Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Украинский журнал хирургии 3 (34) 2017

Вернуться к номеру

Динамика показателей суточного мониторирования артериального давления у пациентов с морбидным ожирением после проведения бариатрического лечения

Авторы: Колесник Т.В., Березницкий Я.С., Дука Р.В., Колесник Э.Л., Косова А.А., Надюк А.В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

Рубрики: Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. У всьому світі ожиріння оголошено неінфекційною епідемією XXI століття. Ожиріння є одним із головних факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії. Слід зазначити важливість і першочерговість втручань, спрямованих на зниження маси тіла, особливо для стану органів-мішеней, які уражаються при артеріальній гіпертензії. Мета роботи: оцінювання ефективності контролю артеріального тиску у пацієнтів з ожирінням після проведення баріатричного лікування за результатами добового моніторування артеріального тиску. Матеріали та методи. У дослідження були включені 22 пацієнти з морбідним ожирінням. Всі пацієнти перебували під наглядом мультидисциплінарної команди співробітників ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», яка включала в себе хірургів, анестезіологів, кардіологів та ендокринологів. Дизайн дослідження складався з чотирьох етапів. Перший етап включав обстеження пацієнтів згідно з Національними рекомендаціями і клінічним протоколом з надання медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія» (2012). Другий етап складався з підготовки хворих із морбідним ожирінням і артеріальною гіпертензією до проведення баріатричного лікування. Пацієнтам, у яких виявлена артеріальна гіпертензія, призначали індивідуально підібрану комбіновану антигіпертензивну терапію зважаючи на коморбідні патології. Ефективність призначеної антигіпертензивної терапії оцінювали на підставі офісного вимірювання артеріального тиску і добового моніторування артеріального тиску. Третій етап полягав у контролі рівня артеріального тиску в усіх пацієнтів з групи обстеження та корекції призначеної антигіпертензивної терапії після проведеного баріатричного лікування. Результати. Після хірургічної інтервенції у пацієнтів з ожирінням і артеріальною гіпертензією встановлено вірогідне зниження (p < 0,01) і нормалізація рівня систолічного артеріального тиску протягом доби, дня та ночі. Величина діастолічного артеріального тиску також не перевищувала нормативні значення протягом усього періоду вимірювань, однак вірогідно знизилася тільки вночі (p < 0,01). Рівень пульсового артеріального тиску також значно знизився протягом доби і денного періоду вимірювань. Значення частоти серцевих скорочень зменшилися протягом всіх аналізованих інтервалів (p < 0,01). Істотні позитивні результати, досягнуті після баріатричного лікування, дозволили 5 (22,7 %) пацієнтам спочатку знизити дозування та в подальшому відмовитися від прийому антигіпертензивної терапії за умови досягнення нормотензії, а 15 (68,2 %) хворим — значно зменшити дозування та кількість препаратів, які вони приймають. Висновки. Втрата ваги внаслідок хірургічного лікування ожиріння значущо покращує контроль артеріального тиску у пацієнтів із морбідним ожирінням, дозволяє зменшити дози та кількість прийнятих препаратів, домогтися не тільки довгострокового зниження маси тіла, а й зменшення ризику серйозних серцево-судинних подій. Дана категорія хворих потребує ретельного подальшого динамічного спостереження мультидисциплінарною командою фахівців.

Введение. Во всем мире ожирение объявлено неинфекционной эпидемией XXI века. Ожирение является одним из главных факторов риска развития артериальной гипертензии. Следует отметить важность и первоочередность вмешательств, направленных на снижение массы тела, особенно для состояния органов-мишеней, которые поражаются при артериальной гипертензии. Цель. Оценка эффективности контроля артериального давления у пациентов с ожирением после проведения бариатрического лечения по результатам суточного мониторирования артериального давления. Материалы и методы. В исследование были включены 22 пациента с морбидным ожирением. Все пациенты находились под наблюдением мультидисциплинарной команды сотрудников ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», включавшей в себя хирургов, анестезиологов, кардиологов и эндокринологов. Дизайн исследования состоял из четырех этапов. Первый этап включал обследование пациентов согласно Национальным рекомендациям и клиническому протоколу по оказанию медицинской помощи «Артериальная гипертензия» (2012). Второй этап: подготовка больных с морбидным ожирением и артериальной гипертензией к проведению бариатрического лечения. Пациентам, у которых выявлена артериальная гипертензия, назначали индивидуально подобранную комбинированную антигипертензивную терапию с учетом коморбидной патологии. Эффективность назначенной антигипертензивной терапии оценивали на основании офисного измерения и суточного мониторирования артериального давления. Третий этап заключался в контроле уровня артериального давления у всех пациентов из группы обследования и коррекции назначенной антигипертензивной терапии после проведенного бариатрического лечения. Результаты. После хирургической интервенции у пациентов с ожирением и артериальной гипертензией установлено достоверное снижение (p < 0,01) и нормализация уровня систолического артериального давления в течение суток, дня и ночи. Величина диастолического артериального давления также не превышала нормативные значения в течение всего периода измерений, однако достоверно снижалась только ночью (p < 0,01). Уровень пульсового артериального давления также значительно снизился в течение суток и дневного периода измерений. Значение частоты сердечных сокращений уменьшилось в течение всех анализируемых интервалов (p < 0,01). Существенные положительные результаты, достигнутые после бариатрического лечения, позволили 5 (22,7 %) пациентам сначала снизить дозировки и впоследствии отказаться от приема антигипертензивной терапии ввиду достижения нормотензии, а 15 (68,2 %) больным — значительно уменьшить дозировки и количество принимаемых препаратов. Выводы. Снижение веса в результате хирургического лечения ожирения значимо улучшает контроль артериального давления у пациентов с морбидным ожирением, позволяет уменьшить дозы и количество принимаемых препаратов, добиться не только долгосрочного снижения массы тела, но и уменьшения риска серьезных сердечно-сосудистых событий. Данная категория больных требует тщательного дальнейшего динамического наблюдения мультидисциплинарной командой специалистов.

Background. Worldwide, obesity is declared a non-infectious epidemic of the 21st century. According to the 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention (2012, 2016), overweight and obesity increase the risk of death from cardiovascular diseases and overall mortality. Obesity is one of the main risk factors for the development of hypertension. In addition, obesity is the cause of treatment-resistant or refractory arterial hypertension. The importance and priority of interventions aimed at reducing body weight, especially for the state of target organs that are affected by hypertension, was noted. If lifestyle changes to reduce body weight are not sufficient to achieve long-term results, medication and/or bariatric surgery can be the use as an addition. In recent decades, surgical methods have been widely used throughout the world to treat severe forms of obesity, and there is a clear tendency to an increase in the number of both performed surgeries and countries where bariatric surgery is becoming more common. A recent meta-analysis showed that bariatric surgery leads to a reduction in the risk of myocardial infarction, stroke, cardiovascular events, and a decrease in mortality compared to conservative therapy. The purpose of our study was to evaluate the effectiveness of blood pressure control in obese patients after bariatric treatment according to the results of daily monitoring of arterial pressure. Materials and methods. The study included 22 patients with morbid obesity. All patients were supervised by a multidisciplinary team of the staff of the Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine, which included surgeons, anaesthesiologists, cardiologists and endocrinologists. The design of the study consisted of four stages. The first stage included examination of patients according to the national guidelines and the clinical protocol “Arterial hypertension” on the provision of medical care (2012). The second stage consisted of training patients with morbid obesity and hypertension for carrying out bariatric treatment. Patients diagnosed with arterial hypertension received individually selected combined antihypertensive therapy, taking into account comorbid pathology. The efficacy of the antihypertensive therapy was assessed on the basis of an office blood pressure measurement and 24-hour blood pressure monitoring. The third stage consisted in the control of blood pressure level in all patients from the examination group and the correction of the prescribed antihypertensive therapy after bariatric treatment. Results. After surgical intervention in patients with obesity and hypertension, a significant decrease (p < 0.01) and normalization of the systolic blood pressure level for a period of 24 hours, in the day and night were established. The value of diastolic blood pressure also did not exceed the normative values during the entire measurement period, but significantly decreased only at night (p < 0.01). The level of pulse blood pressure also significantly decreased during the day and the daytime measurement period. The value of heart rate decreased during all analyzed intervals (p < 0.01). Significant positive results achieved after bariatric treatment allowed 5 (22.7 %) patients to reduce dosages at first, and then to refuse from antihypertensive therapy in view of achieving normotension, and 15 (68.2 %) patients — to reduce significantly the dosages and the number of medications. Conclusions. Weight loss as a result of surgical treatment of obesity significantly improves control of blood pressure in patients with morbid obesity, allows to reduce doses and the number of medications, not only to achieve long-term weight loss, but also to reduce the risk of serious cardiovascular events. This cohort of patients requires careful further dynamic monitoring by a multidisciplinary team of specialists.


Ключевые слова

морбідне ожиріння; хірургічне лікування; артеріальна гіпертензія

морбидное ожирение; хирургическое лечение; артериальная гипертензия

morbid obesity; surgical treatment; arterial hypertension


Список литературы

1. Драпкина О. М. Роль ожирения в развитии артериальной гипертензии и неалкогольной жировой болезни печени / О.М. Драпкина, И.Р. Попова // Consilium Medicum. — 2012. — № 12. — С. 72-76.
2. Ершова Е.В. Применение бариатрических операций при сахарном диабете 2 типа: в помощь практическому врачу / Е.В. Ершова, Е.А. Трошина // Ожирение и метаболизм. — 2016. — Т. 13, № 1. — С. 50-56.
3. Маколкин В.И. Метаболический синдром / Маколкин В.И. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2010. — 142 с.
4. Наказ МОЗ № 384. Настанова та клінічний протокол надання медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія» [Чинний від 24.05.2012]. — К., 2012. — 108 с.
5. Ожирение и избыточный вес: Информационный бюллетень Всемирной организации здравоохранения [Электронный ресурс] // октябрь 2017. — Режим доступа: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/ru/ (дата обращения: 19.10.2017).
6. Мітченко О.І., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. та ін. Поширеність артеріальної гіпертензії у міській популяції України залежно від ступеня та типу ожиріння // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2015. — № 3. — С. 13-19.
7. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / О.Ю. Реброва. — М.: МедиаСфера, 2002. — 312 с.
8. Суточное мониторирование артериального давления / Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. — Днепропетровск: Пороги, 2005. — 200 с.
9. Троицкая Е.А. Эволюция представлений о значении вариабельности артериального давления / Е.А. Троицкая, Ю.В. Котовская, Ж.Д. Кобалава // Артериальная гипертензия. — 2013. — Т. 19, № 1. — С. 6-17.
10. Verdecchia P., Porcellati C., Schillaci G. et al. Ambulatory blood pressure. An independent predictor of prognosis in essential hypertension // Hypertension. — 1994. — Vol. 24(6). — P. 793-801.
11. Hermida R.C., Smolensky M.H., Ayala D.E. et al. Ambulatory Blood Pressure Monitoring Recommendations for the Diagnosis of Adult Hypertension, Assessment of Cardiovascular and other Hypertension-associated Risk, and Attainment of Therapeutic Goals // Chronobiology International. — 2013. — Vol. 30(3). — P. 355-410.
12. Kwok C.S., Pradhan A., Khan M.A. et al. Bariatric surgery and its impact on cardiovascular disease and mortality: A systematic review and meta-analysis // International Journal of Cardiology. — 2014. — Vol. 173, № 1. — P. 20-28.
13. Liu Y.-P., Gu Y.-M., Thijs L et al. Do level and variability of systolic blood pressure predict arterial properties or vice versa? // J. Hum. Hypertens. — 2014. — Vol. 28(5). — P. 316-322. 
14. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K et al. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34(28). — P. 2159-2219.
15. Perk J., Backer G.D., Gohlke H et al. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33(17). — P. 1635-1701.
16. Piepoli M.F., Hoes A.W., Agewall S et al. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // European Heart Journal. — 2016. — P. ehw106.
17. Grassi G. How to treat hypertension in the obese / G. Grassi // E-Journal of Cardiology Practice. — 2013. — Vol. 12(2).
18. Garrison R.J., Kannel W.B., Stokes J., Castelli W.P. Incidence and precursors of hypertension in young adults: the Framingham Offspring Study // Prev. Med. — 1987. — Vol. 16, № 2. — P. 235-251.
19. Kochar M.S. Hypertension in obese patients / M.S. Kochar // Postgrad. Med. — 1993. — Vol. 93, № 4. — P. 193-195, 199-200.
20. Lavie C.J. Obesity and Cardiovascular Disease: Risk Factor, Paradox, and Impact of Weight Loss / C.J. Lavie, R.V. Milani, H.O. Ventura // Journal of the American College of Cardiology. — 2009. — Vol. 53, № 21. — P. 1925-1932.
21. Landsberg L., Aronne L.J., Beilin L.J et al. Obesity-related hypertension: Pathogenesis, cardiovascular risk, and treatment — A position paper of the The Obesity Society and the American Society of Hypertension // Obesity. — 2013. — Vol. 21(1). — P. 8-24.
22. Schmieder R.E., Redon J., Grassi G et al. Updated ESH position paper on interventional therapy of resistant hypertension // EuroIntervention. — 2013. — Vol. 9 Suppl R, P. R58-66.

Похожие статьи

Олмесартан в лечении больных  ишемическим инсультом
Авторы: Дубенко О.Е., Подушка И.И. - Харьковская медицинская академия последипломного образования, Кульгейко В.В., Ковтунов О.В., Коваленко Д.П., Олейник Л.В., Нестеренко Т.И. - Городская клиническая больница № 7, г. Харьков
Международный неврологический журнал 3 (49) 2012
Дата: 2013.03.11
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования

Вернуться к номеру