Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Hypertension" 2 (52) 2017

Back to issue

The state of cognitive functions and psychoemotional status of the hypertensive patients depending on sociability level

Authors: Доценко Н.Я., Герасименко Л.В., Боев С.С., Шехунова И.А.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина

Categories: Cardiology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Численні дослідження продемонстрували роль артеріальної гіпертензії як незалежного фактора ризику розвитку та прогресування когнітивних розладів. На даний час надається велике клінічне значення факторам, що виявляють протективні властивості відносно когнітивних порушень, такі як динамічна фізична активність (поза професійних обов’язків), достатня когнітивна діяльність, орієнтована на вивчення нового і широке коло спілкування. У зв’язку з цим видається цікавою проблема активності людини в спілкуванні у хворих на гіпертонічну хворобу і зв’язок рівня комунікабельності з показниками когнітивних функцій. Метою роботи було вивчення впливу рівня комунікабельності на розвиток когнітивних порушень і психоемоційний статус у хворих на артеріальну гіпертензію. Матеріали та методи. Обстежено 99 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії без супутніх захворювань, середній вік яких 50,34 ± 0,79 року. Тривалість захворювання в середньому становила 8,96 ± 0,61 року. Пацієнти були розділені залежно від самооцінки рівня комунікабельності за візуальною аналоговою шкалою на три групи. Для вивчення когнітивних порушень і психоемоційного статусу застосовували ряд нейропсихологічних тестів. Результати. Першу групу становили 22 хворих із низьким рівнем комунікабельності (2,55 бала за візуальною аналоговою шкалою), другу групу — 42 пацієнти із середнім рівнем комунікабельності (6,02 бала), і третю — 35 пацієнтів із високим рівнем комунікабельності (8,83 бала). Нами встановлено зниження когнітивних функцій по MoCA-тесту у обстежуваних груп пацієнтів зі зменшенням рівня комунікабельності. Частка пацієнтів, які показали наявність когнітивних порушень, у групах із різним рівнем комунікабельності становила 39,5, 50 і 72,7 % відповідно. Кореляційний аналіз дозволив встановити зв’язок помірної сили між рівнем комунікабельності і показниками MoCA-тесту (r = +0,40; р < 0,05), а також між когнітивними порушеннями за MoCA-тестом і рівнем тривожності (r = –0,48; р < 0,01) в усіх спостережуваних хворих. За даними тесту Спілбергера і результатами шкали Бека встановлено, що зі зниженням рівня комунікабельності пацієнтів за візуальною аналоговою шкалою реєструється збільшення реактивної тривожності і збільшення симптомів депресії. При проведенні кореляційного аналізу виявлено достовірний негативний зв’язок помірної сили (r = –0,44; р < 0,05) між рівнем комунікабельності і показниками тесту Спілбергера. Висновки. Оцінка рівня комунікабельності є об’єктивним інструментом оцінки активності способу життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Встановлено залежність когнітивної функції від рівня комунікабельності у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії. При цьому за мірою зменшення рівня комунікабельності виявлено зниження когнітивних функцій, збільшення вираженості реактивної тривожності і симптомів депресії.

Актуальность. Многочисленные исследования продемонстрировали роль артериальной гипертензии как независимого фактора риска развития и прогрессирования когнитивных расстройств. В настоящее время придается большое клиническое значение факторам, проявляющим протективные свойства в отношении когнитивных нарушений, таким как динамическая физическая активность (вне профессиональных обязанностей), достаточная когнитивная деятельность, ориентированная на изучение нового и широкий круг общения. В связи с этим представляется интересной проблема активности человека в общении у больных гипертонической болезнью и связь уровня общительности с показателями когнитивных функций. Целью работы явилось изучение влияния уровня общительности на развитие когнитивных нарушений и психоэмоциональный статус у больных артериальной гипертензией. Материалы и методы. Обследовано 99 больных гипертонической болезнью II стадии без сопутствующих заболеваний, средний возраст которых 50,34 ± 0,79 года. Продолжительность заболевания в среднем составила 8,96 ± 0,61 года. Пациенты были разделены в зависимости от самооценки уровня общительности по визуальной аналоговой шкале на три группы. Для изучения когнитивных нарушений и психоэмоционального статуса применяли ряд нейропсихологических тестов. Результаты. Первую группу составили 22 больных с низким уровнем общительности (2,55 балла по визуальной аналоговой шкале), вторую группу — 42 пациента со средним уровнем общительности (6,02 балла), третью — 35 пациентов с высоким уровнем общительности (8,83 балла). Нами установлено снижение когнитивных функций по MoCA-тесту у обследуемых групп пациентов с уменьшением уровня общительности. Доля пациентов, показавших наличие когнитивных нарушений, в группах с разным уровнем общительности составила 39,5, 50 и 72,7 % соответственно. Корреляционный анализ позволил установить связи умеренной силы между уровнем общительности и показателями MoCA-теста (r = +0,40; р < 0,05), а также между когнитивными нарушениями по MoCA-тесту и уровнем тревожности (r = –0,48; р < 0,01) всех наблюдаемых больных. По данным теста Спилбергера и результатам шкалы Бека установлено, что со снижением уровня общительности пациентов по визуальной аналоговой шкале регистрируется увеличение реактивной тревожности и увеличение симптомов депрессии. При проведении корреляционного анализа выявлена достоверная отрицательная связь умеренной силы (r = –0,44; р < 0,05) между уровнем общительности и показателями теста Спилбергера. Выводы. Оценка уровня общительности является объективным инструментом оценки активности образа жизни у пациентов с артериальной гипертензией. Установлена зависимость когнитивной функции от уровня общительности у пациентов с гипертонической болезнью II стадии. При этом по мере уменьшения уровня общительности выявлено снижение когнитивных функций, увеличение выраженности реактивной тревожности и симптомов депрессии.

