Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 13, №7, 2017

Вернуться к номеру

Пам’яті Ірини Георгіївни Бабенко

29 вересня 2017 року на 65-му році життя після тяжкої тривалої хвороби відійшла у вічність Ірина Георгіївна Бабенко, доцент кафедри ендокринології Івано-Франківського національного медичного університету. 
Ірина Георгіївна народилася 4 травня 1953 року у Донецьку й однорічною дитиною переїхала до Івано-Франківська у зв’язку з призначенням батька — Георгія Овксентійовича — ректором Івано-Франківського медичного інституту. З того часу все її життя було пов’язане з цим містом. Тут вона на «відмінно» закінчила школу й медичний інститут. Приклад батька, який заснував відому на весь Радянський Союз школу мікроелементології, де було захищено понад 100 докторських і кандидатських дисертацій, спонукав її до вивчення ролі мікроелементів у розвитку й перебігу цукрового діабету. У своїй кандидатській дисертації, яку І.Г. Бабенко написала, навчаючись в аспірантурі, вона довела, що іони хрому покращують вуглеводний обмін, включаючись як каталізатор у процеси гліколізу. Можливо, вона могла б досягнути й вагоміших успіхів у науковій роботі, але її більше цікавила практична медицина. В один момент після закінчення аспірантури вона навіть хотіла стати хірургом, але перемогла ендокринологія: з 1982 року вона присвятила їй усе своє активне життя, ставши одночасно і педагогом, і лікарем-практиком. 
Доцент І.Г. Бабенко зробила великий внесок в організацію експедицій у гірські райони Івано-Франківщини для розв’язання проблеми ендемічного зоба.
Лікарська діяльність Ірини Георгіївни відзначалась великою професійною майстерністю, умінням підійти до кожного хворого, вникнути в його стан. Про педагогічний талант свідчать не тільки її блискучі лекції й практичні заняття, але й уміння залучити багатьох студентів до роботи в науковому гуртку, яким вона тривалий час керувала, прищепити їм любов до ендокринології.
Для І.Г. Бабенко були характерні особлива доброзичливість, принциповість і чесність, скромність, вимогливість до себе й підлеглих. Вона завжди була найбільш поважним і улюбленим співробітником кафедри й відділення ендокринології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Завдяки клінічному, педагогічному, науковому, організаційному таланту і, звичайно, не в останню чергу завдяки особливій привабливості вона мала великий авторитет серед співробітників, студентів і пацієнтів. 
Чимало жінок дякують їй, ставши матерями, оскільки вона була прекрасним фахівцем і в гінекологічній ендокринології. Її чарівна, артистична усмішка додавала всім, хто був біля неї, доброго настрою, вселяла оптимізм. Чарівність і щирість Ірини Георгіївни дозволяли кожному прийти з його турботами, тривогами і завжди знайти співчуття, підтримку.
Ми ніколи не забудемо дорогу Ірину Георгіївну, вона завжди житиме в наших серцях.
Колектив кафедри ендокринології
Івано-Франківського національного
медичного університету й співробітники
відділення ендокринології Івано-Франківської
обласної клінічної лікарні
 


Вернуться к номеру