Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Pain. Joints. Spine." Том 7, №1, 2017

Back to issue

10-year probability of major osteoporotic fractures and hip fractures according to Ukrainian model of FRAX® in women with vertebral fractures

Authors: Григор’єва Н.В., Поворознюк В.В.
Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Переломи тіл хребців є одним із тяжких ускладнень системного остеопорозу, що призводить до виникнення вираженого больового синдрому в хребті, зниження чи втрати працездатності й збільшення летальності в осіб старших вікових груп. Алгоритм FRAX та рентгенівська денситометрія є важливими методами у визначенні ризику основних остеопоротичних переломів, зокрема переломів тіл хребців. Метою нашого дослідження було визначення показників української моделі FRAX у жінок залежно від наявності вертебральних переломів. Матеріали та методи. В Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу були обстежені 652 жінки віком 40–89 років, які були розподілені на дві групи: перша — 523 пацієнтки без будь-яких переломів в анамнезі, друга — 129 хворих з переломами тіл хребців в анамнезі. Для оцінки показників мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) усім обстеженим виконували рентгенівську денситометрію (прилад Prodigy, General Electric). 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів (FRAX-ООП) і переломів стегнової кістки (FRAX-СК) визначали за допомогою української моделі згідно з двома методиками (з використанням показників індексу маси тіла (FRAXIМТ) та МЩКТ (FRAXМЩКТ)). Результати. При аналізі розподілу показників FRAXIМТ-ООП у жінок залежно від наявності вертебральних переломів встановлено, що FRAXIМТ-ООП менше від 20 (межа, зазначена як критерій для початку лікування в американських рекомендаціях) зареєстровано в 100 і 100 % обстежених відповідно, а FRAXIМТ-СК менше від 3 (межа для початку лікування) — у 95 і 55 % (відповідно). Продемонстровано вірогідний помірний кореляційний зв’язок між показниками двох методик як у жінок без переломів в анамнезі, так і в пацієнток із вертебральними переломами для обох показників алгоритму — FRAX-ООП та FRAX-СК. Висновки. Вивчення особливостей показників FRAX у жінок залежно від наявності вертебральних переломів засвідчило вірогідне збільшення показників ризику як основних остеопоротичних переломів, так і переломів стегнової кістки з віком незалежно від використаної методики (з урахуванням показників ІМТ чи МЩКТ) у жінок як із вертебральними переломами, так і без будь-яких переломів в анамнезі. Вищезазначене слід враховувати при оцінці ризику остеопоротичних переломів у жінок у постменопаузі й плануванні лікувально-профілактичних заходів.

Актуальность. Переломы тел позвонков являются одними из тяжелых осложнений системного остеопороза, которые приводят к возникновению выраженного болевого синдрома в позвоночнике, снижению или потере работоспособности и увеличению летальности среди лиц старших возрастных групп. Алгоритм FRAX и рент­геновская денситометрия являются важными методами
в определении риска основных остеопоротических переломов, в том числе переломов тел позвонков. Целью нашего исследования было определение показателей украинской модели FRAX у женщин в зависимости от наличия вертебральных переломов. Материалы и методы. В Украинском научно-медицинском центре проблем остеопороза были обследованы 652 пациентки в возрасте 40–89 лет, которые были разделены на две группы: первая — 523 женщины без каких-либо переломов в анамнезе, вторая — 129 больных с переломами тел позвонков в анамнезе. Для оценки показателей минеральной плотности костной ткани (МПКТ) всем обследованным выполняли рентгеновскую денситометрию (Prodigy, General Electric). 10-летний риск основных остеопоротических переломов (FRAX-ООП) и переломов бедренной кости (FRAX-СК) определяли с помощью украинской модели согласно двум методикам (с использованием показателей индекса массы тела (FRAXIМТ) и МПКТ (FRAXМПКТ)). Результаты. При анализе распределения показателей FRAXIМТ-ООП у женщин в зависимости от наличия вертебральных переломов установлено, что FRAXIМТ-ООП менее 20 (граница, указанная в качестве критерия для начала лечения в американских рекомендациях) зарегистрировано у 100 и 100 % обследованных соответственно, а FRAXIМТ-СК меньше 3 (предел для начала лечения) — у 95 и 55 % (соответственно). Продемонстрирована достоверная умеренная корреляционная связь между показателями двух методик как у женщин без переломов в анамнезе, так и у пациенток с вертебральными переломами для обоих показателей алгоритма — FRAX-ООП и FRAX-СК.
Выводы. Изучение возрастных особенностей показателей FRAX у женщин в зависимости от наличия вертебральных переломов показало достоверное увеличение показателей риска как основных остеопоротических переломов, так и переломов бедренной кости независимо от использованной методики (с учетом показателей ИМТ или МПКТ) у женщин как с вертебральными переломами, так и без каких-либо переломов в анамнезе. Полученные результаты следует учитывать при оценке риска остеопоротических переломов у женщин в постменопаузе и планировании лечебно-профилактических мероприятий.

Background. Vertebral fractures are one of the severe complications of systemic osteoporosis, which lead to the low-back pain, decrease or loss of efficiency and increase of mortality in older people. FRAX and dual-energy X-ray absorptiometry (DXA) are important methods in determining major osteoporotic fractures risk, including vertebral fractures. Materials and methods. We studied the parameters of Ukrainian model of FRAX in women depending on the presence of vertebral fractures. 652 patients aged 40–89 years examined at the Ukrainian Scientific Medical Center of Osteoporosis were divided into two groups: the first one — 523 women without any previous fractures, the second one — 129 patients with previous vertebral fractures. The assessment of bone mineral density (BMD) was performed using DXA (Prodigy, General Electric). The 10-year probability of major osteoporotic fractures (FRAX-MOF) and hip fractures (FRAX-HF) has been determined using Ukrainian model of FRAX according to two methods — with body mass index (FRAXBMI) and BMD. Results. According the distribution of FRAXBMI-MOF parameters in women depending on the presence of vertebral fractures, it was found that index of FRAXBMI-MOF was less than 20 % (the limit indicated as the criterion for treatment initiation in US guidelines) in 100 and 100 % of subjects, respectively. The indices of FRAX BMD-HF were less than 3 % (the limit for starting treatment in US guidelines) in 95 and 55 % of women, respectively. It was shown the significant moderate correlation between the indices of two methods in all groups for both parameters of the algorithm — FRAX-MOF and FRAX-HF. Conclusions. The study of the age-specific features of FRAX in women depending on the presence of vertebral fractures showed a significant increase in the risks for both major osteoporotic and hip fractures, regardless of the used technique (with BMI or BMD) in women with vertebral fractures or without any fractures. Our results should be taken into account when assessing the risk of osteoporotic fractures in postmenopausal women and planning treatment and prophylactic measures.


