Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Украинский журнал хирургии 3 (34) 2017

Вернуться к номеру

Синдром мальабсорбції та мікробіологічна флора стомованих хворих

Авторы: Русин В.І.(1), Коваль Г.М.(1), Павук Ф.М.(1), Лозинський Ю.С.(2), Леошик О.В.(2)
(1) — ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
(2) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Проведення мікробіологічних досліджень стомованих ділянок кишки є актуальним для підбору адекватних методів профілактики гнійно-септичних ускладнень при проведенні реконструктивно-відновних операцій на тонкій і товстій кишці. Мета: дослідити синдром мальабсорбції та дати характеристику мікрофлори шлунково-кишкового тракту стомованих хворих. Матеріали та методи. Проведено мікробіологічне дослідження та аналіз копрограм 29 стомованих хворих. За рівнем (локалізації) стоми хворі поділені на 3 групи: I група — 7 хворих з ілеостомами при запальних захворюваннях кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона); II група — 9 хворих з асцендоколостомою (двоє з цекостомою, у 7 — на рівні печінкового кута товстої кишки); III група — 13 хворих з десцендоколостомою. Хворі II та III груп оперовані з приводу обструктивного раку з гострою кишковою непрохідністю. Результати. Встановлено, що у хворих з ілеоколостомою рН калу перевищував 5,5 тільки в одного хворого, клітковина, крохмаль, нейтральний жир та жирні кислоти, м’язові волокна, слиз, лейкоцити спостерігались у кількості, значно вищій, ніж у хворих з колостомами. М’язові волокна виявляли у 72 % пацієнтів, жир — у 52 %, крохмаль — у 72 %. У пацієнтів з десцендоколостомою: м’язові волокна знайшли тільки у 20 %, жир і жирні кислоти — у 20 %, крохмаль — тільки у 34,5 % пацієнтів. У всіх стомованих хворих діагностовано анаеробний дисбаланс за рахунок підвищення клостридій та умовно-патогенної мікрофлори. Висновки. Встановлено, що стомованим хворим притаманний синдром мальабсорбції, найбільше виражений при ілеостомії, найменше виражений — при десцендоколостомії.

Актуальность. Проведение микробиологических исследований стомированных участков кишки является актуальным для подбора адекватных методов профилактики гнойно-септических осложнений при проведении реконструктивно-восстановительных операций на тонкой и толстой кишке. Цель: исследовать синдром мальабсорбции и дать характеристику микрофлоры желудочно-кишечного тракта стомированных больных. Материалы и методы. Проведено микробиологическое исследование и анализ копрограммы 29 стомированных больных. По уровню (локализации) стомы больные разделены на 3 группы: I группа — 7 больных с илеостомой при воспалительных заболеваниях кишечника (неспецифический язвенный колит, болезнь Крона); II группа — 9 больных с асцендоколостомой (двое с цекостомой, у 7 — на уровне печеночного угла толстой кишки); III группа — 13 больных с десцендоколостомой. Больные II и III групп прооперированы по поводу обструктивного рака с острой кишечной непроходимостью. Результаты. Установлено, что у больных с илеоколостомой рН кала превышал 5,5 только у одного больного, клетчатка, крахмал, нейтральный жир и жирные кислоты, мышечные волокна, слизь, лейкоциты наблюдались в количестве значительно большем, чем у больных с колостомой. Мышечные волокна выявляли у 72 % пациентов, жир — у 52 %, крахмал — у 72 %. У пациентов с десцендоколостомой: мышечные волокна нашли только у 20 %, жир и жирные кислоты — у 20 %, крахмал — только у 34,5 % пациентов. У всех стомированных больных диагностирован анаэробный дисбаланс за счет повышения клостридий и условно-патогенной микрофлоры. Выводы. Установлено, что стомированным больным присущ синдром мальабсорбции, наиболее выраженный при илеостомии, наименее выраженный — при десцендоколостомии.

Background. Microbiological studies of ostomy gut areas are relevant for the selection of adequate methods for the prevention of purulent-septic complications during reconstructive surgeries on the small and large intestine. Our purpose was to investigate the malabsorption syndrome and to give a description of the microflora of the gastrointestinal tract of the patients with stoma. Materials and methods. Microbiological research and analysis of coprograms were performed in 29 patients with stoma. According to the level (localization) of stoma the patients are divided into 3 groups: group I — 7 patients with ileostomy in inflammatory bowel diseases (ulcerative colitis, Crohn’s disease); group II — 9 individuals with ascending colostomy (two with cecostomy, in 7 — at the hepatic level of the colon); group III — 13 patients with descending colostomy. Patients in groups II and III underwent surgeries for obstructive cancer with acute intestinal obstruction. Results. It was found that in patients with ileocolostomy, pH of feces exceeded 5.5 only in one case; fiber, starch, neutral fat and fatty acids, muscle fibers, mucus, leukocytes were observed in a much higher number than in patients with colostomy. Muscle fibers were detected in 72 % of patients, fat — in 52 %, starch — in 72 %. In patients with descending colostomy: muscle fibers were found only in 20 % of cases, fat and fatty acids — in 20 %, starch — only in 34.5 % of patients. Anaerobic imbalance was diagnosed in all patients with stoma due to increased level of clostridia and opportunistic microflora. Conclusions. Patients with stoma have malabsorption syndrome that is most pronounced in ileostomy, the least pronounced in descending colostomy.


Ключевые слова

мальабсорбція; колостома; мікрофлора

мальабсорбция, колостома, микрофлора

malabsorption; colostomy; microflora


Список литературы

1. Бабак О.Я. Синдром дисбіотичних порушень мікрофлори кишечника: сучасний погляд на проблему / О.Я. Бабак // Сімейна медицина. — 2006. — № 2. — С. 4-6.
2. Винник Ю.А. Состояние обмена мелатонина у больных колоректальным раком и его прогностическое значение в патогенетическом лечении / Ю.А. Винник, С.В. Перепадя, В.И. Жуков, О.В. Зайцева // Вісник проблем біології і медицини. — 2009. — Вип 2. — С. 49-52.
3. Жуков В.И. Прогностическое значение серотонина в диагностике стадии заболевания и эффективности патогенетического лечения колоректального рака / В.И. Жуков, С.В. Перепадя, Ю.А. Винник, О.В. Зайцева // Проблеми екології та медицини. — 2009. — Т. 13, № 3–4. — С. 20-22.
4. Banerjee B. Nutritional Management of Digestive Di–sorders / B. Banerjee. — Taylor and Francis Group USA, LLC, 2011. — P. 128-138.
5. Bayless T. Advance therapy of inflammatory bowel di–sease / T. Bayless, S. Hanauer. — Volume I: Ulcerative colitis. — PMPH USA, 2011. — P. 465-470.
6. Matarese L. Bacteria-induced disease with bacteria / L. Matarese // Nutricition in clinical practice. — 2012. — Vol. 27. — P. 242-246.

Похожие статьи

Первинний анастомоз у лікуванні новонароджених з некротичним ентероколітом
Авторы: Переяслов А.А. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна; Борис О.Я. - Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна; Шахов К.В. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Журнал "Хирургия детского возраста" 3-4 (48-49) 2015
Дата: 2016.07.19
Рубрики: Педиатрия/Неонатология, Хирургия
Разделы: Клинические исследования
Профілактика гнійно-септичних парастомних ускладнень при формуванні одноканальної колостоми в умовах дифузного перитоніту
Авторы: Б.О. Матвійчук, В.Т. Бочар, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Украинский журнал хирургии 2 (17) 2012
Дата: 2012.04.01
Рубрики: Хирургия
Разделы: Клинические исследования

Вернуться к номеру