Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 18, №4, 2017

Back to issue

Surgical treatment of the consequences of modern combat trauma

Authors: Трутяк I.P.(1, 2), Філь А.Ю.(1), Медзин В.І.(2), Трутяк Р.І.(1)
1 - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
2 - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою дослідження було проаналізувати перебіг травматичної хвороби при бойовій травмі, висвітлити причини ускладнень та обґрунтувати шляхи їх лікування і запобігання. Матеріали та методи. За 2014–2015 роки у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону проліковано 1566 пацієнтів із бойовою хірургічною травмою. 709 (45 %) осіб мали мінно-осколкові поранення, 323 (21 %) — мінно-вибухові травми, 127 (8 %) — кульові поранення, 367 (23 %) — бойову невогнепальну травму і 40 (3 %) — комбіновані опікові ураження. Множинні поранення були в 161 (10 %) особи і поєднані — у 386 (25 %) пацієнтів. Поранені і травмовані надходили шляхом медичної евакуації повітряним і наземним транспортом із закладів ІІ та ІІІ рівнів надання медичної допомоги, де їм були виконані невідкладні операційні втручання та проведена інтенсивна терапія травматичного шоку і крововтрати. 153 (9,7 %) поранені після транспортування потребували госпіталізації у відділення інтенсивної терапії та реанімації. Результати. 819 (52,3 %) постраждалих із пошкодженням живота, грудей та кінцівок, які надійшли у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, потребували етапних операційних втручань, а також хірургічних операцій із приводу ранніх і пізніх ускладнень перенесеної бойової травми. У 102 (6 %) осіб ефективною була консервативна терапія. Ускладнення бойової хірургічної травми розподілили на дві групи: прогнозовані та ті, яких можна було б уникнути. До прогнозованих ускладнень віднесли постгеморагічну анемію, гіпопротеїнемію, синдром абдомінальної компресії, інфікування післяопераційної рани, післяопераційні грижі після програмованих релапаротомій, плевролегеневі ускладнення після поєднаної торакоабдомінальної травми, інфекційно-запальні процеси сечовидільної системи, що спричинені тривалою постійною катетеризацією сечового міхура. Ускладнення, яких можна було б уникнути, залежали від термінів лікувально-евакуаційних заходів, рівня підготовки медичного персоналу щодо лікування бойової хірургічної травми, матеріально-технічного забезпечення та виконання адекватного обсягу лікування на відповідному рівні медичної допомоги. Висновки. Передумови для незадовільних результатів лікування бойової хірургічної травми створюють поранення сучасною високоенергетичною зброєю, особливості бойової ситуації на фронті, тривалий період стабілізації життєво важливих функцій організму, неадекватна корекція крововтрати та гіпопротеїнемії, неоптимальний вибір обсягу першого операційного втручання, відсутність підготовки медичного персоналу з лікування бойової хірургічної травми та недостатнє медичне матеріально-технічне забезпечення.

Целью исследования было проанализировать течение травматической болезни при боевой травме, осветить причины осложнений и обосновать пути их лечения и предупреждения. Материалы и методы. За 2014–2015 годы в Военно-медицинском клиническом центре Западного региона пролечено 1566 пациентов с боевой хирургической травмой. 709 (45 %) лиц имели минно-осколочные ранения, 323 (21 %) — минно-взрывные травмы, 127 (8 %) — пулевые ранения, 367 (23 %) — боевую неогнестрельную травму и 40 (3 %) — комбинированные ожоговые поражения. Множественные ранения были у 161 (10 %) лица и сочетанные — у 386 (25 %) пациентов. Раненые и травмированные поступали путем медицинской эвакуации воздушным и наземным транспортом из учреждений II и III уровней оказания медицинской помощи, где им были выполнены неотложные операционные вмешательства и проведена интенсивная терапия травматического шока и кровопотери. 153 (9,7 %) раненых после транспортировки нуждались в госпитализации в отделение интенсивной терапии и реанимации. Результаты. 819 (52,3 %) пострадавших с повреждением живота, груди и конечностей, поступивших в Военно-медицинский клинический центр Западного региона, нуждались в этапных оперативных вмешательствах, а также в хирургических операциях по поводу ранних и поздних осложнений перенесенной боевой травмы. У 102 (6 %) лиц эффективной была консервативная терапия. Осложнения боевой хирургической травмы разделили на две группы: прогнозируемые и те, которых можно было бы избежать. К прогнозируемым осложнениям отнесли постгеморрагическую анемию, гипопротеинемию, синдром абдоминальной компрессии, инфицирование послеоперационной раны, послеоперационные грыжи после программируемых релапаротомий, плевролегочные осложнения после сочетанной торакоабдоминальной травмы, инфекционно-воспалительные процессы мочеполовой системы, вызванные длительной постоянной катетеризацией мочевого пузыря. Осложнения, которых можно было бы избежать, зависели от сроков лечебно-эвакуационных мероприятий, уровня подготовки медицинского персонала по лечению боевой хирургической травмы, материально-технического обеспечения и выполнения адекватного объема лечения на соответствующем уровне медицинской помощи. Выводы. Предпосылки для неудовлетворительных результатов лечения боевой хирургической травмы создают ранения современным высокоэнергетическим оружием, особенности боевой ситуации на фронте, длительный период стабилизации жизненно важных функций организма, неадекватная коррекция кровопотери и гипопротеинемии, неоптимальный выбор объема первого операционного вмешательства, отсутствие подготовки медицинского персонала по лечению боевой хирургической травмы и недостаточное медицинское материально-техническое обеспечение.