Background. Numerous studies have demonstrated the role of arterial hypertension as an independent risk factor of development and cognitive disorders progression. Currently, great clinical significance is attached to factors showing protective properties for cognitive functions, such as dynamic physical activity (outside professional duties), sufficient cognitive acti­vity, focused on learning new and wide communication range. In this regard the problem of human activity in communication among hypertensive patients and the relationship between the level of sociability and cognitive functions are of interest. The purpose of the work was to study the influence of sociability level on the development of cognitive impairment and psychoemotional status in hypertensive patients. Materials and methods. 99 patients with hypertensive disease of stage II without comorbid diseases were examined; mean age was 50.34 ± 0.79 years. The average duration of the disease was 8.96 ± 0.61 years. Patients were divided into 3 groups according to the self-estimated level of sociability by visual analogue scale. The number of neuropsychological tests were used to study cognitive impairment and psychoemotional status. Results. The first group involved 22 patients with a low level of sociability (2.55 points by the visual analogue scale), the second group included 42 with an average level of sociability (6.02 points), and the third group included 35 patients with a high level of sociability (8.83 points). It was established the decrease in cognitive functions according to the MoCA test in the patients of examined groups with poor sociability. The portion of patients showing cognitive impairment in the examined groups with different sociability level was 39.5, 50 and 72.7 %, respectively. The correlation analysis allowed reveal moderate relationship between the sociability level and the MoCA test (r = +0.40; p < 0.05), as well as between cognitive impairment according to the MoCA test and anxiety level (r = –0.48; p < 0.01) of all observed patients. According to the Spielberger test and the results of the Beck scale, it was found the increase in reactive anxiety and increase in symptoms of depression with decrease in the level of patients’ sociability by the visual analogue scale. Correlation analysis revealed a significant moderate negative association (r = –0.44; p < 0.05) between the level of sociability and the Spielberger score. Conclusions. Estimation of sociability level is an objective tool for estimating lifestyle activity in hypertensive patients. The dependence of cognitive function deterioration on sociability level in hypertensive patients is established in patients with stage II. With decreasing of sociability level the deterioration of cognitive functions and increased reactive anxiety level and symptoms of depression are observed.


Keywords

когнітивні порушення; артеріальна гіпертензія; рівень комунікабельності

когнитивные нарушения; артериальная гипертензия; уровень общительности

cognitive impairment; arterial hypertension; level of sociability


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Захаров В.В. Когнитивные нарушения при артериальной гипертензии / В.В. Захаров, Н.В. Вахнина // Нервные болезни. — 2013. — № 3. — С. 16-21.
2. Черний В.И. Церебральная ишемия и когнитивные нарушения: актуальные вопросы / В.И. Черний, В.А. Яворская, Н.Ю. Бачинская // Здоров’я України. — 2016. — № 2(37). — С. 12-13.
3. Baskys А., Hou A.C. Vascular dementia: pharmacological treatment approaches and perspectives / А. Baskys, A.C. Hou // Clinical Interventions in Aging. — 2007. — № 2(3). — Р. 327-335.
4. Артериальное давление и когнитивные функции у больных артериальной гипертензией в отдаленном периоде после инсульта / И.В. Дроздова, В.В. Храмцова, Ю.А. Гончар [и др.] // Международный медицинский журнал. — 2015. — № 3. — С. 50-54. 
5. Пилипович А.А. Умеренные когнитивные расстройства / А.А. Пилипович // Consilium Medicum. — 2016. — № 18(2). — С. 44-49.
6. Скугаревский О.А. Когнитивный дефицит второй половины жизни: поле неразрешимых противоречий терапевтических подходов / О.А. Скугаревский // Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа. — 2013. — № 1. — С. 58-70.
7. Васюра С.А. Коммуникативная активность представителей разных профессиональных групп / С.А. Васюра // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. — 2009. — № 105. — С. 129-136.
8. «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в частині профілактики серцево-судинних захворювань». Наказ МОЗ України № 564 від 13.06.2016 / Офіційний сайт МОЗ України. — Режим доступу: www.moz.gov.ua.
9. Гакман А.В. Закордонний досвід рекреаційно-оздоровчої діяльності у рамках дозвілля з людьми похилого віку / А.В. Гакман, М.Ю. Байдюк // Молодий вчений. — 2016. — № 11(38). — С. 116-119.
10. Dajak Lidija. Health-related quality of life and mental health in the process of active and passive ageing / Lidija Dajak, Miroslav Mastilica, Stjepan Orešković Gorka Vuletić // Psychiatria Danubina. — 2016. — Vol. 28, № 4. — Р. 404-408.
11. David Carlessа. The Bristol Active Life Project: Physical Activity and Sport for Mental / Health David Carlessа, Kitrina Douglas // Sports-Based Health Interventions. — 2015. — Р. 101-115.
12. Challa Venkata Suresh Influence of various psychological correlates in cardiovascular disease patients / Challa Venkata Suresh, Nagendar Rao Yeedulapally // IAIM. — 2016. — № 3(5). — Р. 24-28.
13. Jarett D. Berry. Social Avoidance and Long-Term Risk for Cardiovascular Disease Death in Healthy Men: The Western Electric Study / Jarett D. Berry, Donald M. Lloyd-Jones, Daniel B. Garside, Renwei Wang, Philip Greenland // Annals of Epidemiology. — 2007. — Vol. 17. — P. 591-596. 
14. Чернышкова Е.В. Медико-социальные риски пролонгирования активного образа жизни пожилых людей / Е.В. Чернышкова // Фундаментальные исследования. — 2012. — № 3. — С. 358-361.
15. Молчанова Ж.И. Исследование когнитивных функций у больных неврологического профиля: Методическое пособие // Ж.И. Молчанова, А.А. Соколова, Л.И. Анищенко. — Ханты-Мансийск: ХМГМА, 2013. — 38 с. 
16. Nasreddine Z.S. The Montreal Cognitive Assessment (MoCA): A Brief Screening Tool For Mild Cognitive Impairment / Z.S. Nasreddine // J. Am. Geriatr. Soc. — 2005. — № 53. — P. 695-699.
17. Беседин А.Н. Психология общения и конфликта / А.Н. Беседин. — Харьков: ХНАДУ, 2007. — 460 с. 
18. Журавлева Л.А. К вопросу о классификациях видов общения / Л.А. Журавлева // Инновационная наука. — 2015. — № 7. — С. 181-186. 
19. Petersen R.C. Mild cognitive impairment: a concept in evolution / R.C. Petersen, B. Caracciolo, C. Brayne [et al.] // Journal of Internal Medicine. — 2014. — Vol. 275. — P. 214-228.
20. Трусова Н.А. Дисциркуляторная энцефалопатия — letztewiese отечественной ангионеврологии / Н.А. Трусова, Н.О. Левина, О.С. Левин // Современная терапия в психиатрии и неврологии. — 2016. — № 2. — С. 11-17.
21. Свиридова Н.К. Когнітивні та емоційно-особистісні порушення у хворих на гіпертензивну енцефалопатію. Стан мозкового кровообігу при артеріальній гіпертензії (науковий огляд та особисті спостереження) / Свиридова Н.К. // Международный неврологический журнал. — 2016. — № 1(79). — С. 123-130.
22. Kenneth M. Langa. The Diagnosis and Management of Mild Cognitive Impairment. A Clinical Review / Kenneth M. Langa, Deborah A. Levine // JAMA. — 2014. — Vol. 312(23). — Р. 2551-2561. 
23. Tiia Ngandu. A 2 year multidomain intervention of diet, exercise, cognitive training, and vascular risk monitoring versus control to prevent cognitive decline in at-risk elderly people (FINGER): a randomised controlled trial / Tiia Ngandu, Jenni Lehtisalo, Alina Solomon [et al.] // The Lancet. — 2015. — Vol. 385, № 9984. — Р. 2255-2263.
24. Sheung-Tak Cheng Mental and Physical Activities Delay Cognitive Decline in Older Persons with Dementia / Sheung-Tak Cheng, Pizza K. Chow, You-Qiang Song [et al.] // The American Journal of Geriatric Psychiatry. — 2014. — Vol. 22. — P. 63-74.
25. Ким А.С. Психологические факторы в структуре патоморфоза гипертонической болезни / А.С. Ким, Л.Р. Юлдашева, В.В. Полетаев // Вестник КРСУ. — 2016. — Т. 16, № 3. — С. 8-41. 
26. Косенкова О.И. Психосоциальные особенности больных артериальной гипертензией / О.И. Косенкова // Экология человека. — 2008. — № 7. — С. 43-46.
27. Марута Н.А. Тревожные расстройства в структуре психосоматической патологии (клинические проявления, диагностика, терапия) / Н.А. Марута // Здоров’я України. — 2016. — № 1(374). — С. 34-35.

Similar articles

Роль длительности артериальной гипертензии и возраста в развитии когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью
Authors: Доценко Н.Я., Герасименко Л.В., Боев С.С., Шехунова И.А.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина

"News of medicine and pharmacy" 13 (589) 2016
Date: 2016.12.19
Sections: Clinical researches
The Role of Arterial Hypertension Anamnesis and Age in Cognitive Impairment Development in Hypertensive Patients
Authors: Доценко Н.Я., Герасименко Л.В., Боев С.С., Шехунова И.А. - ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
"Hypertension" 3 (47) 2016
Date: 2016.08.19
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue