Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 18, №4, 2017

Back to issue

Quality of life after arthroscopic treatment for initial stages of coxarthrosis

Authors: Луцишин В.Г.(1), Калашніков А.В.(2), Майко О.В.(3), Майко В.М.(1)
1 - Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
2 - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
3 - Вінницький національний медичний університет iм. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

В рамках даного проспективного дослідження було виконано артоскопічні оперативні втручання 105 хворим із початковими стадіями коксартрозу в умовах спінальної анестезії з внутрішньовенною седацією пропофолом. Проведено дослідження рівня якості життя пацієнтів після артроскопического лікування з використанням адаптованої шкали SF-36 та аналіз залежності цього показника від технології контролю гострого післяопераційного болю. Показано, що застосування місцевої аналгезії ропівакаїном, що вірогідно знижує частоту виникнення вираженого больового синдрому й інтенсивності болю, а також більш рання мобілізація пацієнтів асоціюються з більш високим рівнем якості життя на момент виписки пацієнтів зі стаціонару.

В рамках данного проспективного исследования были выполнены артоскопические оперативные вмешательства 105 больным с начальными стадиями коксартроза в условиях спинальной анестезии с внутривенной седацией пропофолом. Проведено исследование уровня качества жизни пациентов после артроскопического лечения с использованием адаптированной шкалы SF-36 и анализ зависимости этого показателя от технологии контроля острой послеоперационной боли. Показано, что применение местной аналгезии ропивакаином, которая достоверно снижает частоту возникновения выраженного болевого синдрома и интенсивности боли, а также более ранняя мобилизация пациентов ассоциируются с более высоким уровнем качества жизни на момент выписки пациентов из стационара.

Background. Osteoarthritis is a common disease, more common in the elderly due to involutive changes in musculoskeletal system, but can affect younger working-age patients, which may result in disability. The purpose of the work was to study the impact of technology control of acute postoperative pain on quality of life of patients after arthroscope treatment of early staged coxarthrosis. Materials and methods. The study investigated quality of life of 105 (65 men, 40 women) patients with initial stages of coxarthrosis and femoro-acetabular impingement, the average age of the patients was 42.21 ± 10.99 years (22 to 72 years), mean disease duration was 13.26 ± 8.50 months. All patients were performed arthroscopic partial resection of acetabular labrum and/or osteochondroplasty of the femoral head and/or acetabular osteochondroplasty in terms of spinal anesthesia (3 ml of 0.5% solution of bupivacaine, LIII–IV level, Sprotte spinal needle 25 G (Pancan) with intravenous sedation with propofol). Average period of the studied patients staying in the hospital was 7.23 ± 1.15 (1 to 11) days. Depending on the applied postoperative analgesia the patents were divided into two groups. In the first (control) group planned anesthesia was as follows: dexketoprofen 50 mg intravenously 2–3 times a day, paracetamol 1000 mg intravenously 2–3 times a day, narcotic analgesics (on demand) — 47 patients. The scheme of postoperative analgesia in the second (main) group (n = 58), which was the similar as in the 1st group, additionally included local analgesia in the cavity of the hip joint through an epidural catheter sized 18G with injected local anesthetic Rapacan 0.2% solution (10–15 mg) every 6–8 hours bolus, and before remo-
ving the catheter in 2 days the local anesthetic of 2% solution of stabilized hyaluronate sodium 40 mg was added. Results. The patients in the control group had lower values in almost all indicators of
SF-36 system with the level of significance of differences p < 0.05, in particular, they had impaired physical functioning, potentially affecting the daily activity after patients’ discharge from hospital. Also mean values of physical health (Physical Component Summary, PCS) statistically significantly (p < 0.05) differed in the control and basic groups (44.6 ± 3,2 % and 59.5 ± 4.0 %, respectively) as well as the average level of psychological health (Mental Component Summary, MCS; 46.5 ± 1.6 % and 49.8 ± 1.4 % in control and basic groups, respectively). The patients of the control group had lower subjective assessment of general well-being and more pronounced pain. Probably, this factor, as well as the later mobilization of patients in the control group as a result of longer postoperative pain syndrome (5.63 ± 2.84 days compared to 1.56 ± 0.27 in the basic group; p < 0.05) were associated with lower levels of role-physical functioning, indicating the presence of significant social problems, primarily everyday activity. In addition, the patients in the control group had markedly impaired emotional state (role of emotional functioning), which usually significantly interfere with the performance of the usual work or other regular daily activities. Conclusions. The technique of an estimation of indicators of quality of life allows not only assess the nature of the influence of coxarthrosis on the life of patients, but also can be used as one of the criteria for evaluating the effectiveness of the prescribed treatment.


Keywords

коксартроз; оперативні втручання; гнійні ускладнення; профілактика

коксартроз; оперативные вмешательства; гнойные осложнения; профилактика

coxarthrosis; surgical interventions; purulent complications; prevention

Вступ

Коксартроз є достатньо поширеним захворюванням, що частіше зустрічається в осіб похилого віку внаслідок інволютивних змін опорно-рухового апарату, але може вражати й молодих працездатних пацієнтів і призводити до їх інвалідизації. Так, за даними Г.В. Гайко та співавт. (2007), кожний десятий хворий в Україні із захворюванням кульшового суглоба стає інвалідом [1].
На сьогодні поширеність остеоартрозу знаходиться в межах від 6,4 до 12 % популяції дорослого населення, із них захворюваність на коксартроз кульшових суглобів становить 6,8 % [6, 8]. Незважаючи на численні спроби покращення стратегії лікування та профілактики прогресування, що засновані на клінічних доказах, остеоартроз кульшового суглоба характеризується достатньо швидким прогресуванням. Згідно з даними літератури, темп прогресування захворювання варіює від 3 до 36 місяців [3]. Крім цього, численні повідомлення свідчать про істотну зміну всіх показників якості життя хворих вже на початкових стадіях захворювання із наступним їх прогресивним зниженням в міру збільшення тривалості захворювання, зростання функціонального дефіциту та ступеня інвалідизації [5].
Упродовж останнього десятиріччя оцінка якості життя широко використовується при дослідженні стану пацієнтів із різними хронічними патологіями. На думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, вивчення якості життя є особливо необхідним при хронічних захворюваннях, що вимагають тривалого лікування. Дослідження показників якості життя в клінічній практиці дозволяє визначити вплив захворювання на фізичне, психологічне та соціальне функціонування хворого, разом із загальноприйнятими методиками дослідження отримати всебічну інформацію щодо ефективності лікування.
Міжнародний досвід вивчення якості життя у хворих із остеоартрозом кульшового суглоба демонструє можливості даної методології, зокрема для визначення впливу захворювання на фізичний, психологічний і соціальний стан хворих [10], показань до оперативного лікування [4] та його ефективності [9], проведення експертизи програм реабілітації, економічного обґрунтування стандартів терапії [7] та ін. В Україні робіт, присвячених дослідженню якості життя у хворих із початковими стадіями коксартрозу кульшового суглоба, мало. Зокрема, потребують всебічного дослідження фактори, що визначають якість життя пацієнтів після артроскопічного лікування з приводу даної патології. 
Мета роботи. Вивчити вплив технології контролю гострого післяопераційного болю на якість життя пацієнтів після артроскопічного лікування з приводу початкових стадій коксартрозу.

Матеріали та методи

Було проведено дослідження якості життя в 105 (65 чоловіків, 40 жінок) хворих із початковими стадіями коксартрозу та феморо-ацетабулярним імпінджментом, які лікувалися в травматологічному відділенні Він-ницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова впродовж 2000–2015 рр. Середній вік хворих — 42,21 ± 10,99 року (від 22 до 72 років), середня тривалість захворювання — 13,26 ± 8,50 місяця. Було отримано інформовану згоду всіх хворих на участь у дослідженні. Усім хворим була виконана артроскопічна парціальна резекція ацетабулярної губи, та/або остеохондропластика головки стегнової кістки, та/або ацетабулярна остеохондропластика в умовах спинномозкової анестезії (3 мл 0,5% розчину бупівакаїну, рівень LIII–IV, спінальна голка Sprotte 25G (Пенкан) із внутрішньовенною седацією пропофолом). Середній термін знаходження досліджуваних хворих в стаціонарі становив 7,23 ± 1,15 (від 1 до 11) доби. 
Залежно від застосованого післяопераційного знеболювання було виділено дві групи. У першій (конт-рольній) групі планово призначали знеболювання за наступною схемою: декскетопрофен 50 мг внутрішньовенно 2–3 рази на добу, парацетамол 1000 мг внутрішньовенно краплинно 2–3 рази на добу, наркотичні анальгетики (за показаннями) — 47 пацієнтів. У схему післяопераційного знеболювання в другій (основній) групі (n = 58), що проводилося за схемою, описаною для І групи, була включена місцева аналгезія — в порожнину кульшового суглоба через епідуральний катетер розміром 18G вводили місцевий анестетик ропівакаїн 0,2% розчин (10–15 мг) кожні 6–8 годин болюсно, а перед видаленням катетера наприкінці 2-ї доби до місцевого анестетика додавали 2% стабілізований розчин гіалуронату натрію 40 мг (рис. 1).
Основними критеріями оцінки результатів дослідження були інтенсивність післяопераційного болю за візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ), терміни мобілізації та якість життя хворих на момент виписки із стаціонару. 
Для оцінки якості життя в роботі використовували опитувальник SF-36 (The MOS 36-item Short Form Health Survey), що відноситься до неспецифічних (генеричних) опитувальників. Він був створений шляхом відбору 36 питань із дослідження Medical Outcomes Study, його автором є J. Ware [2, 11].
Протокол опитувальника SF-36 містить 36 питань за 8 основними аспектами здоров’я: фізичні функції, рольове фізичне функціонування, рольове емоційне функціонування, оцінка болю, загального благополуччя, життєздатності, соціального функціонування, психологічного здоров’я.
SF-36 дозволяє отримати 2 сумарних показники — рівень фізичного (Physical Component Summary — PCS) і психологічного (Mental Component Summary — MCS) здоров’я. Складові фізичного здоров’я — фізичні функції, рольове фізичне функціонування, оцінка болю, загального благополуччя; психологічного — рольове емоційне функціонування, оцінка життєздатності, соціального функціонування, психологічне здоров’я.
Групу порівняння (контроль) становили 38 здорових осіб, тотожні за статтю (р = 0,49) і віком (р = 0,2), які не мали будь-яких соматичних захворювань, що могли б вплинути на рівень якості життя.
Усі отримані кількісні дані оброблені методами варіаційної статистики. Кількісні параметри у табл. 1 наведено у вигляді M ± σ (середнє значення ± середнє квадратичне відхилення). Для порівняння даних застосовували метод Манна — Уїтні для двох груп незалежних сукупностей, якісних — із використанням двостороннього критерію Фішера. Проводили кореляційний аналіз Спірмена. Статистично значущими вважали відмінності при ймовірності похибки 1-го роду менше 5 % (р < 0,05). Статистична обробка даних виконувалася у статистичному пакеті SPSS 20 (©SPSS Inc.). 

Результати та їх обговорення 

Групи пацієнтів були тотожними за віком, статтю, індексом маси тіла, стадіями коксартрозу та видами виконаного оперативного втручання (р > 0,05). Деякі клінічні характеристики пацієнтів наведено в табл. 1.
Згідно з результатами оцінки частоти розвитку вираженого больового синдрому у пацієнтів після артроскопічних операцій в групі, де впродовж першої доби після оперативного втручання використовувалася місцеве інфільтраційне знеболювання, кількість хворих із вираженим больовим синдромом (ВАШ ≥ 7 балів) була вірогідно більшою (р < 0,05), ніж у контрольній групі (1,7 проти 23,4 % відповідно). 
Вираженість післяопераційного больового синдрому в групі впродовж перебування хворих у стаціонарі наведена на рис. 2.
На рис. 2 наведено результати порівняння якості життя хворих контрольної та основної груп на момент виписування зі стаціонару, з якого видно, що хворі контрольної групи мали більш низькі показники практично за всіма показниками системи SF-36 з рівнем значущості відмінностей р < 0,05, зокрема, у них страждало фізичне функціонування, що потенційно створює проблеми при виконанні щоденних обов’язків після виписування пацієнтів із стаціонару. Також статистично вірогідно (р < 0,05) відрізнялися середні значення рівня фізичного здоров’я (PCS): в контрольній групі — 44,6 ± 3,2 %, в основній — 59,5 ± 4,0 %; середні значення рівня психологічного здоров’я (MCS) — 46,5  ± 1,6 % і 49,8 ± 1,4 % відповідно.
У хворих контрольної групи була нижчою суб’єктивна оцінка загального благополуччя та більш виражені больові відчуття. Ймовірно, з цією обставиною, а також із більш пізніми термінами мобілізації хворих контрольної групи внаслідок більшої тривалості післяопераційного больового синдрому (5,63 ± 2,84 доби проти 1,56 ± 0,27 доби в основній групі; р < 0,05) були пов’язані й більш низькі показники рольового фізичного функціонування, що вказує на наявність виражених соціальних проблем, у першу чергу побутових. Крім того, у хворих контрольної групи був помітно знижений і їх емоційний стан (рольове емоційне функціонування), що, як правило, істотно заважає виконанню звичної роботи або іншої звичайної повсякденної діяльності (рис. 3).
Встановлено кореляцію середнього ступеня сили цього показника з тривалістю перебування аналізованих хворих в стаціонарі (r = 0,51; p = 0,018). Останній показник був вірогідно більшим у хворих контрольної групи (8,40 ± 5,91 доби проти 6,23 ± 3,23 доби госпіталізації в пацієнтів основної групи; р = 0,028).
Табл. 2 демонструє залежність якості життя від вираженості больового синдрому й термінів початку реабілітації після артроскопічного втручання та свідчить про те, що виражений больовий синдром і тривале обмеження рухів у кульшовому суглобі негативно впливають на фізичне, психічне й емоційне функціонування пацієнтів. 
Отримані нами дані повинні акцентувати увагу практичних лікарів на необхідності якісного знеболювання у післяопераційному періоді, зменшенні активності запального процесу в суглобах та розширенні можливостей ранньої мобілізації хворих, що врешті призведе до істотного поліпшення показників якості життя та зростання функціональних можливостей пацієнтів.

Висновки

1. Якість життя пацієнтів після артроскопічних операцій з приводу початкових стадій коксартрозу, яким проводилася місцева аналгезія для контролю гострого післяопераційного болю, була вищою в середньому на 14,9 % порівняно з групою хворих без застосування даної техніки знеболювання, переважно за рахунок фізичного компонента здоров’я (59,5 ± 4,0 % проти 44,6 ± 3,2 % у групі контролю; р < 0,05). 
2. Негативна динаміка показників якості життя асоціюється з наявністю вираженого больового синдрому та більш пізнім початком реабілітаційних заходів у післяопераційному періоді, що може розглядатися як маркери для виявлення цільових груп для проведення відповідних заходів з покращення якості життя.
3. Методика оцінки показників якості життя дозволяє не тільки оцінити характер впливу коксартрозу на життєдіяльність пацієнтів, але й може бути використана як один із критеріїв оцінки ефективності призначеного лікування.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Аналіз стану травматологічно-ортопедичної допомоги населенню України в 2006–2007 рр. Довідник / Гайко Г.В., Корж М.О., Калашніков А.В., Герасименко С.І., Полішко В.П. — К.: Воля, 2008. — 134 с.
2. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации / А.Н. Белова, О.Н. Щепетова. — М.: Антидор, 2002. — 44 с.
3. Стан і структура первинної інвалідності при захворюваннях суглобів / Д.О. Яременко, О.Г. Шевченко, І.В. Голубова та ін. // Літопис травматології та ортопедії. — 2008. — № 1–2. — С. 133-135.
4. Health-related quality of life and appropriateness of knee or hip joint replacemen / J.M. Quintana, A. Escobar, I. Arostegui et al. // Arch. Intern. Med. — 2006. — Vol. 166, № 2. — Р. 220-226. — Doi:10.1001/archinte.166.2.220.
5. Health-related quality of life in total hip and total knee arthroplasty. A qualitative and systematic review of the literature / O. Ethgen, O. Bruyère, F. Richy et al. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2004. — Vol. 86A, № 5. — Р. 963-974. — PMID: 15118039.
6. Imaging prevalence of femoroacetabular impingement in symptomatic patients, athletes, and asymptomatic individuals: A systematic review / V.V. Mascarenhas, P. Rego, P. Dantas et al. // Eur. J. Radiol. — 2016. — Vol. 85, № 1. — Р. 73-95. — Doi: 10.1016/j.ejrad.2015.10.016.
7. Jones C.A. Health-related quality of life after total joint arthroplasty: a scoping review / C.A. Jones, S. Pohar // Clin. Geriatr. Med. — 2012. — Vol. 28, № 3. — Р. 395-429. — doi.org/10.1016/j.cger.2012.06.001.
8. Prevalence of Femoroacetabular Impingement Imaging Findings in Asymptomatic Volunteers: A Systematic Review / J.M. Frank, J.D. Harris, B.J. Erickson et al. // Arthroscopy. — 2015. — Vol. 31, № 6. — Р. 1199-1204. — doi: 10.1016/j.arthro.2014.11.042.
9. Social support and health-related quality of life in hip and knee osteoarthritis / O. Ethgen, P. Vanparijs, S. Delhalle et al. // Qual. Life Res. — 2004. — Vol. 13, № 2. — Р. 321-330.
10. Stubbs B. What are the factors that influence physical activity participation in adults with knee and hip osteoarthritis? A systematic review of physical activity correlates / B. Stubbs, M. Hurley, T. Smith // Clin. Rehabil. — 2015. — Vol. 29, № 1. — Р. 80-94. — doi: 10.1177/0269215514538069.
11. Ware J. The MOS 36-item short-form healthy survey (SF-36) / J. Ware, C. Sherbourne // Medical. Care. — 1992. — Vol. 30, № 6. — P. 473-483. — PMID: 1593914.

Similar articles

Clinical and diagnostic value of biomechanical walking disorders  in patients with initial stages of coxarthrosis
Authors: Луцишин В.Г.
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"Тrauma" Том 19, №1, 2018
Date: 2018.04.17
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Evaluating the results of surgical treatment and quality of life in patients with postoperative ventral hernia and concomitant obesity after different types of hernioplasty
Authors: Дзюбановський І.Я., П’ятночка В.І.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

Ukrainian journal of surgery 2 (33) 2017
Date: 2017.08.08
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Hip osteoarthritis. Clinical and social aspects of disease. Analytical review of the literature. Part I
Authors: Фіщенко В.О.(1), Кириченко В.І.(1), Яремин С.Ю.(1), Браніцький О.Ю.(1), Карпінська О.Д.(2)
1 - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
2 - ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

"Тrauma" Том 20, №1, 2019
Date: 2019.03.27
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Якість життя хворих на рак прямої кишки
Authors: Хурані І.Ф. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова; Бондаренко М.В. - Донецький обласний протипухлинний центр
«Neoplasm» 1(13) 2014
Date: 2014.06.13
Categories: Oncology
Sections: Clinical researches

Back to issue