Background. The purpose of the study was to analyses the traumatic diseases in injured and wounded patients with combat surgical trauma, to characterize the causes of complications and to explain the ways of their treatment and prevention. Materials and methods. 1566 patients with combat surgical trauma were treated in the Military Medical Clinical Centre of the Western Region (MMCCWR) in 2014–2015. 709 (45 %) of them had missile injuries, 323 (21 %) — mine blast trauma, 127 (8 %) — gunshot injuries, 367 (23 %) — combat non-gunshot damages and 40 (3 %) — combined burning injuries. Multiple injuries were diagnosed in 161 (10 %) and associated — in 386 (25 %) wounded soldiers. Wounded and injured patients were admitted to the hospital by aeromedical and land transport evacuation of II and III levels of care after emergency surgical procedure and antishock intensive care. 153 (9.7 %) of wounded patients were admitted to the intensive care unit immediately after transportation. Results. 819 (52.3 %) of wounded and injured combatants hospitalized in MMCCWR required stage surgical procedures and surgical treatment of combat trauma early and late complications. Conservative therapy was effective in 102 (6 %) patients. Combat trauma complications were divided into two groups: predicted complications and those that could have been avoided. Predicted complications include posthemorrhagic anemia, hypoproteinemia, abdominal compartment syndrome, postoperative wound infection and postoperative hernia after program relaparotomy, pulmonary inflammatory complications, inflammatory urinary processes after bladder catheterization. Complications that could have been avoided depended on the time of evacuation and medical support, medical teams experience in combat surgical trauma treatment, medical material and technical resources and realization of the appropriate medical care. Conclusions. The main causes for the unsatisfactory combat surgical trauma treatment results are wounds caused by modern high-energy weapon, specific battlefront situation, continuous unstable patient’s condition, inadequate blood loss and hypoproteinemia compensation, inadequate capacity of the first surgical procedure, poor training of the medical personnel for the combat surgical trauma treatment and limited medical resources.


Keywords

бойова хірургічна травма; ускладнення

боевая хирургическая травма; осложнения

combat surgical trauma; complications


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Owens B.D., Kragh J.F., Wenke J.C. Combat Wounds in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom // J. Trauma. — 2008. — 64. — Р. 295-299.
2. Belmont Ph.J., McCriskin B.J., Sieg R.N. Combat wounds in Iraq and Afghanistan from 2005 to 2009 // J. Trauma Acute Care Surg. — 2012. — 73. — Р. 3-12.
3. Belmont P.J., Schoenfeld A.J., Goodman G. Epidemio-logy of combat wounds in operation Iraqi freedom and operation enduring freedom. Orthopaedic burden of disease // J. Surg. Orthop. Adv. — 2010. — 19. — Р. 2-7.
4. Ramasamy A., Hill A.M., Clasper J.C. Improvised explosive devices: Pathophysiology, injury profiles and current medical management // J. R. Army Med. Corps. — 2009. — 155. — Р. 265-272.
5. Mamczak C.N., Elster E.A. Complex Dismounted IED Blast Injuries: The Initial Management of Bilateral Lower Extremity Amputations With and Without Pelvic and Perineal Involvement // J. Surg. Orthop. Adv. — 2012. — 21(1). — Р. 8-14.
6. Holcomb J.B., McMullin N.R., Pearse L. Causes of Death in U.S. Special Operations Forces in the Global War on Terro-rism 2001–2004 // Ann. Surg. — 2007. — 245(6). — Р. 986-991.

Similar articles

Vacuum-assisted closure therapy in the comprehensive treatment of victims with gunshot wounds
Authors: Гур’єв С.О.(1), Танасієнко П.В.(1), Марцинковський І.П.(2)
(1) — ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ, Україна
(2) — Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону, м. Вінниця, Україна

"Тrauma" Том 18, №5, 2017
Date: 2017.11.21
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Medical Evacuation in the System of Proving Care for Wounded Persons with Gunshot Fractures of the Tibia and Extremity Avulsions during the Antiterrorist Operation
Authors: Король С.О. - Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
"Тrauma" Том 17, №4, 2016
Date: 2016.10.06
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Authors: Сірко А.Г., Дзяк Л.А., Кобеляцький Ю.Ю., Гришин В.І., Йовенко І.О., Дубина В.М., Машин О.М.
Дніпропетровська медична академія МОЗ України, м. Дніпро, Україна
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова, м. Дніпро, Україна

Date: 2016.09.01
Outcomes of surgical treatment of combat gunshot craniocerebral injuries
Authors: Сірко А.Г.(1, 2)
(1) — ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 8 (87) 2017
Date: 2018.02.02
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue