Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 18, №4, 2017

Back to issue

Juvenile arthritis: terminology, classification, diagnostic criteria, etiology, pathogenesis, modern aspects (review of the literature)

Authors: Чернышева О.Е.(1), Конюшевская А.А.(1), Вайзер Н.В.(2), Балычевцева И.В.(1)
1 - Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина
2 - Мариупольское территориальное медицинское объединение «Здоровье ребенка и женщины», г. Мариуполь, Украина

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Стаття присвячена ювенільному ревматоїдному артриту (ЮРА) — одному з найбільш поширених ревматичних захворювань у дітей. У статті викладені сучасні погляди на етіологію, імунопатогенез ЮРА. Розглядаються термінологічні та класифікаційні питання, діагностичні критерії ЮРА, що є предметом наукових дискусій вже протягом останнього століття. Незважаючи на значні досягнення в питаннях діагностики та лікування ЮРА, етіологія і патогенез цього захворювання багато в чому залишаються неясними. Сприятливі фактори, що мають тропізм до тканин суглобів, здатні тривалий час у них персистувати, викликаючи імунне запалення. До них належать артротропні персистуючі віруси (ретровіруси, онкорнавіруси, парвовіруси), здатні тривалий час «не діяти» і тільки в разі їх ініціації будь-якими провокуючими факторами — здійснювати пошкодження на рівні геному клітини. Віруси Коксакі, Епштейна — Барр, цитомегаловірус, віруси герпесу, парвовіруси можуть викликати хронічну вірусну інфекцію на тлі імунологічних дефектів. Ініціаторами розвитку запалення можуть бути часті гострі респіраторні вірусні інфекції, переохолодження, інсоляція, профілактичні щеплення, гормональний дисбаланс, травми суглобів, несприятливі екологічні фактори, хронічні психоемоційні стреси. Важливу роль у виникненні та розвитку ЮРА відіграють генетична схильність і особливості імунної системи. Як маркери ризику розвитку ЮРА називають гени гістосумісності HLA А2, В27, А28, В35, DR5, DR8, DR1. Протективний (захисний) ефект справляють DR2 і DR7, що майже не зустрічаються у хворих на ЮРА. При активному запаленні у дітей з різними варіантами ЮРА характерним є залучення практично всіх ланок імунної системи, активація клітинної і гуморальної ланки імунітету. Основу патогенезу становлять дефекти Т- і В-клітинних імунних реакцій, що призводять до гіперпродукції прозапальних цитокінів та широкого спектра органоспецифічних автоантитіл, що індукують запалення і деструкцію суглобів та інших тканин організму. ЮРА є багатофакторним захворюванням, що розвивається в результаті поєднання генетичної схильності, особливостей імунної системи і впливу факторів зовнішнього середовища. В основі патогенезу імунозапальних ревматичних захворювань лежить поєднання генетично детермінованих (система HLA, поліморфізм генів цитокінів) і придбаних дефектів (дисбаланс) імунорегуляторних механізмів, що обмежують патологічну активацію імунної системи у відповідь на потенційно патогенні фактори зовнішнього середовища, такі як інфекції, порушення мікробіоти кишечника, переохолодження, інсоляція.

Статья посвящена ювенильному ревматоидному артриту (ЮРА) — одному из наиболее распространенных ревматических заболеваний у детей. В статье изложены современные взгляды на этиологию, иммунопатогенез ЮРА. Рассматриваются терминологические и классификационные вопросы, диагностические критерии ЮРА, которые являются предметом научных дискуссий уже в течение последнего столетия. Несмотря на значительные достижения в вопросах диагностики и лечения ЮРА, этиология и патогенез этого заболевания во многом остаются неясными. Предрасполагающие факторы, обладающие тропизмом к тканям суставов, способны длительно в них персистировать, вызывая иммунное воспаление. К ним относятся артротропные персистирующие вирусы (ретровирусы, онкорнавирусы, парвовирусы), способные длительное время «бездействовать» и только в случае их инициации какими-либо провоцирующими факторами — осуществлять повреждения на уровне генома клетки. Вирусы Коксаки, Эпштейна — Барр, цитомегаловирус, вирусы герпеса, парвовирусы могут вызывать хроническую вирусную инфекцию на фоне иммунологических дефектов. Инициаторами развития воспаления могут быть частые острые респираторные вирусные инфекции, переохлаждение, инсоляция, профилактические прививки, гормональный дисбаланс, травмы суставов, неблагоприятные экологические факторы, хронические психоэмоциональные стрессы. Важную роль в возникновении и развитии ЮРА играют генетическая предрасположенность и особенности иммунной системы. В качестве маркеров риска развития ЮРА называют гены гистосовместимости HLA А2, В27, А28, В35, DR5, DR8, DR1. Протективный (защитный) эффект оказывают DR2 и DR7, которые достоверно реже встречаются у больных ЮРА. При активном воспалении у детей с разными вариантами ЮРА характерными являются вовлечение практически всех звеньев иммунной системы, активация клеточного и гуморального звена иммунитета. Основу патогенеза составляют дефекты Т- и В-клеточных иммунных реакций, приводящие к гиперпродукции провоспалительных цитокинов и широкого спектра органоспецифических аутоантител, индуцирующих воспаление и деструкцию суставов и других тканей организма. ЮРА является многофакторным заболеванием, которое развивается в результате сочетания генетической предрасположенности, особенностей иммунной системы и воздействия факторов внешней среды. В основе патогенеза иммуновоспалительных ревматических заболеваний лежит сочетание генетически детерминированных (система HLA, полиморфизм генов цитокинов) и приобретенных дефектов (дисбаланс) иммунорегуляторных механизмов, ограничивающих патологическую активацию иммунной системы в ответ на потенциально патогенные факторы внешней среды, такие как инфекции, нарушение микробиоты кишечника, переохлаждение, инсоляция.