Keywords

остеопороз; вертебральні переломи; FRAX; рентгенівська денситометрія

остеопороз; вертебральные переломы; FRAX; рентгеновская денситометрия

osteoporosis; vertebral fractures; FRAX; X-ray densitometry

Вступ

На сьогодні переломи тіл хребців є одним із тяжких ускладнень системного остеопорозу [1]. За даними літератури, їх поширеність у дорослого населення становить від 6,2 до 20,7 % і залежить від регіону проживання. Приблизно 750 тис. нових вертебральних переломів реєструється в США щорічно серед осіб, старших від 50 років, і у чверті з них протягом життя виникає принаймні ще один перелом тіла хребця. Частота вертебральних переломів, спричинених остеопорозом, експоненційно зростає з віком, за даними ВООЗ, близько 25 % жінок віком до 65 років вже мають компресійні переломи тіл хребців. Крім того, вертебральні переломи призводять до збільшення показників летальності в осіб старших вікових груп. Так, за результатами дослідження FIT (Fracture Intervention Trial) за участю 6459 постменопаузальних жінок віком 55–81 рік (спостереження в середньому тривало 3,8 року), відносний ризик смертності становив при переломах стегнової кістки 6,68 (95% довірчий інтервал (ДІ): 3,08–14,52), тоді як при переломах тіл хребців — 8,64 (95% ДІ: 4,45–16,74). У зв’язку з цим в останніх європейських та американських рекомендаціях щодо лікування системного остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді перелом тіла хребця є самостійним показанням для призначення лікування.
На сьогодні двофотонна рентгенівська денситометрія (ДРА) є золотим стандартом для діагностики системного остеопорозу, проте, за даними проведених нами досліджень з використання методики ДРА, у 21 % жінок із вертебральними переломами зареєстровано нормальні показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), у 54,4 % — остеопенію й лише у 24,6 % — системний остеопороз. Останнім часом для прогнозування ризику остеопоротичних переломів все більшого поширення набуває методика FRAX (Fracture Risk Assessment Tool), яка разом з показником МЩКТ є важливим критерієм у визначенні ризику остеопоротичних переломів [1].
FRAX — алгоритм оцінки 10-річного ризику пере–ломів стегнової кістки та інших основних остео–поротичних переломів, до яких відносять переломи стегнової, променевої, плечової кісток, клінічно значущі переломи тіл хребців, у чоловіків і жінок старше 40 років. Цей алгоритм розроблений на підставі використання показників віку, індексу маси тіла (ІМТ) та різних клінічних факторів ризику переломів з дослідженням показника МЩКТ шийки стегнової кістки або без нього [2–5].
Алгоритм FRAX передбачає кількісну оцінку сумарного ризику на підставі математичного аналізу вже наявних факторів ризику остеопорозу, проте комбінація факторів ризику в моделі FRAX — не проста сумація їх впливу, оскільки кожен фактор має своє клінічне значення, і його включення в схему може значною мірою впливати на результати. При наявності можливості вимірювань МЩКТ шийки стегнової кістки її результати також можуть бути використані для розрахунку показників ризику.
На сьогодні алгоритм FRAX включений у більшість європейських та американських рекомендацій щодо профілактики й лікування остеопорозу [6–8]. У цих рекомендаціях запропоновані цільові значення методики для лікування остеопорозу залежно від країни проживання й відзначено, що алгоритм FRAX не має на меті підмінити значення показників МЩКТ, а необхідний для розширення можливостей антиостеопоротичної терапії в пацієнтів з ризиком остеопорозу.
В Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу з 2009 року алгоритм FRAX активно використовується в оцінці ризику остеопоротичних переломів [9]. При використанні для українських пацієнтів моделей інших країн було встановлено, що можуть бути використані різні моделі, важливими залишаються лише створення референтних даних і критичних значень для лікування пацієнтів [9, 10]. У подальшому нами були розроблені й запропоновані для клінічної практики рекомендації щодо використання австрійської моделі FRAX у чоловіків та жінок української популяції з інтервенційними межами для початку лікування [11].
2016 рік відзначив новий крок для України у використанні FRAX. У червні цього року завдяки співробітникам Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу та ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» з’явилась можливість заповнювати опитувальник українською мовою, а в жовтні на офіційному інтернет-ресурсі FRAX з’явилась нова українська модель. Створення нової моделі зумовлено результатами численних епідеміо–логічних досліджень, проведених останніми роками в Україні (зокрема, у м. Вінниці (1997–2002) та
м. Ужгороді і Вінницькому районі (дослідження СТОП, 2011–2012)), які отримали гідну оцінку Міжнародного фонду остеопорозу (IOF). Дослідження СТОП (Cистема реєсТрації Остеопоротичних Переломів) проводилось Українською асоціацією остеопорозу,
Українським науково-медичним центром проблем
остеопорозу за підтримки Української асоціації травматологів-ортопедів [12–14].
У даний час опитувальник FRAX доступний у вільному доступі в Інтернеті (http://www.shef.ac.uk/FRAX) 33 мовами для 62 країн із 68 моделями, він складається з 12 питань [1, 4, 15]. На сьогодні українська модель FRAX активно використовується при проведенні наукових досліджень та в рутинній клінічній практиці для оцінки 10-річного ризику остеопоротичних переломів.
Мета дослідження — визначення показників 10-річ–ного ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки за допомогою української моделі FRAX у жінок залежно від наявності вертебральних переломів.

Матеріали та методи

В Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу нами обстежені 652 особи віком 40–89 років, які були розподілені на дві групи: перша — 523 пацієнтки без будь-яких переломів у анамнезі, друга — 129 хворих з переломами тіл хребців в анамнезі.
Для оцінки показників МЩКТ у даному дослідженні всім обстеженим виконували рентгенівську денситометрію (прилад Prodigy, General Electric). 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів (FRAX-ООП) і переломів стегнової кістки (FRAX-СК) визначали за допомогою української моделі згідно з двома методиками (з використанням показників індексу маси тіла (FRAXIМТ) та МЩКТ (FRAXМЩКТ)). Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали за допомогою пакета програм Statistica 7.0.

Результати

При аналізі розподілу показників FRAXIМТ-ООП у жінок залежно від наявності вертебральних переломів нами встановлено, що FRAXIМТ-ООП менше від 3 зареєстровано в 17 та 2 % обстежених (в осіб без будь-яких переломів в анамнезі та у хворих з переломами тіл хребців відповідно), менше від 6 — у 80 та 10 % відповідно, менше від 20 (межа, зазначена як критерій для початку лікування в американських рекомендаціях) у 100 і 100 % відповідно (рис. 1а, 1б). Оцінка розподілу показників FRAXIМТ-СК у обстежених залежно від наявності вертебральних переломів виявила, що показник FRAXIМТ-СК менше від 1 зареєстровано у 69 та 8 % обстежених (у пацієнток без будь-яких переломів у анамнезі та жінок з переломами тіл хребців відповідно), менше від 3 (межа, зазначена як критерій для початку лікування в американських рекомендаціях) — у 95 і 55 % відповідно (рис. 1в, 1г).
Крім того, при використанні української моделі FRAX нами продемонстровано вірогідний кореляційний зв’язок між показниками двох методик як у жінок без переломів в анамнезі (рис. 2), так і в пацієнток із вертебральними переломами для обох показників алгоритму — FRAX-ООП та FRAX-СК (рис. 2). Даний зв’язок був сильним (r = 0,69; р = 0,00001) для показника FRAX-ООП у групі жінок без переломів в анамнезі й помірним (r = 0,53; р = 0,00001) для показника FRAX-ООП у групі хворих з переломами тіл хребців в анамнезі, а також для показників FRAX-СК в обох групах обстежених (r = 0,55; р = 0,00001 та r = 0,45 відповідно; р = 0,000001).
У подальшому нами проаналізовані вікові особливості показників 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки, розраховані з використанням української моделі FRAX, у жінок залежно від наявності вертебральних переломів. Встановлено вірогідне збільшення показників ризику як основних остеопоротичних переломів, так і переломів стегнової кістки з віком незалежно від використаної методики (з урахуванням показників ІМТ чи МЩКТ) у жінок як із вертебральними переломами, так і без будь-яких переломів в анамнезі (табл. 1–4).
Проте показники 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів не відрізнялись між собою незалежно від використання тієї чи іншої методики як у жінок без переломів, так і в обстежених із переломами тіл хребців в анамнезі (рис. 3). Подібні закономірності виявлені й при аналізі показника 10-річного ризику переломів стегнової кістки (табл. 1, 3).

Обговорення

На сьогодні переломи тіл хребців є одним з тяжких ускладнень системного остеопорозу, що призводить до вираженого больового синдрому, зниження чи втрати працездатності й збільшення летальності. З огляду на важливе медико-соціальне значення вертебральних переломів та їх велику роль у розвитку каскаду остеопоротичних переломів в останніх європейських та американських рекомендаціях щодо лікування системного остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді [6, 7] перелом тіла хребця є самостійним показанням для призначення лікування. Часто вертебральні переломи є асимптомними чи малосимптомними й пізно діагностуються, а хворі не отримують своєчасне лікування остеопорозу.
На даний час численними дослідженнями підтверджено, що переломи тіл хребців збільшують ризик нових вертебральних і невертебральних переломів у постменопаузальних жінок [1, 16–18]. Ризик майбутніх переломів тіл хребців також пов’язаний із кількістю попередніх вертебральних переломів [18–20] і тяжкістю деформацій тіл хребців [18–20]. Кількість і тяжкість переломів хребців фіксується в індексі деформації хребта (SDI), зведеному показнику тяжкості вертебрального перелому, що може використовуватись для прогнозування ризику майбутніх переломів [21]. У дослідженнях, проведених E.S. Siris та співавт. [21], продемонстровано, що при будь-якому конкретному значенні показника МЩКТ перелом тіла хребця збільшує ризик наступних вертебральних чи невертебральних переломів до 7 разів. Крім того, у дослідженні, проведеному J.A. Cauley та співавт. [21], встановлено, що в жінок із переломами тіл хребців на початку дослідження ймовірність повторного вертебрального перелому хребців за 15-річний період спостереження більше ніж у 4 рази перевищує відповідний показник у жінок без перелому тіла хребця на початку дослідження. Тому деякі опитувальники, що оцінюють ризик остеопоротичних переломів, зокрема опитувальник GARVAN, враховують не лише наявність вертебральних переломosteoporosis; vertebral fractures; FRAX; X-ray densitometryів, але й їх кількість.
Проте опитувальник FRAX, який на сьогодні найбільш широко використовується в світі для оцінки 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів, не оцінює перелом тіла хребця як окремий фактор ризику системного остеопорозу та його ускладнень, хоч і розраховує його ризик у складі основних остеопоротичних переломів (переломи стегнової, променевої, плечової кісток, клінічно значущі переломи тіл хребців) в осіб віком 40 років та старше [23–24]. У даному опитувальнику враховується сам факт перелому в анамнезі будь-якої локалізації.
Дослідження, проведені нами раніше [15] за допомогою української моделі FRAX, продемонстрували, що наявність перелому в анамнезі суттєво збільшує 10-річний ризик остеопоротичних переломів як у чоловіків, так і в жінок (FRAX-OПП — 4,8 і 11,0 % відповідно у віці 80 років в осіб без будь-яких інших клінічно значущих факторів ризику остеопоротичних переломів).
Негативний вплив попереднього перелому в анамнезі на 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів є більшим за інші фактори ризику (вживання алкоголю, паління, наявність ревматоїдного артриту, прийом глюкокортикоїдів та перелом стегнової кістки в батьків) у жінок віком 50, 60 і 70 років, проте в пацієнток віком 80 та 90 років негативний вплив перелому стегнової кістки в батьків є більшим (14 %), ніж відповідний показник в осіб з переломом в анамнезі (11,0 та 9,7 % відповідно) [15].
Попередній перелом у жінки віком 50 років з ІМТ 25 кг/м2 збільшує ризик основних остеопоротичних переломів тією ж мірою, як і наявність остеопорозу (T-показник –2,5 SD) — 6,7 та 6,2 % відповідно, проте цей вплив збільшується з віком, і в пацієнтки віком 85 років показник 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів при наявності перелому в анамнезі становить 11,0 %, тоді як за наявності системного остеопорозу (T-показник –2,5 SD) відповідний показник FRAX становить лише 5,6 % [15].
У дослідженнях, проведених в останні роки, вивчаються можливості методики FRAX, проводиться оцінка її як предиктора виникнення вертебральних переломів [24–26]. У них, зокрема, продемонстровано, що додаткове вимірювання показників МЩКТ не впливає суттєво на показники 10-річного ризику як основних остеопоротичних переломів, так і переломів стегнової кістки, що підтверджується також і результатами нашого дослідження.
На сьогодні у зв’язку з появою української моделі FRAX йде активна її адаптація в клінічній практиці та розробляються межі терапевтичного втручання. В Україні на даний час поріг для початку лікування остеопорозу ґрунтується лише на показниках Т чи Z, отриманих за допомогою ДРА. Дані наших попередніх досліджень виявили, що показники FRAX, які в американських рекомендаціях є критерієм для початку лікування (20 і більше для всіх остеопоротичних переломів і 3 і більше для переломів стегнової кістки), не можуть бути використані для оцінки ризику переломів і початку антиостеопоротичної терапії в українських жінок, оскільки при використанні різних моделей у постменопаузальних українських жінок, які потребують лікування, вони значно нижчі від цільових значень [9–11]. Проведене нами дослідження ще раз підтверджує ці результати, зважаючи на те, що при аналізі розподілу показників FRAXIМТ-ООП у жінок залежно від наявності вертебральних переломів нами встановлено, що FRAXIМТ-ООП менше від 3 зареєстровано в 17 та 2 % обстежених (у жінок без будь-яких переломів в анамнезі та в осіб із переломами тіл хребців відповідно), менше від 6 — у 80 та 10 % відповідно, менше від 20 (межа, зазначена як критерій для початку лікування в американських рекомендаціях) — у 100 і 100 % відповідно. Оцінка розподілу показників FRAXIМТ-СК в обстежених залежно від наявності вертебральних переломів виявила, що показник FRAXIМТ-СК менше від 1 зареєстровано в 69 та 8 % обстежених (у жінок без будь-яких переломів в анамнезі та осіб із переломами тіл хребців відповідно), менше від 3 (межа, зазначена як критерій для початку лікування в американських рекомендаціях) — у 95 і 55 % відповідно. Очевидно, що ці показники критерію FRAX для основних остеопоротичних переломів (20 і 3) не можуть використовуватись як межові для початку лікування. З іншого боку, постменопаузальні жінки з вертебральними переломами становлять лише одну з трьох основних груп, що потребують антиостеопоротичного лікування. Хворі з перенесеним переломом стегнової кістки чи встановленим системним остеопорозом (T-показник –2,5 SD) також повинні отримувати лікування, тому розробка ме–жових значень для української моделі FRAX можлива лише з урахуванням показників усіх цільових груп.

Висновки

Проведене дослідження засвідчило вірогідно вищі показники 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки в жінок з вертебральними переломами порівняно з відповідними показниками пацієнток без будь-яких переломів в анамнезі. Встановлено тісний вірогідний кореляційний зв’язок між показниками FRAX обох моделей (з урахуванням показника ІМТ чи МЩКТ). Вищезазначене слід враховувати при оцінці ризику остеопоротичних переломів у жінок у постменопаузі й плануванні лікувально-профілактичних заходів.
 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Povoroznуuk VV, Grуgorieva NV, Orlyk TV, et al. Osteoporoz v praktike vracha-internista [Osteoporosis in the practice of the internist]. Кiyv, 2014. 198 p.
2. Kanis JA on behalf of the World Health Organization Scientific Group. Assessment of osteoporosis at the primary health-care level. Technical Report. World Health Organization Collaborating Centre for Metabolic Bone Diseases, University of Sheffield, UK. 2007: Printed by the University of Sheffield.
3. Kanis JA, Oden A, Johnell O. Etal. The use of clinical risk factors enhances the performance of BMD in the prediction of hip and osteoporotic fractures in men and women. Osteoporos Int. 2007;18(8):1033-46. doi: 10.1007/s00198-007-0343-y.
4. McCloskey EV, Harvey NC, Johansson H, Kanis JA. FRAX updates 2016. Curr Opin Rheumatol. 2016 Jul;28(4):433-41. doi: 10.1097/BOR.0000000000000304.
5. Kanis JA, Harvey NC, Cooper C, et al. A systematic review of intervention thresholds based on FRAX: A report prepared for the National Osteoporosis Guideline Group and the International Osteoporosis Foundation. Arch Osteoporos. 2016;11(1):25. doi: 10.1007/s11657-016-0278-z.
6. Camacho PM, Petak SM, Binkley N, et al. American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology Clinical Practice Guidelines for the diagnosis and treatment of postmenopausal osteoporosis — 2016-Executive Summary. Endocr Pract. 2016 Sep;22(9):1111-8. doi: 10.4158/EP161435.ESGL.
7. Kanis JA, McCloskey EV, JohanssonH, etal. European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women. Osteoporos Int. 2013 Jan;24(1):23-57. doi: 10.1007/s00198-012-2074-y.
8. Cauley JA, El-Hajj Fuleihan G, Arabi A, et al.Official Positions for FRAX® clinical regarding international differences from Joint Official Positions Development Conference of the International Society for Clinical Densitometry and International Osteoporosis Foundation on FRAX®. J Clin Densitom. 2011 Jul-Sep;14(3):240-62. doi: 10.1016/j.jocd.2011.05.015.
9. Povoroznуuk VV, Grуgorieva NV. The role of FRAX in predicting fracture risk. Novosti Meditsiny i Farmatsii.2011;16(379). (In Russian).
10. Povoroznуuk VV, Grуgorieva NV. Information Value of Different Models of FRAX in Assessing the Risk of Osteoporotic Fractures in Women of Ukraine. Bol’, Sustavy, Pozvonochnik. 2013;2(10):32-41. (In Russian).
11. Povoroznуuk VV, Grуgorieva NV. Evaluation the Potential of the Austrian FRAX Model Use in Predicting the Risk for Osteoporotic Fractures in Ukrainian Women. Bol’, Sustavy, Pozvonochnik. 2013;3(11):13-20. (In Russian).
12. Povoroznyuk VV, Grygorieva NV, Kanis JA, McCloskey EV, Johansson H, Korzh MO, Strafun SS, Vaida VM, Klymovytsky FV, Vlasenko RO, ForosenkoVS. Epidemiology of osteoporotic fractures in Ukraine: results of two retrospective studies. Osteoporos Int. 2017;Ahead of print.
13. Povoroznyuk VV,Grygorieva NV, Kanis JA, et al. Epidemiology of hip fracture and the development of FRAX in Ukraine. Arch Osteoporos. 2017;12(1):53. doi:10.1007/s11657-017-0343-2.
14. Povoroznyuk VV, Grygorieva NV, Korzh MO, et al. Epidemiology of proximal femur fractures in Ukraine: results of two retrospective studies. Ortopediia, travmatologiia i protezirovanie. 2016;4:68-74. doi: 10.15674/0030-59872016468-74. (In Ukrainian).
15. Povoroznyuk VV, Grygorieva NV, Kanis JA, McCloskey EV, Johansson H. Ukrainian Version of FRAX: from Creation to Validation. Bol’, Sustavy, Pozvonochnik. 2016;3(23):5-14. doi: 10.22141/2224-1507.3.23.2016.85000. (In Ukrainian).
16. Chen P, Krege JH, Adachi JD. Vertebral fracture status and the World Health Organization risk factors for predicting osteoporotic fracture risk. J Bone Miner Res. 2009 Mar;24(3):495-502. doi: 10.1359/jbmr.081103.
17. Ettinger B, Black DM, Mitlak BH, et al. Reduction of vertebral fracture risk in postmenopausal women with osteoporosis treated with raloxifene: Results from a 3-year randomized clinical trial. Multiple Outcomes of Raloxifene Evaluation (MORE) Investigators. JAMA. 1999;282(7):637–45. PMID: 10517716.
18. Black DM, Arden NK, Palermo L, Pearson J, Cummings SR. Prevalent vertebral deformities predict hip fractures and new vertebral deformities but not wrist fractures. Study of Osteoporotic Fractures Research Group. J Bone Miner Res. 1999;14:821-8. doi: 10.1359/jbmr.1999.14.5.821.
19. Delmas PD, Genant HK, Crans GG, et al. Severity of prevalent vertebral fractures and the risk of subsequent vertebral and nonvertebral fractures: Results from the MORE Trial. Bone. 2003;33:522-32. PMID: 14555255.
20. Pongchaiyakul C, Nguyen ND, Jones G, Center JR, Eisman JA, Nguyen TV. A symptomatic vertebral deformity as a major risk factor for subsequent fractures and mortality: A long-term prospective study. J Bone Miner Res. 2005;8:1349-55. doi: 10.1359/JBMR.050317.
21. Siris ES, Genant HK, Laster AJ, Chen P, Misurski DA, Krege JH. Enhanced prediction of fracture risk combining vertebral fracture status and BMD. Osteoporos Int. 2007;18(6):761-70. doi: 10.1007/s00198-006-0306-8.
22. Cauley JA, Hochberg MC, Lui L, et al. Long-term risk of incident vertebral fractures. JAMA. 2007 Dec 19;298(23):2761-7.
doi: 10.1001/jama.298.23.2761.
23. Blank RD. FRAX(®) Position Development Conference Members. Official Positions for FRAX® clinical regarding prior fractures from Joint Official Positions Development Conference of the International Society for Clinical Densitometry and International Osteoporosis Foundation on FRAX®. J Clin Densitom. 2011 Jul-Sep;14(3):205-11. doi: 10.1016/j.jocd.2011.05.009.
24. Donaldson MG, Palermo L, Schousboe JT, Ensrud KE, Hochberg MC, Cummings SR. FRAX and risk of vertebral fractures: the fracture intervention trial. J Bone Miner Res. 2009 Nov;24(11):1793-9. doi: 10.1359/jbmr.090511.
25. So GY, Park KH, Yoon DH, Ryu JH, Choi YS. Feasibility of FRAX for Prediction of Osteoporotic Vertebral Fractures in Korea. Asian Spine J. 2012 Mar;6(1):22-8. doi: 10.4184/asj.2012.6.1.22.
26. El Maghraoui A1, Sadni S, Jbili N, Rezqi A, Mounach A, Ghozlani I. The discriminative ability of FRAX, the WHO algorithm, to identify women with prevalent asympto–matic vertebral fractures: a cross-sectional study. BMC Musculoskelet Disord. 2014 Nov 4;15:365. doi: 10.1186/1471-2474-15-365.

Similar articles

Українська версія FRAX: ​від створення до валідизації
Authors: Поворознюк В.В.(1), Григор’єва Н.В.(1), Kanis J.A.(2), McCloskey E.V.(2), Johansson H.(2)
(1) — Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Центр метаболічних захворювань кісток, Медична школа Університету Шеффілда, м. Шеффілд, Великобританія

"Pain. Joints. Spine." 3 (23) 2016
Date: 2017.01.05
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
10-year probability of major osteoporotic fractures in women with rheumatoid arthritis by the Ukrainian FRAX model
Authors: Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В., Іваник O.C.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 21, №2, 2020
Date: 2020.05.28
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Українська версія FRAX: від створення до валідизації
Authors: Поворознюк В.В.(1), Григор’єва Н.В.(1), Kanis J.A.(2), McCloskey E.V.(2), Johansson H.(2)
(1) — Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Центр метаболічних захворювань кісток, Медична школа Університету Шеффілда, м. Шеффілд, Великобританія

"News of medicine and pharmacy" 16 (596) 2016
Date: 2017.01.24
Sections: Specialist manual
Risk Factors of Proximal Hip Fractures in Older Patients
Authors: Григор’єва Н.В.(1), Зубач О.Б.(2)
(1) — ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів, Україна

"Тrauma" Том 17, №6, 2016
Date: 2017.01.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue