасному рівню. Як завжди, бажаємо приємного ознайомлення. Чекаємо на ваші статті, клінічні випадки, критичні зауваження та побажання.
 
З найкращими побажаннями,
Ю. Сіренко


Вернуться к номеру