The article deals with juvenile rheumatoid arthritis (JRA) — one of the most common children’s rheumatic diseases. The modern views on the etiology, immunopathogenesis of JRA are presented in the article. The article reviews terminological and classificational questions, diagnostic criteria of the JRA that are the subject of scientific discussions for the last century. Despite significant achievements in the diagnosis and treatment of JRA, the etiology and pathogenesis of this disease remain mainly unclear. Predisposing factors that have tropism to the tissues of the joints can persist for a long time, causing the immune inflammation. They include arthropic persistent viruses (retroviruses, oncornaviruses, parvoviruses), which can be dormant for a long time, and only in case, when they are initiated by any provoking factors, implement the damage at the level of the cell genome. Coxsackie, Epstein-Barr, herpes viruses, cytomegalovirus, parvoviruses can cause a chronic viral infection on the background of immunological defects. The initiators of the inflammation development can be frequent acute respiratory infections, hypothermia, insolation, preventive vaccinations, hormonal imbalance, joint injuries, unfavorable environmental factors, chronic psychoemotional stresses. An important role in the emergence and development of the JRA is played by the genetic predisposition and features of the immune system. The histocompatibility genes HLA A2, B27, A28, B35, DR5, DR8, DR1 are called markers of risk of JRA development. DR2 and DR7 have protective effect, and they are more rarely than in patients with JRA. An active inflammation with different variants of JRA is characterized by the involvement of almost all parts of the immune system, activation of cellular and humoral immunity. The basis of pathogenesis compose the defects of T- and B-cell immune reactions, leading to hyperproduction of pro-inflammatory cytokines and a wide range of organ-specific autoantibodies that induce the inflammation and destruction of joints and other body tissues. JRA is a multifactorial disease developing as a result of a combination of genetic predisposition, the characteristics of the immune system and the impact of environmental factors. At the heart of the pathogenesis of immunoinflammatory rheumatic diseases, there is a combination of genetically determined (HLA system, polymorphism of cytokine gene) and acquired defects (imbalance) of immunoregulatory mechanisms that limit the pathological activation of the immune system in response to potentially pathogenic environmental factors, such as infections, disability of intestinal microbiota, hypotermia, insolation.


Keywords

ювенільний ревматоїдний артрит; діти; огляд

ювенильный ревматоидный артрит; дети; обзор

juvenile rheumatoid arthritis; children; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Авдеева А.С. и др. Связь уровней цитокинов с активностью заболевания, уровнем аутоантител и деструктивными изменениями суставов при раннем ревматоидном артрите // Научно-практическая ревматология. — 2015. — № 4(53). — С. 385-390.
2. Бзарова Т.М. и др. Опыт применения растворимых рецепторов к ФНО у больной тяжелым полиартикулярным вариантом ювенильного ревматоидного артрита // Вопросы современной педиатрии. — 2010. — Т. 9, № 3. — С. 88-96.
3. Беляева Л.М. Детская кардиология и ревматология: Практическое руководство. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2011. — 584 с. 
4. Беляева Л.М. и др. Современные подходы к терапии ревматических болезней у детей // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2013. — Т. 3, № 3. — С. 25-34.
5. Бережний В.В. та ін. Тоцилізумаб у лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту // Здоровье ребенка. — 2015. — № 2(61). — С. 151-157.
6. Бойко Я.Є. HLA В 27 у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом: клінічна оцінка 72 хворих // Український ревматологічний журнал. — 2007. — № 2(28). — С. 61-64. 
7. Бойко Я.Є. Еволюція поглядів на класифікацію та терапію ювенільного ідіопатичного артриту // Український ревматологічний журнал. — 2008. — № 1. — С. 30-39.
8. Бойко Я.Є. Ювенільний ревматоїдний артрит: що треба знати // Дитячий лікар. — 2011. — № 5(12). — С. 39-52.
9. Бойко Я.Є. Віддалені наслідки ювенільного ревматоїдного артриту: Результати спостереження 70 хворих // Український ревматологічний журнал. — 2014. — № 56(2). — C. 67-72.
10. Бойко Я.Є., Чернишов В.П. Цитокінові маркери та прогностичні фактори несприятливого перебігу ювенільного ідіопатичного артриту // Український ревматологічний журнал. — 2012. — № 49(3). — С. 16-22.
11. Волосовец О.П. Состояние оказания медицинской помощи детям с кардиоревматологической патологией // Здоровье ребенка. — 2015. — № 5(65). — С. 125-135.
12. Генно-инженерные биологические препараты в лечении ревматоидного артрита / Под ред. Е.Л. Насонова. — М.: ИМА-ПРЕСС, 2013. — 522 с. 
13. Руководство по детской ревматологии / Н.А. Геппе, Н.С. Подчерняева, Г.А. Лыскина. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 720 с. 
14. Дудник В.М., Вижга Ю.В. Оцінка фармакологічної ефективності базисної терапії ювенільного ревматоїдного артриту // Современная педиатрия. — 2014. — № 8(64). — С. 115-118.
15. Избранные лекции по педиатрии / Под ред. А.А. Баранова, Р.Р. Шиляева, Б.С. Каганова. — М.: ИД «Династия», 2005. — 640 с. 
16. Каледа М.И., Никишина И.П., Родионовская С.Р. Клиническое наблюдение применения тоцилизумаба при рефрактерном системном ювенильном артрите с поражением легких и синдромом активации макрофагов // Научно-практическая ревматология. — 2015. — Т. 53, № 4. — С. 446-451.
17. Кардиология и ревматология детского возраста: Рук-во для врачей / Под ред. Г.А. Самсыгиной, М.Ю. Щербаковой. — М.: Медпрактика, 2004. — 744 с. 
18. Кулик М.С., Барзилович В.Д., Минченко А.П. Ревматоидный артрит: Особенности этиопатогенеза // Український научно-медичний молодіжний журнал. — 2012. — № 1. — С. 71-74.
19. Марушко Т.В. та ін. Роль про- і протизапальних цитокінів у розвитку запального процесу при ювенільному ревматоїдному артриті // Український ревматологічний журнал. — 2006. — № 1(23). — С. 33-36. 
20. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття «Диференційна діагностика суглобового синдрому у дітей. Ювенільний ревматоїдний артрит, реактивні артрити». — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2014. — 50 с.
21. Наказ МОЗ України від 22.10.2012 р. № 832 «Про затвердження уніфікованого протоколу медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний артрит» // Современная педиатрия. — 2012. — № 6(46). — 19 с. 
22. Насонов Е.Л. Достижения ревматологии в XXI в. // Научно-практическая ревматология. — 2014. — Т. 52, № 2. — С. 133-141.
23. Насонов Е.Л., Александрова Е.Н., Новиков А.А. Аутоиммунные ревматические заболевания: итоги и перспективы научных исследований // Научно-практическая ревматология. — 2015. — Т. 53, № 3. — С. 230-237.
24. Насонов Е.Л. и др. Т-регуляторные клетки при ревматоидном артрите // Научно-практическая ревматология. — 2014. — Т. 52, № 4. — С. 430-437. 
25. Рейтмаєр М.Й. Ювенільний ревматоїдний артрит: сучасні термінологічні, класифікаційні та діагностичні розбіжності // Архів клінічної медицини. — 2012. — № 2. — С. 91-94. 
26. Салугина С.О. Ювенильный артрит — клинические варианты, течение и исходы при многолетнем наблюдении: Автореф. дис… д-ра мед. наук: 14.00.39 / С.О. Салугина; НИИ ревматологии РАМН. — М., 2009. — 44 с.
27. Салугина С.О. Нозологическая диагностика ювенильного артрита на разных этапах наблюдения // Соврeменная ревматология. — 2010. — № 3. — С. 22-28.
28. Федеральные клинические рекомендации по оказанию медицинской помощи детям с юношеским артритом с системным началом / Под ред. А.А. Баранова. — М., 2015. — 24 с.
29. Федоров Е.С., Салугина С.О., Кузьмина Н.Н. Роль цитокиновой сети в регуляции воспаления при различных вариантах ювенильного артрита // Научно-практическая ревматология. — 2009. — № 3. — С. 74-89.
30. Ювенильный артрит: клинические рекомендации для педиатров. Детская ревматология / Под ред. А.А. Баранова, Е.И. Алексеевой. — М.: ПедиатрЪ, 2013. — 120 c.
31. Alves C. et al. Diagnostic performance of the ACR/EULAR 2010 criteria for rheumatoid arthritis and two diagnostic algorithms in an early arthritis clinic (REACH) // Ann. Rheum. Dis. — 2011. — Vol. 70. — P. 1645-1647.
32. Cassidy J.T. et al. Textbook of pediatric rheumatology. — 6th ed. — Philadelphia: Saunders Elsevier, 2010. — 794 р.
33. Cornil M.V. Memoire sur les coincidences pathologiques du rhumatisme articulaire chronique // Mem. Soc. Biol. (Pa-ris). — 1864. — Vol. 4. — Р. 3-25.
34. Coss J.A., Boots R.M. Juvenile rheumatoid arthritis // J. Pediatr. — 1946. — Vol. 29. — P. 143-156.
35. De Benedetti F. Inflammatory cytokines in the pathoge-nesis and treatment of systemic juvenile idiopathic arthritis // Pediatric Rheumatology Online J. — 2005. — Vol. 3. — P. 122-136.
36. Diamant-Вerger M.S. Du Rheumatisme noueux (polyarthrite deformante) chez les enfants. There pour le doctoralen medicine. — Paris: Lecrosnier et Babe, 1891.
37. Feldmann M., Maini S. Role of cytokines in rheumatoid arthritis: an education in pathophysiology and therapeutics // Immunological Reviews. — 2008. — Vol. 223. — P. 7-19.
38. Horneff G. Juvenile arthritides // Z. Rheumatology. — 2010. — Vol. 69, № 8. — P. 719-736.
39. Lipsky P. Interleukin-6 and rheumatic diseases // Arthritis. Res. Ther. — 2006. — Вd. 8. — S. 2.
40. Ou L.S. et al. Association between serum inflammatory cytokines and disease activity in juvenile idiopathic arthritis // Clin. Rheumatology. — 2002. — Vol. 1. — P. 52-56.
41. Pascual V. et al. Role of interleukin-1 (IL-1) in the patogenesis of systemic onset juvenile idiopathic arthritis and clinical response to IL-1 blockade // J. Experimental Medicine. — 2005. — Vol. 201. — P. 1479-1486.
42. Petty R.E. et al. International League of Associations for Rheumatology classification of juvenile idiopathic arthritis: se-cond revision, Edmonton, 2001 // Journal of Rheumatology. — 2004. — Vol. 31. — P. 390-392.
43. Roony M. et al. Tumor necrosis factor alpha and it so-luble receptor in juvenile chronic arthritis // Rheumatology. — 2000. — Vol. 39. — P. 432-438.
44. Shahin A.A. et al. Circulating interleukin-6, so-luble interleukin-2 receptors, tumor necrosis factor alpha, and interleukin-10 levels in juvenile chronic arthritis: correlations with soft tissue vascularity assessed by power Doppler sonography // Rheumatology Int. — 2002. — Vol. 22. — P. 8.
45. Still G.F. On a from of chronic joint disease in children // Reprinted in Clin. Orthop. — 1990. — Vol. 259. — P. 4-10.

Similar articles

Ювенильный артрит: терминология, классификация, диагностические критерии, этиология, патогенез, современные аспекты
Authors: Чернышева О.Е.(1), Конюшевская А.А.(1), Вайзер Н.В.(2), Балычевцева И.В.(1)
1 — Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина
2 — Мариупольское территориальное медицинское объединение «Здоровье ребенка и женщины», г. Мариуполь, Украина

"News of medicine and pharmacy" 12 (627) 2017
Date: 2017.11.20
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Juvenile arthritis: etiology, рathogenesis, modern aspects  (review of the literature)
Authors: Чернышова О.Е.(1), Конюшевская А.А.(1), Вайзер Н.В.(2), Балычевцева И.В.(1)
1Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина
2Мариупольское территориальное медицинское объединение «Здоровье ребенка и женщины», г. Мариуполь, Украина

"Тrauma" Том 19, №2, 2018
Date: 2018.06.06
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Характеристика дебюту та еволюції симптоматики ювенільного ревматоїдного артриту на першому році розвитку.
Authors: Лебець І.С.(1), Панько Н.О.(2), Матвієнко О.В.(1), Зайцева Є.М.(1), Шевченко Н.С.(1)
(1) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
(2) — Харьківский національний університет імені В.Н. Каразіна

"Child`s Health" 2 (61) 2015
Date: 2015.04.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Тоцилізумаб у лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту.
Authors: Бережний В.В., Марушко Т.В., Герман О.Б., Марушко Є.Ю.
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

"Child`s Health" 2 (61) 2015
Date: 2015.04.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue