Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"News of medicine and pharmacy" 9 (621) 2017

Back to issue

Сучасні проблеми фібриляції передсердь

Authors: Денесюк В.І., д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Денесюк О.В., к.м.н., доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Sections: Specialist manual

print version

Соталол (теж препарат ІІІ класу) призначають у дозі 80–100–320 мг/добу упродовж місяців і років, але він менш ефективний, ніж аміодарон.
ААП ІС класу пропафенон (пропанорм) у дозі 300–450 мг/добу за ефективністю поступається двом попереднім препаратам цього класу, які нерідко викликає проаритмічні ефекти, тому тривало його застосовувати не потрібно (оскільки він сприяє зростанню смертності). Проте при комбінації пропанорму з ІАПФ та БРА побічні реакції виникають рідше.
Алгоритм вибору антиаритмічного препарату залежно від патології серця, що є у пацієнта, для контролю синусового ритму подано на рис. 7.
Лікування кровотеч при застосуванні НПАК має свої особливості (рис. 8 ...

For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Апарина О.П., Чихирева А.Н., Стукалова О.В. и др. Мерцательная аритмия как следствие и причина структурных изменений предсердей // Кардиология. — 2014. — № 11. — С. 57-64.
2. Аракелян М.С., Потешкина Н.Г., Могутова П.А. Корригируемые и некорригируемые факторы риска в прогнозировании рецидивирования фибрилляции предсердей у больных с артериальной гипертензией // Рос. кардиол. журнал. — 2012. — № 6(98). — С. 34-38.
3. Багрий А.Э., Ковыршина Е.Е., Самойлова О.В. и др. Дронедарон у больных с фибрилляцией предсердий после исследования PALAS // Укр. кардіол. журнал. — 2012. — № 4. — С. 41-46.
4. Баталов Р.Е., Роговская Ю.В., Рябов В.В. и др. Идио–патическая форма фибрилляции предсердей и клинические результаты радиочастотной абляции // Рос. кардиол. журнал. — 2014. — № 12(116). — С. 7-12.
5. Болезни сердца и сосудов по Браунвальду: Руководство по сердечно-сосудистой медицине / Под ред. П. Либби и др.; пер. с англ. — М.: Логосфера, 2012. — Т. 2. — 1095 с.
6. Болезни сердца и сосудов. Руководство Европейского общества кардиологов / Под ред. А. Джона Кэмма, Томаса Ф. Люшера, Патрика В. Сирриуса; пер. с англ. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 1480 с.
7. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Шевелек А.Н. Эктопическая активность миокарда как фактор риска возникновения рецидивов фибрилляции предсердей // Укр. кардіол. журнал. — 2010. — № 1. — С. 60-64.
8. Дедов Д.В., Иванов А.П., Эльгардт И.А. Влияние электромеханического ремоделирования сердца на развитие фибрилляции предсердей у больных ИБС и артериальной гипертензией // Рос. кардиол. журнал. — 2011. — № 4(90). — С. 13.
9. Денесюк В.І., Денесюк О.В. Доказова внутрішня медицина. — Вінниця: ДП ДФК, 2011. — 928 с.
10. Денесюк В.И., Липницкий Т.Н., Коцута Г.И. и др. Клиническая эффективность кордарона в сочетании с другими антиаритмическими препаратами при рефрактерной к терапии форме мерцания предсердей и побочные действия применяемых лекарств // Кардиология. — 1992. — № 6. — С. 39-41.
11. Денесюк В.И., Липницкий Т.Н., Коцута Г.И. и др. Клиническая эффективность комбинированной терапии рефрактерной к лечению формы мерцания предсердей верапамилом и блокаторами быстрых натриевых каналов // Кардиология. — 1991. — № 11. — С. 62-64.
12. Денесюк В.И., Липницкий Т.Н., Коцута Г.И. и др. Лечение мерцания предсердей бета-адреноблокаторами в сочетании с блокаторами быстрых натриевых каналов // Тер. арх. — 1991. — № 11. — С. 119-122.
13. Денесюк В.І., Іванов В.П., Ковальчук О.В. Характер гемодинамічного та антиремоделюючого ефектів лозартану та лізиноприлу // Ліки України. — 2008. — № 2. — С. 65-68.
14. Денесюк В.І., Ковальчук О.В. Динаміка показників холтерівського моніторування ЕКГ у пацієнтів з ІХС, ускладненою частими рецидивами фібриляції передсердь, на фоні різних варіантів терапії протягом 6 міс. // Кровообіг та гемостаз. — 2008. — № 2. — С. 64-67.
15. Дзяк Г.В., Ханюков А.А. Применение комбинированного препарата глюконовой кислоты в сочетании с амиодароном для восстановления синусового ритма при пароксизме фибрилляции предсердий // Укр. кардіол. журнал. — 2013. — № 6. — С. 78-82.
16. Жарінов О.Й., Левчук Н.П., Ікоркін М.Р. та ін. Клінічні ехокардіографічні предиктори рецидиву персистуючої фібриляції передсердь після кардіоверсії при шести–місячному спостереженні // Серце і судини. — 2013. — № 4. — С. 47-54.
17. Жарінов О.Й., Левчук Н.П., Ікоркін М.Р., Сичов О.С. Прогнозування тривалого утримання синусового ритму після кардіоверсії у пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією передсердь // Львівський клінічний вісник. — 2014. — № 4(8). — С. 8-12.
18. Зотова И.В., Затейщиков Д.А., Сидоренко Б.А. Механизмы развития тромбоэмболических осложнений у больных с мерцательной аритмией // Кардиология. — 2013. — № 3. — С. 72-80.
19. Класифікація, стандарти діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця. ААУ. — К., 2016. — 135 с.
20. Коркушко О.В., Бодрецкая Л.А., Лишневская В.Ю. Предикторы развития постоянной формы фибрилляции предсердий у больных пожилого возраста с ишемической болезнью сердца // Укр. кардіол. журнал. — 2012. — № 2. — С. 60-68.
21. Кулик В.Л. Продолжительность корригированного интервала QT во время эпизодов синусового ритма и пароксизмов у пациентов с персистирующей фибрилляцией предсердий // Укр. кардіол. журнал. — 2010. — № 6. — С. 87-92.
22. Лобко О.О., Могильницький Є.В., Лизогуб С.В. та ін. Результати ретроспективного спостереження за хворими з персистуючою формою фібриляції передсердь: оцінка серцево-судинних подій // Укр. кардіол. журнал. — 2012. — № 5. — С. 78-82.
23. Майков Е.Б. Новые антиаритмические препараты ІІІ класса в лечении фибрилляции предсердий // Кардиология. — 2012. — № 11. — С. 56-65.
24. Медикаментозное лечение нарушений ритма сердца / Под ред. Сулимова В.А. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — С. 99-193.
25. Миллер О.Н. Эффективность и влияние антиаритмической терапии на диастолическую функцию левого желудочка у пациентов с фибрилляцией предсердий // Рос. кардиол. журнал. — 2011. — № 4(90). — С. 53-61.
26. Павлик Н.С., Черняга-Ройко У.П., Павлик О.С. та ін. Клінічна характеристика госпіталізованих пацієнтів із безсимптомною фібриляцією і тріпотінням передсердь за даними одноцентрового дослідження // Укр. кардіол. журнал. — 2015. — № 6. — С. 72-76.
27. Подзолков В.И., Тарзиманова А.И. Пропафенон в лечении нарушений ритма сердца // Кардиология. — 2012. — № 5. — С. 70-73.
28. Соловьян А.Н. Частота и длительность пароксизмов фибрилляции предсердий: взаимосвязь струк–турных и электрофизиологических характеристик сердца // Укр. кардіол. журнал. — 2012. — № 3. — С. 55-62.
29. Соловьян А.Н., Савицкий С.Ю. Комплексная оценка электрической нестабильности предсердий у больных с пароксизмальной фибрилляцией предсердий при сопутствующих заболеваниях сердца // Укр. кардіол. журнал. — 2013. — № 5. — С. 62-69.
30. Сычев О.С., Бородай А.А. Эхокардиографические предикторы дисфункции ушка левого предсердия у больных с фибрилляцией предсердий неклапанного происхождения // Укр. кардіол. журнал. — 2013. — № 6. — С. 53-58.
31. Сычев О.С., Романова Е.Н. Результаты клинического исследования эффективности и безопасности пропафенона для восстановления синусового ритма у больных с фибрилляцией предсердий // Аритмологія. — 2014. — № 3(11). — С. 1-8.
32. Сычев О.С., Романова Е.Н., Срибная О.В. Возможности фармакологической кардиоверсии у пациентов с пароксизмом фибрилляции предсердий // Аритмология. — 2015. — № 2(14). — С. 1-8.
33. Шаваров А.А., Юсупов А.А., Киякбаев Г.К. и др. Структурно-функциональное ремоделирование левого предсердия и индекс риска развития тромбоэмболических осложнений у пациентов с рецидивирующей фибрилляцией предсердий // Кардиология. — 2015. — № 11. — С. 37-44.
34. Шогенов З.С., Гайдукова Н.И., Потешкина Н.Г. Фибрилляция предсердий: принципы лечения на основе доказательной медицины // Рос. кардиол. журнал. — 2011. — № 5(91). — С. 6-16.
35. Arriagada G., Berruezo A., Mont L. et al. Predictors of arrhythmia recurrence in patients with lone atrial fibrillation // Europace. — 2008. — Vol. 10. — P. 9-14.
36. Camm A.J., Kirchhof P., Lip G.Y. et al. Guidelines for the management of atrial fibrillation: the Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Europace. — 2010. — Vol. 12. — P. 1360-1420.
37. Сonnoly S.J., Camm J., Halperin J.L. et al. Dronedarone in high-risk permanent atrial fibrillation // N. Eng. J. Med. — 2011. — Vol. 365. — P. 2268-2276.
38. Davy J., Herold M., Hoglund C. et al. For the ERATO Study Investigators. Dronedarone for the control of ventricular rate in permanent atrial fibrillation: the efficacy and safety of dronedarone for the control of ventricular rate during atrial fibrillation (ERATO) study // Am. Heart J. — 2008. — Vol. 156. — P. 527-529.
39. Fuster V., Ryde’n L.E., Cannom D.S. et al. 2011 ACCF/AHA/HRS focused updates incorporated into the ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for the managment of patients with atrial fibrillation: a report of the American College of Cardiology Foundation / American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // Circulation. — 2011. — Vol. 123. — P. е269-е367.
40. Hohnloser S.H., Crijns H.J., van Eickels M. et al. Effect of Dronedarone on Cardiovascular Events in Atrial Fibrillation // N. Engl. J. Med. — 2009. — Vol. 360. — P. 668-678.
41. Kim D.H., Kim G.C., Kim S.H. et al. The relationship between the left atrial volume and the maximum P-wave and P-wave dispersion in pations with congestive heart failure // Yonsei Med. J. — 2007. — Vol. 48. — P. 810-817.
42. Kober L., Torp-Pederson C., Mc Murray H.J.V. et al., for the Dronedarone Study Group. Increased mortality after dronedarone therapy for severe heart failure // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 358. — P. 2678-2687.
43. Whitbeck M.G., Charnigo R.J., Khairy P. et al. Increased mortality among patients taking digoxin — analysis from the AFFIRM study // Eur. Heart J. — 2012 Nov. — Vol. 27. [Epub ahead of print].

Similar articles

Сучасні принципи комбінованого застосування антиаритмічних препаратів при резистентних порушеннях ритму серця
Authors: Денесюк В.І.
д.м.н., професор, академік АН вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3
Денесюк О.В.
к.м.н., доктор філософії, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"News of medicine and pharmacy" 5 (613) 2017
Date: 2017.05.30
Sections: Specialist manual
Сучасні проблеми фібриляції передсердь
Authors: Денесюк В.І.
д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Денесюк О.В.
к.м.н., доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"News of medicine and pharmacy" 8 (619) 2017
Date: 2017.07.26
Sections: Specialist manual
Сучасні проблеми фібриляції передсердь
Authors: В.І. Денесюк
д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
О.В. Денесюк
к.м.н., доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"News of medicine and pharmacy" 7 (618) 2017
Date: 2017.07.10
Sections: Specialist manual

Back to issue