Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" Том 12, №2.1, 2017

Back to issue

Postprandial hypoglycemic syndrome

Authors: Чайченко Т.В.
Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Постпрандіальний гіпоглікемічний синдром, або реактивна гіпоглікемія, — вегетативні симптоми, такі як слабкість, втома, голод, нудота, серцебиття, занепокоєння, тремор, пітливість, що виникають через одну-дві години після прийому їжі. Синдром досить слабо висвітлений у літературі, більшість відомостей є розрізненими. Лабораторні критерії діагностики постпрандіальної реактивної гіпоглікемії досить контроверсивні, але більшість авторів схиляються до того, що це рівень глюкози крові нижче тощакової або ≤ 3,9 ммоль/л протягом двох годин після прийому їжі. Гіпоглікемія є результатом дисбалансу між надходженням глюкози в кров (від ендогенної продукції глюкози або екзогенної доставки) і використанням глюкози тканинами. Баланс між надходженням і витрачанням глюкози контролюється складною рівновагою глікорегулюючих гормонів. Інсулін, глюкагон і адреналін діють протягом кількох хвилин, а кортизол і гормон зросту — кілька годин. Це пояснює наявність негайних і відстрочених різноманітних ефектів: адренергічного, нейроглікопенічного, гастроінтестинального дискомфорту. Відомо, що в генезі постпрандіального синдрому лежать механізми, подібні до постгастректомічних у пацієнтів, оперованих з приводу морбідного ожиріння. Найбільш імовірним чинником формування реактивної гіпоглікемії є постпрандіальна гіперсекреція інсуліну під впливом глюкози і глюкагоноподібного пептиду (GLP-1), що є компонентом ентероендокринної системи, основна дія якого спрямована на цефалічну фазу формування насичення. Як у оперованих пацієнтів, так і у відносно здорових осіб симптоми виникають після прийому їжі, багатої простими вуглеводами. Симптоми досить ефективно лікуються прийомом їжі з вживанням вуглеводів із низьким глікемічним індексом і харчовими волокнами. При недостатності ефекту використовують препарати акарбози, інгібуючої α-глюкозидази тонкого кишечника, що є основним стимулом для секреції GLP-1.
Таким чином, при епідемічній швидкості поширення ожиріння в умовах неадекватних харчових пріоритетів у дитячій популяції ймовірність значної поширеності постпрандіального синдрому досить вірогідна, що вимагає додаткового дослідження. При цьому зниження в раціоні простих вуглеводів може істотно поліпшити якість життя дітей із постпрандіальним дискомфортом.

Постпрандиальный гипогликемический синдром, или реактивная гипогликемия, — вегетативные симптомы, такие как слабость, усталость, голод, тошнота, сердцебиение, беспокойство, тремор, потливость, возникающие через один-два часа после приема пищи. Синдром достаточно слабо освещен в литературе, большинство сведений являются разрозненными. Лабораторные критерии диагностики постпрандиальной реактивной гипогликемии достаточно контроверсивны, но большинство авторов склоняются к тому, что это уровень глюкозы крови ниже тощакового либо ≤ 3,9 ммоль/л в течение двух часов после приема пищи. Гипогликемия является результатом дисбаланса между притоком глюкозы в кровь (от эндогенной продукции глюкозы или экзогенной доставки глюкозы) и использованием глюкозы тканями. Баланс между поступлением и расходованием глюкозы контролируется сложным равновесием гликорегулирующих гормонов. Инсулин, глюкагон и адреналин действуют в течение нескольких минут, а кортизол и гормон роста — несколько часов. Это объясняет наличие немедленных и отсроченных разнообразных эффектов: адренергических, нейрогликопенических, а также гастроинтестинального дискомфорта. Примечательно, что в генезе постпрандиального синдрома лежат механизмы, сходные с постгастрэктомическими у пациентов, оперированных на предмет морбидного ожирения. Наиболее вероятной причиной формирования реактивной гипогликемии представляется постпрандиальная гиперсекреция инсулина под влиянием глюкозы и глюкагоноподобного пептида (GLP-1), являющегося компонентом энтероэндокринной системы, основное действие которого направлено на цефалическую фазу формирования насыщения. Как у оперированных пациентов, так и у относительно здоровых лиц симптомы возникают после приема пищи, богатой простыми углеводами. Симптомы достаточно эффективно лечатся приемом пищи с употреблением углеводов с низким гликемическим индексом и пищевых волокон. При недостаточности эффекта используют препараты акарбозы, ингибирующей α-глюкозидазу тонкого кишечника, которая является основным стимулом для секреции GLP-1. Таким образом, в условиях эпидемической скорости распространения ожирения в условиях неадекватных пищевых приоритетов в детской популяции вероятность широкой распространенности постпрандиального синдрома достаточно вероятна, что требует дополнительных исследований. При этом снижение в рационе простых углеводов может существенно улучшить качество жизни детей с постпрандиальным дискомфортом.

Postprandial hypoglycemic syndrome, or reactive hypoglycemia, — vegetative symptoms, such as weakness, fatigue, hunger, nausea, palpitations, anxiety, tremor, sweating occurring one to two hours after ingestion. The syndrome is poorly described in literature and most of the information is disparate. Laboratory criteria for the diagnosis of postprandial reactive hypoglycemia are quite controversial, but most authors tend to consider that it is a blood glucose level, which is below 3.9 mmol/l for two hours after meal. Hypoglycemia is an unbalance between glucose influx to the circulation (from endogenous glucose production or exogenous glucose delivery) and glucose efflux. The balance between glucose intake and consumption is controlled by a complex balance of glycoregulatory hormones. Insulin, glucagon and adrenaline are effective for several minutes, but cortisol and growth hormone — for seve-ral hours. This explains the presence of immediate and delayed various effects: adrenergic, neuroglycopenic ones and gastroin-testinal discomfort. Postprandial syndrome mechanisms are similar to post-gastric bypass patients with morbid obesity. The most likely cause of reactive hypoglycemia is post-prandial hypersecretion of insulin under the influence of glucose and glucagon-like peptide-1 (GLP-1), which is a component of the enteroendocrine system and acts at the cephalic phase of satiety. Both post-gastric bypass and relatively healthy individuals have symptoms after the meal rich of simple carbohydrates. Symptoms could be effectively reduced by low glycemic index diet rich of dietary fibers. When the effect is insufficient, it is recommended to use acarbose as an α-glucosidase inhibitor, which is the main stimulation of GLP-1 secretion. Thus, obesity epidemics based on the inadequate nutritional habits in the children makes the postprandial syndrome feasible, and it requires further studies. At the same time, healthy diet can significantly improve the quality of life of children with postprandial discomfort.


Keywords

постпрандіальний синдром; реактивна гіпоглікемія; GLP-1; огляд

постпрандиальный синдром; реактивная гипогликемия; GLP-1; обзор

postprandial syndrome; reactive hypoglycemia; GLP-1; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Hanefeld M., Temelkova-Kurktschiev T. Control of post-prandial hyperglycemia-an essential part of good diabetes treatment and prevention of cardiovascular complications // Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. — 2002. — № 12(2). — Р. 98-107.
2. Post Hoc Subgroup Analysis of the HEART2D Trial Demonstrates Lower Cardiovascular Risk in Older Patients Targeting Postprandial Versus Fasting Premeal Glycemia / Itamar Raz, Antonio Ceriello, Peter W. Wilson, Chakib Battioui, Eric W. Su, Lisa Kerr, Cate A. Jones, Zvonko Milicevic, Scott J. Jacober // Diabetes Care. — 2011. — № 34(7). — Р. 1511-1513. — DOI: 10.2337/dc10-2375.
3. Harris S. Hyperinsulinism and dysinsulinism // J. Amer. Med. Ass. — 1924. — № 83. — Р. 729-733.
4. Leonetti F., Morviducci L., Giaccari A., Sbraccia P., Caiola S., Zorretta D., Lostia O., Tamburrano G. Idiopathic reactive hypoglycemia: a role for glucagon? // J. Endocrinol. Invest. — 1992. — № 15(4). — Р. 273-278.
5. Sørensen M., Johansen O.E. Idiopathic reactive hypoglycaemia-prevalence and effect of fibre on glucose excursions // Scand. J. Clin. Lab. Invest. — 2010. — № 70(6). — Р. 385-391. — doi: 10.3109/00365513.2010.491869.
6. Adeva-Andany M.M., González-Lucán M., Donapetry-García C., Fernández-Fernández C., Ameneiros-Rodríguez E. Glycogen metabolism in humans // BBA Clinical. — 2016. — № 5. — Р. 85-100. — doi: 10.1016/j.bbacli.2016.02.001.
7. Brun J.F., Fedou C., Mercier J. Postprandial Reactive Hypoglycemia // Diabetes & amp; Metabolism. — 2000. — Vol. 26, № 5. — Р. 337. — Doi: DM-11-2000-26-5-1262-3636-101019-ART1.
8. Systemic and Local Adrenergic Regulation of Muscle Glucose Utilization During Hypoglycemia in Healthy Subjects / Robert P. Hoffman, Christine A. Sinkey, John M. Dopp, Bradley G. Phillips // Diabetes. — 2002. — № 51(3). — Р. 734-742. — DOI: 10.2337/diabetes.51.3.734.
9. Snorgaard O., Binder C. Monitoring of blood glucose concentration in subjects with hypoglycaemic symptoms during everyday life // BMJ. — 1990. — № 300. — Р. 16-18.
10. Sivakumar Th., Sivakumar S., Chaychi L., Comi R.J. A Review of the Use of Acarbose for the Treatment of Post-prandialSyndrome (Reactive Hypoglycemia) // Endocrinol. Metabol. Syndrome. — 2012. — S:1. — http://dx.doi.org/10.4172/2161-1017.S1-010.
11. Brun J.F., Fédou C., Bouix O., Raynaud E., Orsetti A. Evaluation of a standardized hyperglucidic breakfast test in postprandial reactive hypoglycaemia // Diabetologia. — 1995. — № 38. — Р. 494-501.
12. Middleton S.J., Balan K. Post-prandial reactive hypoglycaemia and diarrhea caused by idiopathic accelerated gastric emptying: a case report // Journal of Medical Case Reports. — 2011. — № 5. — 177 р. — doi:10.1186/1752-1947-5-177.
13. Middleton S.J., Balan K. Idiopathic accelerated gastric emptying presenting in adults with post-prandial diarrhea and reactive hypoglycemia: a case series // Journal of Medical Case Reports. — 2012. — № 6. — 132 р. — doi: 10.1186/1752-1947-6-132.
14. Sørensen M., Johansen O.E. Idiopathic reactive hypoglycaemia — Prevalence and effect of fibre on glucose excursions // Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation. — 2010. — № 70(6). — Р. 385-391. — http://dx.doi.org/10.3109/00365513.2010.491869.
15. Bo A., Nils W., Frank S. Neuropeptides and the regulation of islet function // Diabetes. — 2006. — № 55. — S98-S107.
16. Pannacciulli N., Le D.S., Salbe A.D., Chen K., Reiman E.M., Tataranni P.A., Krakoff J. Postprandial glucagon-like peptide-1 (GLP-1) response is positively associated with changes in neuronal activity of brain areas implicated in satiety and food intake regulation in humans // Neuroimage. — 2007. — № 35. — Р. 511-517. — doi: 10.1016/j.neuroimage.2006.12.035.
17. Posovszky C., Wabitsch M. Regulation of appetite, satiation and body weight by enteroendocrine cells. Part 1: characteristics of enteroendocrine cells and their capability of weight regulation // Horm. Res. Paediatr. — 2015. — № 83(1). — Р. 1-10. — doi: 10.1159/000368898.
18. Chaychenko T., Georgievskaya N. Metabolic and psychological restricts of nutrition correction in overweight children // Zdorov’e rebenka. — 2016. — № 5.1(73.1). — Р. 7-12 (In Russian). — DOI: 10.22141/2224-0551.5.1.73.1.2016.78934.
19. Patti M.E., Goldfine A.B. Hypoglycemia after gastric bypass: the dark side of GLP-1 // Gastroenterology. — 2014. — № 146(3). — Р. 605-8. — doi: 10.1053/j.gastro.2014.01.038. Epub 2014 Jan 24.
20. Salehi M., Gastaldelli A., D’Alessio D.A. Blockade of glucagon-like peptide 1 receptor corrects post-prandial hypoglycemia after gastric bypass // Gastroenterology. — 2014. — № 146. — 000-000.
21. Scheen A.J., Lefèbvre P.J. Reactive hypoglycaemia, a mysterious, insidious but non dangerous critical phenomenon // Rev. Med. Liege. — 2004 Apr. — № 59(4). — Р. 237-42.
22. Valderas J.P., Ahuad J., Rubio L., Escalona M., Pollak F., Maiz A. Acarbose improves hypoglycaemia following gastric bypass surgery without increasing glucagon-like peptide 1 levels // Obes. Surg. — 2012 Apr. — № 22(4). — Р. 582-6. — doi: 10.1007/s11695-011-0581-0.
23. Goldfine A.B., Mun E.C., Devine E. et al. Patients with neuroglycopenia after gastric bypass surgery have exaggerated incretin and insulin secretory responses to a mixed meal // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2007. — № 92. — Р. 4678-4685.
24. Salehi M., Prigeon R.L., D’Alessio D.A. Gastric bypass surgery enhances glucagon-like Peptide 1-stimulated postprandial insulin secretion in humans // Diabetes. — 2011. — № 60. — Р. 2308-2314.
25. Jorgensen N.B., Dirksen C., Bojsen-Moller K.N. et al. Exaggerated glucagon-like peptide 1 response is important for improved beta-cell function and glucose tolerance after Roux-en-Y gastric bypass in patients with type 2 diabetes // Diabetes. — 2013. — № 62. — Р. 3044-3052.
26. Hypoglycaemia after gastric bypass: mechanisms and treatment / Ritz P., Vaurs C., Barigou M., Hanaire H. // Diabetes Obes. Metab. — 2016 Mar. — № 18(3). — Р. 217-23. — doi: 10.1111/dom.12592. Epub 2016 Jan 5.
27. Trujillo J.M., Nuffer W. GLP-1 receptor agonists for type 2 diabetes mellitus: recent developments and emerging agents // Pharmacotherapy. — 2014 Nov. — № 34(11). — Р. 1174-86. — doi: 10.1002/phar.1507.
28. Dungan K.M., Weitgasser R., Perez Manghi F. et al. A 24-week study to evaluate the efficacy and safety of once-weekly dulaglutide added on to glimepiride in type 2 diabetes (AWARD-8) // Diabetes, Obesity & Metabolism. — 2016. — № 18(5). — Р. 475-482. — doi: 10.1111/dom.12634.
29. Salehi M., Gastaldelli A., D’Alessio D.A. Blockade of Glucagon-like Peptide 1 Receptor Corrects Post-prandial Hypoglycemia After Gastric Bypass // Gastroenterology. — 2014. — № 146(3). — Р. 669-680. — doi: 10.1053/j.gastro.2013.11.044.
30. Craig C.M., Liu L.F., Deacon C.F., Holst J.J., McLaughlin T.L. Critical role for GLP-1 in symptomatic post-bariatric hypoglycaemia // Diabetologia. — 2017 Mar. — № 60(3). — Р. 531-540. — doi: 10.1007/s00125-016-4179-x. Epub 2016 Dec 14.
31. De Graaf C., Donnelly D., Wootten D. et al. Glucagon-Like Peptide-1 and Its Class B G Protein-Coupled Receptors: A Long March to Therapeutic Successes // Pharmacological Reviews. — 2016. — № 68(4). — Р. 954-1013. — doi: 10.1124/pr.115.011395.
32. Berlin I., Grimaldi A., Landault C., Cesselin F., Puech A.J. Suspected postprandial hypoglycemia is associated with beta-adre-nergic hypersensitivity and emotional distress // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1994 Nov. — № 79(5). — Р. 1428-33.
33. Scheen A.J., Lefèbvre P.J. Reactive hypoglycaemia, a mysterious, insidious but non dangerous critical phenomenon // Rev. Med. Liege. — 2004 Apr. — № 59(4). — Р. 237-42.
34. WHO fact sheet № 311, jan.2015. Available from: URL: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/en/-2.
35. Interim report of the Commission on Ending Childhood Obesity. World Health Organization 2015. Available from URL: http://www.who.int/end-childhood-obesity/commission-ending-childhood-obesity-interim-report.pdf?ua=1.
36. Chaychenko T., Rybka O., Georgievska N., Buginska N. Trends of nutrition of eastern Ukrainian children: tendency to overweight, dehydration and impaired social adaptation // Horm. Res. Pediatr. — 2016. — № 86(S1). — Р. 1-556. — DOI: 10.1159/000449142.

Similar articles

Hypoglycemia in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus:  incidence and risk factors (review of literature)
Authors: Исмаилов С.И., Водовская А.В.
Ташкентский педиатрический медицинский институт, г. Ташкент, Республика Узбекистан

International journal of endocrinology Том 14, №5, 2018
Date: 2018.10.24
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Физиологические и фармакологические эффекты глюкагоноподобного пептида-1
Authors: Кайдашев И.П., Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава
International journal of endocrinology 7 (47) 2012
Date: 2013.03.01
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Authors: Корпачев В.В., Гурина Н.М., ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев
International journal of endocrinology 7 (39) 2011
Date: 2011.11.30
Categories: Endocrinology

Back to issue